Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №917/1143/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 917/1143/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Руда Г. В.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Щербакова Є. А. (адвоката, в режимі відеоконференції),

третьої особи-1 - не з`явилися,

третьої особи-2 - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Еліт"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 (колегія суддів: Шутенко І. А. - головуюча, Гребенюк Н. В., Слободін М. М.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2025 (суддя Сірош Д. М.) у справі

за позовом Приватного підприємства "Еліт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Весо",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Полтавської міської ради, 2) Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради,

про визнання протиправною відмови та визнання погодженим проєкту,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2025 року Приватне підприємство "Еліт" (далі - ПП "Еліт") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Весо" (далі - ТОВ "Весо"), в якому просило:

- визнати протиправною відмову ТОВ "Весо" в погодженні (узгодженні) проєкту розподілу території з метою визначення меж земельних ділянок для обслуговування прибудинкових нежитлових приміщень і адміністративної будівлі та земельної частки для обслуговування вбудованих нежитлових приміщень за адресою: вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Архімісто" (далі - ТОВ "Фірма "Архімісто") відповідно до технічного завдання № 060 від 15.09.2020 № 01-02-01-16/1778 на замовлення ПП "Еліт";

- визнати погодженим (узгодженим) ТОВ "Весо" проєкт розподілу території з метою визначення меж земельних ділянок для обслуговування прибудинкових нежитлових приміщень і адміністративної будівлі та земельної частки для обслуговування вбудованих нежитлових приміщень за адресою: вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, розроблений ТОВ "Фірма "Архімісто" відповідно до технічного завдання № 060 від 15.09.2020 № 01-02-01-16/1778 на замовлення ПП "Еліт".

1.2. Позовні вимоги ПП "Еліт" обґрунтовані тим, що відмова ТОВ "Весо" погодити проєкт розподілу території створює перешкоди для ПП "Еліт" у реалізації його прав на земельну ділянку та нерухоме майно і фактично унеможливлює належне оформлення прав на землю під об`єктами нерухомості, які належать позивачу на праві приватної власності. Крім того, за доводами ПП "Еліт", відмова ТОВ "Весо" погодити проєкт розподілу території перешкоджає позивачу в реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі від 19.04.2012 на новий строк або в реалізації права на укладення нового договору оренди землі.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.11.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.12.2025), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2026, відмовлено в задоволенні позову ПП "Еліт".

2.2. Господарський суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПП "Еліт", виходив із того, що позивач у цьому випадку не довів належними та допустимими доказами порушення його прав як власника майна та користувача земельної ділянки саме відповідачем - ТОВ "Весо". Крім того, за висновком місцевого господарського суду, ПП "Еліт" не довело неможливості користування об`єктами нерухомості та земельною ділянкою з огляду на непогодження ТОВ "Весо" проєкту розподілу території. При цьому суд установив, що в матеріалах справи немає доказів щодо звернення ПП "Еліт" до Полтавської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди землі від 19.04.2012 та відмови позивачу в поновленні цього договору. За таких обставин суд виснував, що відсутність порушення прав і законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в задоволенні позову ПП "Еліт".

Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що позивач звернувся до господарського суду з неефективним способом захисту, оскільки визнання протиправною відмови ТОВ "Весо" в погодженні проєкту розподілу території та визнання погодженим (узгодженим) ТОВ "Весо" проєкту розподілу території, за висновком місцевого господарського суду, не призведе до автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки та виникнення в позивача права оренди земельної ділянки. Тому, як зазначив суд, позивач буде змушений повторно ініціювати процедуру судового захисту. Стосовно заяви відповідача про пропуск позовної давності господарський суд першої інстанції виснував, що відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням у якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності не відповідає вимогам законодавства.

