Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №758/8801/26 — Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8801/26

Провадження №1-кп/758/1641/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100070000693 від 21.05.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Знам`янка, Кіровоградська область, громадянина України, має вишу освіту, займає посаду технік протезист-ортезист ТОВ «БІОКІКС ГРУП УКРАЇНА», неодружений, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений слідством час, однак не пізніше 21.05.2026, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), для власного вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановленому місці за невстановлених обставин та часу, але не пізніше 21.05.2026, у невстановленої слідством особи ОСОБА_5 незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), для власного вживання, без мети збуту, яку розпочав незаконно зберігати при собі до вилучення працівниками поліції.

У подальшому, 21.05.2026 о 19 год. 24 хв. за адресою: м. Київ, вул. Івана Виговського, 18, працівниками поліції затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого під час проведення особистого обшуку, виявлено та вилучено зіп - пакет із речовиною зеленого кольору, що являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), загальна маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 25,168 г, який останній зберігав для власного вживання без мети збуту.

Листя (подрібнене чи ціле) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Згідно наказу № 1183 від 28.07.2025 Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Змін до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188» встановлено, що до 0,03 г листя (подрібнене чи ціле) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), є невеликим розміром, від 2,5 до 12,5 г, є великим розміром, 12,5 г і більше, є особливо великим розміром.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини скоєння ним кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті. Зазначив, що придбав листя кратому для власного вживання без мети збуту, оскільки працює на двох роботах, а кратом додавав енергію. Залежності від вказаного наркотичного засобу у нього немає. 21.05.2026 року його затримали працівники поліції та виявили цей кратом. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що зробив для себе висновки та у подальшому більше таких дій не вчинятиме.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що прокурор і захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, обмежившись: допитом обвинуваченого ОСОБА_5 , показання якого є детальними, послідовними і повністю відповідають фактичним обставинам справи, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_5 здійснює захисник адвокат ОСОБА_4 , який також не заперечив щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Прокурор в судових дебатах просив визнати винуватим ОСОБА_5 за ч.3 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки та покладенням відповідних обов`язків, відповідно до вимог ст. ст. 75, 76 КК України, вирішити питання про речові докази, судові витрати, стосовно визнаного речовим доказом мобільного телефону засотувати спеціальну конфіскацію, як на знаряддя вчинення злочину.

Захисник адвокат ОСОБА_4 у судових дебатах звернув увагу на міцність соціальних зв`язків та позитивну соціальну поведінку, повне визнання вини, щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення, просив призначити мінімальний вид та розмір покарання, передбачений відповідною санкцією статті інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення із звільненням від його відбування, з іспитовим строком на 1 рік. Зазначив, що мобільний телефон є засобом кримінального правопорушення, а тому не підлягає спеціальній конфіскації.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судових дебатах зазначив, що щиро розкаявся, зробив для себе належні висновки, кримінальне правопорушення вчинене вперше. Просив призначити мінімальне покарання не пов`язане з позбавленням волі, телефон не конфісковувати.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби в особливо великих розмірах.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, доведена повністю та вона ніким не оспорюється.

За правилами ч. 1 ст. 65 КК України при обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Оцінюючи особу обвинуваченого, суд зважує на роз`яснення, що містяться в абзаці 3 пункту 3 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до якого, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини вчинення діяння, дані, які характеризують особу обвинуваченого, раніше не судимий, має дві вищі освіти, постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває.

Вирішуючи питання про наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд зважує на роз`яснення, що містяться у пункті 4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду, відповідно до якого, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України суд визнає "щире каяття" з огляду на таке.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.

Судом було встановлено, що обвинувачений, висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочинів визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, немає залежності та відсутні наміри щодо повторювання аналогічних дій, що свідчить про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшує покарання, - «щире каяття».

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 02.11.2021 справа №643/13256/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади призначення покарання (ст.65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Зважаючи на другорядну роль кари, як мети покарання, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, зробив для себе відповідні висновки, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_5 зі звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний, під час здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, один епізод злочинної діяльності, зважаючи на наявність пом`якшуюої обставини, відомостей, що характеризують його особу, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, думку прокурора, щодо призначення покарання, наближеного до мінімального, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання, визначене у мінімальних межах, установлених у санкції ч. 3 ст. 309 України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, із звільненням від його реального відбування з іспитовим строком на 1 рік, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.

Суд вирішує питання про долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання про спеціальну конфіскацію суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, які були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами п. 4 ч. 1 ст.96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Разом з цим, у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним та фактичні обставини вчиненого злочину, які не заперечувала сторона обвинувачення та сторона захисту, відсутні будь-які посилання на використання ОСОБА_5 мобільного телефону Iphone 14 Pro, як знаряддя або засобу злочину. Так, у обвинувальному акті зазначено, що місце, час та обставини придбання ОСОБА_5 наркотичного засобу не встановлено, тобто спосіб придбання наркотичного засобу за допомогою мобільного телефону не встановлювався та не доводився стороною обвинувачення.

Отже, оскільки в обвинувальному акті не зазначено, що мобільний телефон Iphone 14 Pro використовувався для виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК, а тому в цьому разі спеціальна конфіскація не підлягає застосуванню.

Вказані висновки узгоджуються з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 07.05.2025 року справа №335/12523/23 провадження № 51-3838км24.

Крім того, постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_6 від 21.05.2026 року, поміж іншого мобільний телефон Iphone 14 Pro, Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 визнано речовим доказом, оскільки містить інформацію, яка досліджується у кримінальному провадженні та має для нього значення, є предметом доказування у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду від 26.05.2026 року (758/8516/26) накладено арешт на мобільний телефон Iphone 14 Pro, Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 , поліетиленовий пакет ТОВ «Нова пошта» з наліпкою ЕН20451443720107. На обґрунтування клопотання слідча послалась, що органу досудового розслідування є підстави вважати, що вилучений телефон може містити інформацію про осіб, причетних до злочину та у застосунку НОВА пошта мати відомості про відправника, а пакет ТОВ «Нова Пошта» з наліпкою ЕН 20451443720107 доводити факт відправки та отримання наркотичного засобу, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідча скерувала клопотання про арешт майна як речового доказу.

Отже, арешт на мобільний телефон Iphone 14 Pro, Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 накладений не з метою застосування можливої спеціальної конфіскації, а з метою отримання інформації про осіб, причетних до злочину. Тобто арешт накладений не як на знаряддя або засіб вчинення злочину.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що з огляду на відсутність в обвинувальному акті встановлених даних, що мобільний телефон Iphone 14 Pro є знаряддям або засобом вчинення кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, відсутність даних, шо арешт на нього накладався з метою забезпечення спеціальної конфіскації - відсутні підстави для застосування судом спеціальної конфіскації вказаного майна.

Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 23.05.2026 року (справа 758/8469/26) до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, із покладенням ряду обов`язків, що продовжує свою дію і на час ухвалення даного вироку. З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого, підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

У кримінальному провадженні матеріальної шкоди не завдано, потерпілі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 12, 50, 65, 66, ч. 3 ст.309 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання за ч.3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 2406,80 (дві тисячі шість) грн. 80 коп., витрати за проведені у справі експертизи від 22.05.2026 року СЕ-19/111-26/28228-НЗПРАП.

Після набрання вироком законної сили арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду від 26.05.2026 року (758/8516/26) на мобільний телефон Iphone 14 Pro, Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 , поліетиленовий пакет ТОВ «Нова пошта» з наліпкою ЕН20451443720107 - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, після набрання вироком законної сили, а саме:

зіп-пакет із речовиною зеленого кольору, що являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak) маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 25,168 г.; чорний пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, схожої на наркотичну; поштове пакування - знищити.

мобільний телефон Iphone 14 Pro, Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 , який, як повідомлено захисником у судовому засіданні, передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , - повернути власнику ОСОБА_5 .

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку. В іншій частині вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні під час оголошення вироку.

Суддя ОСОБА_1