Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №183/7493/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7493/26

№ 1-кп/183/2149/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Дніпропетровська обл.

м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026049080000026 від 10.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Перещепине, Новомосковського р-ну Дніпропетровської обл., громадянка України, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працююча, особа без не інвалідності, маюча базову середню освіту, раніше не судима,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2026 р., приблизно о 05 год. 00 хв., ОСОБА_3 перебувала на автовокзалі по вул. Шевченка, 25 в м. Перещепине Самарійського р-ну Дніпропетровської обл.. В цей час до магазину, який розташований на території автовокзалу, під`їхав автомобіль, на пасажирському сидінні якого сиділа ОСОБА_5 та з якою у ОСОБА_3 на протязі тривалого часу складаються неприязні відносини. Побачивши ОСОБА_5 , ОСОБА_3 завела розмову з останньою, та в ході розмови у них стався словесний конфлікт. В цей час та місці у ОСОБА_3 виник прямий умисел, направлений па спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій прямий умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, ОСОБА_3 залізла до автомобіля через водійські двері та знаходячись у безпосередній близькості від ОСОБА_5 , схопила останню своєю правою рукою за волосся, а кулаком лівої руки нанесла один удар по спині зліва та один удар по лівій руці ОСОБА_5 .

Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді синців на лівому передпліччі та у проекції лівої лопатки, які відносяться до легкого ступеню тяжкості.

Таким чином дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто як умисне легке тілесне ушкодження.

Письмовою заявою від 18.06.2026 р., яка складена в присутності захисника ОСОБА_6 , обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України (тобто умисне легке тілесне ушкодження), згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду, обвинувачена надала згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Письмовою заявою від 18.06.2026 р. потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала проти розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у спрощеному провадженні, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченій є щире каяття.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання зарекомендувала себе посередньо, має на утриманні неповнолітнього сина, раніше не судима.

Наведене характеризує обвинуваченого як особу, яка не є суспільно – небезпечною.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 , попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, їй за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, необхідно призначити покарання у виді громадських робіт на строк шістдесят годин, саме таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Процесуальні витрати, речові докази відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк шістдесят годин.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1