Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №183/3319/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3319/25

№ 1-кп/183/1423/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесеного до ЄРДР за №12025042350000203 від 10.03.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянки України, розлученої, маючої на утриманні одну малолітню дитину, маючої базову середню освіту, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , є такою, що не має судимості,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжений і діє на теперішній час.

Так, 02 березня 2025 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 знаходилась за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 де на подвір`ї біля літньої кухні вказаного домоволодіння побачила велосипед гірського типу світло - жовтого кольору марки «FORMULA», котрий визначила об`єктом своїх злочинних посягань.

Реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного велосипеду, 02 березня 2025 року приблизно о 20 годині 02 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони є таємними, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, викотила з неогородженої території приватного домоволодіння за вищевказаною адресою, велосипед гірського типу світло - жовтого кольору марки «FORMULA» на вулицю та доводячи свій злочинний умисел до кінця залишила місце скоєння злочину із викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду на суму 5333 гривні 33 копійки.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 обставини викладені в обвинувальному акті не оспорювала, повністю їх підтвердила. В скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд провадження за його відсутності. Покарання обвинуваченій просив призначити на розсуд суду.

В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею:

-таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану – за ч. 4 ст. 185 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає – щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченої, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Тому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, враховуючи те, що ОСОБА_3 вину визнала повністю, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів не перебуває, має на утриманні одну малолітню дитину, потерпілий не наполягав на призначенні обвинуваченій суворого покарання, що разом з обставиною, яка пом`якшує покарання, дає суду підстави для призначення обвинуваченій покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

- велосипед марки «FORMULA» - вважати повернутим ОСОБА_6 за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_3 та прокурору.

Суддя ОСОБА_1