Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №147/1643/23 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1643/23

Провадження № 3-в/147/16/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А. розглянувши подання провідного інспектора Гайсинського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області Світлани Савченко про вирішення питання про давність виконання постанови Тростянецького районного суду Вінницької області від 20 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 183-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Тростянецького районного суду Вінницької області надійшло вищевказане подання, яке заявником умотивовано тим, що на виконанні у Гайсинському районному секторі №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області перебуває постанова Вінницького районного суду Вінницької області від 20.12.2023 відносно ОСОБА_1 .

Заявник вказує, що відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.05.2024 №2950, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призваний на військову службу 08.05.2024 у військову частину НОМЕР_1 .

В період перебування на обліку сектору, ОСОБА_1 проходив військову службу у військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , що підтверджується отриманою інформацією з вищезазначених військових частин.

Згідно повідомлення військової частини НОМЕР_3 від 08.06.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 по мобілізації з 24.09.2025.

Тому представник органу пробації вважає, за доцільне звернутися до Тростянецького районного суду для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 20.12.2023 у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повістки.

Представник органу пробації в судове засідання не з`явилась та подала заяву про розгляд подання без її участі, подання підтримує та наполягає на його задоволенні.

Вивчивши подання та додані до нього документи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно із ст.298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Судом установлено, що постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 20.12.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 годин. Дана постанова направлена до Гайсинського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області для виконання.

Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді суспільно корисних робіт визначений «Порядком виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт», затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 474/5 від 19.03.2013 .

Належне та якісне виконання судового рішення можливе за умови взаємодії між державними органами.

Так, з долучених до подання матеріалів, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 по мобілізації з 24.09.2025.

Відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення КУпАП не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду.

Натомість, дані строки, передбачені в КК України, а саме, ст. 80 регламентує звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Згідно п. 1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, 2 роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання, і відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та 3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину (ч. 3, ч.4 ст. 80 КК України).

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до принципу верховенства права давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт згідно норм КУпАП не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному праві, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано - 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Отже, строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт не повинен перевищувати двох років.

Як встановлено судом, постанова Тростянецького районного суду Вінницької області від 20.12.2023 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , станом на 10.06.2026 (дата звернення органу пробації із вищевказаним поданням) не виконана.

Суд враховує також і відсутність даних у матеріалах справи про умисне ухилення ОСОБА_1 від відбування накладеного стягнення.

Враховуючи вище викладене, та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу, що призвело до неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 303 КУпАП, ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст.245, 304 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Подання провідного інспектора Гайсинського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області Світлани Савченко про вирішення питання про давність виконання постанови Тростянецького районного суду Вінницької області від 20 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 183-1 КУпАП - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, накладеного постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 20.12.2023 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП по справі №147/1643/23, у зв`язку із закінченням строку давності виконання постанови Тростянецького районного суду Вінницької області від 20.12.2023 по справі №147/1643/23 про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Натальчук О.А.