Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №755/2159/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2159/26

Провадження №: 2/755/3553/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Гончарука В.П.

за участі секретаря - Печуркіної Я.А.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 через свого представника звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_2 та відповідно до позовних вимог просила суд стягнути на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини заробітку ( доходу) відповідача щомісячно , але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 8 вересня 2007 року нею було укладено шлюб з відповідачем ОСОБА_2 .

В шлюбі народилася донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На момент подачі позову до суду шлюб між сторонами не розірвано, але з 2025 р. шлюбно - сімейні стосунки між позивачем та відповідачем припинено, сторони проживають окремо, неповнолітня донька ОСОБА_5 проживає з позивачем по справі, відповідач не надає коштів на її утримання та виховання, в зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду з вказаним позовом

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 16.02.2026 р. по даній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог позивача, вказуючи на те, що ним надається матеріальна допомога позивачу щодо утримання їх спільної доньки ОСОБА_6 та обставини на які посилається позивач не відповідають дійсності.

Від представника позивача до суду було надано відповідь на відзив, я якому представник позивача спростовувала доводи відповідача та наполягала на задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволені позову в повному обсязі з обставин викладених в позовній заяві та на підставі наданих до суду доказів, наполягаючи на тому, що позивач на даний час не приймає участі у забезпечені своєї доньки ОСОБА_6 .

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, при цьому не заперечував, що донька ОСОБА_5 проживає разом з позивачем по справі, але при цьому зазначав, що він надає матеріальну допомогу доньці, перераховує на її картковий рахунок кошти , коли донька про це просить, а підставою подання вказаного позову є те, що між ним та позивачем склалися неприязні стосунки та даний позов є надуманим, відповідач приймає активну участь у забезпечені своєї доньки ОСОБА_6 .

Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 8 вересня 2007 року між сторонами було укладено шлюб .

В шлюбі позивача та відповідача народилася донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний момент шлюб між сторонами не розірвано, але з початку 2025 р. шлюбно - сімейні стосунки між позивачем та відповідачем припинено, сторони проживають окремо.

Як було встановлено в судовому засіданні, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 р. шлюб між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано.

В судовому засіданні встановлено, що неповнолітня ОСОБА_7 проживає разом з позивачем по справі.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати їй добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально. Дитина потребує матеріальної допомоги, відповідач здатний надати таку допомогу.

Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

З врахуванням того, що відповідач має мінливий дохід то суд дійшов висновку про доцільність стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в межах заявлених позовних вимог враховуючи майновий стан сторін, офіційне працевлаштування відповідача, суд приходить до висновку, що за обставин, що склалися позов ОСОБА_3 про стягнення аліментів, підлягає до задоволенню.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст.ст. 141 - 142 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 79- 81,141, 133, 244-245, 259, 263-265, ЦПК України , ст.ст.51,112,141, 180-183, 191,84 СК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) аліменти на користь ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини від його заробітку (доходу) щомісячно але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь державного бюджету України 1331,2 грн. судового збору.

В частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 19 червня 2026 р.

Суддя: