Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №641/1080/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-о/641/81/2026 Справа № 641/1080/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Чайка І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шумейко С.О.,

розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу № 641/1080/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Дерев`янченко Я.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова із заявою, в якій просив встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу у м. Харкові за різними адресами мешкання з 2015 року до дати загибелі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ОСОБА_1 проживала разом з загиблим ОСОБА_2 однією родиною понад 7 років в різні періоди часу за різними адресами: з 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 та з 2020 по 2023 рік за адресою: АДРЕСА_2 . Влітку 2023 року ОСОБА_2 мобілізували до ЗСУ, а ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 загинув під час виконання бойового завдання в зоні безпосередніх бойових дій в районі н.п. Гродівка, Покровського району, Донецької області. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 офіційно не був зареєстрований, хоча вони планували одружитися. Відсутність реєстрації шлюбу не впливала на їх відносини, почуття та плани на спільне майбутнє. ОСОБА_2 разом зі своєю цивільною дружиною - заявником, мешкав: з 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 та з 2020 по 2023 рік за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, зокрема, допомагали один одному в усіх господарських справах, робили спільні придбання для облаштунку житла та побуту, мали спільний бюджет. Усі важливі питання сім`ї вирішували спільно. Батьки ОСОБА_2 померли, дійтей він не мав, єдиною близькою людиною, з якою він проживав майже 9 років, була цивільна дружина ОСОБА_1 . Відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат вйськовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім`ям загиблих осіб виплачується одноразова грошова допомога. Враховуючи вищевикладене, заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення у неї права на отримання грошової допомоги та оформлення належних їй законом пільг у зв`язку із загибеллю її цивільного чоловіка ОСОБА_2 - військовослужбовця, який загинув під час виконання бойового завдання.

Ухвалою суду від 16.02.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.03.2026 частково задоволено клопотання представника заявника про витребувння доказів, а також задоволено клопотання про виклик свідків.

Заявник та її представник в судове засідання не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, заяву підтримали та просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 згідно з паспортом громадянина України, з 30.05.1984 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано 14.04.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .

Фактично ОСОБА_1 з 2017 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 : з 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 та з 2020 по 2023 рік за адресою: АДРЕСА_2 , та вони вели спільне господарство, що підтверджується дослідженими судом доказами та поясненнями свідків.

Так, з накладної № 37/18 від 10.03.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 придбавались будівельні матеріали, які доставлялися за адресою: АДРЕСА_1 - за зареєстрованим місцем проживання заявника ОСОБА_1 .

Відповідно до заявки на доставку та фіскального чеку магазину побутової техніки «Comfy», ОСОБА_2 придбав холодильник та оформив його доставку за адресою: АДРЕСА_2 - за адресою, зазначеною заявником як адресу спільного проживання її та ОСОБА_2 .

Згідно з гарантійним талоном магазину «Neoclima», ОСОБА_2 було придбано кондиціонер, адресою покупця зазначено: АДРЕСА_1 - адресу зареєстрованого місця проживання заявника ОСОБА_1 .

Тобто, заявник ОСОБА_1 та загиблий ОСОБА_2 придбавали майно - побутову техніку, будівельні матеріали для облаштунку їх житла, тобто вели спільне господарство.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.05.2025 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_2 загинув під час виконання бойового завдання у зоні безпосередніх бойових дій в районі н.п. Гродівка, Покровського району, Донецької області, що підтверджується корінцем сповіщення сім`ї № 396 від 01.11.2024 року та лікарським свідоцтвом про смерть № 3821м/2300д від 26.08.2024 року.

Батьки ОСОБА_2 померли, а дітей він не мав, тобто заявник ОСОБА_1 була для нього єдиною близькою людиною.

Також, в судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які повідомили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили разом як чоловік та жінка більше 10 років, мали спільний побут - купували продукти та речі в дім, робили ремонт, їздили разом на відпочинок, постійно були разом. Шлюб не реєстрували, оскільки ОСОБА_2 хотів влаштувати весілля та накопичував кошти, оскільки це повинен був бути його перший шлюб. У 2023 році ОСОБА_2 був призваний на військову службу, а у 2024 році загинув. Похованням займалися ОСОБА_1 та брат загиблого.

У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним доказам у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

За приписами ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Положеннями ч. 1 ст. 3 СК України, передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, що зазначено у ст. 74 СК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц вказувала на те, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; ведення спільного побуту; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Іншими доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; спільна участь у питанні життєзабезпечення сімї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту, спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, доглядом за місцем поховання, тощо.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 369/16486/18.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Таким чином, з наведеного можна дійти висновку, що заявниця ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловік та дружина без шлюбу з 2016 року по 2024 рік - до дати загибелі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначена обставина підтверджується дослідженими у ході розгляду справи письмовими доказами та показаннями свідків, згідно яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, купляли продукти харчування та інші необхідні товари, здійснювали ремонт, приймали спільну участь у питанні життєзабезпечення їх сім`ї та проведенні дозвілля.

Встановлення юридичного факту породжує для заявниці юридичні наслідки, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявниці як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи заяву у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог за заявою ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.10, 12, 13, 81, 263-265, 315-319, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, з 2016 року по дату загибелі ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Суддя І.В.Чайка