Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №128/599/24 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/599/24

ВИРОК

Іменем України

19 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені 26.12.2023 в ЄРДР за №12023020050000683 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянка, Луганської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого:

-06.12.2018 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 24.11.2020 вироком Вінницького районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; на підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання, призначеного за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 06.12.2018 до остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі; зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 01.10.2018 (з моменту затримання) по 09.01.2019 (дату набрання законної сили вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 06.12.2018) ; зараховано в строк відбування покарання частково відбуте покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 06.12.2018 – з 10.01.2019 до дня набрання законної сили даним вироком; 29.09.2023 звільнений з місяця позбавлення волі по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи незняту та непогашену судимість в установленому законному порядку, на шлях виправлення не став та будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, у т.ч. Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, від 6 лютого 2023 року № 58/2023, від 1 травня 2023 року 254/2023, від 26 липня 2023 року № 451/2023, від 6 листопада 2023 року № 734/2023, знову вчинив умисний корисливий злочин.

Так, близько 23.00 год. 25 грудня 2023 року, обвинувачений ОСОБА_5 разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, знаходився за місцем проживанням останнього де спільно вживали алкогольні напої та в цей час у них виник злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до приміщення магазину «Київська Русь», що за адресою: Вінницька область Вінницький район смт Стрижавка, вул. Молодіжна, буд. 7, та заволодіння чужим майном.

Обвинувачений ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, до початку злочину змовившись про його спільне вчинення, у тому числі щодо місця, часу та способу, 26.12.2023, близько 00:00 год., реалізовуючи свій прямий умисел та вербальну угоду на спільне вчинення злочину, передбачаючи і бажаючи настання єдиного та неподільного для них злочинного результату, діючи з корисливим мотивом та метою до спільного незаконного збагачення, опираючись на допомогу та сприяння один одного, розпочали таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_5 разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, прийшли до магазину «Київська Русь», який належить потерпілі ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи поза волею власника майна, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечних наслідків, попрямував на інший бік вулиці навпроти вищевказаного магазину, щоб контролювати рух сторонніх осіб, чим створив реальну можливість вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 умисного злочину, спостерігаючи за оточуючою обстановкою і маючи, за потреби, телефонним зв`язком попередити останнього про небезпеку викриття.

В цей час обвинувачений ОСОБА_5 на виконання попередньої змови щодо його ролі у вчиненні крадіжки, підійшовши до бічної частини приміщення магазину «Київська Русь», реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливого мотиву, переконавшись що за його діями не спостерігають сторонні особи та розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечних наслідків, використовуючи заздалегідь підготовлені знаряддя (лом, молот та гайковий ключ), металевим ломом відігнув металеву решітку вікна магазину, а молотом розбив скло вікна магазину. Далі, у такий спосіб, обвинувачений ОСОБА_5 проник до середини торгівельного приміщення, де із шухляди, у якій продавці зберігають кошти, викрав грошові кошти різними купюрами в загальному розмірі 27 200 гривень, а із полиці магазину : 24 металеві банки алкогольного напою «Львівське світле», одна банка - вартістю в 24,15 грн. що разом становить 579,60 грн. та 2 блоки цигарок «Winston Silver», один блок містить 10 пачок цигарок , вартість однієї пачки становить 83,75 грн. що разом становить 1675,00 грн, а загально вартість викраденого майна склала 29454, 60 гривень.

Реалізувавши свій злочинний намір до кінця, обвинувачений ОСОБА_5 залишив приміщення магазину через вибите вікно із викраденим майном, та разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, попрямували до гаражного кооперативу в районі вулиці Нова смт Стрижавка, де заховали викрадені алкогольні напої, а з викраденими коштами прийшли до буднику, власником якого є ОСОБА_7 , таким чином реально розпорядились викраденим майном на свій власний розсуд.

Своїми умисним злочинними діями обвинувачений ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження завдали майнової шкоди потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 29 454,6 грн.

В судовому засіданні 18.09.2024 обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав частково, суду показав, що 25.12.2023 у нього було день народження, яке він святкував разом із ОСОБА_8 та вони вживали алкогольні напої за місцем проживання ОСОБА_8 , а в подальшому пізно увечері вони перемістились на лавку неподалік магазину «Київська Русь» смт Стрижавка, Вінницького району , де продовжили вживати алкогольні напої. Суду зазначив, що ніякої змови щодо таємного викрадення чужого майна з магазину в нього з ОСОБА_8 не було, а він вирішив самостійно це зробити. Вказав , що ОСОБА_8 був в сильному стані алкогольного сп`яніння, що нічого не пам`ятав та не усвідомлював. Суду доповнив, що він самостійно знайшов кусок арматури, яким розбив вікно та заліз в приміщення вищевказаного магазину, з якого вкрав гроші, кілька пачок сигарет та пиво, після чого з цим майном попрямував назад на лавку, на якій сидів ОСОБА_8 . Після чого, вони разом пішли у напрямку гаражів, де і сховали викрадене пиво, взявши із собою по 2 банки та пішли додому спати. Зазначив, що зранку наступного дня, вони поїхали в м. Вінниця для відпочинку за рахунок викрадених коштів в сауні, де їх і затримали працівники поліції. Вину він не визнає у частині кваліфікації його дій за попередньої змови групою осіб із ОСОБА_8 , оскільки крадіжку він вчинив самостійно. В інший частині обвинувачення вину він визнає, згодний переліком та вартістю викраденого ним майна, що вказано в обвинувальному акті. Просить суд причинами йому мінімальне покарання.

В судовому засіданні 18.09.2024 особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, суду показала, що 25.12.2023 у обвинуваченого ОСОБА_5 було день народження та вони ввечері того ж дня вживали алкогольні напої, у зв`язку із чим він перебував в стані алкогольного сп`яніння, тому він не пам`ятає як вони опинилися біля магазину «Київська Русь», що за адресою: вул. Молодіжна, 7, с-ще Стрижавка, Вінницького району Вінницької області. Зазначив, що пам`ятає лише коли вони знаходилися біля магазину, обвинувачений ОСОБА_5 дістав інструмент, виліз на стовп на якому загнув камеру відеоспостереження, після чого розбив вікно та заліз в приміщення вищевказаного магазину, в якому перебував хвилин 15-20, після чого виліз та передав йому пиво, яке вони занесли в гаражний кооператив та поставили під автомобілем. Суду доповнив, що грошей він не бачив та не знав чи брав ОСОБА_5 кошти чи ні, при цьому їм в той вечір потрібні були кошти, щоб зустрітися з дівчатами. Також зазначив, що під час вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 крадіжки з магазину, його завданням було спостерігати за оточуючою обстановкою та за потреби телефонним зв`язком попередити ОСОБА_5 про небезпеку викриття. Також зазначив, що після вчинення всіх вищевказаних дій, він разом із ОСОБА_5 пішли додому та на ранок наступного дня поїхали у м. Вінниця на відпочинок у баню, з двома дівчатами , а після чого, хвилин через три приїхали працівники поліції та їх затримали. Вину у вчиненні ним злочини за ч.4 ст. 185 КК України визнає у повному обсязі.

18.09.2024 потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні суду показала, що вона являється приватним підприємцем та обвинувачений ОСОБА_5 раніше заходив у магазин «Київська Русь», що розташований за адресою : вул. Молодіжна, 7, смт Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області. Суду зазначила, що 25.12.2023 після закінчення робочого дня, вона із продавцем закрили магазин, який знаходиться під охороною ПП «Гарант» та десь серед ночі до неї поступив дзвінок про те, що є проникнення у магазин. В подальшому, вона приїхала разом із продавцем та побачила, що камери відеоспостереження поломані, ґрати на вікні вирвані, а вікно розбите. Після чого вона із відеозапису камер відеоспостереження побачила, як обвинувачений ОСОБА_5 довгий час намагався проникнути у приміщення магазину через вікно, на якому установлені ґрати. Також суду повідомила, що в той вечір з приміщення магазину зникли всі кошти в розмірі орієнтовно 30 000 грн., сигарети, горілка та пиво, які їй в подальшому повернули на відповідальне зберігання. Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , покладається на розсуд суду.

16.06.2026 потерпіла в судове засідання не з`явилася, попередньо через канцелярію суду подала власноруч написану заяву, в якій зазначила претензій морального та (або) матеріального характеру до обвинуваченого не має, просить розгляд справи проводити у її відсутності та при призначенні міри покарання ОСОБА_5 покладається на розсуд суду.

23.04.2026 у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що обвинувачених раніше вона не знала. У грудні 2023 року, точної дати вона не пам`ятає, в готелі « Ідеал» м. Вінниці по вул. Некрасова , вона разом із подругою ОСОБА_10 відпочивали у сауні, де ОСОБА_11 дав їй 5000 грн. , купюрами по 500 грн. за спільний відпочинок. З ОСОБА_12 був ще один хлопець. На що вони погодилися. Але коли вона відійшла на рецепшин, то в сауну прийшли працівники поліції та затримали ОСОБА_12 . В неї вилучили 5000 грн., які їй дав ОСОБА_12 , інших грошей вона не бачила, та їх з подругою відпустили по домах.

Окрім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_5 свої винуватості у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, суд вважає, що його винуватість також повністю підтверджується дослідженими судом належними та допустимими письмовими доказами, а саме:

- витягом з ЄРДР від 26.12.2023, про реєстрацію кримінального провадження за № 12023020050000683 Відділом поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області по заяві про вчинення кримінального правопорушення потерпілої ОСОБА_6 щодо факту незаконного проникнення у магазин «Київська Русь», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та таємного викрадення чужого майна невідомою особою, за попередньою правовою кваліфікацією за ч.4 ст.185 КК України (Т.2 а.с.63);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) потерпілої ОСОБА_6 та рапортом працівника Відділу поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 26.12.2023 (Т.2 а.с.64,67);

- протоколом огляду місця події від 26.12.2023, згідно до якого місцем події виявилася територія біля магазину «Київська Русь», розташованого за адресою: вул. Молодіжна, 7, с-ще Вороновиця, Вінницького району Вінницької області ( Т.2 а.с.65-66);

- постановами про визнання речовим доказом від 26.12.2023, зокрема металевого молотка та сокири, молота з дерев`яною ручкою, гайкового ключа та лапки (лома) (Т.2 а.с.87-94) та квитанціями про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення (Т.2 а.с.92-104);

- копією ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10 січня 2024 року про накладення арешту на молот з дерев`яною ручкою, гайковий ключ, лапку (лом), канцелярську скрепку та пиво марки «Львівське світле» об`ємом 480 мл. у кількості 15 шт. (Т.2 а.с.105-106);

- копією ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10 січня 2024 року про накладення арешту на змиви з поверхні металевого молотка та сокири; металевий молоток із накладкою фланелевою серветкою, а також металеву сокиру із накладкою фланелевою серветкою (Т.2 а.с.107-108);

- копією ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2023 року про накладення арешту на запаховий слід з поверхні решітки вікна; ключі від шухляди (з накладкою фланелевою серветкою); гаманець із накладкою фланелевою серветкою; слід взуття на дактоплівці; два сліди структури матеріалу та змиви з ручки вікна, поверхні пляшки «Коньяку» і з поверхні шухляди каси (продукти) (Т.2 а.с.109-110);

- висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №120/24-21 від 15.01.2024, згідно якого загальна вартість 24 пляшок пива торгової марки «Львівське» світле об`ємом 480 мл. ж/б та 20 пачок цигарок торгової марки «Winston» Silver, на момент вчинення кримінального правопорушення (26.12.2023) становила – 2254,60 грн. (Т.2 а.с.32-36);

- висновком судової трасологічної експертизи Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2024 № СЕ-19/102-24/504-ТР (Т.2 а.с.49-54) та висновком судової трасологічної експертизи Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 10.01.2024 № СЕ-19/102-24/57-ТР (Т.2 а.с.57-62);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 26.12.2023 (Т.2 а.с.111-115);

- копією ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2023 року, якою застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (Т.2 а.с.116-119);

- рапортом оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, згідно якого в період часу з 25.12.2023 по 26.12.2023, здійснювалися з`єднання засобами мобільного зв`язку із ОСОБА_12 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (Т.2 а.с.128) та протоколом огляду від 13.01.2024 і додатками до нього (Т.2 а.с.129-145);

- протоколом проведення слідчого експерименту 29.01.2024, із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження (Т.2 а.с.129-145);

- протоколом огляду від 03.01.2024, а саме грошових коштів та додатками до нього (Т.2 а.с.153-198);

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.12.2023 та довідками до протоколів впізнання у кримінальному провадженні №12023020050000683 від 26.12.2023, з якого судом установлено, що : свідок ОСОБА_10 на фото № 2 впізнала обвинуваченого ОСОБА_5 , а на фото № 3 впізнала - особу , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження ; свідок ОСОБА_9 на фото № 2 впізнала обвинуваченого ОСОБА_5 , а на фото № 3 впізнала - особу , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (Т.2 а.с.213-215, а.с.219-221);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.12.2023 та додатком до нього, а саме компакт-диском із відеозаписом проведення слідчого експерименту, в ході якого обвинувачений ОСОБА_5 показав обставини вчинення ним крадіжки з магазину (Т.2 а.с.222-230);

- протоколом проведення обшуку від 26.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 та додатком до нього, а саме компакт-диском із відеозаписом проведення обшуку (Т.2 а.с.231-234);

- копією ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10 січня 2024 року про надання дозволу на проведену 26.12.2023 слідчу дію – обшуку в рамках кримінального провадження №12023020050000683 внесеного до ЄДРСР 26.12.2023 (Т.2 а.с.235-236);

- відеозаписами із камер відеоспостереження, розташованих біля магазину «Київська Русь», що за адресою: Вінницька область Вінницький район смт Стрижавка, вул. Молодіжна, буд. 7 (Т.2 а.с.241-242) та протоколом огляду відеозапису від 16.01.2024 (Т.2 а.с.243-245) та додатками до нього (Т.2 а.с.246-250);

- постановою про зняття показань технічних засобів від 17.01.2024 (Т.3 а.с.1-2); протоколом огляду відеозапису від 18.01.2024 та додатком до нього, а саме: компакт диском (Т.3 а.с.3-4);

- протоколом огляду предметів від 22.01.2024 та додатками до нього (Т.3 а.с.5-15);

- протоколом огляду місця події від 26.12.2023 біля магазину «Київська Русь» по вул. Молодіжна, 7, в смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області та ілюстративними таблицями до нього (Т.3 а.с.16-32).

Оцінюючи зібрані по кримінальному провадженню докази, суд вважає, що такі є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність є достатньою для висновку про винуватість обвинувачуваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, оскільки вина його у вчинені даного злочину знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду у повному обсязі.

В судовому засіданні як з показів особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, так і свідка , а також досліджених письмових доказів, судом встановлено та доведено , що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану із проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, і його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст.185 КК України.

Невизнання свої вини обвинуваченим ОСОБА_5 в частині кваліфікуючої ознаки як « за попередньою змовою групою осіб», суд вважає хибним, як таким що спростовується зібраними та дослідженими судом доказами, і розцінює як обраний ним спосіб захисту. Отже, такі показання обвинуваченого ОСОБА_5 були спростовані в судовому засіданні дослідженими належними та допустимими доказами.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину; особу винного, який має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризувався позитивно, не одружений, не працюючий; раніше судимий; в лікарів нарколога та психіатра на обліках не перебуває.

Окрім цього, суд приймає до уваги і досудову доповідь органу пробації, з якої судом установлено, що ОСОБА_5 має дуже високий рівень вчинення повторного кримінально правопорушення та дуже високий рівень небезпеки для суспільства в тому числі для окремих осіб, тому орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі може становити дуже високу небезпеку для суспільства (Т.1 а.с.96-99).

Також, при ухвалені вироку суд приймає до уваги і міркування потерпілої ОСОБА_6 , яка при призначенні покарання покладається на розсуд суду, тобто не наполягає на призначені судом суворого покарання обвинуваченому.

Обставин, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

При цьому доводи захисника про те, що суд може визнати як пом`якшуючу обставину покарання ОСОБА_5 - його як щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає хибними , оскільки щире каяття обвинуваченого полягає у визнанні ним обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі їх час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (див. п. 3 ПП ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

В свою чергу , обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчинені даного злочину визнав частково, що не може свідчити про те, що останній визнав свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_5 суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та рецидив кримінального правопорушення.

Відповідно до змісту положень ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.

Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд доходить до висновку, що досягнення щодо ОСОБА_5 мети кримінального судочинства є неможливим без реального відбування ним покарання та вважає, що достатньою мірою покарання з метою виправлення обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів, буде призначення покарання в межах санкції ч. 4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк в 5 років 6 місяців , яке слід ним відбувати реально, оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин з корисливих мотивів.

Окрім вищевикладеного, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23 квітня 2026 року обвинуваченому було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 червня 2026 року включно.

Як роз`яснено у листі ВССУ «Про судову практику застосування судами першої інстанції та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», згідно із рішенням ЄСПЛ у справі «Харченко проти України», в якому, зокрема, зазначено, що за відсутності чіткого положення, яке встановлювало б правило, коли і за яких умов взятий під вартою на стадії досудового розслідування має далі триматися під вартою на стадії судового розслідування, такий стан не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей п. 1 ст. 5 Конвенції. Практика, яка склалася в умовах прогалин законодавства, коли особа може перебувати під вартою без визначення певного строку тримання, без конкретного правового положення або судового рішення, сама по собі суперечить принципу правової визначеності і захисту від свавілля, які є загальною ідеєю Конвенції принципу верховенства права (див. справу «Барановський проти Польщі») № 28358/95, п. п. 55-56, ЄКЛП 2000-III, та справу «Кавка проти Польщі» № 25874/94 п. 51, від 09.01.2001, справу «Фельдман проти України», № 76556/01 та № 3877904, п. 73 від08.04.2010)». У п. 75 цього ж рішення вказано, що хоча національний суд 15.10.2001 прийняв рішення про попереднє ув`язнення заявника, він не визначив подальший строк тримання під вартою і жодним чином не обґрунтував своє рішення. Це призвело до стану невизначеності підстав перебування заявника під вартою після цієї дати. У зв`язку з цим Суд нагадує, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 (див. справа «Соловей і Зозуля проти України», п. 76, від 27.11.2008).

Аналізуючи наведені правові позиції ЄСПЛ, можна дійти висновку про те, що зазначення у вироку строку шляхом настання певної події, а саме набрання цим вироком законної сили не суперечитиме п. 74 рішення у справі «Харченко проти України». Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 115 КПК строки, встановлені КПК, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.

Отже, з врахуванням вищевказаного, суд вважає за необхідне застосований обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити останньому до набрання вироком законної сили.

Крім того, по даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_5 утримується під вартою на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2023 з дня його затримання 26 грудня 2023 року на підставі протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.12.2023.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті, а тому період попереднього ув`язнення з 26 грудня 2023 року по день набрання вироком законної сили підлягає зарахуванню обвинуваченому ОСОБА_5 в строк відбуття покарання із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають до стягнення в дольовому виразі процесуальні витрати на користь держави за проведення судових експертиз, в частці від загальної суми, що в загальному розмірі становить 3597,08 грн., а саме за проведення: судової товарознавчої експертизи № 120/24-21 від 15.01.2024 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в сумі 946,60 грн.; судової трасологічної експертизи № СЕ-19/102-24/504-ТР від 18.01.2024 Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в сумі 1135,92 грн. та судової трасологічної експертизи № СЕ-19/102-24/57-ТР від 10.01.2024 Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в сумі 1514,56 грн., оскільки такі витрати були пов`язані з розслідування даних злочинів, підтверджуються належними та допустимими доказами.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_6 до обвинуваченого по даному кримінальному провадженню не пред`являвся.

Долю речових доказів суд не вирішував за клопотанням прокурора, оскільки ОСОБА_5 за обвинувальним актом обвинувачувався у вчинені злочину разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

Керуючись ст.ст.124, 174, 351, 352, 368, 371, 373-376 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 , винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п`ять) років 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 26 грудня 2023 року ( день затримання) по день набрання вироком законної сили із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , частку процесуальних витрат на користь держави за проведення у даному провадженні: судової товарознавчої експертизи № 120/24-21 від 15.01.2024 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в сумі 946,60 грн.; судової трасологічної експертизи № СЕ-19/102-24/504-ТР від 18.01.2024 Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в сумі 1135,92 грн. та судової трасологічної експертизи № СЕ-19/102-24/57-ТР від 10.01.2024 Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в сумі 1514,56 грн., що в загальному розмірі складає 3597,08 грн. (три тисячі п`ятсот дев`яносто сім гривень 08 копійок).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору, потерпілійу , захиснику та обвинуваченому.

Суддя: ОСОБА_13