Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №635/2648/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2648/26

Провадження № 2/635/4870/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

секретаря Старишко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити спосіб його участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення графіку побачень щосуботи, в період часу з 09-00 год. до 21-00 год. без присутності матері ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16.06.2025 року. У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована та фактично проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Досягти з матір`ю домовленості про побачення з дитиною не вдається, що змушує його звернутися до суду.

Ухвалою суду від 25.3.2026 р. провадження у справі відкрито, призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.05.2026 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті. Витребувано у органу опіки та піклування висновок щодо участі позивача у вихованні, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

15.04.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначила, що донька зареєстрована та проживає разом із матір`ю та знаходиться на її утриманні. До розірвання шлюбу та після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_1 постійно емоційно погрожував та давив психологічно, що призвело до психологічного стресу та тривоги, страху, батько постійно погрожує викраденням дитини. Оскільки між нею та позивачем немає згоди стосовно розподілу батьківських обов`язків, рішенням органу опіки від 30.06.2025 року № 6 було встановлено порядок участі та побачень із батьком ОСОБА_1 у вихованні доньки на період до 17.12.2025 р. щосуботи в період часу з 10-00 до 12-00 год., без присутності матері дитини, та в присутності спеціаліста Служби у Справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної Ради та фахівця із соціальної служби роботи КУ «ЦНС Роганської Ради». Вона ніколи не чинила перешкоди про побачення дитини із батьком. Рішення виконувалось в повному обсязі. Проте остання зустріч батька із дитиною відбулась 11.10.2025 року, батько більш не приходив на зустрічі, не писав заяви про продовження рішення або винесення нового. Вважає, що задля збереження зв`язків дитини з сім`єю, беручи до уваги вік дитини (1 рік), необхідно побачення батька із дитиною саме під пильним наглядом державних працівників, спеціалістів Органу опіки та піклування у справах дітей Роганської Селищної Ради та фахівців із соціальної роботи КУ «ЦНСП Роганської селищної ради» під їхню особисту відповідальність за малолітню дитину. Зазначила, що графік саме у суботу до 21-00 год. не коректний та не може бути виконаний, оскільки дитина саме в цей час відпочиває у своєму біологічному режимі життя.

04.05.2026 р. від третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківської області надійшли заперечення на відзив на позов, в яких представник посилався на те, що 17 червня 2025 року до Служби звернувся ОСОБА_1 з письмовою заявою про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До заяви додано пакет документів, передбачений пунктом 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» та пропозиції щодо графіку відвідування дитини. ОСОБА_1 є майором служби цивільного захисту та з 26 лютого 2025 року по 25 червня 2025 року відряджений від Головного управління ДСНС України у Харківській області до основного командного пункту оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Сил оборони України у східній та північній частинах Східної операційної зони (Харківська область), з метою подальшого виконання завдань щодо захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку зі збройною агресією рф проти України. У зв`язку зі своїм відрядженням, ОСОБА_1 погодився, щоб його дружина ОСОБА_2 разом із донькою проживала за місцем її реєстрації, у батьків, за адресою: АДРЕСА_1 . З цієї ж причини він не мав можливості щоденно відвідувати доньку і дружину. Батько дитини, ОСОБА_1 , повідомив, що у нього з матір`ю дитини виник конфлікт. Вона заблокувала його в телефоні, не надсилає відео та фото доньки, не дає можливості бачитися та приймати участь у вихованні доньки. З метою розв`язання цього спору ОСОБА_1 був вимушений звернутися до служби у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної ради щодо встановлення графіку побачень з донькою. Щодо доводів відповідача Служба зазначає, що не має змоги надати приміщення для проведення зустрічі малолітньої дитини з батьком.

28.05.2026 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що через те, що відповідач чинила перешкоди у спілкуванні позивача з дитиною, останній і вимушений був спочатку звернутися з відповідною заявою до Служби у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної Ради, а потім до суду. Щодо тверджень відповідача про погрози з боку позивача зазначила, що відповідач неодноразово скаржилася на позивача до органів поліції за начебто фактом погроз по телефону. Проте позивач не має можливості навіть подзвонити матері своєї дитини, оскільки відповідач заблокувала його номер, а звернення відповідача були розглянуті, але факту вчинення адміністративного правопорушення не встановлено. Позивач регулярно, починаючи з травня 2025 року, перераховує на рахунок відповідача кошти на утримання дитини. Позивач є дорослою та адекватною людиною, а також турботливим і люблячим батьком своєї дитини. Тому всі рекомендації лікаря щодо догляду за дитиною він зобов`язується і буде виконувати.

В судове засідання сторони, представник третьої особи не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи. Подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16.06.2025 року.

У шлюбі народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 31.12.2024 року, виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис номер 1889.

Згідно витягу з реєстру Роганської територіальної громади малолітня ОСОБА_3 зареєстрована та фактично проживає з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивач, відповідач чинить йому перешкоди у спілкування з донькою та участі у її вихованні. Натомість, відповідач у своїх поясненнях стверджувала, що жодних перешкод у спілкуванні із дитиною не створює.

Проте судом визнаються безпідставними заперечення відповідача про те, що позивачу не чиняться перешкоди у реалізації права на виховання та спілкування з донькою, враховуючи те, що відповідачем позовні вимоги фактично не визнаються, домовленості між сторонами з питання участі позивача у вихованні доньки не досягнуто.

У 2025 році позивач звертався до органу опіки та піклування щодо обмеження його відповідачем у спілкуванні з донькою.

Рішенням Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Роганської селищної ради Харківського району Харківської області від 30.06.2025 року № 6 про встановлення фізичним особам порядку участі у вихованні дітей, було встановлено порядок побачень батька ОСОБА_1 з донькою та участі у її вихованні на період до 17.12.2025 р. щосуботи в період часу з 10-00 до 12-00 год., без присутності матері дитини, та в присутності спеціаліста Служби у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної Ради та фахівця із соціальної служби роботи КУ «ЦНС Роганської Ради».

Враховуючи вік малолітньої ОСОБА_3 , її думка щодо спілкування із позивачем в судовому засіданні не з`ясовувалась, питання з даного приводу сторонами не ставилось.

З наданої відповідачем копії виписки з амбулаторної карти ОСОБА_3 від 20.03.2026 р. вбачається, що дитина перебуває на грудному вигодовуванні, з 6 місяців введений прикорм. Дитина потребує догляду мами.

Згідно копії висновку за даними експериментально-психологічного обстеження від 10.04.2025 р. рекомендовано постійне спостереження неврологом, обмеженні від емоційних стресів.

Зі службової характеристики ОСОБА_1 вбачається, що за місцем служби він характеризується позитивно.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 8, 9, 10 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч.ч. 1 – 3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

За змістом ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

У статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Раду Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-XII, закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст. ст. 6, 27 названої Конвенції держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини; визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Враховуючи предмет та підстави позову, суд не приймає до уваги надані відповідачем обстеження психоемоційного стану відповідача ОСОБА_2 , рішення Харківського районного суду Харківської області від 16.06.2025 р. про стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, звернення ОСОБА_2 з приводу несплати позивачем аліментів, довідку про отримання (неотримання) допомог, копії свідоцтв про народження та смерть ОСОБА_4 , документи стосовно ОСОБА_5 , як такі, що не стосуються предмету спору. Наявна у позивача заборгованість зі сплати аліментів не є підставою для обмеження його у передбаченому законом праві на спілкування з донькою та участь у її вихованні.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні.

Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

Згідно висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Роганської селищної ради Харківського району Харківської області останній вважає за доцільне визначити участь позивача ОСОБА_1 у вихованні дитини та спілкуванні з нею щосуботи в період часу з 09-00 год. до 14-00 год. в присутності матері ОСОБА_2 . Згідно висновку, ОСОБА_1 , працевлаштований, матеріально забезпечений, має належні умови проживання та спроможний виконувати батьківські обов`язки з виховання дитини та догляду за нею. За місцем роботи характеризується позитивно, за характером врівноважений. Враховуючи надані до відзиву на позову рекомендації за даними експериментально-психологічного дослідження дитини, відомостей про батька, віку дитини, ставлення батька до своїх батьківських обов`язків, орган опіки та піклування вважає саме такий спосіб участі позивача у вихованні дитини найбільш доцільним.

Суд вважає зазначений висновок достатньо обґрунтованим.

Право позивача на участь у вихованні доньки та спілкуванні з нею гарантується законодавством, а тому він не повинен доводити його виникнення чи наявність будь-якими іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позбавлення позивача права щодо його участі у спілкуванні з донькою та її вихованні може позбавити дитину сторін родинних зв`язків з батьком, любові та турботи з його боку.

Доказів неможливості реалізації позивачем його права, передбаченого ст.ст. 151, 153 СК України, відповідачем не надано, як і доказів того, що позивач, спілкуючись з донькою, діятиме всупереч її інтересам, або їх спілкування буде перешкоджати нормальному розвитку дитини.

Визначаючи спосіб участі позивача у вихованні доньки, суд враховує вік дитини, яка не досягла двох років, стан її здоров`я, відсутність тісного зв`язку між дитиною та батьком, а тому вважає доцільним у найближчий час спілкування дитини з батьком в присутності матері.

Враховуючи зазначені вище обставини та той факт, що позивач офіційно працевлаштований, суд вважає необхідним і достатнім визначити позивачу спосіб участі у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом особистого спілкування позивача з донькою щосуботи в період часу із 09-00 год. до 14-00 год. у присутності матері ОСОБА_2 .

Висновки суду щодо спілкування дитини з батьком у присутності матері ґрунтуються на нормах ст.159 СК України, яка визначає, що в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи, в даному випадку, матері.

На погляд суду, при даному способі участі позивача у вихованні доньки, який в першу чергу відповідає інтересам дитини, буде дотриманий розумний баланс на участь у його вихованні між позивачем та іншими членами сім`ї, яким таке право теж надано, і не буде травмуючим для дитини її віку.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що встановлення вищевказаного способу участі позивача у вихованні та спілкуванні з донькою не перешкоджає їм у подальшому ставити питання про збільшення чи відповідно зменшення часу спілкування.

Суд наголошує сторонам, що не зважаючи на встановлений спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною, вони не позбавлені можливості самостійно, за взаємною згодою та у позасудовому порядку, визначати додаткові способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з донькою.

Приймаючи до уваги стосунки позивача з відповідачем, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що при зустрічах з дитиною не потрібно травмувати дитячу психіку, з`ясовувати стосунки в її присутності, налаштовувати її один проти одного, оскільки дитина повинна розвиватися фізично, морально та духовно, а не перетворюватися на предмет маніпуляції між батьками.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 81,141, 263-265, 268 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом особистого спілкування позивача з донькою щосуботи в період часу із 09-00 год. до 14-00 год. у присутності матері ОСОБА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.06.2026 р.

Суддя О.М. Якішина