2.3. Апеляційний господарський суд, переглянувши в апеляційному порядку рішення господарського суду першої інстанції, погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що ПП "Еліт" не довело порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів ТОВ "Весо". Тому апеляційний господарський суд виснував, що відсутність обставин, які би підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови в задоволенні позову. При цьому апеляційний господарський суд установив, що ТОВ "Весо" скористалося наданим йому законодавством правом на відмову в погодженні проєкту розподілу території з наданням мотивованої відмови в погодженні із зазначенням зауважень до цього проєкту. Водночас, як зазначив апеляційний господарський суд, ПП "Еліт", отримавши таку відмову в травні 2021 року, погодилося виправити недоліки проєкту розподілу території та не висловило незгоди з такими запереченнями. Проте, як установив апеляційний господарський суд, ПП "Еліт", погодившись виправити недоліки проєкту розподілу території, в грудні 2021 року та в 2024 році надіслало ТОВ "Весо" той самий проєкт розподілу території. Тому, за висновком апеляційного господарського суду, така поведінка ПП "Еліт" є суперечливою та недобросовісною.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.11.2025 у справі № 917/1143/25, до Верховного Суду звернулося ПП "Еліт" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП "Еліт".

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПП "Еліт" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ПП "Еліт", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. ПП "Еліт" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення статей 79-1, 96, 152, 186, 198 Земельного кодексу України, статей 13, 391, 401- 406 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про землеустрій" і не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 681/1039/15-ц, від 18.04.2018 у справі № 346/4408/15-ц. У цих постановах Верховного Суду, як стверджує скаржник, викладено висновки, відповідно до яких погодження меж є виключно допоміжною стадією в процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

3.4. Скаржник із покликанням на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, стверджує, що господарські суди попередніх інстанцій фактично надали суміжному землекористувачу (ТОВ "Весо") дискреційне право вирішального впливу на погодження проєкту розподілу території, яке, по суті, трансформувалося у "право вето" на реалізацію позивачем процедури формування земельної ділянки. Такий підхід, на думку ПП "Еліт", суперечить правовій процедурі погодження меж території та порушує принцип правової визначеності. Крім того, на думку ПП "Еліт", наведене є порушенням положень статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, за доводами ПП "Еліт", вимога ТОВ "Весо" щодо обов`язкового визначення сервітуту на стадії погодження проєкту розподілу території не передбачена приписами статті 79-1 Земельного кодексу України, оскільки земельний сервітут є похідним речовим правом, яке може виникнути виключно щодо сформованої земельної ділянки. Скаржник також стверджує, що вимога ТОВ "Весо" щодо обов`язкового визначення сервітуту на стадії погодження проєкту розподілу території не є елементом процедури формування земельної ділянки. З урахуванням викладеного, на думку скаржника, позивач не мав ні юридичного обов`язку, ні процесуальної можливості врахувати вимоги відповідача на стадії погодження проєкту розподілу території.

Крім того, ПП "Еліт" стверджує про помилковість і невідповідність положенням статті 13 Цивільного кодексу України висновку апеляційного господарського суду щодо недобросовісності позивача у зв`язку з повторним надсиланням проєкту розподілу території без урахування вимог відповідача щодо встановлення земельного сервітуту.

На думку ПП "Еліт", господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не надали належної правової оцінки зібраним у справі доказам і неповно з`ясували обставини, які мають значення для справи.

3.5. ТОВ "Весо" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ПП "Еліт" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. На думку ТОВ "Весо", правильними є висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що позивач у цьому випадку не довів належними та допустимими доказами порушення його прав як власника майна та користувача земельної ділянки саме відповідачем - ТОВ "Весо". Крім того, за доводами ТОВ "Весо", господарські суди попередніх інстанцій правильно виснували про недоведеність ПП "Еліт" неможливості користуватися об`єктами нерухомості та земельною ділянкою з огляду на непогодження ТОВ "Весо" проєкту розподілу території.

3.6. 09.06.2026 до Верховного Суду від ПП "Еліт" надійшло клопотання, в якому позивач просить здійснювати розгляд справи без участі його представника.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 19.04.2012 Полтавська міська рада (орендодавець) і ПП "Еліт" (орендар) уклали договір оренди землі, зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що в Книзі реєстрації записів оренди землі 23.04.2012 вчинено запис № 324-П. За цим договором ПП "Еліт" передано в платне тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:15:006:0362 загальною площею 202 м2, яка розташована за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23. Земельна ділянка передається орендарю в оренду на підставі рішення позачергової дев`ятнадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 30.01.2012 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень.

4.2. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що в пункті 3.1 договору оренди землі від 19.04.2012 сторони погодили строк його дії, а саме: договір оренди укладено на строк із 30.01.2012 до 30.01.2015.

4.3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.01.2016 у справі № 917/2180/15, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2016, та рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 у справі № 917/410/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та постановою Верховного Суду від 20.02.2019, договір оренди землі від 19.04.2012 визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

4.4. Суди встановили, що пункт 3.1 договору оренди землі від 19.04.2012 викладено в редакції, яка передбачає поновлення цього договору до 30.01.2021 та передбачає переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк за умови письмового повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору.

4.5. Надалі, як зазначили господарські суди попередніх інстанцій, ПП "Еліт" вирішило виділити з об`єкта майно, яке належить йому на праві власності, в окремі об`єкти.

4.6. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.02.2019 індексний № 155013625, Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: 432201, виданого 12.02.2013, видавник: Реєстраційна служба Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, висновку, серія та номер: 11092, виданого 24.10.2018, видавник: Приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", ПП "Еліт" є власником нежитлового приміщення (магазину) загальною площею 129,9 м2, що розташоване за адресою: вул. Небесної Сотні, буд. 1/23, м. Полтава. Склад новоутворених об`єктів нерухомого майна: 1 об`єкт - магазин площею 101,3 м2, 2 об`єкт - нежитлові приміщення площею 28,6 м2.

4.7. Відповідно до проведеної 16.07.2021 інвентаризації нерухомого майна за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 1-А, встановлено, що загальна площа нежитлових приміщень складає 39 м2.

4.8. Загальна площа нежитлових приміщень змінилася у зв`язку із встановленням перегородок і проведенням оздоблювальних робіт, що не є самочинним будівництвом відповідно до Інструкції про порядок та проведення технічної інвентаризації, затвердженої наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури України від 24.05.2001 № 127, та постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію".

4.9. Згідно з наказом Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 08.07.2021 № 215 змінено адресу об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення (літ. "А-4") загальною площею 42,0 м2, що належить ПП "Еліт", із: "м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 1/23" на: "м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 1-А".

4.10. Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради на замовлення ПП "Еліт" виготовило технічне завдання № 060 на розробку проєкту розподілу території з метою визначення меж земельної ділянки для обслуговування адміністративної будівлі та земельної частки для обслуговування нежитлових приміщень за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 1/23, від 15.09.2020 № 01-02-01- 16/1778.

4.11. З метою визначення меж земельних ділянок для обслуговування прибудинкових нежитлових приміщень, адміністративної будівлі та земельної частки для обслуговування вбудованих нежитлових приміщень за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 1/23, ПП "Еліт" отримало проєкт розподілу території, розроблений ТОВ "Фірма "Архімісто" на підставі замовлення позивача від 21.10.2020 № 01-20-59, відповідно до Положення про порядок розробки проєктів розподілу територій, визначення меж або впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань у м. Полтава, затвердженого рішенням тридцять шостої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 05.12.2013.

4.12. Проєкт розподілу території розроблено з метою визначення пропозицій щодо розмірів і конфігурації земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки з прибудинковими територіями або нежитлові будівлі та споруди для подальшого розроблення відповідної землевпорядної документації.

4.13. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ПП "Еліт", отримавши проєкт розподілу території, надіслало його для погодження суміжним землекористувачам.

4.14. Суди зазначили, що проєкт розподілу території узгоджено Акціонерним товариством "Полтава-банк", Управлінням житлово-комунального господарства, Управлінням майном комунальної власності міста шляхом підпису уповноважених осіб.

