Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №643/21315/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/21315/25

Провадження № 2-а/643/56/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Тимош О. М,

за участю секретаря судового засідання – Глушка С. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі,

встановив:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: поновити строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харкові №R86003 від 19.09.2025; визнати протиправною та скасувати постанову №R86003 від 19.09.2025 про накладення адміністративного стягнення та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події та складу такого правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 22.11.2025 він отримав на адресу місця проживання як внутрішньо переміщеної особи простим поштовим відправленням через «Укрпошту» відповідь на свою заяву від 04.11.2025 (з датою відправлення від 17.11.2025), постанову №R86003 від 19.09.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_1 притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн з тих підстав, що він не став на військовий облік після реєстрації як внутрішньо переміщеної особи. Протокол про адміністративне правопорушення не складався, для участі у розгляді матеріалів по справі про адміністративне правопорушення позивач не викликався, з матеріалами справи не знайомився і така можливість йому не надавалась, пояснення з приводу адміністративного правопорушення не надавав. Позивач є інвалідом 3 групи, має відстрочення від призову до кінця мобілізації, дані у мобільному додатку « ІНФОРМАЦІЯ_6 не отримував, від явки до органів ТЦК та СП не ухилявся. Про накладення штрафу дізнався з додатку «Дія», коли були заблоковані карткові рахунки та одразу 04.11.2025 звернувся із заявою до відповідача про видачу копії постанови та її скасування. Вважає, що відповідачем грубо порушені вимоги ст. ст. 278, 279 КУпАП, оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення позивачу не була надана можливість скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, та такі права та обов`язки йому не роз`яснювалися; не були з`ясовані всі обставини щодо направлення повістки, належності способу оповіщення про явку до ТЦК, поважності причин неявки за викликом, жодні докази на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення в постанові не зазначені та до постанови не додані; позивач лише отримав копію постанови поштою. Отже, дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними.

Позивач вчасно уточнив свої облікові дані через «Резерв +», до цього часу такі уточнені дані не змінилися. На адресу його місця проживання як ВПО, а також в інший спосіб жодних повідомлень або повісток про виклик до ТЦК не надходило, на номер мобільного телефону ніхто не телефонував і не запрошував до ТЦК, про те що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності дізнався коли отримав просте поштове відправлення 22.11.2025 за своїм місцем проживання. Оскаржувана постанова не містить інформації щодо оповіщення позивача належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки повідомлень від поштового відділення про надходження рекомендованого листа позивач не отримував, не з`ясовано питання чому він не з`явився, чи є його причини неявки поважними та спосіб порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також у постанові №R86003 не зазначено статус позивача (призовник, резервіст, військовозобов`язаний), посилання у постанові на абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є недоречним і не відповідає обставинам справи, зазначеним у постанові. Крім того, у відповідача була можливість отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відомостей щодо місця проживання позивача.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 21.01.2026 направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з таких підстав. Оскаржувана постанова №R86003 від 19.09.2025 є законною та обґрунтованою, з матеріалів справи №R86003 вбачається, що 18.09.2025 ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника подав заяву, у якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 279-9 КУпАП така заява є належною підставою для розгляду справи без участі особи та винесення постанови. У постанові №R86003 зазначено, що на підставі відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік внутрішньо переміщеної особи, чим порушив абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ці обставини підтверджуються даними реєстру «Оберіг». Таким чином, наявні як подія, так і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Також, постанова №R86003 від 19.09.2025 була винесена ІНФОРМАЦІЯ_8 , на момент вчинення адміністративного правопорушення та на момент винесення постанови ОСОБА_1 не перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , тому ІНФОРМАЦІЯ_5 не є належним відповідачем у даній справі.

05.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову в частині позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_10 відмовити з підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_11 не виносив відносно позивача жодного індивідуального акту, який би порушував права та охоронювані законом інтереси позивача, тому є неналежним відповідачем у справі, оскільки не є учасником спірних правовідносин, оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення винесено керівником ІНФОРМАЦІЯ_12 . Посилаючись на ст. 235 КУпАП, абз. 2 п. 7, п. 9, п. 10 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, постанову Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №522/22225/21, зазначив, що в даному випадку належним відповідачем є ІНФОРМАЦІЯ_13 .

20.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_8 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на таке. 18.09.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в розділі «Адміністративні правопорушення» надійшла заява ОСОБА_1 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якій зазначив, що не оспорює допущене правопорушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності. Заява подана позивачем через Електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста через застосунок «Резерв+» з накладенням ЕЦП в порядку ст. 279-9 КУпАП. В ході проведення перевірки за даними Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було виявлено, що відносно військовозобов`язаного направлено електронне звернення №Е3137534 від 07.08.2025 до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення ним правил військового обліку, а саме за те, що він не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО. Вказане електронне звернення було направлено ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок відпрацювання операторами змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що відбулися шляхом електронної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зокрема, щодо зміни місця проживання (реєстрації) та взяття на облік ВПО військовозобов`язаними. 19.09.2025 при розгляді заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 за даними з Реєстру «Оберіг» виявлено, що ОСОБА_1 був взятий на облік ВПО за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, позивач був зобов`язаний перебувати на обліку за місцем перебування на обліку ВПО у ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість надалі продовжував перебувати на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_12 . Законодавством передбачено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти, освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Згідно з п. 81 Порядку №1487 взяття на військовий облік здійснюється виключно за особистої присутності особи. Наявність інформації про особу в інших державних реєстрах не замінює процедуру взяття на облік, оскільки вона передбачає не лише фіксацію анкетних даних, а й подання оригіналу паспорта та військово-облікового документа, звірку військово-облікових ознак, проходження медичного огляду (ВЛК) за потреби. Оскільки закон покладає обов`язок прибути особисто безпосередньо на громадянина, правопорушення у формі бездіяльності виникає в момент закінчення восьмого дня після зміни місця проживання. Факт того, що держава може «знати» про нову адресу особи з реєстрів, не скасовує обов`язку особи з`явитися до спеціалізованого органу. Примітка до ст. 210 КУпАП зазначає, що відповідальність не застосовується, якщо Міністерство оборони може отримати персональні дані через електронну взаємодію з іншими реєстрами. Однак у даному випадку Реєстр «Оберіг» може містити дані про реєстрацію місця проживання, але він не може замінити акт «взяття на облік», який згідно з законом вимагає фізичної присутності та пред`явлення оригіналів документів. Механізм «автоматичного» взяття на військовий облік при зміні місця проживання без участі особи законодавством не передбачений. Невиконання вимоги щодо особистої явки є прямим порушенням, яке не нівелюється наявністю інформації в реєстрах. Враховуючи, що обов`язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_12 у семиденний строк є активним обов`язком особи, закріпленим спеціальними нормами права, а саме взяття на облік вимагає фізичної присутності, норми примітки до ст. 210 КУпАП не підлягають застосуванню.

Строки для притягнення позивача до адміністративної відповідальності під час розгляду справи не сплили, оскільки дата вчинення правопорушення почалася з 06.05.2025, дата фактичного виявлення 19.09.2025. Враховуючи, що позивач 18.09.2025 подав заяву про те, що не оспорює допущене правопорушення та згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності через Електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста «Резерв+», начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 19.09.2025 винесено електронну постанову №R86003 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Відсутність у постанові розгорнутого опису всіх обставин справи (через технічні особливості Реєстру «Оберіг») не означає їх відсутність у матеріалах справи або неврахування посадовою особою. Електронна постанова фіксує резолютивну частину – факт порушення та стягнення, - тоді як деталізація обставин зберігається в логах (записах) Реєстру та первинних документах, що стали підставою для її винесення. Таким чином, електронна постанова, згенерована Реєстром «Оберіг», є легітимним процесуальним документом, зміст якого зумовлений поточними технічними можливостями системи. Хоча така постанова може не містити повного опису встановлених обставин через обмеженість шаблону, вона виноситься на основі комплексного аналізу даних Реєстру та поданих особою документів, що забезпечує законність прийнятого рішення. ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом постанови від 19.09.2025 №R86003, адже вона одразу відобразилася у його Електронному кабінеті призовників, військовозобов`язаних та резервістів у додатку «Резерв+» у розділі «штрафи та санкції». Фіксація постанови в системі вважається належним врученням та ознайомленням в розумінні цифровізації військового обліку. Позивач стверджує, що протокол не складався, а його не викликали на розгляд справи, що є безпідставним з огляду на особливості розгляду справ ТЦК та СП. Подання заяви про визнання вини від 18.09.2025 через «Резерв+» нівелює твердження позивача про те, що він не знав про розгляд справи та не мав можливості надати пояснення. Крім того, наявність відстрочки або інвалідності не звільняє особу від дотримання правил військового обліку.

11.06.2026 до суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зазначила, що положеннями ст. ст. 248, 249, 268, 276, 279-9 КУпАП врегульовано процес розгляду справ про адміністративне правопорушення з обов`язковим роз`ясненням особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, передбачених ст. 268 КУпАП, в тому числі і права на захист. Процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення не передбачає формального заочного розгляду тільки шляхом надіслання відповідної обвинувальної постанови на електронну адресу. У разі прийняття рішення про розгляд справи без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, необхідно обов`язково перевірити фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Твердження відповідача про те, що позивач був згодний з постановою, про що він відмітив у своєму електронному кабінеті у додатку «Резерв+», не може бути розцінено і сприйнято як визнання вини у скоєнні адміністративного правопорушення, а також бути беззаперечним підтвердженням факту отримання копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, з огляду на те, що позивач, не маючи достатнього досвіду користування мобільними додатками та електронними кабінетами, міг несвідомо натиснути відповідний розділ та надати відповідь. Крім того, може бути відсутній зв`язок, не працювати мобільний додаток, особа могла втратити телефон. Оскільки позивач не міг ознайомитись з текстом оскаржуваної постанови, побачивши у додатку «Резерв+» що він у розшуку і на нього накладено штраф, направив письмову заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_1 . Позивач зареєстрований як ВПО з 28.05.2024. У відповідача є доступ до усіх електронних реєстрів, тож відповідачу стало відомо з 29.05.2024 про те, що позивач змінив адресу проживання. Посилання відповідача на великий обсяг військовозобов`язаних та несвоєчасну перевірку не може слугувати підставою для встановлення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення на власний розсуд, оскільки це не передбачено КУпАП. Відповідачем було порушено процедуру та строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, своєчасно не було здійснено перевірку в електронних реєстрах та отримання відповідних відомостей, порушено положення ст. 279-9 КУпАП.

Ухвалою судді від 11.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

23.12.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 24.12.2025 позовну заяву повторно залишено без руху.

09.01.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 09.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені матеріали про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесена постанова №R86003 від 19.09.2025 за ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.02.2026 за клопотанням представника позивача залучено як відповідача ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Ухвалою суду від 22.04.2026 справу призначено до судового розгляду у засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 12.05.2026 за клопотанням представника позивача залучено як відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 , витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_8 належним чином завірені матеріали про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесена постанова №R86003 від 19.09.2025 за ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, зазначив, що не став на облік, бо лежав та не міг ходити, потім поїхав до Вовчанська. Повістки йому не приходили, через «Резерв» побачив, що перебуває в розшуку.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, місце і час розгляду справи, направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, місце і час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_8 у судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, місце і час розгляду справи, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за наявними матеріалами за її відсутності.

Суд, заслухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 №R86003 від 19.09.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. В постанові зазначено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік як ВПО (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу»), встановлений абз.7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. У постанові вказано, що 18.09.2025 від ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста надійшла заява, в якій останній зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності (а.с. 32, а.с.57, а.с.75).

03.11.2025 ОСОБА_1 направив заяву на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій просив оскаржити його штраф за несвоєчасний облік в ТЦК, оскільки не міг звернутися до ТЦК у зв`язку зі станом здоров`я (а.с.59, 72).

Листом №МВ/295 від 06.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив ОСОБА_1 , що постанова №R86003 від 19.09.2025 була винесена ІНФОРМАЦІЯ_12 , в ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_1 стоїть на військовому обліку з 08.10.2025 (а.с.33, зворот а.с.57, а.с.73).

Постанова №R86003 від 19.09.2025 була направлена поштою ОСОБА_1 17.11.2025 (зворот а.с.58).

Відповідно до довідки №6343-5003304693 від 28.05.2024 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 з 28.05.2024 (а.с.19, зворот а.с.60).

Відповідно до витягу з АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 з 02.10.2003 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ) за місцем постійного проживання за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 . З 28.04.2025 відповідач зареєстрований як внутрішньо переміщена особа і фактично проживає згідно з даними реєстру ЄІССС за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.147).

Згідно зі скріншотом з додатку «Резерв +» ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний, 21.10.2025 отримав відстрочку від мобілізації до завершення мобілізації (а.с.35-38).

Згідно з витягу з АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 до 08.10.2025 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ), з 08.10.2025 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 з ідентифікатором НОМЕР_1 , має відстрочку до 02.02.2026 (а.с.74).

Висновком лікарсько-консультативної комісії КНП «Вовчанська ЦРЛ» №80/18 від 21.07.2022 визначено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю (якої саме групи не зазначено) до кінця воєнного стану (зворот а.с.66).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №961868 від 11.11.2024 ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності з 11.11.2024 по 01.12.2026 (а.с.21-22, а.с.67).

Позивачем на підтвердження стану здоров`я надано виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №9754, видану Харківською клінічною лікарнею на залізничному транспорті №1 (а.с.25-26, зворот а.с.59-а.с.60), медичну карту амбулаторного хворого №10142 від 09.08.2024, видану ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» (а.с.61-62), висновок за результатами комп`ютерної томографії поперекового відділу хребта від 23.10.2023 (зворот а.с.62-а.с.63), виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №9.8419 від 05.06.2023, видану КНП ХОР «ОКЛ» (зворот а.с.63-а.с.64), виписку із медичної карти стаціонарного хворого №5332 від 07.08.2023, видану КНП ХОР «Обласний медичний клінічний центр урології та нефрології» (зворот а.с.64), виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №97754, видану Харківською клінічною лікарнею на залізничному транспорті №1 (а.с.65-66).

Щодо позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає таке.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, є належним відповідачем у цьому спорі, пов`язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята начальником цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (постанова ВС №522/22225/21 від 19.10.2022).

За таких підстав, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_14 є неналежними відповідачами, тому позовні вимоги до них задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд надає оцінку позовним вимогам, заявленим до належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_8 , начальник якого прийняв постанову, що є предметом оскарження у цій справі.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчиненні в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма є бланкетною та відсилає до інших норм законодавства, якими встановлено певні обов`язки для військовозобов`язаних.

Так, у постанові ТЦК зазначено, що позивач порушив ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», абз.7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Дійсно законом на позивача покладено обов`язок в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи. Як вбачається з довідки взяття на облік внутрішньо перміщеної особи №6343-5003304693 ОСОБА_1 набув статус внутрішньо переміщеної особи 28.05.2024, тобто у строк до 04.06.2024 включно повинен був стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи ( ІНФОРМАЦІЯ_16 ).

Позивач зазначений обов`язок не виконав і таке порушення є тривалим, було виявлено ІНФОРМАЦІЯ_3 у вересні 2025 року, тому суд вважає неспроможним аргумент представника позивача щодо пропуску строку накладення адміністративного стягнення на позивача.

Абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на порушення якого міститься зазначення у оскаржувані постанові, визначає, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Суд зазначає, що порушення даного положення закону позивачем не допущено, оскільки факт направлення повістки позивачу та нез`явлення його до ТЦК за повісткою відповідачами не підтверджено.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 2102-IX, яким затверджено указ Президента України N 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє наразі.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №3 від 10.01.2024, протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210--1 КУпАП, щодо особи, яка не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення).

Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП.

Заява про визнання правопорушення повинна містити таку інформацію: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), контактні дані (номер телефону та/або адресу електронної пошти), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Ч. 1 ст. 279-9 КУпАП визначає. що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_8 стверджує у відзиві та у постанові, що оскаржується, міститься посилання, що ОСОБА_1 18.09.2025 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста надіслано заяву, підписану КЕП/ЕЦП, в якій він зазначає, що не оспорює допущене правопорушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Разом з тим, на вимогу суду, зафіксовану в ухвалі від 12.05.2026, про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_8 завірених матеріалів про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесена постанова щодо ОСОБА_1 від 19.09.2025, відповідач не надав заяву ОСОБА_1 про визнання правопорушення.

Пунктом 10 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №3 від 10.01.2024, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Ст. 1 КУпАП встановлює, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи ненадання суду заяви позивача, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, суд вважає недоведеним правомірність розгляду справи про адміністративне правопорушення без складання протоколу про адмінвістративне правопорушення, копія якого повинна бути вручена позивачу, без належного та своєчасного повідомлення позивача про розгляд справи щодо нього, з роз`ясненням його прав та обов`язків, без з`ясування обставин справи (причини з яких ОСОБА_1 не став на військовий облік як ВПО, наявності/відсутності обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність тощо) суд вважає, що заявдання провадження у справі про адміністративне правопорушення у даному випадку не виконано.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, постанова №R86003 від 19.09.2025, не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для її скасування.

Разом з тим, судом достовірно не встановлено відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому підстави для закриття провадження у зв`язку із відсудність події та складу адміністративного правопорушення судом не встановлені.

Як передбачено п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, суд дійшов висновку про скасування постанови №R86003 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 19.09.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, і надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Керуючись ст. 2, 5, 8, 9, 12, 77, 241-243,246,255,268,269,286 КАС України, ст.7,9, 247, 251, 258, 268, 276,280, 283, 287, 288 КУпАП, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі задовольнити частково.

Скасувати постанову №R86003 від 19.09.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_14 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_5 .

Суддя О. М. Тимош