Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №756/3387/26 — Оболонський районний суд міста Києва

18.06.2026 Справа № 756/3387/26

Унікальний №756/3387/26

Провадження №2-о/756/217/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Діденка Є.В.,

за участю секретаря - Павлишина О.О.,

розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірності інформації,

УСТАНОВИВ:

Заявник через свого представника звернувся до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті «Незалежного інформаційного видання «190» розміщена публікація, яка містить неправдиву, негативну інформацію щодо ОСОБА_1 , за відповідним посиланням, із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1». В публікації стверджується, що ОСОБА_2 через суди банкротить власне ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», та акцентується увага на тому, що ТОВ «Інтеркоалтредінг» було задіяне у схемі постачання вугілля від сепаратистів лнр/днр» за схемою перерваного транзиту. Акцентується увага, що фірма ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» для ОСОБА_3 є своєю, та наштовхує читача на те, що відбувається фіктивне банкрутство. Хоча, в самій публікації в подальшому зазначено, що суддя не встановив ознак фіктивного чи доведеного банкрутства, що взято з ухвал у ЄРСР. При цьому, у публікації є посилання не декілька веб-сторінок, зміст яких є сумнівним, адже джерела є анонімними, встановити їх місцезнаходження та осіб, які належать до них, неможливо, і такі ресурси відсутні у Реєстрі суб`єктів у сфері медіа. Публікація формує у читача хибне враження, нібито пан ОСОБА_3 співпрацював із незаконними лнр/днр, тобто йдеться про колабораційну діяльність. Інформація висловлюється у формі фактичних тверджень, які не відповідають дійсності, адже заявник не є стороною жодного кримінального провадження. Заявник є громадянином України, активно допомагає ЗСУ, рішуче засуджує збройну агресію російської федерації проти України. ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» не належить заявнику, оскільки з 2017 року він перестав бути кінцевим бенефіціарним власником цього товариства. Пан ОСОБА_3 не може нести відповідальність за дії компанії Adelon AG, адже це юридична особа, яка самостійно відповідає за свої дії, однак автори маніпулятивно ототожнюють заявника із компанією. В публікації згадується ТОВ «Гранова Україна», як фірма з орбіти ОСОБА_3 , при цьому заявник чи його близькі родичі не є власниками, засновниками чи бенефіціарами ТОВ «Гранова Україна». Обурливим є твердження, що нібито арбітражний керуючий ОСОБА_4 та колишній керівник і кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_5 ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика «Воскресенська» є підконтрольними заявнику, що є голослівним припущенням. Така публікація завдає шкоди репутації у сфері підприємницької діяльності, честі і гідності заявника, та ґрунтується на припущеннях. Веб-сайт «Незалежного інформаційного видання «190» не зареєстрований у сфері медіа. Під час перевірки було встановлено, що реєстратором домену 190.today є NAMECHEAP INC, який розташований в США. Хостинг провайдером домену є Cloudflare, Inc./Abuse, який розташований у США. На адвокатські запити інформації не надано. Таким чином, установити автора публікацій та власників веб-сайтів не виявляється можливим. Отже, належним способом захисту порушених прав заявника є визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування в порядку окремого провадження, згідно норм ЦПК України.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.03.2026 відкрито окреме провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

У судове засідання заявник не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник заявника звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити заявлені вимоги.

Після дослідження доказів, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами п. 5 ч. 2 ст. 294 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами 1,2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про становлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації» домен це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву (доменне ім`я), що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Реєстрація (делегування) доменного імені здійснюється для адресації веб-сайту таким доменним іменем. Тільки реєстрант доменного імені отримує від реєстратора доменного імені дані доступу для управління доменним іменем, та відповідно тільки він чи уповноважені ним особи, відповідальні за здійснення адміністративних/технічних функцій щодо такого доменного імені, мають можливість здійснювати налаштування/зміну адресації доменного імені шляхом: визначення/зміни IP-адрес(-и), яким/якій відповідає доменне ім`я; визначення/зміни ns-серверів доменного імені; визначення/зміни серверів електронної пошти; встановлення переправлення (редиректу) на інше доменне ім`я.

Початку функціонування (працездатності) веб-сайту та доступу до нього інших осіб через мережу Інтернет передує розміщення програмного забезпечення такого веб-сайту на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет (переміщення веб-сайту на хостинг) безпосередньо або шляхом укладення договору з постачальником послуг технічного зберігання (хостингу) веб-сайтів і (або) серверів (хостинг-провайдером).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Згідно із усталеною практикою, реєстрація доменних імен та замовлення послуг хостингу здійснюється в онлайн-режимі. При цьому реєстрант доменного імені та отримувач послуг хостингу під особисту відповідальність зазначає свої дані без їх додаткової перевірки реєстратором та хостинг-провайдером.

Відповідно до ч. 11 ст. 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: а) повне ім`я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; в) контактну інформацію власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв`язатися. Фізичні особи, які не є суб`єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на веб-сайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника веб-сайту, передбачену пунктом "в" цієї частини.

Відповідно до ст. ст. 28, 32 Конституції України, кожен має право на повагу до своєї гідності та право спростувати недостовірну інформацію про себе, а також на відшкодування моральної шкоди завданої поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009, № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно із п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи», а також відповідно до ст.30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Судом встановлено, що у протоколі огляду інформації в мережі Інтернет, складеним 15.01.2026 року представником заявника - адвокатом Дмитром Круговим, вказано, що адвокатом здійснено огляд інформації на веб-сайті «190.today», де виявлено розміщену публікацію із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1».

Також, суду надано скріншот вказаної публікації.

Вказано, що в публікації стверджується, що ОСОБА_2 через суди банкротить власне ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», та акцентується увага на тому, що ТОВ «Інтеркоалтредінг» було задіяне у схемі постачання вугілля від сепаратистів лнр/днр» за схемою перерваного транзиту. Акцентується увага, що фірма ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» для ОСОБА_3 є своєю, та наштовхує читача на те, що відбувається фіктивне банкрутство. Водночас, в самій публікації в подальшому зазначено, що суддя не встановив ознак фіктивного чи доведеного банкрутства, що взято з ухвал у ЄРСР.

Із вказаної публікації заявник просить встановити недостовірність таких тверджень: " ІНФОРМАЦІЯ_1" - заголовок; "Власник швейцарської компанії Adelon AG ОСОБА_2 через суди банкротить власне ТОВ "Інтеркоалтрейдінг", яке було задіяне у постачанні вугілля від сепаратистів "днр/лнр" за схемою "перерваного транзиту" - перший абзац; - " ОСОБА_2 банкротить свою ж фірму" - друге речення четвертого абзацу; - "Іншої фірми з орбіти ОСОБА_3" - друга частина четвертого речення четвертого абзацу; - "Арбітражним керуючим обрали підконтрольного ОСОБА_4 " - в частині епітета "підконтрольний", перше речення шостого абзацу; " ОСОБА_6 - особу, яка підконтрольна ОСОБА_3 " - друга частина третього речення восьмого абзацу.

Веб-сайт «Незалежного інформаційного видання «190» не зареєстрований у Реєстрі суб`єктів у сфері медіа, що підтверджено листом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 19.01.2026.

Згідно з наданими заявником документів, реєстратором домену 190.today є NAMECHEAP INC, який розташований в США. Хостинг провайдером домену є Cloudflare, Inc./Abuse, який розташований у США. На адвокатські запити інформації від вказаних суб`єктів не отримано.

Відповідно до інформації «Опендатабот», заявник з 10.10.2017 не є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Інтеркоалтредінг», або директором вказаного товариства. Так само, заявник не є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Гранова Україна», або директором вказаного товариства.

Згідно із листом Офісу Генерального прокурора від 20.01.2026, за відомостями ЄРДР не встановлено даних щодо притягнення заявника до кримінальної відповідальності.

Відповідно до розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаціями мережами України Адміністрації Держспецзв?язку від 01.04.2026 р. № 204/3999, зобов`язано постачальників електронних комунікаційних мереж або послуг у технічно можливий спосіб здійснити тимчасове обмеження доступу до ресурсів інтернету, зокрема: 190.today.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 213 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Суд не заперечує можливість використання скріншотів, як паперової копії електронного доказу, однак за умови наявності можливості безпосередньо перевірити інформацію в електронному вигляді, або іншим чином достовірно встановити її зміст і походження.

Судом встановлено, що перевірити розміщення і зміст вказаної заявником публікації на сайті 190.today неможливо, через обмеження доступу до вказаного інтернет-ресурсу.

Наданий заявником протокол огляду не є належним і достовірним доказом розміщення, змісту і адреси публікації, частину якої заявник просить визнати недостовірною, оскільки не дозволяє перевірити обставини, на які посилається заявник.

Так само, наданий суду скріншот не дає можливість суду встановити інтернет- адресу відповідної публікації і перевірити її зміст.

Крім того, суд звертає увагу, що у скріншоті публікації міститься посилання на джерело - Міжнародне детективне бюро Absolution Leaks.

Як встановлено з відкритих джерел, наведене посилання є телеграм-каналом, на якому була розміщена публікація зі змістом, який є аналогічним наведеному у наданому заявником скріншоті.

Водночас, доказів неможливості встановити автора такої публікації за повідомленням джерела - Міжнародне детективне бюро Absolution Leaks, суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що заявником не надано доказів на підтвердження заявлених вимог, і тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 294, 315, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірності інформації - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Діденко