Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №132/1762/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1762/26

Провадження № 2/132/1318/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"15" червня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позові вказує, що він успадкував житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , згідно заповіту після смерті родички ОСОБА_2 , 1928 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іванів, Калинівського району Вінницької області.

27.09.2021 року позивач отримав в Калинівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом (спадкова справа № 242/2020, реєстр № 2050).

Згідно заповіту складеного ОСОБА_2 07.06.2012 року, посвідченого секретарем виконкому Іванівської сільської ради та зареєстрованого в реєстрі за № 61, остання заповіла позивачу все майно, де б воно не було і з чого не складалося б.

Однак оформити спадщину на присадибну земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3100 га, зокрема на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 0521682800:01:003:0055, та земельну ділянку призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0600 га, кадастровий номер 0521682800:01:003:0056, які були передані спадкодавцю за життя рішенням 2 сесії 22 скликання Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 02.12.1994 року, позивач не має можливості, так як за життя ОСОБА_2 не було виготовлено правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Тому позивач звертається до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву, відповідно до якої позов підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, справу розглянути за його відсутності.

Відповідач – уповноважений представник Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Баранська В.В. в підготовче засідання не з`явилася, надавши письмову заяву, де просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, судом достовірно встановлено, що позивач успадкував житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , згідно заповіту після смерті родички ОСОБА_2 , 1928 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іванів, Калинівського району Вінницької області.

27.09.2021 року позивач отримав в Калинівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом (спадкова справа № 242/2020, реєстр № 2050).

Згідно заповіту складеного ОСОБА_2 07.06.2012 року, посвідченого секретарем виконкому Іванівської сільської ради та зареєстрованого в реєстрі за № 61, остання заповіла позивачу все майно, де б воно не було і з чого не складалося б.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Вимогами ст.ст. 1218, 1267 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст . 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Однак оформити спадщину на присадибну земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3100 га, зокрема на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 0521682800:01:003:0055, та земельну ділянку призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0600 га, кадастровий номер 0521682800:01:003:0056, які були передані спадкодавцю за життя рішенням 2 сесії 22 скликання Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 02.12.1994 року, позивач не має можливості, так як за життя ОСОБА_2 не було виготовлено правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Вказаними земельними ділянками позивач користується з березня 2020 року, що підтверджується довідками Іванівської сільської ради № 340, 341 від 25.05.2026 року.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», пункту 18 підпункту г, суди, вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, мають виходити з того, що: До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК України, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від прийняття - відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи, що відповідач позов визнає, не заперечує проти визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності іх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За вказаних обставин суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 325, 370, 1216, 1217, 1226, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 0521682800:01:003:0055, вартістю 129 000,00 грн., та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0600 га, кадастровий номер 0521682800:01:003:0056, вартістю 3 500,00 грн., що розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іванів, Калинівського району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: