Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №760/9786/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9786/26

Провадження №2-а/760/1368/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Наталії Володимирівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

1.1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив поновити строк на оскарження постанови, визнати протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати відповідну постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що 18.08.2025, оновивши військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+», дізнався, що відносно нього ІНФОРМАЦІЯ_1 нібито складено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за невчасне уточнення персональних даних та, як наслідок, його оголошено у розшук за порушення правил військового обліку.

Позивач вказував, що жодної процедури розгляду адміністративної справи за його участю не відбувалося, права та обов`язки йому не роз`яснювалися, копії протоколу чи постанови йому не вручалися та не надсилалися. Також зазначав, що до 18.08.2025 він жодним чином не був повідомлений про розгляд відносно нього адміністративної справи, йому не були роз`яснені права, у тому числі право на правничу допомогу, чим порушено право на захист.

Крім того, позивач посилався на те, що його представником 24.12.2025 направлявся адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням надати інформацію про те, які саме порушення правил військового обліку були вчинені ОСОБА_1 протягом 2024-2025 років, а у разі наявності таких порушень - надати копію постанови або повідомити її дату, номер та підстави винесення. Проте копію постанови за цим запитом надано не було.

На думку позивача, оскільки постанова йому не вручалася, про розгляд справи він не повідомлявся, докази його вини та складу адміністративного правопорушення відсутні, така постанова є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

1.2. 18 червня 2026 року до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відзиві відповідач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не має даних щодо відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідач також вказав, що позивач не довів відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

До відзиву додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і докази надсилання відзиву стороні позивача. Копію постанови про накладення адміністративного стягнення та матеріали адміністративної справи відповідачем до суду не надано.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу було встановлено строк для усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вимог КАС України, зокрема, шляхом надання суду копії оскаржуваної постанови або клопотання про її витребування, а також заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску такого строку та доказів поважності причин його пропуску.

30 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів у справі, в якому він просив суд витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтоване неможливістю самостійно отримати вказаний доказ.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 травня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Цією ж ухвалою клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Суд витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 копію постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , а також належним чином завірену копію адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за наслідком розгляду якої було прийнято вказану постанову.

Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову, а також витребуваних судом доказів.

18 червня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

3.1. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою, за твердженням позивача, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

3.2. До позовної заяви копію оскаржуваної постанови не додано.

У позовній заяві не зазначено номера постанови, дати її винесення, посадової особи, яка її прийняла, виду та розміру накладеного адміністративного стягнення, а також інших реквізитів, які б давали можливість індивідуалізувати відповідний акт суб`єкта владних повноважень.

3.3. На підтвердження своїх доводів позивачем надано військово-обліковий документ, сформований у застосунку «Резерв+» (а.с.10).

Із зазначеного документа вбачається, що щодо ОСОБА_1 міститься запис «Порушення правил військового обліку». Також у цьому документі зазначено: «Причина звернення до Нацполіції - не уточнили дані до 16.07.2024», дата звернення - 30.05.2025.

Водночас вказаний військово-обліковий документ не містить відомостей про винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, її номер, дату прийняття, посадову особу, яка її винесла, зміст прийнятого рішення, вид та розмір адміністративного стягнення.

3.4. Судом також встановлено, що адвокат Васильєв В.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , 24.12.2025 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 з адвокатським запитом, у якому просив у разі наявних порушень правил військового обліку повідомити, які саме порушення були вчинені ОСОБА_1 протягом 2024-2025 років, а у разі наявності постанови - надати її копію або зазначити дату, номер та підстави винесення такої постанови (а.с.29).

Матеріали справи не містять доказів того, що на зазначений адвокатський запит позивачу або його представнику була надана копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності або повідомлено її реквізити.

3.5. На виконання ухвали суду від 04 травня 2026 року відповідачем не надано копію постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , а також не надано належним чином завірену копію адміністративної справи щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

3.6. Навпаки, у відзиві відповідач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не має даних щодо відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

ІV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та своєчасно.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає, зокрема, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган або посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1. Предметом заявлених позовних вимог є визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою, за твердженням позивача, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Разом із тим судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано копії такої постанови.

