Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №277/1342/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року

м. Київ

Справа № 277/1342/24

Провадження № 61-12054ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Палька Миколи Олександровича на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 серпня 2025 року в складі колегії суддів Коломієць О. С., Талько О. Б., Григорусь Н. Й.

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка й жінки без реєстрації шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому зазначила, що 10 жовтня 2015 року між нею та ОСОБА_4 був укладений шлюб, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 мав ігрову залежність, на фоні якої у подружжя виникали конфлікти. Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 12 травня 2022 року шлюб між подружжям був розірваний. Проте розірвання шлюбу було формальним, оскільки подружжя продовжило проживали однією сім`єю: вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут, проводили разом дозвілля, виховували малолітнього сина.

23 вересня 2022 року ОСОБА_4 був мобілізований до лав Збройних Сил України, а ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув внаслідок отримання вибухової травми під час безпосередньої участі в бойових діях.

Позивачка зверталася до суду з заявою про встановлення факту в порядку окремого провадження, однак ухвалою суду від 11 квітня 2024 року заява була залишена без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право, оскільки батьки загиблого заперечували проти факту проживання заявниці з їх сином.

Встановлення факту необхідне позивачці для отримання одноразової грошової допомоги, яка призначається членам сім`ї загиблого військовослужбовця, тому просила суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між нею та ОСОБА_4 у період з 12 травня 2022 року до 01 лютого 2023 року з метою отримання одноразової грошової допомоги, яка призначається членам сім`ї загиблого військовослужбовця.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

24 лютого 2025 року рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області позов задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з червня 2022 року до дня смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . У задоволенні інших вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 належними та допустимим доказами довела та підтвердила, що між нею та ОСОБА_4 після розлучення продовжилися усталені відносини, притаманні чоловікові та жінці, ними велося спільне господарство, планувався сімейний бюджет, здійснювалося піклування про спільну дитину.

25 серпня 2025 року постановою Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд керувався тим, що системне тлумачення положень статті 16-1 Закону Українивід 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) у редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , та статей 30, 31 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) дає підстави для висновку, що право на виплату одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Відтак, встановлення юридичного факту, а саме факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з 12 травня 2022 року до 01 лютого 2023 року, про який просить заявниця, не породить для неї юридичних наслідків, тобто не призведе до набуття права на отримання одноразової грошової допомоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Палько М. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 серпня 2025 року, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 05 лютого 2025 року в справі № 120/17960/23, від 20 березня 2025 року в справі № 128/819/23, від 30 квітня 2025 року в справі № 131/364/24, у яких підтверджено, що установлений факт спільного проживання без реєстрації шлюбу дає право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першої статті 16-1 Закону № 2011-XII.

Вважає, що факт спільного проживання позивачкою доведений, що дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першої статті 16-1 Закону № 2011-XII.

Доводи інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 жовтня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровали шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_6

12 травня 2022 року рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області в справі № 277/239/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 № 1947 від 15 грудня 2022 року ОСОБА_4 з 23 вересня 2022 року мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з 24 вересня 2022 року зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув внаслідок отримання вибухової травми під час безпосередньої участі у бойових діях.

Згідно з довідкою Степанівського старостинського округу Ємільчинської селищної ради Житомирської області від 07 лютого 2023 року № 137 ОСОБА_1 на день смерті свого співмешканця ОСОБА_4 постійно проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , вони вели спільне господарство; ОСОБА_1 проводила поховання чоловіка за свій рахунок.

Відповідно до довідки Степанівського старостинського округу Ємільчинської селищної ради Житомирської області від 07 лютого 2023 року № 139 до складу сім`ї ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , та був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 , належали співмешканка ОСОБА_1 та син ОСОБА_6 .

Згідно з паспортом ОСОБА_1 з 06 листопада 2015 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

14 березня 2023 року ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітнього сина ОСОБА_6 , звернулась до приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Піскуна О. С. із заявою про прийняття спадщини малолітнім сином ОСОБА_6 після смерті батька ОСОБА_4 . На підставі вказаної заяви приватним нотаріусом було заведено спадкову справу № 35/2023, що підтверджується копією витягу зі спадкового реєстру від 25 лютого 2023 року № 71607915.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статтях 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із змісту позовної заяви вбачається, що встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки необхідно ОСОБА_1 для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Постановою № 168 визначено, що виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 15 000 000 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону № 2011-XII. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

На момент смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) редакція статті 16-1 Закону № 2011-XII була такою: «у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення)».

Згідно з частиною другою статті 3 Сімейного кодексу (далі - СК) України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно із частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

У справі № 120/17960/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання, чи належала позивачка до членів сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, які відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII (у редакції до змін, внесених на підставі Закону № 3515-IX від 09 грудня 2023року) мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

За результати касаційного перегляду Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від05 лютого 2025 року в справі № 120/17960/23 (на яку, зокрема, посилається заявник у касаційній скарзі) виснував, що позивачка звернулась до Міністерства оборони України із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка як дружина загиблого, однак підставою для повернення документів на доопрацювання відповідач визначив відсутність документів на підтвердження її знаходження на утриманні позивача. Водночас, положення частини першої статті 16-1 Закону № 2011-XII передбачали право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема і одного із подружжя, який не одружився вдруге, та факт того, що позивачка є одним із подружжя встановлено судом. У справі № 150/401/22 встановлено, що після розірвання шлюбу позивачка продовжувала проживати з військовослужбовцем до моменту його смерті однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, разом виховували їх спільних дітей.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду виснувала, що підхід Міністерства оборони України щодо повернення позивачці документів, які містили наведене рішення суду, на доопрацювання з метою надання документів, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого та посилання на відсутність факту реєстрації, що обумовило повернення документів, поданих позивачкою для призначення одноразової грошової допомоги, є необґрунтованим.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду закріпив, що рішення, яким підтверджується факт того, що військовослужбовець спільно проживав, був пов`язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов`язки з позивачкою, тобто вони фактично були подружжям, дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першої статті 16-1 Закону № 2011-XII у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_4 .

Суд першої інстанції належним чином оцінив подані сторонами докази, правильно встановив обставини справи і застосував норми матеріального та процесуального права, а апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

З урахуванням встановлених у справі обставин ухвалене судом апеляційної інстанції судове рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки суд апеляційної інстанції скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, яке відповідало вимогам закону, Верховний Суд висновує про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновки Верховного Суду про задоволення касаційної скарги, судові витрати, понесені позивачкою у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на відповідачів у розмірі 2 422,00 грн, тобто по 1 211,00 грн з кожного.

Керуючись статтями 389, 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Палька Миколи Олександровича задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 25 серпня 2025 року скасувати, залишити в силі рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 1 211,00 грн гривень судового збору за подання касаційної скарги з кожного.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. Ситнік

Судді:В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська