Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №645/8261/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/8261/25

Провадження № 1-кп/645/264/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025221190001387 від 15.10.2025 р. за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, не одруженого, який має середню освіту, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 , на утриманні осіб не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», безпідставно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство відносно своєї сестри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою проживає в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , пов`язаний з нею спільним побутом, має взаємні права та обов`язки.

Так, у період з 02.12.2024 по 01.04.2025 ОСОБА_4 систематично вчиняв психологічне насильство над своєю сестрою - ОСОБА_5 , за що був неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності, а саме:

- постановою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24.12.2024 у справі №645/7323/24 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень 00 копійок;

- постановою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24.02.2025 у справі №645/623/25 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень 00 копійок;

- постановою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24.01.2025 у справі №645/622/25 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень 00 копійок;

- постановою Немишлянського районного суду міста Харкова від 30.06.2025 у справі №645/2345/25 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень 00 копійок;

Також, 01.04.2025 року відносно ОСОБА_4 було винесено терміновий заборонний припис серії АА №433732, згідно якого ОСОБА_4 з 01.04.2025 до 02.04.2025 заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, належних для себе висновків не зробив та продовжує чинити психологічне насильство відносно своєї сестри ОСОБА_5

23.09.2025 близько 15:00 години, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, безпричинно вчинив сварку зі своєю сестрою ОСОБА_5 , в ході якої діючи умисно, систематично та цілеспрямовано, усвідомлюючи злочинний характер своїх протиправних дій, умисно почав ображати свою сестру ОСОБА_5 нецензурною лайкою, принижуючи цим її честь та гідність як людини, тобто чинив психологічне насильство відносно своєї сестри ОСОБА_5 .

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 були спричинені психологічні страждання, завдано шкоди її психічному здоров`ю у вигляді емоційної невпевненості, побоювання за свою безпеку, втрати повноцінного побуту, відпочинку та сну, втрати апетиту, заниження самооцінки до пригніченого стану, погіршення психологічного самопочуття, втрати позитивних емоцій та жаги до життя, у зв`язку із чим ОСОБА_5 була вимушена звернутись із заявою до правоохоронних органів з метою захисту своїх прав. Отже, своїми діями ОСОБА_4 відносно до потерпілої ОСОБА_5 вчинив психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи, тобто вчинив домашнє насильство.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, дав суду правдиві показання про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом, у скоєному щиросердно розкаявся. Зазначив також, що наразі проходить військову службу, все переосмислив, вибачився перед сестрою, шкодує за свої вчинки.

Показання ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, повідомлявся про дату, час та місце слухання справи належним чином. Надала суду заяву, з якої вбачається, що вона просить слухати справу за її відсутності, не заперечує проти розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Цивільний позов не заявляла, клопотань з процесуальних питань не має. Вказала, що просить суд призначити покарання ОСОБА_4 на розсуд суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ст. 261-1 КК України, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів щодо речових доказів та судових витрат.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, в судовому засіданні доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, - кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.

Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, про що зазначено стороною обвинувачення в ході судового розгляду, виходячи з поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, в силу ст.89 КК України, не одружений, осіб на утриманні не має, є військовослужбовцем, на диспансерному (профілактичному) обліку у КНП ХОР ОКНЛ не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер №3» не звертався, має зареєстроване місце проживання та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 65 КК України та як роз`яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке за змістом ст. 12 КК України є нетяжким злочином, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, а також вимоги ст.50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду в межах санкції ст. 126-1 КК України, із покладенням обов`язків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Так, відповідно до ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Виходячи з аналізу вказаної норми закону, структура покарання у виді пробаційного нагляду полягає у накладені певних обов`язків на винного з визначенням строку у продовж якого засуджений має виконувати вказані обов`язки.

Отже, призначення покарання у виді пробаційного нагляду не може існувати без встановлення відповідних обов`язків.

Крім того, враховуючи систематичність вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 домашнього насильства щодо потерпілої ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, до обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно застосувати обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язки, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме: направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно зі ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.

Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Тобто, обмежувальні заходи, передбачені вищевказаною нормою Закону, виступають додатковим механізмом захисту потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством.

Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем - командир військової частини.

Згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», направлення кривдника на проходження програми для кривдників віднесено до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Наказом Мінсоцполітики України від 01.10.2018 №1434 затверджена «Типова програма для кривдників», якою передбачено комплекс заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їх наслідків, до виконання батьківських обов`язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків. Метою типової програми є зміна насильницької поведінки кривдника, формування соціально прийнятних норм і гуманістичних цінностей.

Такий обмежувальний захід буде сприяти виправленню обвинуваченого ОСОБА_4 , покращенню психологічного здоров`я потерпілої ОСОБА_5 , а призначене судом покарання та обмежувальні заходи у своїй сукупності будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Згідно ч. 1 ст. 49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження програми для кривдників на 2 (два) місяці.

Контроль за поведінкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на командира військової частини за місцем його служби.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1