4.15. ТОВ "Весо" не погодило проєкт розподілу території, надісланий йому листом ПП "Еліт" від 29.04.2021 № 09, про що повідомило ПП "Еліт" листом від 13.05.2021 № 71. ТОВ "Весо", відмовляючи в погодженні проєкту розподілу території, зазначило, що запропонований проєкт розподілу території з метою визначення меж земельної ділянки створює перешкоди в реалізації права ТОВ "Весо" у встановленні земельного сервітуту. ТОВ "Весо" також зазначало, що проєкт розподілу території не передбачає визначення розміру частини земельної ділянки, яка знаходиться під конструкціями будинку, що виступають.

Крім того, ТОВ "Весо" вважало, що проєктом розподілу території передбачено визначення меж для подальшого формування кількох земельних ділянок як об`єктів прав для обслуговування одного об`єкта нерухомого майна - будинку, розташованого за адресою: вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава. ТОВ "Весо" зазначало, що прибудовані нежитлові приміщення ПП "Еліт" на вул. Небесної Сотні, 1/23 у м. Полтаві не є окремим об`єктом нерухомого майна і під ними не може бути сформована окрема земельна ділянка, відмінна від земельної ділянки під іншою частиною цього ж будинку. При цьому, на думку ТОВ "Весо", передача в користування чи в оренду земельної ділянки під прибудованими приміщеннями як окремого об`єкта нерухомого майна не передбачена чинним законодавством. Разом із тим, як повідомило ТОВ "Весо", у випадку складання проєкту розподілу території відповідно до вимог законодавства та з урахуванням інтересів власників суміжних земельних ділянок, такий проєкт буде погоджений ТОВ "Весо".

4.16. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що ПП "Еліт" у відповідь на лист ТОВ "Весо" від 13.05.2021 № 71 надіслало лист від 21.12.2021 № 21, у якому повідомило про врахування зауважень ТОВ "Весо" та виправлення невідповідності земельної ділянки об`єкту нерухомості (прибудоване ПП "Еліт" приміщення виділено в окремий об`єкт нерухомості і має власну адресу). З урахуванням викладеного ПП "Еліт" зазначило, що повторно надсилає проєкт розподілу території.

4.17. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що лист ПП "Еліт" від 21.12.2021 № 21 не містить додатків.

4.18. У 2023 році ПП "Еліт" без узгодження з ТОВ "Весо" проєкту розподілу території звернулося до Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради щодо узгодження проєкту розподілу території з метою визначення меж земельних ділянок для обслуговування прибудованих нежитлових приміщень, адміністративної будівлі та земельної частки для обслуговування вбудованих нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 1/23.

4.19. Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради листом від 23.11.2023 № 01-02-01-14/2051/844 відмовило в узгодженні проєкту розподілу території з покликанням на необхідність погодження меж суміжними користувачами.

4.20. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ПП "Еліт" листом від 23.09.2024 № 1 звернулося до ТОВ "Весо" з проханням погодити проєкт розподілу території.

4.21. ТОВ "Весо" листом від 16.10.2024 № 60 відмовило в погодженні проєкту розподілу території з огляду на те, що цим проєктом не передбачено визначення розміру частини земельної ділянки, яка знаходиться під конструкціями будинку, що виступають, за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 21, для реалізації ТОВ "Весо" права на укладення договору земельного сервітуту з власником земельної ділянки - Полтавською міською радою.

4.22. Позивач, вважаючи, що відмова відповідача в погодженні проєкту розподілу території порушує його права, звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом про визнання протиправною відмови ТОВ "Весо" в погодженні (узгодженні) проєкту розподілу території та про визнання погодженим (узгодженим) ТОВ "Весо" проєкту розподілу території.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення відповідача, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ПП "Еліт" до ТОВ "Весо" про визнання протиправною відмови ТОВ "Весо" в погодженні (узгодженні) проєкту розподілу території та про визнання погодженим (узгодженим) ТОВ "Весо" проєкту розподілу території.

5.4. Позовні вимоги ПП "Еліт" обґрунтовані тим, що відмова ТОВ "Весо" погодити проєкт розподілу території створює перешкоди для ПП "Еліт" у реалізації його прав на земельну ділянку та нерухоме майно і фактично унеможливлює належне оформлення прав на землю під об`єктами нерухомості, які належать позивачу на праві приватної власності. Крім того, за доводами ПП "Еліт", відмова ТОВ "Весо" погодити проєкт розподілу території перешкоджає позивачу в реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі від 19.04.2012 на новий строк або в реалізації права на укладення нового договору оренди землі.

5.5. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу № 917/1143/25 по суті позовних вимог, дійшли висновку про відмову в задоволенні позову ПП "Еліт".

5.6. ПП "Еліт" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення в цій справі. ПП "Еліт", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.7. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

5.8. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та в постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права в подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій ухвалено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли в подібних правовідносинах.

5.9. Касаційна скарга ПП "Еліт" із покликанням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення статей 79-1, 96, 152, 186, 198 Земельного кодексу України, статей 13, 391, 401- 406 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про землеустрій" і не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 681/1039/15-ц, від 18.04.2018 у справі № 346/4408/15-ц. У цих постановах Верховного Суду, як стверджує скаржник, викладено висновки, відповідно до яких погодження меж є виключно допоміжною стадією в процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

5.10. Скаржник із покликанням на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, стверджує, що господарські суди попередніх інстанцій фактично надали суміжному землекористувачу (ТОВ "Весо") дискреційне право вирішального впливу на погодження проєкту розподілу території, яке, по суті, трансформувалося у "право вето" на реалізацію позивачем процедури формування земельної ділянки. Такий підхід, на думку ПП "Еліт", суперечить правовій процедурі погодження меж території та порушує принцип правової визначеності. Крім того, на думку ПП "Еліт", наведене є порушенням положень статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, за доводами ПП "Еліт", вимога ТОВ "Весо" щодо обов`язкового визначення сервітуту на стадії погодження проєкту розподілу території не передбачена приписами статті 79-1 Земельного кодексу України, оскільки земельний сервітут є похідним речовим правом, яке може виникнути виключно щодо сформованої земельної ділянки. Скаржник також стверджує, що вимога ТОВ "Весо" щодо обов`язкового визначення сервітуту на стадії погодження проєкту розподілу території не є елементом процедури формування земельної ділянки. З урахуванням викладеного, на думку скаржника, позивач не мав ні юридичного обов`язку, ні процесуальної можливості врахувати вимоги відповідача на стадії погодження проєкту розподілу території.

Крім того, ПП "Еліт" стверджує про помилковість і невідповідність положенням статті 13 Цивільного кодексу України висновку апеляційного господарського суду щодо недобросовісності позивача у зв`язку з повторним надсиланням проєкту розподілу території без урахування вимог відповідача щодо встановлення земельного сервітуту.

5.11. Колегія суддів, проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які покликається скаржник, перевіривши та надавши оцінку доводам ПП "Еліт", зазначає, що відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

5.12. Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

5.13. Згідно із частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

5.14. Відповідно до частини 2 статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

5.15. За змістом частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

5.16. Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

5.17. Згідно із частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності в користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання в користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання в користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

5.18. За змістом частини 3 статті 123 Земельного кодексу України в разі надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

5.19. Відповідно до частини 12 статті 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки в користування за проєктом землеустрою щодо її відведення здійснюється, зокрема, затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

5.20. За змістом частин 6, 7 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

5.21. Статтею 198 Земельного кодексу України передбачено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

5.22. Отже, за змістом статті 198 Земельного кодексу України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці як комплексу робіт, що виконуються для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 346/4408/15-ц.

5.23. Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про землеустрій" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

5.24. Згідно із частиною 1 статті 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проєкту, робочого проєкту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

5.25. Частиною 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій" визначені види документацій із землеустрою, до яких належать: а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць; а-1) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад; б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць; б-1) містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій); в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб; е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); з) робочі проекти землеустрою; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок; к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель; л) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів; м) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини.

5.26. Верховний Суд зазначає, що порядок погодження та затвердження документації із землеустрою передбачений статтею 186 Земельного кодексу України.

5.27. Водночас господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті позовних вимог ПП "Еліт", установили, що Полтавська міська рада сесії шостого скликання рішенням від 05.12.2013 затвердила Положення про порядок розробки проєктів розподілу територій, визначення меж або впорядкування землеволодінь та землекористувачів у м. Полтава.

5.28. Пунктом 5.1 цього Положення передбачено, що розгляд та узгодження проєкту розподілу здійснюється: замовником (власниками, співвласниками або балансоутримувачем нерухомого майна); суміжними землекористувачами (землевласниками); Управлінням житлово-комунального господарства, яке створене Полтавською міською радою, за зверненням розробника; Полтавським міським управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру, яке створене Полтавською міською радою, за зверненням розробника; Управлінням з питань містобудування та архітектури, яке створене Полтавською міською радою, за зверненням розробника.

5.29. З урахуванням установлених обставин справи Верховний Суд зазначає, що ПП "Еліт" вирішило виділити із об`єкта майно, яке належить йому на праві власності, в окремі об`єкти. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що новоутвореними об`єктами нерухомого майна є: 1 об`єкт - магазин площею 101,3 м2; 2 об`єкт - нежитлові приміщення площею 28,6 м2.

5.30. З метою визначення меж земельних ділянок для обслуговування прибудинкових нежитлових приміщень, адміністративної будівлі та земельної частки для обслуговування вбудованих нежитлових приміщень за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 1/23, ПП "Eліт" отримало проєкт розподілу території, розроблений ТОВ "Фірма "Архімісто" на підставі замовлення позивача від 21.10.2020 № 01-20-59, відповідно до Положення про порядок розробки проєктів розподілу територій, визначення меж або впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань у м. Полтава, затвердженого рішенням тридцять шостої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 05.12.2013.

5.31. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ПП "Еліт", отримавши проєкт розподілу території, надіслало його для погодження суміжним землекористувачам.

5.32. Однак ТОВ "Весо" надісланий йому листом ПП "Еліт" від 29.04.2021 № 09 проєкт розподілу території не погодило, про що повідомило ПП "Еліт" листом від 13.05.2021 № 71. ТОВ "Весо", відмовляючи в погодженні проєкту розподілу території, зазначило, що запропонований проєкт розподілу території з метою визначення меж земельної ділянки створює перешкоди в реалізації права ТОВ "Весо" у встановленні земельного сервітуту. ТОВ "Весо" також зазначало, що проєкт розподілу території не передбачає визначення розміру частини земельної ділянки, яка знаходиться під конструкціями будинку, що виступають.

Крім того, ТОВ "Весо" вважало, що проєктом розподілу території передбачено визначення меж для подальшого формування кількох земельних ділянок як об`єктів прав для обслуговування одного об`єкта нерухомого майна - будинку, розташованого за адресою: вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава. ТОВ "Весо" зазначало, що прибудовані нежитлові приміщення ПП "Еліт" на вул. Небесної Сотні, 1/23 у м. Полтаві не є окремим об`єктом нерухомого майна і під ними не може бути сформована окрема земельна ділянка, відмінна від земельної ділянки під іншою частиною цього ж будинку. При цьому, на думку ТОВ "Весо", передача в користування чи в оренду земельної ділянки під прибудованими приміщеннями як окремого об`єкта нерухомого майна не передбачена чинним законодавством. Разом із тим, як повідомило ТОВ "Весо", у випадку складання проєкту розподілу території відповідно до вимог законодавства та з урахуванням інтересів власників суміжних земельних ділянок, такий проєкт буде погоджений ТОВ "Весо".

5.33. За таких обставин, як зазначив апеляційний господарський суд, ТОВ "Весо" скористалося наданим йому законодавством правом на відмову в погодженні проєкту розподілу території з наданням мотивованої відмови в погодженні із зазначенням зауважень до цього проєкту.

5.34. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що ПП "Еліт" у відповідь на лист ТОВ "Весо" від 13.05.2021 № 71 надіслало лист від 21.12.2021 № 21, у якому повідомило про врахування зауважень ТОВ "Весо" та виправлення невідповідності земельної ділянки об`єкту нерухомості (прибудоване ПП "Еліт" приміщення виділено в окремий об`єкт нерухомості і має власну адресу). З урахуванням викладеного ПП "Еліт" зазначало, що повторно надсилає проєкт розподілу території.

5.35. Проте, як установили господарські суди попередніх інстанцій, лист ПП "Еліт" від 21.12.2021 № 21 не містить додатків.

5.36. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що надалі ПП "Еліт" листом від 23.09.2024 № 1 звернулося до ТОВ "Весо" з проханням погодити проєкт розподілу території. ТОВ "Весо" листом від 16.10.2024 № 60 відмовило в погодженні проєкту розподілу території з огляду на те, що цим проєктом не передбачено визначення розміру частини земельної ділянки, яка знаходиться під конструкціями будинку, що виступають, за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 21, для реалізації ТОВ "Весо" права на укладення договору земельного сервітуту з власником земельної ділянки - Полтавською міською радою.

5.37. Як зазначив апеляційний господарський суд, ПП "Еліт", отримавши таку відмову в травні 2021 року, погодилося виправити недоліки проєкту розподілу території та не висловило незгоду з такими запереченнями. Проте, як установив апеляційний господарський суд, ПП "Еліт", погодившись виправити недоліки проєкту розподілу території, в 2024 році надіслало ТОВ "Весо" той самий проєкт розподілу території.

5.38. Крім того, колегія суддів ураховує, що відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 справі № 350/67/15-ц, стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому у статті 198 Земельного кодексу України лише зазначається про те, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж слід вважати, що його права порушено.

Погодження меж полягає в тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, відповідний орган, уповноважений вирішувати такі питання по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки, то правового значення вони не мають. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів. Подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 440/6443/21.

5.39. При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 455/856/16-а викладено висновки про те, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 Земельного кодексу України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав. Непогодження меж земельної ділянки не може слугувати підставою для відмови у затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

5.40. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій фактично надали суміжному землекористувачу (ТОВ "Весо") дискреційне право вирішального впливу на погодження проєкту розподілу території, яке, по суті, трансформувалося у "право вето" на реалізацію позивачем процедури формування земельної ділянки.

5.41. Тому колегія суддів визнає необґрунтованим доводи ПП "Еліт" про те, що непогодження ТОВ "Весо" проєкту розподілу території є порушенням положень статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.42. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що ПП "Еліт" у цьому випадку не довело порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів відповідачем.

5.43. Верховний Суд неодноразово зазначав, що відсутність порушення прав і законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.05.2026 у справі № 910/9216/25, від 28.04.2026 у справі № 905/828/25, від 01.04.2026 у справі № 917/1174/25.

5.44. За таких обставин колегія суддів визнає необґрунтованими доводи ПП "Еліт" про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення статей 79-1, 96, 152, 186, 198 Земельного кодексу України, статей 13, 391, 401- 406 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про землеустрій" і не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 681/1039/15-ц, від 18.04.2018 у справі № 346/4408/15-ц. Колегія суддів також зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які покликається скаржник.

5.45. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із цих підстав.

5.45. При цьому скаржник, зазначаючи про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не надали належної правової оцінки зібраним у справі доказам і неповно з`ясували обставини, які мають значення для справи, не наводить конкретних доказів та обставин справи, які, на його думку, залишилися поза увагою судів.

Крім того, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу

5.47. Водночас Верховний Суд погоджується з доводами ПП "Еліт" про помилковість висновку апеляційного господарського суду щодо недобросовісності позивача, оскільки повторне надсилання проєкту розподілу території без урахування вимог відповідача щодо встановлення земельного сервітуту не може безумовно та достеменно свідчити про недобросовісну поведінку ПП "Еліт". Водночас такі висновки апеляційного господарського суду не призвели до неправильного вирішення спору.

5.48. Разом із тим за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судами з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржуються.

5.49. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

5.50. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому

статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Еліт" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2025 у справі № 917/1143/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак