Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №205/19553/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/19553/25

Номер провадження3/205/109/26

Єдиний унікальний номер № 205/19553/25

Провадження № 3/205/109/26

ПОСТАНОВА

іменем України

17 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Басова Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 539512 від 13.12.2025 року, в якому зазначено, що 08.11.2025 року приблизно о 23:38 год. в м. Дніпро, вул. Універсальна, 1 було зупинено автомобіль Nissan X-Trail, днз НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_1 , у якого під час спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різких запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на що водій погодився на пройшов огляд. Згідно висновку лікаря від 15.11.2025 року № 3748 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 ПДР – керування ТЗ в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, натомість його захисник – адвокат Ігнатов Є.Є. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання.

У клопотанні про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності захисник – адвокат Кравцов В.В. посилався на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом Nissan X-Trail, днз НОМЕР_2 . Згідно відповіді УПП в Дніпропетровській області від 14.04.2026 року № 180аз/41/19/02-2026 висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 09.11.2025 року № 3748 УПП в Дніпропетровській області ДПП не отримувався. Протокол ЕПР1 № 539512 від 13.12.2025 року складений у м. Дніпро, вул. Троїцька, 2а. ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 (проте згідно паспорту ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) направлене повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції. Повідомлення не вручене ОСОБА_1 та повернулось до УПП 27.12.2025 року. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог КУпАП, а саме: складений не у присутності ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 не роз`яснили його права відповідно до ст. 268 КУпАП; складений не протягом 24 годин з моменту виявлення адміністративного правопорушення. Відповідно до відомостей наданих у листі УПП в Дніпропетровській області від 14.04.2026 року № 180аз/41/19/02-2026 проведення огляду ОСОБА_1 на місці та доставлення його до медичного закладу здійснювалось майором поліції Горобцовим М.О., лейтенантом поліції Денисенко І.В., старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та старшим сержантом поліції ОСОБА_3 . А протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 539512 від 13.12.2025 року складений старшим лейтенантом поліції Новрузовим А.М. огли. Тобто особою, яка не приймала участі у виявленні факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відповідно до протоколу факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння встановлений висновком від 15.11.2025 року № 3748, а в матеріалах справи наявний висновок від 09.11.2025 року № 3748. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9.а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Як зазначено у ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Згідно з п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу.

З відеозапису з нагрудної камери поліцейських № 473956 вбачається, що водієві названа причина зупинки транспортного засобу (не працювала фара). Під час спілкування із водієм виявлено ознаки сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Сам ОСОБА_1 зазначив, що трохи випив із другом. Водієві запропоновано пройти огляд, на що він погодився та на місці пройшов огляд за допомогою алкотестеру (результат – 0,65 проміле), з результатами якого не погодився, тому ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово просив поліцейських вимкнути камеру та вирішити питання на місці.

Доводи захисника про те, що відеозапис не містить доказу факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відеозапис розпочинається з моменту коли працівники поліції йдуть до автомобіля, який не здійснює рух, є неспроможними, оскільки факт керування транспортним засобом може бути підтверджений не виключно відеозаписом. Факт керування транспортним засобом не заперечувався безпосередньо ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції, сам ОСОБА_1 повідомив, що йому треба було перепаркувати автомобіль та він їхав невелику відстань.

Стосовно доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом, то матеріалами справи встановлено, що останній, як особа, яка керувала транспортним засобом, був відсторонений від керування ним, як того вимагає ст. 266 КУпАП. Зокрема, як слідує із рапортів поліцейських, водія ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом, автомобіль припарковано без порушень ПДР.

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння, складеного 15.11.2026 року КП «ДБКЛПД» ДОР, огляд проведено 09.11.2025 року о 00.15 годині лікарем ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції лікар ОСОБА_4 , якою проводився огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, пояснила, що за результатами огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру виявлено 1,44 проміле; за результатами аналізу сечі – 2,25 проміле.

За сукупності обставин, які були встановлені судом в ході розгляду зазначеної справи та які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження фактів істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, на чому наполягав захисник у своєму клопотанні, мають ознаки надмірного формалізму, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини і, як наслідок, не можуть слугувати підставою для закриття провадження по справі.

Незгода ОСОБА_1 з діями співробітників патрульної поліції не відноситься до меж розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і порушення з боку співробітників поліції не підтверджені жодним рішенням суду чи рішенням компетентного органу. Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 та його захисника стосовно невинуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, на думку суду, вони направлені на уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 не надано доказів, які б спростовували факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а надані у судовому засіданні пояснення не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують вини ОСОБА_1 у порушенні приписів п. 2.9.а Правил дорожнього руху.

При цьому, захисником не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння. Надані письмові пояснення адвоката на підтвердження наявності обставин для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735.

Стосовно посилань захисника на певні недоліки оформлення працівниками поліції матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд вважає, що це не спростовує винність ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, виходячи з наступного.

Так, у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року по справі № 2а-475/09/1370 (адміністративне провадження № К/9901/66235/18) застосовані релевантні для цієї справи висновки та практика ЄСПЛ, за якими не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму.

Пуризм у загальноприйнятому розумінні є надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом. Правовий пуризм може мати як добровільний характер і виявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб`єктів правозастосування, недопущення відступу від правових приписів. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення – це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Такий вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий».

При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого. Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування певного акта з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 року у справі № 400/1510/19, від 05.07.2022 року у справі № 522/3740/20, від 27.09.2022 року у справі № 320/1510/20, від 03.10.2022 року у справі № 400/1510/19, від 01.11.2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18.01.2023 року у справі № 500/26/22.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 року по справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства.

Інші доводи захисника не беруться судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для закриття провадження у даній справі.

Тобто вина ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується дослідженими письмовими доказами: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 539512 від 13.12.2025 року; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського; рапортом поліцейського УПП від 13.12.2025 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння, складеного 15.11.2025 року КП «ДБКЛПД» ДОР, огляд проведено 09.11.2025 року о 00.15 годині, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається.

При накладенні адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують його відповідальність, ставлення правопорушника до скоєного адміністративного правопорушення, його наслідків тощо.

Згідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 40-1, 130, 245, 266, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови

Апеляційна скарга, подаються до відповідного апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя Н.В. Басова