Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №490/3625/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3625/26

н\п 2-а/490/84/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правоворушення,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7017236 від 13.04.2026, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

В обґрунтування вимог в позовній заяві зазначено, що працівники поліції з надуманих мотивів склали на нього оскаржувану постанову, яку вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Так, позивач вказує, що поліцейськими не встановлено факт та суть правопорушення, оскільки в постанові не зазначено, яке конкретно правило, норма або стандарт щодо переобладнання порушені.

Зміст постанови не відповідає вимогам передбаченим статтями 283, 284 КУпАП, оскільки не зрозуміло який саме транспортний засіб було переобладнано.

Позивач вказує, що перевірка поліцейськими здійснювалася за відсутності відповідних повноважень та без використання мобільних діагностичних станцій, а зупинка транспортного засобу була здійснена за відсутності на те законних підстав; транспортний засіб належним чином пройшов обов`язковий технічний контроль і не має непередбачених конструктивних переобладнань; в постанові відсутнє зазначення доказів та вказівки на застосовані технічні засоби, якими здійснювалася відео та фото фіксація.

Позивач наполягає, що в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки жодного переобладнання транспортного засобу не здійснював, автомобіль знаходиться в заводській комплектації та допущений до перевезення небезпечних вантажів.

З урахуванням наведеного просить суд, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7017236 від 13.04.2026, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді від 27.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та постановлено розгляд справи проводити у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

28.05.2026 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якому зазначено що відповідач позов не визнає, на його думку, викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, оскільки технічний стан транспортного засобу Позивача та його обладнання не відповідає вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правилам технічної експлуатації, інструкціям підприємств-виробників та іншій нормативно-технічній документації, так як згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстровано як спеціалізована цистерна призначена для перевезення рідких вантажів, а фактично встановлено додаткове обладнання, а саме насос, шланг, паливороздавальний пістолет. При цьому, ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за наявності технічного стану який не відповідає вимогам стандарту або переобладнання транспортного засобу з порушенням правил, норм і стандартів

Крім того, відповідачем було дотримано порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що підтверджується відео з боді камери Motorola 477050 та 477666, та відео реєстратор 70 МАІ, які використовувались Поліцейськими у відповідності відповідно до наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки» та які зазначені в графі номер 7 «До постанови додається» оскаржуваної постанови.

Також, представник відповідача повідомив суд, що батальйоном №1 ППП у місті Біла Церква та Білоцерківському районі було направлено лист до регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях для проведення додаткового експертного дослідження та визнання недійсним протоколу ОТК вищезазначеного транспортного засобу, на що 29.04.2026 року отримав висновок про визнання протоколу перевірки технічного транспортного засобу недійсним.

З урахуванням наведеного, представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції відмовити в повному обсязі.

Суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статею 286 КАС України § 2. «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 «Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ».

Відповідно до ч. 2 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У той же час ст. 7 КУпАП передбачено те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами та посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, в тому числі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Належними є докази, які містять інформацію відносно предмета доказування. Предметом же доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду певної справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, (в тому числі ч. 1 ст. 121 КУпАП), тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно до ч.ч. 2, 4, 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу, або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 283 КУпАП Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015 № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про Національну поліцію поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Згідно статті 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015р. № 1395 (далі - Інструкція), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови повинен відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.

Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Відповідно до п. 5 розділу IV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (ст. 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі У випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (ст. 285 КУпАП).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону України Про дорожній рух визначено, що водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

У відповідності до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.п. «а» п. 31.3. Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Пунктом 32.2 «б» ПДР визначено, що з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються переобладнання транспортних засобів.

Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

Пункт 5.2 ДСТУ 3649:2010 Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання визначає, що не дозволено вносити зміни у конструкцію КТЗ, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.

Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах (ч.4 ст.32 Закону України «Про дорожній рух»).

Згідно ч. 5 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме: Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Як вбачається зі змісту Постанови ЕНА № 7017236 від 13.04.2026, складеної начальником відділу безпеки дорожнього руху батальйону №1 ППП у місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП капітаном поліції Морозюком Р.Р., 13.04.2026 о 13 год. 07 хв. на дорозі АД М-05 «Київ-Одеса», 80 -й км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом який переобладнаний з порушенням вимог, а саме згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстровано як спеціалізована цистерна призначена для перевезення рідких вантажів, а фактично встановлено додаткове обладнання, а саме насос , шланг, паливороздавальний пістолет, чим змінив функціональне призначення свого КТЗ, чим порушив вимоги п. 5.1, 5.2, 5.4 ДСТУ 3649:2010, чим порушив п. 31.1, 31.2 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, за яке частиною 1 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Як вбачається з Акту відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання від 13.04.2026 року транспортний засіб IVECO АТ440S номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова, шасі (рами) НОМЕР_2 переобладнаний з порушенням встановлених вимог, а саме, встановлено додаткове обладнання: насос, шланг та паливороздавальний пістолет.

Як вбачається зі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 25.10.2025 року власником транспортного засобу IVECO, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 . Також в Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 25.10.2025 року зазначено, що вказаний транспортний засіб є: «спеціалізований вантажний паливоцистерна переобл.2025р., встановл. на шасі автомобіля цистерни для перевез. світлих нафтопродуктів густ. 0,88г/см.куб.».

Як вбачається з свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів Серія Н №088054 від 18.03.2026 року, транспортним засобом IVECO, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 дозволено перевезення небезпечних вантажів зазначених в пункті 10 Свідоцтва.

19.03.2026 року автоцистерна АЦ-10-260 зав. №1000700 реєстраційний № НОМЕР_1 шасі НОМЕР_2 , виробник IVECO АТ440S пройшла повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки про що видано Свідоцтво про повірку №049, яке чинне до 19.03.2027 року.

Як вбачається з протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №01234-02384-25 від 12.11.2025 року транспортний засіб IVECO АТ440S, номер кузова (рами) НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним.

Як вбачається з протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №01234-00455-26 від 23.04.2026 року транспортний засіб IVECO АТ440S, номер кузова (рами) НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним.

При перегляді відеозапису, наданого Департаментом патрульної поліції, вбачається, що на відеозаписі зафіксовано транспортний засіб, про який йдеться в оскаржуваній постанові та наявність в нижній задній частині цистерни встановленої на транспортний засіб, шлангу та пістолету для роздачі рідини. Натомість, з відеозапису неможливо однозначно ідентифікувати місце (вузол) з`єднання шлангу з цистерною та встановити, що шланг та пістолет для роздачі рідини з`єднані з цистерною та складають одну систему.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати встановленим правилам і нормативам.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, відповідачем не зазначено конкретну норму (якою встановлено технічні вимоги до даного типу транспортних засобів), яка порушена позивачем, при цьому, посилання на п. 5.1, 5.2, 5.4 ДСТУ 3649:2010 та п. 31.1, 31.2 Правил дорожнього руху, на переконання суду, носять декларативний (загальний) характер.

Також судом враховано, що хоча позивач в відзиві і заначив, що батальйоном №1 ППП у місті Біла Церква та Білоцерківському районі було направлено лист до регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях для проведення додаткового експертного дослідження та визнання недійсним протоколу ОТК вищезазначеного транспортного засобу, на що 29.04.2026 року отримав висновок про визнання протоколу перевірки технічного транспортного засобу недійсним, але суду доказів на підтвердження такого не надав.

Інші докази вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення в матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд можливості встановити, що позивач керував транспортним засобом, який переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.

Докази, які б спростовували позицію позивача і підтверджували правомірність винесеної постанови, суду не надано.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Окрім зазначеного вище суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень трактуються на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач.

Таким чином, на думку суду, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

Зазначені позивачем обставини не були спростовані відповідачем, до відзиву не надано достатніх доказів правомірності оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення пред`явлених позивачем вимог, скасування оскаржуваної постанови і надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України суд відносить судові витрати за рахунок позивача.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1311,20 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 77, 90 139, 241-246, 255, 257, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правоворушення, задовольнити частково.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 7017236 від 13.04.2026, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу надіслати до Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції на новий розгляд.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції (Код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1311,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Саламатін О.В.