Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №709/716/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/716/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12026250370000383, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Хрестителеве, Чорнобаївський район Черкаської область, українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 всупереч приписів, передбачених статтею 178 Цивільного кодексу України, п. 1 Додатку № 1 (Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України), затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992, п.п. 2, 3, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Розділу 2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України

№ 622 від 21.08.1998, 14 березня 2026 року, близько 22 год. 00 хв., останній знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, шляхом знахідки, незаконно придбав без передбаченого законом дозволу предмет, який відповідно до висновку експерта

№СЕ-19/124-26/3785-ВТХ від 02.04.2026 являється ручною бойовою наступальною осколковою гранатою М67 з підривником дистанційної дії М213, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв військового призначення - боєприпасів та придатна для проведення вибуху та предмет, який відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-26/3783-ВТХ від 02.04.2026 являється ручною бойовою наступальною осколковою гранатою РГД-5 з підривником дистанційної дії до ручних гранат модернізованим УЗРГМ-2, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв військового призначення - боєприпасів та придатна для проведення вибуху, які в подальшому незаконно, без передбаченого законом дозволу перевіз з квартири АДРЕСА_2 до с. Хрестителеве, а в подальшому переніс до свого домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до їх виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення невідкладного огляду 25.03.2026.

Суд визнає доведеним наведене вище обвинувачення та дії обвинуваченого

ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному порушенні визнав повністю, щиро розкаявся, не заперечував жодної з обставин викладених в обвинувальному акті, пояснив, що його син знімав квартиру у м. Харків, де і проживав. Після його смерті у квартирі він знайшов дві гранати, це було пізно ввечері, а тому він вирішив їх забрати та здати до полоції пізніше. Пояснив, що гранати він перевіз на маршрутці Харків-Черкаси, а потім до свого домоволодіння в АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорювала фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З огляду на викладене суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачених

ст. 67 КК України, судом визнано вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до положень Загальної частини КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин; відношення обвинуваченого ОСОБА_3 до скоєного; особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, та покласти обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки останній не несе великої суспільної небезпеки, а тому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 березня 2026 року.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути витрати на залучення експертів у розмірі 5348,40 гривень.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,

з а с у д и в:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_3 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_3 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.

Речові докази, а саме:

- букальний епітелій, дактилокарта, рештки ручної бойової гранати М67 разом із первинним упакуванням, осколки (уламки) корпусу ручної бойової гранати РГД-5, рештки бойового підривника УЗРГМ-2, разом із первинним упакуванням, що передано на зберігання до камери речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області – знищити;

- куртку чоловічу, що передано на зберігання до камери речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області - повернути ОСОБА_3 ;

- мобільний телефон «Самсунг А-12», що повернуто під зберігальну розписку

ОСОБА_3 - залишити ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 5348,40 гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 березня 2026 року на один підривник М-213, один корпус гранати М-67, куртку чоловічу, один підривник типу УЗРГМ-2, один корпус гранати РГД-5, букального епітелію та дактилокарту.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1