Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №759/10569/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/10569/26

пр. № 2/759/9656/26

11 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Жиглій Є.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.05.2023 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 7855737, згідно з умовами якого відповідач отримав 20 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.

Позивач зазначає, що ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору, 24.12.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України уклали договір про відступлення прав вимоги №110-МЛ від 24.12.2024 р.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за

кредитним договором № 7855737 від 30.05.2023 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача становить 67 355,80 грн, відповідно до виписки з особового рахунку, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 17 800,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 49 555,80 грн, у зв`язку з чим позивач просив позов задовольнити.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та 23.04.2026 року справа передана судді (а. с. 43-44).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.04.2026 року відкрито провадження у справі та витребувано докази, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Постановлено повідомити відповідача ОСОБА_1 , про розгляд даної справи шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а. с. 47-49).

11.05.2026 року до суду на виконання ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 24.04.2026 року від Акціонерного товариства «Універсал банк» надійшли витребувані докази (а.с. 64-65).

Позивач, самостійно відправив примірник позовної заяви разом з додатками до неї, відповідачу на останню відому адресу її зареєстрованого місця проживання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями доказів відправлення (а.с. 9)

Про розгляд даної справи ОСОБА_1 була повідомлена шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв`язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористалася, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк була повідомлена в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, разом із позовом подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання відповідач не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду. Жодних клопотань із причинами неявки відповідач на адресу суду не направляла.

За правилами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлена про судове засідання шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини своєї неявки не повідомила, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про стягнення заборгованості.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою у судове засідання учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 30.05.2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 7855737 згідно умов якого кредитодавець надав клієнту фінансовий кредит у розмірі 20 000 грн 00 коп. (а.с. 11-16).

Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора F10417.

Відповідно до п. п. 1.1. п. 1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору, кредит надається загальним строком на 91 днів з 26.05.2023р. (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Відповідно до п. 1.3.1. договору, пільговий період складає 1 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 31.05.2023 р. (рекомендована дата платежу).

Відповідно до п. 1.3.2. договору, поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 29.08.2023 р. (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до п. 1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 1 400,00 грн, яка нараховується за ставкою 7, 00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 1.5.2. договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 210,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до п. 1.5.3. договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 54 000,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п. 1.6. договору, тип процентної ставки за цим договором: фіксована.

Відповідно до п. 9.1. договору, цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором (правочином), що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам чинного законодавства. Визнання недійсним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору (у т.ч. правил) або окремих умов цього кредитного договору (індивідуальної частини) не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальної частини) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір (індивідуальну частину) і без включення до нього умов, що визнані недійсними, нікчемними, неукладеними.

Відповідно до Договору факторингу №110-МЛ від 24.09.2024 року укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача. У подальшому до договору факторингу укладалась додаткова угода (а.с. 21-30).

Відповідно до витягу з реєстру боржників прав вимоги від 10.09.2025 року до договору факторингу від 24.12.2024 року № 110-МЛ, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 67 355,80 грн (а.с. 33).

Із відповіді АТ «Універсал банк» від 11.05.2026 року вбачається, що на картковий рахунок № НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 20 000,00 грн у період з 30.05.2023-06.06.2023 року.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З огляду на статтю 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, встановлені вище обставини підтверджують факт укладання між первісними кредиторами та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами яких було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитних договорів, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідними довідками про переказ грошових коштів на картку позичальника.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 1077, частиною третьої статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 514, частиною першою статті 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, внаслідок укладення договору факторингу до ТОВ ФК «Кредит-Капітал» перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за кредитним договором від 30.05.2023 року № 7855737.

Як підтверджується наявними у справі доказами, відповідач порушив умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, у зв`язку з чим за кредитним договором від 30.05.2023 року № 7855737 утворилась заборгованість у розмірі 67 355,80 грн, яка складається з наступного: 17 800,00 грн - заборгованість за кредитом, 49 555,80 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 33).

На підтвердження своїх вимог ТОВ ФК «Кредит-Капітал» надало договір про споживчий кредит від 30.05.2023 року № 7855737, паспорт споживчого кредиту, анкету-заяву на отримання грошових коштів.

Також, згідно відповіді АТ «Універсал банк» від 11.05.2026 року вбачається, що на картковий рахунок № НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 20 000,00 грн у період з 30.05.2023-06.06.2023 року.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Обов`язком позивача, який стверджує про надання відповідачу безготівкових кредитних коштів первісними кредиторами за кредитними договорами, у яких він набув право вимоги, є надання доказів, що підтверджують зарахування позичальнику таких коштів, а у разі неможливості самостійно подати такий доказ - право на обґрунтування такої неможливості та заявлення клопотання про витребування доказів судом.

Надані позивачем докази, в силу вищенаведених положень законодавства, є належними та допустимими, які підтверджують існування у позичальника заборгованості за укладеним кредитним договором у заявленому до стягнення розмірі.

Натомість, відповідачем не спростовано відсутності у нього заборгованості за кредитним договором або наявності заборгованості в іншому розмірі, зокрема не надано контррозрахунку, доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором матеріали справи також не містять.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ФК «Кредит-Капітал» є обґрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 30.05.2023 року № 7855737 у розмірі 67 355,80 грн.

Розподіл судових витрат

Що стосується судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду першої інстанції, ТОВ ФК «Кредит Капітал» у позовній заяві заявляло вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу у матеріалах справи наявний договір від 01.07.2025 року про надання правничої допомоги № 0107 (а.с. 36).

09.03.2026 року адвокатське об`єднання «Апологет» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» затвердили акт № Д/20124 наданих послуг в розмірі 8 000,00 грн (а.с. 37).

Також позивач надав детальний опис наданих послуг до акту № Д/20124 від 09.03.2026 року за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року (а.с. 38).

Разом з тим, у постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Таким чином, аналізуючи матеріали справи суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесений у суді першої інстанції, визначений адвокатом є завищеним, враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 67 355,80 грн, тобто справа відноситься до малозначних, сума заявлених витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн є непропорційною щодо ціни позову, тому сума витрат на правову допомогу підлягає зменшенню до 4 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн за подання позовної заяви, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 67 355 (шістдесят сім тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 80 копійок заборгованості за кредитним договором від 30.05.2023 року № 7855737.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат за надання професійної правничої допомоги.

За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Інформація про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений та підписаний 16.06.2026 року.

Суддя Ю. О. Твердохліб