Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №758/9142/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9142/26

3/758/3410/26

Категорія 192

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

21.05.2026 року об 16 годині 20 хвилин, у АДРЕСА_2 , автомайстерня, вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів, чим порушено п.1 п.2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР та зафіксовано актом фактичної перевірки від 27.05.2026.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час розгляду справи сповіщений належним чином. Клопотань про відкладення справи суду не надсилав. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що просить судовий розгляд проводити без його участі, із проставленням особистого підпису.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справу розглянуто за її відсутності.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, між іншим, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення наряду з фактичними обставинами справи та даними про особу правопорушника вказуються нормативний акт, який передбачає відповідальність за інкриміноване правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення порушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП України оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Частина 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Вина ОСОБА_1 , у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення №2431 від 27 травня 2026 року;

- актом фактичної перевірки №42750/Ж5/26/15/07/ НОМЕР_1 , відповідно до якого перед початком фактичної перевірки проведено контрольно розрахункову операцію, а саме: попередньо здійснене замовлення автоскла, молдінгу та послуги з встановлення скла на інтернет сторінці за посиланням «STEKLOTOCHKA.COM.UA», 21.05.26 оплачене замовлення в готівковій формі. Розрахункову операцію провів ФОП ОСОБА_2 при цьому, готівкові кошті отримав, гарантійний чек №SТ00000000425 від 21.05.2026 року на суму оплати 6800,00 грн., видав. Програмний реєстратор розрахункових операцій не використано, відповідний розрахунковий документ не видано. За результатом перевірки первинних документів встановлено факти здійснення реалізації товару за допомогою мережі інтернет на умовах накладеного платежу (післяплати) за участі фінансового посередника ТОВ «НОВАПЕЙ» без застосування ПРРО, та без видачі у паперовій та/або електронній формі розрахункових документів (фіскальних чеків) на загальну суму 22239,00 грн. Так, 20.12.2024 року прийнято оплату на суму 7600,00 грн, як порушення вчинене вперше, наступні вчинені порушення на загальну суму 21439,00, в тому числі сума контрольної розрахункової операції;

- копією гарантійного чеку на товар за контрольною перевіркою.

Оцінивши досліджені та наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які виразилися у порушенні правил проведення розрахункових операцій, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП; провину ОСОБА_1 , у вчиненні даного адміністративного правопорушення вважаю доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 та п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставину, що пом`якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення судом не встановлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 та ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Санкція ч.1 ст. 155-1 КУпАП передбачає накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , що обумовлює наявність у нього адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих повноважень, внаслідок чого ОСОБА_1 у відповідності до положень чинного законодавства є посадовою особою юридичної особи приватного права.

В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно зазначив, що просить обмежитись усним попередженням. Разом з цим, ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, а тому суд позбавлений можливості вирішити питання про застосування попередження без участі особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає, що стягнення ОСОБА_1 слід призначити у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП для посадових осіб.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 155-1, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко