Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №921/47/25 — Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 червня 2026 року м.Тернопіль Справа № 921/47/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Леліна Микити Вікторовича, м.Краматорськ Донецької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЗЕР-ЛЕНД", м.Тернопіль

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВІТ-МОНТАЖ", м.Харків; 2. Фізичної особи-підприємця Щусь Євгена Миколайовича, м.Київ

про стягнення 1 768 944,06 грн

за участю представників:

позивача: Заїка Д.Є., адвокат, ордер серії АР №1219997 від 28.01.2025;

відповідача: Качур С.В., адвокат, ордер серії ВО №1100199 від 14.03.2025;

третіх осіб: не з`явилися

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

У січні 2025 року фізична особа - підприємець Лелін Микита Вікторович, звернувся через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЗЕР-ЛЕНД", м.Тернопіль, про стягнення 1 600 125,00 грн боргу, 139 320,43 грн інфляційних нарахувань, 29 498,63грн - 3 % річних, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань з оплати послуг, наданих за договором найму транспортних засобів № 28/05 від 28.05.2024.

Позовні вимоги ґрунтуються, зокрема, на обставинах надання послуг та відмови відповідача у їх оплаті. Зокрема зазначено, що протягом травня-червня 2024 року позивачем надано автокрани та екскаватор для будівництва фортифікаційних споруд у Донецькій області, однак відповідачем не здійснено розрахунків за послуги в повній мірі, та здійснено оплату частково в розмірі 300 000грн, що свідчить про визнання відповідачем факту надання послуг на суму заборгованості.

Щодо обставин узгодження замовлень, обсягів робіт та їх вартості, то дії дії здійснювалися шляхом листування у месенджері Viber, оскільки в такий спосіб сторони взаємодіяли з початку відносин і в умовах воєнного стану вказаний спосіб є найбільш прийнятним, а інша сторона не заперечувала даний спосіб комунікації.

Також у додаткових поясненнях від 13.04.2025 (вх. № 2645 від 14.04.2025) позивачем вказано, що заборгованість за роботи, виконані з 13 травня по 26 травня 2024 року виникла перед іншим виконавцем - ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ». Послуги у цей період надавались на підставі договору найму транспортних засобів № 13/03 від 13.03.2024, укладеного між ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» та ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД». 28.05.2024 між ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» та ФОП Леліним М.В. укладено договір цесії № 28/05-01, згідно з яким до позивача перейшло право вимоги з оплати послуг автокрана за вказаний період, на суму 287 500,00 грн. Вказує, що про заміну кредитора через месенджер Viber проінформовано відповідача та в подальшому виставлено відповідачу рахунок № СФ-001 від 28.05.2024 на суму 287 500,00 грн, який останнім прийнято до виконання, адже здійснено 07.06.2024 часткову оплату, що свідчить про визнання відповідачем боргу перед новим кредитором. Позивач також зауважив, що надання послуг було єдиним процесом із застосуванням однієї і тієї ж спецтехніки (автокран 16т, КС-35715, д.н.з. НОМЕР_1 ), на тих самих об`єктах у Донецькій області; обидва виконавці (ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» та ФОП Лелін М.В.) залучали техніку одного й того самого субпідрядника - ФОП Щуся Є.М. На підтвердження таких доводів позивачем додано копію договору № 13/03 від 13.03.2024, Акту № НП-010 та Протоколу узгодження ціни № 10 від 14.05.2024, дані GPS-моніторингу щодо виконання робіт в період з 13 по 26 травня 2024 року.

З приводу виконання робіт з 28.05.2024 по 29.06.2024, то такі доводи позивача ґрунтуються на умовах договору найму транспортних засобів № 28/05 від 28.05.2024, складених на його виконання актах та рахунках (5 шт.) на загальну суму 1 900 125,00 грн; даних навігаційної системи щодо місцезнаходження техніки (автокранів та екскаватора), в обумовлених населених пунктах Донецької області у спірний період.

У відповіді на відзив від 07.04.2025 (вх. № 2513 від 8 квітня 2025 року) позивач заперечив доводи відповідача щодо здійснення переписки у месенджері Viber з особами, які не були уповноважені товариством на відповідну комунікацію, та серед іншого зауважено, що 07.06.2024 саме Ігор Дзьордзь надіслав позивачу у Viber скріншот платіжної інструкції №609 про перерахування коштів позивачу, що свідчить про пов`язаність цієї особи з ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД», в тому числі з правом доступу до клієнт-банкінгу товариства та інших фінансових документів, цого номер телефону (+3806735145-24) надано позивачу адвокатом, який представляв інтереси відповідача, як номер уповноваженої контактної особи; через месенджер комунікація велася і з іншими особами, зокрема директором товариства Твердуном Б.М. (+3806735323-34).

Під час нового розгляду справи позивачем, з урахуванням висновків Верховного Суду, з метою підтвердження реальності відступленого боргу та легітимності електронних доказів, у додаткових поясненнях від 23.02.2026 зазначено, що особами, з якими здійснювалося листування, надавалися документи, до яких мали доступ працівники ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД». Крім того, ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» жодного разу не повідомляло про зміну уповноважених осіб, обмеження їх повноважень чи заперечення щодо використання Viber як засобу зв`язку.

На спростування тверджень відповідача, що борг перед ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» повністю погашений до моменту відступлення права вимоги, то позивачем зазначено, що документи від 14.05.2024 (протокол № 10 та Акт № НП-010), на які посилається відповідач як на доказ проведення розрахунку в повному обсязі, стосуються лише передостаннього періоду надання послуг (63 години), що завершився до 14 травня 2024 року. Надалі, у період з 13.05.2024 по 26.05.2024, послуги автокрана продовжували надаватися відповідачу тією ж технікою і на тих же об`єктах. Право вимоги за виконання робіт у наступному періоді (125 годин на суму 287 500 грн) відступлено позивачу за договором цесії № 28/05-01 від 28.05.2024, відповідно, факт оплати вартості наданих послуг після заміни кредитора на підставі виставленого позивачем рахунку № СФ-001 від 28.05.2024, є доказом визнання відповідачем надання послуг в повному обсязі.

Заперечення та позиція відповідача.

Відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що ґрунтується на односторонніх документах, які не підтверджують реальність надання послуг у заявленому обсязі.

Так, згідно доводів, наведених у відзиві на позовну заяву (вх.№2352 від 02.04.2025) відповідач заперечує надання позивачем послуг у період з 13 по 26 травня 2024 року з посиланням на те, що Лелін М.В. зареєстрований як фізична особа-підприємець лише з 25 травня 2024 року, відповідно, до цієї дати не міг здійснювати підприємницьку діяльність, виставляти рахунки та укладати господарські договори.

Стосовно договору найму транспортних засобів № 28/05 від 28.05.2024, то відповідачем зауважено, що його умови не містять застереження, передбаченого ч. 3 ст. 631 ЦК України, про те, що умови договору поширюються на відносини, що виникли до моменту його укладення, тому укладений сторонами договір регулює відносини, що виникли після його підписання, а вимоги за попередній період не ґрунтуються на договорі.

Відповідач заперечує скріншоти із месенджера Viber як докази виникнення зобов`язань, оскільки такі не можуть підтверджувати укладення договору або існування зобов`язань у розумінні ст. 205, 207, 628 ЦК України; з наданих доказів неможливо встановити зв`язок між телефонними номерами та юридичною особою відповідача, а також перевірити повноваження осіб (наприклад, Ігоря Дзьордзя); переписка осіб у вигляді скріншотів, не містить електронного цифрового підпису та метаданих, що не виключає можливість її модифікації в односторонньому порядку; формат комунікації є побутовим і не відповідає стандартам ділового листування.

Щодо сплати 10.06.2024 коштів в сумі 300 000,00 грн, то відповідачем звернуто увагу, що саме на цю суму товариством визнано виконання робіт, утім вказана сплата не підтверджує обсяг та вартість інших послуг, про які вказує у позові позивач.

Відповідач окремо зауважує про відсутність у матеріалах справи підписаних первинних документів, як-то актів приймання-передачі послуг, що свідчить про непогодження обсягу та змісту робіт; позивачем не надано доказів наявності у нього власної техніки чи екіпажу для виконання заявлених робіт; всупереч умов договору (п. 2.1 та 2.2 договору № 28/05) Протокол узгодження договірної ціни сторонами не підписувався, що свідчить про неузгодженість істотної умови договору.

У запереченнях на відповідь на відзив без номера від 28.04.2025 (вхідний номер 3061 від 29 квітня 2025 року) ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» заперечено електронне листування сторін через неможливість ідентифікації осіб; обставини відсутності з боку товариства вмотивованої відмови у підписанні актів надання послуг ( п. 3.4 договору) через недоведеність вручення актів уповноваженій особі відповідача (Кулик С.Ю. отримано у поштоматі Нової пошти документи, утім її повноваження не підтверджено), а поштове відправлення актів через оператора АТ «Укрпошта», товариство не отримало.

Також відповідачем поставлено під сумнів скріншоти GPS-моніторингу, отримані через вебресурс mega-gps.net/ru, який має прив`язку до російської юрисдикції (домен «ru») та зазначено, що відповідач не мав жодних відносин із ФОП Щусем Є.М., а тому будь-які документи від цієї особи мають доказової сили.

На думку відповідача, обґрунтування позивачем вимог після пред"явлення позову новими обставинами та іншими доказами, зокрема умовами договору цесії № 28/05-01 від 28.05.2024 є порушенням норм процесуального закону, що свідчить про зміну предмета та підстав позову. Наводить інші аргументи.

Пояснення третіх осіб.

Фізична особа-підприємець Щусь Євген Миколайович правом на подання пояснень третьої особи не скористався. У листі-відповіді № 11/04/2025/01 від 11.04.2025 на адвокатський запит позивача від 9 квітня 2025 року третьою особою підтверджено надання ним позивачу спецтехніки (екскаватора JCB 3CX та автокранів КС-35715, КС-55712) для виконання робіт у Донецькій області в населених пунктах Новоселидівка, Берестки та Старі Терни. До листа підприємцем додано: звіти трекінгу місцезнаходження техніки, зокрема: щодо екскаватора за періоди з 27.05.2024 по 01.06.2024 та з 11.06.2024 по 29.06.2024; надано пояснення щодо роботи автокрана ( НОМЕР_1 ) в період з 13.05.2024 по 25.06.2024; копію договору найму транспортних засобів № 03/01 від 03.01.2024, укладеного з ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ». Дані докази до справи долучено позивачем.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» у поясненнях без номера від 06.03.2026 (вхідний номер 1825 від 9 березня 2026 року), вказано про укладення з відповідачем (ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД») договору найму транспортних засобів № 13/03 від 13.03.2024, та що техніка (автокрани та екскаватори) залучена у ФОП Щуся Є.М., працювала на об`єктах відповідача у Донецькій області, що підтверджується актами та GPS-даними. У період з 13.05.2024 по 26.05.2024 послуги автомобільного крана 16т надавались відповідачу безперервно протягом 125 годин, а оплата відповідачем за рахунком № СФ-0000052 від 14.05.2024 стосувалася лише передостаннього періоду (63 години). Заборгованість за останній період з 13 по 26 травня 2024 року у розмірі 287 500,00 грн є неоплаченою. Саме це право вимоги законно відступлено товариством позивачу за договором № 28/05-01 від 28.05.2024.

Стосовно ідентифікації учасників Viber-листування та повноважень осіб, то на думку товариства, погодження замовлень, обсягів робіт та цін з Ігорем Дзьордзем як представником ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» та Микитою Леліним, який на той момент був працівником ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» і мав повноваження на таку комунікацію, є способом взаємодії (заявки через месенджер, оплата після звірки годин) та звичною практикою сторін протягом усього періоду співпраці.

Процесуальні дії у справі.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 2 лютого 2026 року скасовано судові рішення попередніх інстанцій у цій справі; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій Касаційним господарським судом зазначено, зокрема про не дослідження судами попередніх інстанцій всіх обставини справи та не надання оцінки всім доказам. Зауважено, що у позовній заяві позивач вимоги обґрунтовує наданням послуг особисто відповідачу, а згодом у додаткових поясненнях посилається на договір відступлення права вимоги та заборгованість, що виникла перед ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» за іншим договором, № 13/03 від 13.03.2024. Позивачем подано нові докази після відкриття провадження, з пропуском встановлених законом строків та без жодних обґрунтувань неможливості їх подання разом із позовною заявою, що суперечить ст. 80 ГПК України.

Дану справу розглянуто судом першої інстанції на основі цього нового обґрунтування без заяви про зміну предмета або підстав позову, що призвело до безпідставного виходу суду за межі позовних вимог та порушення принципів рівності та змагальності сторін; п

Судами не встановлено, якими саме первинними документами підтверджується заборгованість відповідача перед ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» на момент відступлення права вимоги; не встановлено чи є листування у Viber належним та допустимим доказом узгодження істотних умов (обсягу робіт, вартості, порядку розрахунків); хто є авторами повідомлень та чи мали вони повноваження діяти від імені юридичної особи відповідача.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026, справу №921/47/25 розподілено на новий розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою від 16 лютого 2026 року судом прийнято справу №921/47/25 до провадження; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; в порядку ст.50 ГПК України залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору з урахуванням висновку суду касаційної інстанції.

Підготовче судове засідання у справі призначено на 10 березня 2026 року, в якому оголошувалася перерва до 24.03.2026.

Ухвалою суду від 27 лютого 2026 року (суддя Руденко О.В.) відмовлено у задоволенні заяви відповідача від 23.02.2026 (вх.№119 від 24.02.2026) про відвід судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 21 квітня 2026 року, яке відкладалося на 5 травня 2026 року, в якому оголошувалася перерва до 14 травня 2026 року, а згодом до 4 червня 2026 року.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, наведені у підготовчому провадженні з посиланням на докази долучені до справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після стадії судових дебатів судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення проголошення рішення на 9 червня 2026 року (ст.219 ГПК України).

У судовому засіданні 9 червня 2026 року проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

13 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» як Виконавцем укладено договір найму транспортних засобів № 13/03 (далі - договір № 13/03), відповідно до якого Виконавець зобов`язався надати техніку з персоналом для вантажоперевезення та вантажно-розвантажувальних, монтажних, будівельних та інших робіт відповідно до заявки Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти належним чином надані послуги та оплатили їх в розмірі та в порядку, визначеному даним договором (п.1.1 договору № 13/03).

Пунктом 2.1 договору № 13/03 встановлено, що вартість послуг визначається у Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток №1).

Згідно з п.2.2 договору, розрахунок за договором здійснюється шляхом перерахування Замовником передоплати в розмірі 100% від вартості наданих Виконавцем послуг, які визначаються згідно Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №1) на підставі виставлених рахунків. При необхідності надання послуг протягом місяця та більше, передплата вноситься за 7 днів до початку надання послуг.

Відповідно до п.3.3, 3.4 договору № 13/03 при прийнятті виконаних послуг складається Акт надання послуг, в якому вказуються фактично виконані роботи та вартість виконаних робіт; у разі відмови у підписанні Акту надання послуг за відсутності вмотивованої відмови умови договору вважаються виконаними зі сторони Виконавця.

Цей договір набув чинності з моменту його підписання і діяв до 12.03.2025 з правом пролонгації у разі, якщо після закінчення строку дії цього договору, протягом одного місяця, сторони не виявляють бажання розірвати договір, то такий є пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах (п.6.6 договору № 13/03).

За поясненнями позивача, на виконання робіт за договором ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» залучено техніку (автокрани вантажопідйомністю 16т та 25т, екскаватори) у ФОП Щуся Євгена Миколайовича на підставі договору № 03/01 від 03.01.2024 з надання спеціалізованої техніки з персоналом (екіпажем) для виконання вантажно-розвантажувальних, монтажних та інших робіт для забезпечення технікою робіт із будівництва фортифікаційних споруд у Донецькій області поблизу населених пунктів Новоселидівка, Берестки та Старі Терни. У травні 2024 року ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» надано відповідачу послуги: автомобільним краном, вантажопідйомністю 16 т (модель КС-35715, державний номер НОМЕР_1 ); автомобільним краном, вантажопідйомністю 25 т (модель КС-55712, державний номер НОМЕР_2 ); екскаватором-навантажувачем JCB 3CX (державний номер НОМЕР_3 ).

Тобто, ФОП Щусь Є.М. надано техніку ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» за договором №03/01, а ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» надано цю техніку Замовнику - ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» за договором №13/03 від 13.03.2024, що вказує на відносини суборенди.

ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» як замовник, отримало послуги від ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» на підставі договору найму транспортних засобів № 13/03 від 13.03.2024, що підтверджується підписаними ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» та ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» документами, а саме:

- Актом № НП-010 від 14.05.2024 на суму 159 600,00 грн (63 години послуг автомобільного крана вантажопідйомністю 16 тонн моделі КС-35715 із державним номерним знаком НОМЕР_1 );

- Протоколом узгодження договірної ціни № 10 від 14.05.2024, складеним поетапно, у якому вказано ціну за послуги 63 годин роботи автомобільного крану, вантажопідйомністю 16 тонн (модель КС-35715, державний номерний знак НОМЕР_1 ), вартістю 159 600,00 грн;

- рахунком № СФ-0000052 від 14.05.2024 на суму 159 600,00 грн.

З листа ФОП Щуся ЄМ. № 11/04/2025/01 від 11 квітня 2025 року вбачається, що у травні 2024 року ним, на підставі договору найму транспортних засобів № 03/01 від 03.01.2024, виступаючи виконавцем послуг із надання техніки з персоналом для ФОП Леліна М.В. та ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ», надано послуги екскаватором-навантажувачем JCB 3CX (державний номерний знак НОМЕР_3 ), автомобільним краном вантажопідйомністю 16 т модель КС-35715 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), автомобільним краном вантажопідйомністю 25 т модель КС-55712 (державний номерний знак НОМЕР_2 ), та вказано, що даною технікою керували кваліфіковані водії, залучені ФОП Щусь Є.М. Техніка надавалася для будівництва фортифікаційних споруд та працювала поблизу населених пунктів Донецької області Новоселидівка, Берестки та Старі Терни.

Додатково ФОП Щусем Є.М. надано дані GPS-моніторингу, - звіти системи трекінгу MEGA-GPS на підтвердження перебування техніки в зоні виконання робіт у такі періоди:

- щодо екскаватора-навантажувача JCB 3CX (д.н.з. НОМЕР_3 ): з 27.05.2024 по 01.06.2024 та з 11.06.2024 по 29.06.2024;

- щодо автокрана вантажопідйомністю 16 т (д.н.з. НОМЕР_1 ): безперервно у період з 13.05.2024 по 25.06.2024.

Щусь Є.М. надано пояснення з приводу відсутності GPS- відомостей щодо роботи екскаватора у період з 03.06.2024 по 10.06.2024 зазначивши, що відповідні дані не збереглися через активну роботу засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) у місцях проведення робіт; а щодо крана вантажопідйомністю 25 т, то такі дані відсутні через незабезпечення цієї одиниці техніки трекером, утім кран працював на тих самих локаціях, що й інша техніка.

За твердженнями позивача, право вимоги з оплати вартості 125 годин роботи автомобільного крану, вантажопідйомністю 16 тонн в період з 13.05.2024 по 26.05.2024, відступлено ФОП Леліну М.В. на підставі договору № 28/05-01 від 28.05.2024.

З матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» як Первісним кредитором та Фізичною особою-підприємцем Лелін Микитою Вікторовичем як Новим кредитором укладено договір про відступлення права вимоги № 28/05-01 (далі - договір № 28/05-01), відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор прийняв право вимоги, що належить та буде належати Первісному кредиторові за договором найму транспортних засобів № 13/03 від 13» березня 2024 року (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» (далі - Боржник) (п.1.1 договору № 28/05-01, а.с. 100-101, том ІІ)).

За договором Новий кредитор отримує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника належного виконання зобов`язань за Основним договором у сумі 287 500,00 грн (п.1.2 договору № 28/05-01).

Пунктом 3.1 договору № 28/05-01 визначено, що ціна договору та порядок розрахунків за ним узгоджено сторонами у додаткових угодах до договору, що є його невід`ємною частиною.

Договір набрав чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 4.1 договору № 28/05-01).

На суму відступленого боргу (287 500,00 грн) позивачем виставлено Рахунок-фактуру № СФ-001 від 28.05.2024, який відповідачем частково оплачено шляхом перерахування коштів Фізичній особі-підприємцю Леліну М.В. в розмірі 150 000,00 грн на підставі платіжної інструкції № 609 від 07.06.2024, тому залишок заборгованості за цим Рахунком становить 137 500,00 грн.

28 травня 2024 року між Фізичною особою-підприємцем Леліним Микитою Вікторовичем як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» як Замовником укладено договір найму транспортних засобів № 28/05 (далі - договір № 28/05), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язався надати техніку з персоналом для вантажоперевезення та вантажно-розвантажувальних, монтажних, будівельних та інших робіт відповідно до заявки Замовника, а Замовник зобов`язався прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх в розмірі та в порядку, визначеному договором (пункт 1.1 договору № 28/05).

Відповідно до пункту 2.1 договору №28/05 вартість послуг визначається згідно Протоколу узгодження договірної ціни, що є Додаток №1 до цього договору.

Згідно з п.2.2 договору № 28/05, розрахунок за договором здійснюється шляхом перерахування Замовником передоплати в розмірі 100% від вартості наданих Виконавцем послуг, які визначаються згідно Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №1) на підставі виставлених рахунків. У разі необхідності надання послуг протягом місяця та більше, то передплата вноситься за 7 днів до початку надання послуг.

Для надання техніки, Замовнику необхідно подати відповідну заявку за 7 днів до початку робіт (п.3.1 договору № 28/05).

Пунктом п.3.3 договору визначено, що при прийнятті виконаних послуг складається Акт надання послуг, в якому вказується фактично виконані роботи та вартість виконаних робіт.

У випадку відмови у підписанні Акту надання послуг та за відсутності мотивованої відмови у підписанні Акту, умови договору вважаються виконаними зі сторони Виконавця (п.3.4 договору).

У розділі 4 договору визначено спеціальні обов`язки сторін, зокрема й додаткові зобов`язання Виконавця, а сааме: забезпечити своєчасно та в робочому стані техніку для проведення робіт (п. 4.1.1); забезпечити наявність кваліфікованого персоналу на час виконання робіт (п. 4.1.2); надати Замовнику рахунок та Акт надання послуг (п. 4.1.3).

Також визначено зобов`язання Замовника після закінчення робіт протягом 3-х днів підписати Акт наданих послуг або надати мотивовану відмову від приймання (п. 4.2.1 договору).

Договір набрав чинності з моменту його підписання і діяв до 28.05.2025 з можливістю його пролонгації на кожний наступний рік на тих самих умовах якщо після закінчення строку дії цього договору, протягом одного місяця, сторони не виявляють бажання розірвати даний договір (п.6.6 договору).

Спецтехніка отримана в користування позивачем відповідно до договору найму транспортних засобів № 29/05, укладеного 29 травня 2024 року ФОП Леліним Микитою Вікторовичем як Замовником та ФОП Щусь Євгеном Миколайовичем (далі - договір № 29/05), відповідно умов якого Виконавець зобов`язався надати техніку з персоналом для вантажоперевезення та вантажно-розвантажувальних, монтажних, будівельних та інших робіт відповідно до заявки Замовника, а Замовник зобов`язався прийняти належним чином надані послуги та оплатили їх в розмірі та в порядку, визначеному даним договором. Замовник здійснює нагляд за якістю надання послуг (п.1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору надання послуг визначається згідно Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №1). Розрахунок за цим договором проводиться за фактом виконаних робіт на підставі Актів виконаних робіт, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, на підставі виставлених йому рахунків, протягом п`яти банківських днів (п.2.2 договору).

Згідно з п.3.1 договору, для надання техніки Замовнику потрібно подати відповідну заявку за 7 днів до початку робіт.

При прийняті виконаних послуг складається Акт надання послуг, в якому вказується фактично виконані роботи та вартість виконаних робіт (п.3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору визначено, що у випадку відмови у підписанні Акту надання послуг та за відсутності мотивованої відмови у підписанні Акту, умови договору вважаються виконаними зі сторони Виконавця.

Договір набув чинності з моменту його підписання і діяв до 29.05.2025 з можливістю його пролонгації на кожний наступний рік на тих самих умовах якщо після закінчення строку дії цього договору, протягом одного місяця, сторони не виявляють бажання розірвати даний договір (п.6.5 договору).

Судом встановлено, що сторонами у справі не було підписано додатку № 1 до договору № 28/05 від 28 травня 2024 року - Протоколу узгодження договірної ціни. Даний Протокол позивач надіслав відповідачу разом з іншими документами 05.08.2024 (супровідний лист №04 від 5 серпня 2024 року містив в додатках Протоколи узгодження договірної ціни №1 від 28.05.2024 на суму 287 500,00 грн, №2 від 05.06.2024 на суму 287 500,00 грн, №3 від 12.06.2024 на суму 287 500,00 грн, №4 від 25.06.2024 на суму 287 500,00 грн, №5 від 02.07.2024 на суму 287 500,00 грн). Позивач наголошує, що відповідачем не повернуто підписаних екземплярів Актів, протоколу і не надано мотивованої відмови від їх підписання.

З листа №01453-3.3-1.4/15-24-6/239-24 від 22.10.2024 "Про надання інформації" Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації вбачається, що у ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» відсутні договори на виконання робіт з Донецькою обласною військовою адміністрацією, або Чернівецькою обласною військовою адміністрацією, яким передані функції замовника будівництва фортифікаційних споруд, втім, згідно припущень Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації, ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» могло бути залучено до будівництва фортифікаційних споруд на території Донецької області в якості субпідрядника.

Позивач вказує, що відповідачу були надані послуги, загальною вартістю 1 900 125,00 грн, а саме:

- автомобільним краном вантажопідйомністю 16 т (385 годин роботи);

- екскаватором-навантажувачем JCB 3CX (247 годин роботи);

- автомобільним краном вантажопідйомністю 25 т (75 годин роботи);

- самоскидом (самосвалом) (10 годин роботи відвантаження щебеню).

При цьому, у період з 13 травня 2024 року по 26 травня 2024 року Виконавцем послуг автомобільним краном вантажопідйомністю 16 тонн, вартістю 287 500,00 грн 125 годин, виступало ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» на підставі договору найму транспортних засобів № 13/03 від 13.03.2024.

Безпосередньо позивачем надано послуги:

- екскаватором JCB3CX (54 год.), краном вантажопідйомністю 16т (54 год.) та краном вантажопідйомністю 25т (31 год.), загальною вартістю 374 985,00 грн, про що складено Акт приймання наданих послуг № НП-002 від 14.06.2024;

- з 03.06.2024 по 10.06.2024 - екскаватором (72 год.), краном вантажопідйомністю 16т (75 год.), краном вантажопідйомністю 25т (44 год.), загальною вартістю 519 200,00 грн , про що складено Акт приймання наданих послуг № НП-003 від 26.06.2024;

- з 11.06.2024 по 23.06.2024 - екскаватором (101 год.), краном вантажопідйомністю 16т (102,5 год.) та самоскидом (10 год.), загальною вартістю 581 100,00 грн, про що складено Акт приймання наданих послуг № НП-004 від 05.07.2024;

- з 24.06.2024 до 29.06.2024 послуги екскаватора-навантажувача JCB 3CX (20 год.) та послуги автомобільного крана вантажопідйомністю 16 тонн (28,5 год.), загальною вартістю 137 340,00 грн, про що складено Акт приймання наданих послуг № НП-005 від 10.07.2024.

Крім того, ФОП Леліним М.В. виставлено відповідачу до сплати Рахунки-фактури:

- № СФ-002 від 05.06.2024 на суму 374 985,00 грн;

- № СФ-005 від 12.06.2024 на суму 519 200,00 грн;

- № СФ-012 від 25.06.2024 на суму 581 100,00 грн;

- № СФ-017 від 02.07.2024 на суму 137 340,00 грн.

Замовлення на роботи позивач отримував від ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» через електронний месенджер Viber у довільній формі.

У позовній заяві та додаткових поясненнях позивач вказує, що перші заявки від відповідача надійшли ще до 28.05.2024 у месенджері Viber щодо надання послуг автокраном вантажопідйомністю 16т. В подальшому, Замовник надсилав заявки на отримання послуг екскаватора JCB 3CX, автокранів 16т та 25т, зокрема: 29.05.2024 о 07:37год. через Viber представником відповідача Дзьордзь І.А. замовлено кран 25т до кінця тижня; 07.06.2024 сторонами у месенджері погоджено припинення оренди крана 25т та продовження оренди крана 16т ще на 5 днів, екскаватора - на 14 днів; 24.06.2024 позивач отримав уточнення щодо тривалості роботи екскаватора та крана 16т, що стало підставою для продовження надання послуг до 29 червня 2024 року.

Відповідач зазначає, що позивачем не доведено документального зв`язку між номером телефону, з якого писав Ігор Дзьордзь ( НОМЕР_4 ), та юридичною особою ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД», тому вважає недоведеною ідентифікацію учасника переписки.

На думку відповідача, переписка з цією особою має побутовий формат і не відповідає стандартам ділового листування між суб`єктами господарювання. Зауважує, що повідомлення не містять кваліфікованого електронного підпису (КЕП), реквізитів чи посилань на конкретний договір; робить припущення, що ця переписка була створена (згенерована) або відредагована позивачем в односторонньому порядку. Звертає увагу на відсутність доказів того, що будь-який надісланий цією особою скріншот чи розрахунок був схвалений офіційним керівництвом ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД». Дзьордзь І.А. ніколи не перебував у трудових відносинах з товариством. Відповідач заперечує факт подання заявок, посилаючись на пункт 3.1 договору № 28/05 від 28 травня 2024 року, згідно з яким для надання техніки Замовник мав подати відповідну заявку за 7 днів до початку робіт. Відповідач наполягає, що такі заявки мали бути письмово оформлені, тому смс-листування не є належним доказом замовлення послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок № СФ-001 від 28.05.2024 на суму 287 500,00 грн позивачем направлено 29.05.2024 об 11:31год. Ігорю Дзьордзю , а 04.06.2024 о 21:20год. додатково рахунок продубльовано у чаті; 06.06.2024 рахунок також направлено директору ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» Твердуну Б.М. через Viber; рахунок № СФ-002 від 05.06.2024 на суму 374 985,00 грн складений та наданий замовнику в електронному вигляді 04.06.2024; а 06.06.2024 позивачем направлено директору Твердуну Б.М. через Viber; рахунки № СФ-005 від 12.06.2024 на суму 519 200,00 грн, № СФ-012 від 25.06.2024 на суму 581 100,00 грн та № СФ-017 від 02.07.2024 на суму 137 340,00 грн направлялися в електронному вигляді для забезпечення внесення 100% передоплати, а 04.07.2024 ці рахунки повторно направлено директору Твердуну Б.М. у Viber.

Відповідно до інформації про рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 07.04.2025 на банківський рахунок ФОП Леліна М.В., відкритий у АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», 10.06.2024 надійшли від відповідача кошти двома платежами по 150 000,00 грн кожен в якості оплати за послуги екскаватора згідно рахунку №СФ-002 від 05.06.2024 та №СФ-001 від 28.05.2024 (а.с. 25-27 том І).

Рахунок № СФ-017 від 02.07.2024 цього ж дня направлений Ігорю Дзьордзю у Viber та у відповідь отримано підтвердження, що оплата надійде протягом тижня.

Крім того, додатково 12 липня 2024 року через оператора поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта» відповідачу направлено комплект документів, а саме оригінали всіх рахунків згідно з поштовою накладною № 59001185035553 (доставка до поштомату № 36242 у м. Тернопіль) на ім`я Кулик Соломії Юріївни, яка, як вказує позивач, є співробітницею товариства, котрі нею отримано 15.07.2024. Позивачем також надано роздруківки скріншотів листування у месенджері Viber (номер НОМЕР_5 ), де у чаті вказана особа, ідентифікована як Кулик С.Ю., підтвердила факт отримання документів за вказаною накладною та повідомила про їх передачу на підпис керівнику ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД». Також, позивач наголошує, що на момент направлення Актів, Кулик С.Ю. працювала в компанії відповідача, і її контактні дані надано для комунікації з товариством; саме за цією адресою та з цією особою здійснено обмін примірників договору № 28/05.

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» № 01/04/25-01 від 01 квітня 2025 року Дзьордзь Ігор Андрійович та Кулик Соломія Юріївна ніколи не перебували у трудових відносинах із товариством.

Також, 5 серпня 2024 року згідно супровідного листа №04 позивачем поштовим зв`язком АТ «Укрпошта» направлено цінний лист із описом вкладення (на 26 аркушах), про що свідчить накладна № 5005502044290 на юридичну адресу відповідача (46003, м.Тернопіль, вул. Білецька 1а). Даним листом надіслано всі рахунки-фактури, складені за договором № 28/05 від 28.05.2024, утім лист відповідачем не отримано.

В судовому засіданні представником ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» зазначено, що в цей період директор Твердун Б.М. перебував під процесуальним наглядом та був залучений до дій правоохоронних органів, що обмежувало його можливість вчасно реагувати на поштову кореспонденцію, зокрема отримувати її.

Позивач вважає, що оскільки він виконав обов`язок щодо надання послуг та направлення актів, а відповідач не надав заперечень, частково їх оплатив, то послуги за Актами № НП-002 від 14.06.2024, № НП-003 від 26.06.2024, № НП-004 від 05.07.2024, № НП-005 від 10.07.2024 вважаються прийнятими в повному обсязі.

Надіслана позивачем претензія № 05 від 6 серпня 2024 року (поштова накладна № 59001198525452) про сплату 1 600 125,00 грн основного боргу, а також 3 % річних залишена товариством без відповіді та задоволення.

28 червня 2024 року через Viber позивачем повідомлено відповідача, згідно з п. 3.2 договору, про призупинення надання послуг із 29 червня 2024 року.

Щодо підстав позову.

Відповідно до змісту позовної заяви предметом позову у цій справі є стягнення боргу у розмірі 1 768 944,06 грн, з яких: 1 600125,00 грн основного боргу, 139 320,43 грн інфляційних нарахувань, 29498,63 грн 3 % річних. Підставами позову позивачем наведено умови договору найму транспортних засобів № 28/05 від 28.05.2024, за яким позивач зобов`язався надавати техніку з персоналом, а відповідач - приймати та оплачувати послуги; 2) фактичні господарські відносини (позивач наголошував, що у період з 13 по 26 травня 2024 року, тобто до підписання договору № 28/05 від 28.05.2024, між сторонами склалися фактичні відносини щодо надання техніки, - виконання послуг/робіт автокраном вантажопідйомністю 16т на підставі заявок через месенджер Viber); 3) неналежне виконання зобов`язань (порушення договору та норм ст. 526, 610, 625 ЦК України).

У додаткових поясненнях від 13.04.2025 (вх. № 2645 від 14.04.2025) ФОП Леліним М.В. змінено правову конструкцію заявлених вимог та визначено предметом позову стягнення коштів в заявленому розмірі, утім змінено підстави в частині вимог про стягнення 287500,00 грн, котрі заявлено не як вартість неоплачених робіт (послуг), наданих безпосередньо позивачем, а як відступлене право вимоги, набуте ним на підставі договору № 28/05-01 від 28.05.2024, укладеного з первісним кредитором, - ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» за послуги, надані ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ».

Решту суми основного боргу в розмірі 1 312 625,00грн позивачем обґрунтовано договірними відносинами, що виникли з договору №28/05 від 28.05.2024.

Також заявлено до стягнення 139 320,43 грн інфляційних втрат та 29 498,63 грн 3 % річних, нарахованих на суму основного боргу - 1 600 125,00 грн.

Отже, позивач в ході розгляду справи при первісному розгляді, посилався на виконання іншого договору № 13/03 від 13.03.2024, іншою особою, який не був підставою позову згідно позовної заяви. Позивачем наведено нову обставину щодо повідомлення відповідача про заміну кредитора через месенджер Viber.

Окрім того, до пояснень від 13.04.2025 вперше додано нові докази, - договір відступлення права вимоги № 28/05-01 від 28.05.2024 та договір № 13/03 від 13.03.2024 з додатками.

Згідно пояснень представника позивача, подання додаткових доказів та додаткових пояснень від 13.04.2025 (вх. № 2645 від 14.04.2025) зумовлено поданням відповідачем відзиву на позовну заяву, у якому ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» зазначило, що позові Лелін М.В. стверджував, що він особисто надавав послуги спецтехніки відповідачу в період з 13 травня 2024 року по 26 травня 2024 року, однак позивачем набуто статус підприємця лише 25.05.2024, а отже позивач не мав статусу суб`єкта господарювання та, відповідно, не міг здійснювати підприємницьку діяльність та виставляти відповідачу рахунки на оплату послуг, зокрема на суму 287 500,00 грн.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що державну реєстрацію Леліна Микити Вікторовича як підприємця проведено 8 грудня 2022 року, про що до Реєстру внесено запис про державну реєстрацію №2010350000000238596, пізніше, 13.11.2023 року припинено підприємницьку діяльність на підставі власного рішення (запис про припинення №2010350060002238596); а 25 травня 2024 року знову здійснено державну реєстрацію як підприємця (запис в Реєстрі про державну реєстрацію №2010350000000567056); місце проведення діяльності визначено: АДРЕСА_1 ; основний вид діяльності (КВЕД): 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт. 27 травня 2024 року Лелін М.В. взято на облік у Державній службі статистики та Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів. У такому випадку до відносин сторін застосовуються норми про відповідні договори в частині, що стосується тих чи інших елементів.

Умови укладеного між позивачем та відповідачем договору найму транспортних засобів № 28/05 від 28.05.2024 дають підстави дійти висновку, що правовідносини за ним мають змішаний характер і містять елементи різних видів договорів, зокрема найму (оренди), надання послуг та підряду.

Правовідносини за договором найму (оренди) регулюються нормами Глави 58 Цивільного кодексу України.

Статтею 798 ЦК України передбачено, що договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Оскільки предметом договору № 28/05 від 28.05.2024 є надання спеціалізованої техніки: екскаватора JCB 3CX, автомобільних кранів вантажопідйомністю 16 т та 25 т, самоскида разом із обслуговуючим персоналом (водіями), то оскільки замовник не лише користувався майном, а отримував результат роботи, ці відносини за своїм змістом є наданням послуг з експлуатації техніки.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двостороннім правочином, за яким одна сторона (виконавець) надає послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку, а друга сторона (замовник) зобов`язана оплатити надану послугу, виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Підряд передбачає виконання певної роботи підрядником на свій ризик з переданням її результату замовнику (створеної, відремонтованої речі), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу, що оформляється актом прийняття передачі виконаних робіт, на підставі яких здійснюється виплата винагороди (ст. 837 ЦК України).

Тобто, за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, що визначається після закінчення роботи й оформляється актом прийняття-передачі виконаних робіт, на підставі яких і здійснюється виплата коштів.

Умовами договору (п. 3.3 та 3.4) передбачено, що прийняття виконаних послуг оформлюється Актом наданих послуг, у якому зазначаються обсяг виконаних робіт та їх вартість.

За укладеним договором спецтехніка та екіпаж залучалися безпосередньо для будівництва фортифікаційних споруд у Донецькій області, тобто для досягнення конкретного матеріального результату на будівельних об`єктах, що дає підстави для застосування норм ЦК України про підряд, а саме ч. 1 ст. 853 ЦК України, згідно з якою замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Положеннями ч. 6 ст. 882 ЦК України передбачено, що замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Разом з тим, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Аналогічні положення містяться в п. 3.4. договору найму № 280/ від 28.05.2024.

Таким чином, виконання підрядних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання документів, які підтверджують факт їх виконання, прийняття та котрі слугують в подальшому підставою для проведення оплати.

Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати робіт є порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відмова замовника від підписання актів виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень щодо виконаних робіт не звільняє замовника від обов`язку їх оплати.

Умовами договору №28/05, зокрема пунктами 2.1 та 2.2, сторони погодили, що вартість послуг визначається згідно з Протоколом узгодження договірної ціни.

Матеріали справи свідчать, що Протокол узгодження ціни між сторонами не був підписаний. Водночас сторонами у месенджері Viber постійно здійснювалася переписка, з якої вбачається здійснення сторонами дій щодо узгодження кількості одиниць техніки, кількості годин роботи, обсягу виконання робіт з будівництва, їх вартості.

Оцінюючи доводи щодо можливості прийняття електронної комунікації у месенджері Viber як належного доказу, суд виходить з такого.

Суд зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення в месенджерах є саме електронним доказом, а не обов`язково «електронним документом» з КЕП.

Поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до статей 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи, в тому числі повідомлення, відправлені електронною поштою або іншими засобами електронного зв`язку (див. постанову Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №910/17662/19).

У постанові від 30.04.2025 у справі №357/7533/22 Верховний Суд наголосив, що подання електронного доказу в паперовій копії не робить його недопустимим, якщо немає обґрунтованих сумнівів у відповідності копії оригіналу.

Отже, суд може не взяти такі докази до уваги лише у разі обґрунтованих сумнівів у їхній відповідності оригіналу, проте відповідач не надав жодних зустрічних доказів (власних скріншотів), які б спростовували зміст діалогів.

Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

У постанові від 13.10.2021 у справі №923/1379/20 Касаційний господарський суд вказав, що чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення. Відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст.77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Судом не приймаються докази, одержані з порушенням закону.

Допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини мають підтверджуватися певними засобами доказування (постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 913/38/20, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 26.02.2021 у справі № 908/2847/19, від 14.04.2021 у справі № 910/7431/19).

Тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 16.05.2023 у справі № 910/16093/18 виснував, що за змістом статті 76 ГПК України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення обставин справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Як вбачається з листування позивача з Дьордзем І.А. у месенджері Viber, таке не є ізольованим фрагментом, а перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з реальними діями підприємства, зокрема доказом автентичності таких повідомлень автора є надіслання у Viber копії платіжної інструкції № 609 від 07.06.2024 безпосередньо в день оплати, адже стороння особа, не пов`язана з відповідачем, ймовірно не мала б доступу до системи «клієнт-банк» та не могла б володіти фінансовими документами товариства чи інформацією про деталі співпраці з позивачем.

Вказаний номер телефону представника відповідача ( НОМЕР_4 ), для спілкування у Viber наданий адвокатом відповідача, що створило для позивача обґрунтовані очікування щодо дійсності повноважень Дзьордзь І .

Натомість посилання відповідача на відсутність повноважень у Дзьордзь І.А. та Кулик С.Ю. суд оцінює критично, адже жодних повідомлень чи заперечень щодо відсутності у цих осіб повноважень чи трудових відносин з товариством впродовж всього періоду співпраці товариством не вказувалося, такі послуги товариством за участі вказаних осіб замовлялись і приймались, в тому числі шляхом часткової оплати в загальному розмірі 300 000,00грн.

Надаючи оцінку довідці № 01/04/25-01 від 01.04.2025, згідно з якою Дзьордзь І.А. та Кулик С.Ю. ніколи не перебували у трудових відносинах з ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД», суд враховує, що така видана товариством в односторонньому порядку без долучення кадрових документів (як-от книги реєстрації трудових книжок, особових карток, відомостей по заробітній платі, тощо), тому не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст. 76,77 ГПК України, відтак до уваги судом не береться.

Сукупність обставин (як-от: доступ до банківських документів; попередній досвід обміну документами; фактичні оплати) робить електронну переписку автентичною в розумінні доктрини «листа у відповідь», навіть за відсутності офіційних наказів про призначення вказаних осіб на відповідні посади та відсутність трудових відносин з відповідачем (про що вказує відповідач).

Поведінка ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД», котра виразилась в прийнятті робіт і послуг через цих осіб та здійснення оплати таких, а в подальшому заперечує будь-який зв`язок з ними, є недобросовісною та суперечливою.

У контексті даного спору, що виник між ФОП Леліним М.В. та ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД», судом враховується вірогідність електронної комунікації у месенджері Viber як належного доказу, що базується на сучасних стандартах доказування та наведених вище правових позиціях Верховного Суду щодо електронних доказів, оскільки в умовах воєнного стану та особливо на територіях, де ведуться активні бойові дії, Viber-листування ймовірно було єдиним реальним каналом комунікації в умовах роботи техніки на прифронтових об`єктах.

Твердження позивача, що обсяг послуг, робіт, їх ціна узгоджувалася у Viber є значно вірогіднішою за доводи відповідача про те, що техніка працювала безкоштовно, без погодження ціни, без жодних комунікацій між сторонами, оскільки за повідомленнями слідували дії (виїзд техніки, часткова оплата). Крім того, спецтехніка працювала на об`єктах у Донецькій області, де паперовий документообіг та послуги поштового зв`язку є ускладненими, що в сукупності доводить реальність господарських операцій.

Відсутність у матеріалах справи підписаного Протоколу узгодження договірної ціни та письмових заявок за встановленою формою не спростовує факту досягнення між сторонами погоджень. Дійсна воля сторін та зміст їхніх зобов`язань підтверджуються конклюдентними діями - фактичним отриманням послуг замовником та їх частковою оплатою (на суму 150 000 грн) в тому числі за Рахунком, виставленим на підставі Viber-погоджень.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами склалися господарські правовідносини, де електронна переписка була не єдиним, утім реальним інструментом узгодження істотних умов, а відсутність окремих документів не нівелює реальності проведених операцій та виникнення обов`язку відповідача здійснити оплату за фактично виконані роботи.

Згідно з умовами договору найму транспортних засобів № 28/05 від 28.05.2024, позивач зобов`язався на підставі заявок Замовника надавати спеціалізовану техніку разом із кваліфікованим персоналом для вантажоперевезення, вантажно-розвантажувальних, монтажних, будівельних та інших робіт (п.1.1, 3.1, 4.1.1, 4.1.2 договору).

Умовами договору не визначено чіткого способу та форми (усна, письмова) подання заявок замовником, відтак, з огляду на те, що замовлення здійснювалися через смс-листування, то обов`язок позивача щодо надання послуг виник саме у відповідь на погоджені запити.

Згідно з розділом 4 та пунктом 3.3 договору, позивач зобов`язаний надати Замовнику рахунок-фактуру на оплату наданих послуг; Акт надання послуг, у якому мають бути зазначені фактично виконані роботи та їхня вартість.

Таким чином, умови договору покладають на позивача обов`язок передати техніку у користування, а також забезпечити безперервний процес надання послуг за допомогою цієї техніки та кваліфікованого екіпажу, супроводжуючи цей процес належною первинною документацією.

У пункті 2.2 договору встановлено обов`язок Замовника здійснювати розрахунки шляхом внесення передоплати в розмірі 100 % від вартості послуг на підставі виставлених Виконавцем (ФОП Леліним М.В.) рахунків. За необхідності надання послуг протягом місяця та більше, передоплата має вноситися за 7 днів до початку надання послуг.

Пунктом п. 3.2 договору, котрий узгоджується з нормами ст. 3 ст. 538 ЦК України, передбачено право Виконавця відмовити у наданні послуг або призупинити їх у разі, якщо Замовник не здійснив оплату за попередні послуги.

Відповідні дії вчинені позивачем з 29.06.2024 року з підстав нездійснення оплат послуг.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч.4 ст.538 ЦК України).

Відмова оплачувати ці роботи з підстав неналежного оформлення заявок, не надіслання поштою актів, тощо, є формою односторонньої відмови від зобов`язання та порушує принцип обов`язковості договору.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

На думку суду, зміна умов договору в частині виконання робіт без внесення авансу (передоплати), прийняття робіт відповідачем (часткова оплата) не звільняє замовника від їх повної оплати.

Згідно з п.3.3 договору, сторони погодили, що при прийнятті виконаних послуг виконавець складає Акт надання послуг; виконавець зобов`язаний надати Замовнику рахунок та акт надання послуг (п. 4.1.3 договору).

Після отримання послуг або відповідних документів, відповідач впродовж 3-х днів підписує Акт наданих послуг або надає Виконавцю вмотивовану письмову відмову від його прийняття (п.1.1, 4.2.1 договору).

Пунктом п.3.4 договору визначено, що у випадку відмови Замовника від підписання Акта наданих послуг та за відсутності мотивованої письмової відмови, умови договору вважаються виконаними зі сторони Виконавця належним чином.

На підтвердження виконання взятих на себе договірних зобов`язань за договором №28/05 від 28.05.2024 позивачем надано Акти приймання наданих послуг № НП-002 від 14.06.2024 на суму 374 985,00 грн, № НП-003 від 26.06.2024 на суму 519 200,00 грн, № НП-004 від 05.07.2024 на суму 581 100,00 грн, № НП-005 від 10.07.2024 на суму 137 340,00 грн також, на виконання п.4.1.3 договору №28/05 від 28.05.2024, надано Рахунки-фактури № СФ-001 від 28.05.2024, № СФ-002 від 05.06.2024, № СФ-005 від 12.06.2024, № СФ-012 від 25.06.2024 та № СФ-017 від 02.07.2024.

Також надано дані GPS-трекінгу (моніторингу) роботи техніки, які відповідають інформації, відображеній у Актах приймання наданих послуг за договором № 28/05 від 28.05.2024, та приймаються судом як доказ виконання робіт.

Відомості GPS-моніторингу, надані власником техніки (ФОП Щусем Є.М.), підтверджують перебування спецтехніки на об`єктах проведення робіт, заявлених позивачем на виконання договору № 28/05 від 28.05.2024. Ці відомості фіксують пересування та роботу техніки поблизу населених пунктів Новоселидівка, Берестки та Старі Терни Донецької області, що свідчить, що ці дані охоплюють періоди, за які складено акти щодо виконання зобов`язань позивача за договором №28/05 автомобільним краном вантажопідйомністю 16 т (АН 1390 ВС) - з 28.05.2024 по 25.06.2024; екскаватором-навантажувачем JCB 3CX (17983 АН) - з 28.05.2024 по 01.06.2024 та з 11.06.2024 по 29.06.2024.

Загальна кількість годин використання техніки, відображена в Актах, підтверджується кількістю годин роботи GPS-даними (260 годин роботи автомобільного крана вантажопідйомністю 16 т (за вирахуванням періоду до 28.05.2024) та 247 годин роботи екскаватора JCB 3CX). Надання послуг здійснювалося із застосуванням техніки з номерними знаками, що відображено також у трекінгу та в первинних документах.

Таким чином, відомості трекінгу теж додатково підтверджують виконання робіт за договором № 28/05, що в сукупності з листуванням вказують на виконання робіт позивачем та надання послуг конкретною технікою, що оформлено Актами виконаних робіт.

Зважаючи на обрання сторонами спрощеного електронного способу обміну документами (надсилання на месенджер Viber) позивачем також направлено рахунки-фактури директору ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» Богдану Твердуну через месенджер, зокрема 06.06.2024 - рахунок № СФ-002, 04.07.2024 - рахунки № СФ-005, № СФ-012 та № СФ-017, а також поштовим відправленням №5005502044290 від 05.08.2024 з використанням послуг оператора поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» на юридичну адресу ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД».

Поштове відправлення № 5005502044290, оформлено з описом вкладення та повідомленням про вручення,у якому містився лист № 04 від 05.08.2024 з додатками на 26 аркушахів, які включали: Акти приймання наданих послуг; Протоколи узгодження договірної ціни; Рахунки-фактури за весь період господарських відносин.

Наявність опису вкладення спростовує заперечення відповідача щодо неможливості встановлення, які саме документи були надіслані позивачем.

Посилання відповідача на неотримання товариством вказаного поштового відправлення є необґрунтованим, адже відповідні дії залежать від волі самого відповідача, тому неотримання кореспонденції свідчить про бездіяльність товариства та не є поважною причиною неможливості отримання кореспонденції.

У разі відсутності мотивованої письмової відмови у підписанні Акта, умови договору вважаються виконаними зі сторони Виконавця (позивача) належним чином (Пункт 3.4 договору № 28/05).

Враховуючи, що позивачем надано докази направлення Актів, Рахунків, Протоколів погодження ціни на юридичну адресу відповідача та відсутність відмови відповідача, суд вважає , що роботи та послуги прийняті останнім .

Застосовуючи стандарт вірогідності доказів, визначений ст. 79 ГПК України, доводи та докази позивача є переконливішими, адже докази направлення документів поштовим відправленням №5005502044290 у контексті з умовами п.3.4 договору та Viber-листуванням свідчать про послідовність дій підприємця, котрі спрямовані на оформлення первинних документів.

Як зазначалося вище, згідно з п. 2.2 договору, розрахунок мав здійснюватися шляхом передоплати на підставі виставлених рахунків. Оскільки позивачем надано послуги та виконано роботи без отримання авансу, а відповідачем ці послуги спожито, зобов`язання щодо здійснення оплати змінено, відтак строк такого зобов`язання визначається в даному випадку моментом пред`явлення вимоги (рахунку/акта) в порядку ст. 530 ЦК України, відповідно до якої, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Факт надіслання поштового відправлення 05.08.2024 за штрих кодовим ідентифікатором № 5005502044290, та факт звернення у січні 2025 року з позовом про примусове стягнення заборгованості дає підстави для висновку, що строк оплати за ст. 530 ЦК України є таким, що настав, а не надання вмотивованої відмови у прийнятті робіт відповідно до п. 3.4 договору, свідчить про прийняття робіт відповідачем на загальну суму 1 612 625,00 грн.

Оскільки відповідачем на виконання зобов`язань за договором № 28/05, здійснено часткову оплату за Рахунком № СФ-002 від 05.06.2024, в розмірі 150 000,00 грн, то заборгованість становить 1 462 625,00 грн.

Стосовно вказівок Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2026 про те, що часткова оплата не є автоматичним визнанням усієї суми боргу, суд враховує, що послуги надавалися позивачем безперервно (щоденно) з використанням як спецтехніки так і персоналу на одних і тих самих об`єктах, відтак факт часткової оплати підтверджує, що відповідачем прийнято роботи. Протягом усього періоду надання послуг відповідачем отримано у Viber детальні розшифровки годин та вартості та жодного разу не висловлено заперечень. Оплата без жодних претензій до якості, обсягів чи ціни свідчить, що відповідач погодився із сумою , вказаною в рахунку.

Товариством не надано мотивованої відмови від підписання Актів у 3-денний строк, в порядку п. 4.2.1 договору, що за умовами п. 3.4 договору вказує на належне виконання робіт позивачем. Отже, борг виник не через визнання за фактом часткової оплати, а в силу умов договору та подальших узгоджених дій сторін, тобто відсутність заперечень відповідача.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять.

У силу приписів ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов`язків.

Оскільки договір №28/05 є чинним, факт надання послуг підтверджується Актами, Рахунками та частковою оплатою; відповідачем не надано доказів спростування обставин надання послуг, відсутність мотивованої відмови від прийняття робіт, дає підстави дійти висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення 1 462 625,00 грн основного боргу .

В частині вимог про стягнення 137 500,00 грн боргу, то беручи до уваги матеріали справи та обов`язковість вказівок суду касаційної інстанції, наведених у постанові від 02.02.2026 у цій справі, суд виходить з такого.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Цей принцип покладає на позивача обов`язок чітко визначити предмет та підстави позову, які не можуть бути самостійно змінені судом.

З"ясовано, що ФОП Леліним М.В. у позові заявлено вимогу про стягнення з ТОВ «ЛЕЗЕР-ЛЕНД» заборгованості у розмірі 1 768 944,06 грн, з яких 1 600 125,00 грн - основний борг, 139 320,43 грн - інфляційні втрати та 29 498,63 грн - 3 % річних; підставами позову визначено обставини неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати послуг, що виникли з договору найму транспортних засобів № 28/05 від 28.05.2024.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням зобов`язань за договором № 28/05 від 28.05.2024 з посиланням на первинні документи та обставини, які свідчать про виконання робіт за цим правочином.

В ході розгляду спору, в тому числі й під час нового розгляду справи, позивачем не змінювалися ані предмет, ані підстави позову у порядку, передбаченому нормами ст. 46 ГПК України та відповідних заяв подано не було.

Проте, у додаткових поясненнях від 13.04.2025 позивачем обґрунтовано частину вимог в розмірі 287 500,00 грн ( за рахунком № СФ-001 на послуги, надані з 13.05.2024 по 26.05.2024) з посиланням на інші підстави, та вказано, що ним набуто право вимоги на цю суму від ТОВ «ЛЕВІТ-МОНТАЖ» за договором про відступлення права вимоги № 28/05-01 від 28.05.2024, що не узгоджується з обставинами, наведеними у позові.

Право змінювати предмет або підстави позову надано позивачу в силу ст. 46 ГПК України, однак позивач цим процесуальним правом не скористався.

Пояснення позивача від 13.04.2025 не є заявою про зміну предмету позову чи підстав позову, поданою в межах реалізації права, визначеного ст. 46 ГПК України.

Таким чином, у додаткових поясненнях від 13.04.2025 позивачем фактично змінено підстави позову та доповнено вимоги новими обставинами без дотримання норм процесуального кодексу.

Розгляд справи (з урахуванням цього нового обґрунтування) за висновком суду касаційної інстанції, є виходом за межі позовних вимог і порушенням ст. 14 та ст. 237 ГПК України та принципу рівності та змагальності сторін.

Долучені до справи докази та мотиви, котрі позивачем обґрунтовано з посиланням на договір відступлення права вимоги № 28/05-01 від 28.05.2024, договір № 13/03 від 13.03.2024, суд не бере до уваги як такі, що подані з порушенням норм ст.14, 46, 80 ГПК України.

Отже, дотримуючись принципу диспозитивності та враховуючи відсутність процесуальних дій позивача щодо уточнення підстав позову, суд розглядає справу лише щодо зобов`язань, які виникли безпосередньо з договору № 28/05 від 28.05.2024.

За таких обставин, суд відмовляє в частині вимог про стягнення 137 500,00 грн боргу, грн, оскільки ці вимоги стосуються періоду до моменту укладення договору № 28/05 від 28.05.2024, дія якого не розповсюджується на правовідносини між сторонами, які склалися до його укладення, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення в межах заявлених підстав позову. В решті вимог суд відмовляє за необгрунтованістю.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд виходить з такого.

Правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші у відповідності до ст. 625 ЦК України, є обов`язок сплатити не лише суми основного боргу, а й інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем на суму простроченого боргу 1 600 125,00 грн за період з 29.05.2024 по 27.01.2025 нараховано 3% річних в розмірі 29 498,63 грн. та за червень -грудень 2024 нараховано за кожним рахунком 139 320,43 грн інфляційних втрат.

Визначення розміру заборгованості, перевірка правильності нарахованих сум, у тому числі періоду прострочення, є процесуальним обов`язком суду.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги

Нарахування у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат, які нараховуються за весь час прострочення за нормами ст. 625 ЦК України, є заходами цивільно-правової відповідальності, вони безпосередньо залежать від факту та тривалості порушення основного зобов`язання.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Відтак, тягар доведення періоду прострочення покладається на позивача. Суд не може самостійно встановлювати дату виникнення заборгованості, а лише здійснює перевірку правильності та обґрунтованості таких вимог.

Позивачем не доведено документально кінцевого строку оплати робіт, адже дати вручення (отримання) відповідачем поштового відправлення від 05.08.2024, матеріали справи не містять, і такі не містять дати повернення органом поштового зв"язку даної кореспонден-ції, що унеможливлює встановити момент прострочення.

Позивачем визначено дату початку прострочення за кожним рахунком. Однак вказані дати не підтверджуються документально, відтак відсутні підстави для здійснення нарахування 3% річних саме за вказані позивачем періоди прострочення. Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є недоведеними за обсягом та часом виникнення, що є підставою для відмови у позові. Крім того, щодо стягнення 2 750,84 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-001 від 28.05.2024, у задоволенні яких судом відмовлено як необґрунтовані, теж до задоволення не підлягають.

Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

В силу норм ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши подані позивачем докази суд визнав їх належними, допустимими, достовірними, а також вірогідними і взаємозв`язаними у сукупності доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин по справі та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача частково, в розмірі 1 462 625,00 грн. основного боргу. В даному спорі подані позивачем докази відповідачем не спростовані.

В решті заявлених вимог суд відмовляє за необґрунтованістю, недоведеністю та процесуальною недопустимістю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору за подання позову, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.2, 4, 14, 46, 50, 73, 76, 77, 79, 80, 86, 123, 129, 219, 220, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЗЕР-ЛЕНД" (вул.Білецька, будинок 1а, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 41923921) на користь Фізичної особи - підприємця Леліна Микити Вікторовича ( АДРЕСА_2 ) - 1 462 625,00 грн основного боргу та 17 551,50 грн в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.256 ГПК України).

Повне рішення складено 18.06.2026.

Суддя Н.О. Андрусик