Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №715/1245/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1245/26

Провадження № 2/715/588/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року

с. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Цуркана В.В.

секретаря судового засідання Майщук С.В,

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Глибока цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ГУ Державної податкової служби у Чернівецькій області, про визнання батьківства,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа – ГУ Державної податкової служби у Чернівецькій області, про визнання батьківства. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що її батьки проживали в цивільному шлюбі з 1995 року по день смерті ОСОБА_3 . Вказує, що від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася вона. Однак, оскільки її батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі, а її батько був на заробітках за кордоном на час її народження, під час реєстрації її народження, запис про батька був зроблений зі слів матері, тобто відповідно до ч. 1 ст. 135 СКУ. Таким чином, її було записано на прізвище матері « ОСОБА_4 », а у графі батько – « ОСОБА_5 ». Протягом наступних років батько так і не подав до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання батьківства, батьки проживали разом та виховували її. Згодом вона закінчила школу та вступила на навчання до Одеської юридичної академії та визнання батьківства та зміна її прізвища, призвели б до внесення змін до документів про освіту, а тому батьки вирішили не робити цього. Зазначає, що в подальшому її батько склав на її користь заповіт. 01 листопада 2023 року її батько ОСОБА_3 поинр та після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а тому вона як спадкоємець за заповітом звернулася до нотаріуса та 28 березня 2025 року нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом та витяг з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на спадковий будинок, однак нотаріус не надав роз`яснень щодо оподаткування спадкового майна.

У березні 2026 року їй прийшов лист про надання інформації з Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і утриманого з них податку за 2025 рік, а саме дохід отриманий платником податку унаслідок прийняття ним у спадщину чи подарунок коштів, майна чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім`ї першого ступеню споріднення та повідомлено про необхідність подання декларації про дохід до 01 травня 2026 року для нарахування податку. Таким чином, виникла необхідність у зверненні до суду з позовною заявою про визнання померлого ОСОБА_3 її батьком, для застосування нульової ставки оподаткування як родича першого ступеню споріднення на спадкове майно. На підставі викладеного, просить суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки та жительки с. Глибока Чернівецького району Чернівецької області.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Вказала, що її батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_2 проживали у цивільному шлюбі, від якого народилася вона. Однак, на час її народження, батько перебував на заробітках за кордоном, та оскільки батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі, її було записано на прізвище матері, а дані про батька були зазначені зі слів матері. Просила суд позовні вимоги задовільнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю. Вказала, що проживала з ОСОБА_3 в цивільному шлюбі від якого мають доньку ОСОБА_1 . Зазначила, що коли народилася донька, то її чоловік ОСОБА_3 перебував на заробітках за кордоном та оскільки вони з чоловіком не перебували в зареєстрованому шлюбі, доньку було записано на її прізвище, а дані про батька були вказані з її слів.

Представник Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області в судове засідання не з`явився, однак надав заяву про розгляд справи у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили обставини, викладені в позовній заяві. Вказали, що являються сусідами сторін по справі. Зазначили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали разом однією сім`єю по день смерті ОСОБА_3 . Разом виховували їхню доньку ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 17.02.2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Крім того, для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

У постанові від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц, провадження № 61-6030св18 Верховний Суд зазначив, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. А доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у

шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів

цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про

реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про

визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра

вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою

особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка

досягла повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 130 СКУ у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_1 та її батьками значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Чернівці Чернівецького району Чернівецької області помер ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 березня 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області, зареєстрованого в реєстрі за № 578, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 є ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Згідно довідки № 512 від 30.03.2026 року, виданої Глибоцькою селищною радою Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою АДРЕСА_2 , вели спільне господарство та разом виховували доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається із листа Головного управління ДПС у Чернівецькій області - ОСОБА_1 , щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і утриманого з них податку за 2025 рік, а саме дохід отриманий платником податку унаслідок прийняття ним у спадщину чи подарунок коштів, майна чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім`ї першого ступеню споріднення та повідомлено про необхідність подання декларації про дохід до 01 травня 2026 року для нарахування податку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст.89 ЦПК України)

Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведено наявність визначених законом підстав для визнання ОСОБА_3 батьком ОСОБА_1 . Так, під час розгляду справи судом встановлено, що на момент народження дитини ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали не в зареєстрованому шлюбі та батько дитини знаходився за межами України, а тому дитину було записано на прізвище матері – ОСОБА_4 , а дані про батька були записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, у зв`язку з визнанням відповідачем ОСОБА_2 позову до початку розгляду справи по суті з державного бюджету підлягає поверненню ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а також відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, у розмірі 665,60 грн..

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ГУ Державної податкової служби у Чернівецькій області, про визнання батьківства – задовільнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Чернівці Чернівецького району Чернівецької області, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки та жительки с. Глибока Чернівецького району Чернівецької області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 з Державного бюджету України, 50 % сплаченого за подачу до Глибоцького районного суду Чернівецької області позову до ОСОБА_2 , третя особа – ГУ Державної податкової служби у Чернівецькій області, про визнання батьківства за квитанцією № 250 (чек №JLFwGwRUM4g) від 30.03.2026 року, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або через суд першої інстанції.

Суддя