Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №131/492/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/492/26

Провадження № 3/131/128/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2026 р. м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І., за участю секретаря судових засідань Яременко Г.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 в м.Іллінці Вінницької області матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого по

АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2026 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 по вул. Шевченка в с.Володимирівка Вінницького району Вінницької області керував транспортним засобом, трактором кустарного виробництва марки ЗУБР, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису (нагрудну бодікамеру поліцейських), чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Кравчук М.М. в поданому до суду 14.05.2026 року через систему «Електронний суд» письмовому клопотанні просила провадження у справі закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, представник вказала, що свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не визнає у повному обсязі.

Щодо відсутності факту зупинки транспортного засобу та візуальних ознак перебування у стані алкогольного сп`яніння вказано, що як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису з нагрудних камер працівників поліції доданих до матеріалів даної справи про адміністративне правопорушення: 21.03.2026 о 17 год. 00 хв. в с.Володимиівка, по вул.Шевченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом , а саме трактором кустарного виробництва ЗУБР без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: характерний запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Посилаючись на положення Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, представник зазначає, що якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він постійно переривається або він є неповним, то він вважається НЕ належним та НЕ допустимим доказом по справі. Зазначене кореспондується із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.

З долученого відео убачається, що початок відеофіксації здійснюється о 17 год. 07 хв. (працівники поліції стоять біля ОСОБА_1 та його брата), при цьому у протоколі зазначено, що транспортний засіб був зупинений о 17 год. 00 хв . Тобто, з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудних камер поліцейського не вбачається факту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Також, звертає увагу на те, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не містить даних про рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та його зупинку працівниками поліції. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 разом зі своїм братом «сидить» на мотоблоці, однак, двигун вимкнений та руху транспортного засобу не відбувається. Відповідно до чинного законодавства, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, представник відмічає, що інспектор поліції повідомила, що у ОСОБА_1 наявний запах з порожнини рота, тому у неї достатньо підстав вважати що він міг вживати алкогольні напої та перебувати у стані алкогольного сп`яніння. Інших ознак алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння інспектором поліції не наведено, тобто, ознаки сп`яніння, наведені в протоколі, на думку сторони захисту, є виключно домислами самих поліцейських, яких у дійсності не було. Крім того, ОСОБА_1 було повідомлено, що напередодні він вживав безалкогольне пиво, що зафіксовано на відеозаписі. Дані обставини виключають наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров `я відсутні та на відео не зафіксовано. Працівники поліції одразу повідомили ОСОБА_1 про складання відносно нього адмністративного протоколу за ст.130 КУпАП, без пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Отже, як вказує представник, з наявних у справі доказах: не вбачається факту зупинки транспортного засобу кустарного виробництва під керуванням водія ОСОБА_1 ; наявний суб`єктивний погляд поліцейських на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, який не підтверджений належними доказами, оскільки, останній вказав, що вживав безалкогольне пиво; відсутність пропозиції від працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Таким чином, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вищезазначених вимог, вважається недійсним. Тобто працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, зазначену у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735

Разом з тим, захисник просила розгляд справи проводити у її відсутності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адмінправопорушення не визнав. Пояснив, що дійсно 21 березня 2026 року під час керування трактором кустарного виробництва марки ЗУБР був зупинений працівниками поліції. Підтвердив, що працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я м.Іллінці. Він відмовився від проходження вказаного огляду, оскільки не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а був тверезий. Відмітив, що пояснював працівникам поліції, що вживав безалкогольне пиво.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справах докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, взявши до уваги пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного висновку.

Згідно з вимогами статей 245,251,252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.

З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №620631, складеного 21.03.2026 року інспектором ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції Сташком Д.С., слідує, що 21 березня 2026 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 по вул. Шевченка в с.Володимирівка Вінницького району Вінницької області керував транспортним засобом, трактором кустарного виробництва марки ЗУБР, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису (нагрудну бодікамеру поліцейських), чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху».

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Пунктами 2,6 розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Дії ОСОБА_1 , що полягали у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, суперечили вказаним вимогам.

Також, суд враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому ОСОБА_2 , як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов`язки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин.

Огляд особи, яка керувала, зокрема, транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 (далі по тексту - Порядок № 1103), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

За приписами п. 8 Порядку № 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналогічні приписи містять пункти 2, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі по тексту Інструкція).

Взявши до уваги пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали та відеозаписи, а також з`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку дослідженим доказам, поза розумним сумнівом приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №620631, складеного інспектором ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції Сташком Д.С. 21.03.2026 року о 17 год. 32 хв. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яким зафіксовано вищевказані обставини події;

- даними копії постанови, серії ЕНА №6880577 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної 21.03.2026 року інспектором ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції Сташком Д.С., згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КупАП, як на підставу зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ; -

- даними відеозаписів з нагрудних бодікамер уповноважених працівників поліції (відеореєстраторів) від 21 березня 2026 року за №№800275, 800173, які були безпосередньо досліджені судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, якими зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я (на 17:09-17:11 відео 800275, 800173). В ході спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту керування та здійснення руху до моменту запинки трактором кустарного виробництва марки ЗУБР, вказував, що дотримував ПДР під час руху та «на поворот руку викинув» (на 17:11 відео 800275);

- поясненнями ОСОБА_1 .

Вказані докази судом приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів у справі не вбачається.

Під час розгляду справи не здобуто доказів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 події, так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суд, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, винуватість його у порушенні п.2.5 ПДР України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена, його дії кваліфіковано вірно і він повинний нести адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними, спрямованими на уникнення адміністративної відповідальності за скоєне.

Суд звертає увагу на те, що особа, яка підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, повинна не просто погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що відеозапис, здійснений поліцейськими, не є належним доказом винуватості при ухиленні водія від проходження огляду на стан сп`яніння суд відмічає, що статтею 266 КУпАП передбачено залучення двох свідків для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння лише у разі неможливості застосування технічного засобу відеозапису. Разом з тим, у даному випадку проводився відеозапис, який є безперервним та повністю фіксує зупинку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , неодноразову пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

З огляду на викладене, суд вважає помилковими доводи захисника про те, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського не є належним та допустимим доказом.

Висловлені стороною захисту доводи мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог, передбачених ст.ст.23,33 КУпАП, суд враховує конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 34 КУпАП, та обставини, що обтяжують йому відповідальність за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

На підставі положень ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, ступеня вини, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують його відповідальність вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП основне адміністративне стягнення у виді штрафу та додаткове у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення вбачається необхідним та достатнім для виховання особи та запобігання вчинення нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами та повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Крім того, згідно вимог Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 33-35, 130, 248, 249, 251, 252, 256, 276, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. /сімнадцять тисяч гривень/, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для стягнення (сплати) штрафу: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Іллінці/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313080149000002001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Реквізити для стягнення (сплати) судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Іллінці /22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA518999980313121206000002780, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (ч. 2 ст. 308 КУпАП).

Строк звернення постанови судді до виконання становить три місяці, починаючи з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складений та оголошений о 13 год. 00 хв. 19 червня 2025 року.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК