Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №904/2684/25 (904/1878/26) — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/1878/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Примака С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ-КР" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/2684/25 (904/1878/26)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ-КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

в межах справи №904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙКЕРС КОНСАЛТІНГ", м. Київ до боржника Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

РУХ СПРАВИ:

06.04.2026 позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 319 213,82 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.04.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Примаку С.А. в межах справи про банкрутство №904/2684/25.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

07.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

Рішенням господарського суду від 08.06.2026 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ-КР" 275 685,60 грн - основної заборгованості, 4 162,66 грн - 3% річних, 20 839,48 грн - інфляційних втрат та 3 600,72 грн - витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.

12.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ-КР" надійшло клопотання (вх. номер суду 29135/26 від 12.06.2026) про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 904/2684/25 (904/1878/26).

07.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В свою чергу, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

У поданому клопотанні позивач просить суд відшкодувати витрати на правничу допомогу та стягнути з відповідача на його користь витрати у сумі 26 000,00 грн.

Так, згідно матеріалів справи, 18.03.2025 між ФОП Горбенко Інною Василівною в особі адвоката Горбенко Інна Василівна, (далі - адвокат), яка діє на підставі виписки та свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності №4432, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковчег-КР" в особі директора Дюбайло Максима Євгеновича (далі - замовник), який діє на підставі статуту, з іншої сторони (далі разом – сторони) було укладено Договір № 2110 про надання правової допомоги.

Згідно з п. 1.2. договору, замовник доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що сума за цим договором складає 26 000,00 грн. у суді першої інстанції та додатково визначається із кількістю витрачених адвокатом годин.

За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує грошові кошти адвокату авансовано у фіксованій сумі 26 000,00 грн на розрахунковий рахунок адвоката протягом трьох робочих днів з дати отримання рахунку на оплату. Сума включає ведення справи, складання та оформлення позовної заяви, інших документів під час судового розгляду, процесуальне ведення судової справи, отримання судового рішення, судового наказу, передача судового наказу на виконання до виконавчої служби у разі необхідності, відкриття виконавчого провадження, контроль виконання судового рішення (пункт 4.5. договору).

02.04.2026 ФОП Горбенко І.В. складено рахунок на оплату послуг за правничу допомогу у сумі 26 000,00 грн.

Також між сторонами 30.04.2026 підписано акт № 1, щодо надання послуг за договором №2110 від 18.03.2026 про надання правової допомоги.

Господарський суд зазначає, що рахунок на оплату послуг за правничу допомогу у сумі 26 000,00 грн був складений 02.04.2026, а 30.04.2026 сторонами підписано акт № 1 про надання послуг за договором № 2110 від 18.03.2026, яким підтверджено факт належного надання та прийняття відповідних послуг. Враховуючи положення пункту 4.5. договору, замовник мав сплатити визначену вартість наданих послуг протягом трьох робочих днів з дати отримання рахунку на оплату, проте доказів перерахування грошових коштів у розмірі 26 000,00 грн матеріали справи не містять, а сторони таких доказів до суду не подали.

Слід також зазначити, що договір про надання правничої допомоги не міститься відкладальної умови щодо сплати замовником вартості наданих послуг.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Згідно зі ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Згідно з ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів, які підтверджують фактичне здійснення ним витрат щодо надання правничої допомоги, суд приходить до висновку про відмову у клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ-КР" (вх. номер суду 29135/26 від 12.06.2026) про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 904/2684/25 (904/1878/26).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ-КР" (вх.номер суду 29135/26 від 12.06.2026) про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 904/2684/25 (904/1878/26) - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено - 18.06.2026.

Суддя С.А. Примак