У позовній заяві не зазначено номера постанови, дати її винесення, посадової особи, яка її прийняла, а також змісту прийнятого рішення і виду адміністративного стягнення.

Отже, оскаржуваний позивачем акт не індивідуалізований за своїми реквізитами.

5.2. Суд враховує, що позивач обґрунтовує свої вимоги відомостями, які містяться у військово-обліковому документі, сформованому в застосунку «Резерв+».

Водночас зі змісту зазначеного документа вбачається лише наявність запису «Порушення правил військового обліку», зазначення причини звернення до Національної поліції - «Не уточнили дані до 16.07.2024», а також дата такого звернення - 30.05.2025.

Вказаний документ не містить жодних відомостей про те, що відносно ОСОБА_1 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення. У ньому відсутні номер постанови, дата її прийняття, найменування або посада особи, яка її прийняла, зміст рішення, вид і розмір адміністративного стягнення.

Тому сам факт відображення у застосунку «Резерв+» інформації про порушення правил військового обліку та звернення до Національної поліції не є тотожним факту винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та не може підміняти собою індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень.

5.3. Суд також враховує, що позивач та його представник вживали заходів для отримання відповідної постанови поза межами судового провадження.

Так, із матеріалів справи вбачається, що адвокат Васильєв В.В. 24.12.2025 направляв до ІНФОРМАЦІЯ_3 адвокатський запит, у якому просив у разі наявності порушень правил військового обліку надати інформацію, які саме порушення було вчинено ОСОБА_1 , а також надати копію постанови або повідомити її дату, номер та підстави винесення.

Однак копія постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за цим адвокатським запитом не надана.

З огляду на неможливість самостійно отримати оскаржувану постанову позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, яке ухвалою суду від 04 травня 2026 року було задоволено.

5.4. Судом, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, було витребувано у відповідача копію постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , а також належним чином завірену копію адміністративної справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.

Однак відповідачем на виконання ухвали суду не надано ані копії постанови, ані матеріалів адміністративної справи.

Більше того, у поданому відзиві відповідач повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не має даних щодо відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

5.5. За таких обставин суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів існування індивідуального акта, який позивач просить визнати протиправним та скасувати.

При цьому суд звертає увагу, що такий висновок не є висновком про правомірність або неправомірність дій відповідача щодо ведення військового обліку позивача чи внесення певних відомостей до інформаційних систем.

У межах цієї справи суд перевіряє саме заявлену позовну вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Однак за відсутності самої постанови, її реквізитів або інших належних доказів її існування суд позбавлений можливості встановити зміст такого рішення, перевірити дотримання процедури його прийняття, оцінити доводи позивача щодо порушення його прав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також застосувати один із способів захисту, передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України.

5.6. Суд зазначає, що передбачені ч. 3 ст. 286 КАС України повноваження суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності передбачають наявність конкретного рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути залишене без змін, скасоване, направлене на новий розгляд або змінене.

У даній справі існування такого рішення не підтверджено.

Скасування невстановленого за датою, номером, змістом та суб`єктом прийняття акта суперечило б завданню адміністративного судочинства та виходило б за межі судового контролю, оскільки суд не може перевірити законність акта, існування якого не встановлено.

5.7. Суд також враховує, що позивач просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Разом із тим матеріали справи не містять доказів існування провадження у справі про адміністративне правопорушення, у межах якого було б винесено постанову щодо ОСОБА_1 .

Крім того, сам відповідач повідомив про відсутність даних щодо відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.

За таких обставин вимога про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення також не може бути задоволена, оскільки існування такого провадження матеріалами справи не підтверджено.

5.8. В підсумку, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування предмета оскарження, а саме постанови про накладення адміністративного стягнення, яку він просить визнати протиправною та скасувати.

Відомості, відображені у застосунку «Резерв+», самі по собі не є постановою у справі про адміністративне правопорушення та не підтверджують факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Незважаючи на вжиті судом заходи щодо витребування доказів, оскаржувану постанову та матеріали адміністративної справи до суду не надано, а відповідач повідомив про відсутність даних щодо відкриття відповідного провадження та винесення постанови.

За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

5.9. Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 9, 72-77, 80, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, статтями 7, 9, 245, 251, 280, 287 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Головуюча суддя Н.В. Сердюк