Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №215/5244/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 215/5244/25

Провадження № 2/536/733/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.

представника відповідача ОСОБА_1 за угодою адвоката Черчик В.П. ( в режимі ВКЗ)

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог посилається, що вони з відповідачем ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 27.10.2023 та мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні, відповідач з дня народження дитини добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає. Згідно рішення Тернівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 06.10.2023 з відповідача стягувалися аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважає, що має право на утримання від відповідача до досягнення дитиною шестирічного віку, оскільки донька хворіє та потребує постійного догляду, який через скрутне матеріальне становище вона самостійно забезпечити не може.

Просила суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 ч. з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно з моменту звернення до суду та до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді від 18 лютого 2026 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на її утримання до досягнення дитиною шестирічного віку.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, де позов підтримала та просила задовольнити. У відповіді на відзив заперечує щодо доводів відповідача, вважає, що посилання відповідача на відсутність у дитини стану здоров`я, який дає право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років, грунтуються на його власному тлумаченні медичних документів, вона не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до 5 років, має скрутне матеріальне становище, відповідач в свою чергу, не надав доказів неможливості надання ним матеріальної допомоги та вважає, що сплата ним аліментів на утримання дитини не звільняє його від обов`язку надавати утримання дружині за наявності підстав, передбачених ч.6 ст. 84 СК України.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Черчик В.П. в судовому засіданні пояснив, що відповідач позов не визнає, підтримує свої доводи, викладені у відзиві на позов та вважає надані позивачкою докази необґрунтованими, оскільки діагноз, на який посилається позивачка за своєю медичною природою відноситься до хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів, а не фізичною або психічною вадою розвитку, а тому відповідач вважає, що відсутні підстави, передбачені частиною 3 статті 84 Сімейного кодексу України, які дають позивачці право на її утримання чоловіком до досягнення дитиною шести років. Вказує, що ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження матеріального стану відповідача, його заробітку, які б вказували на можливість надавати утримання дружині та що відповідач є сумлінним батьком, щомісячно сплачує аліменти на утримання дитини, які повністю забезпечують і покривають її базові й додаткові потреби.

Суд, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років (частина 3 статті 84 Сімейного кодексу України)

Згідно із частиною другою статті 77 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

У частині першій статті 89 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із частиною шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 Цивільного процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 Цивільного процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 Цивільного процесуального кодексу України).

Установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 17.05.2022 Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року щлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Згідно рішення Тернівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 06.10.2023 з ОСОБА_1 стягувалися аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання в розмірі 1/4 ч. з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки № 6 про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді від 28.04.2025, виданої лікарем педіатром ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.04.2025 року перебуває на диспансерному обліку та з 13.05.2025 року потребує домашнього догляду. Захворювання, на яке хворіє дитина (код за МКХ-10) J40. Довідка дійсна до 13.05.2026.

Відповідно до довідки № 7 про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді від 14.04.2026 , виданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Криворізької міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.04.2025 року перебуває на диспансерному обліку та з 14.05.2026 року потребує домашнього догляду. Захворювання, на яке хворіє дитина (код за МКХ-10) J40. Довідка дійсна до 13.05.2027.

Наказом № 22-к/тм від 30 квітня 2026 року «Про надання відпустки по догляду за дитиною» ОСОБА_2 , прибиральнику службових приміщень, надано відпустку по догляду за дитиною віком до 5-х років з 14.05.2026 по 13.05.2027.

Порядок заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» (далі - форма № 080-1/о) визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді».

На підтвердження стану здоров`я дитини позивач подала медичні довідки форма № 080-1/о.

Як встановлено судом, форма № 080-1/о надається для дитини (дитини-інваліда), яка потребує домашнього догляду, одному з батьків, усиновителю, опікуну, піклувальнику дитини-інваліда, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати та фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду, на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії для звернення до органів праці та соціального захисту населення за отриманням надбавки на догляд за дитиною-інвалідом відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та жінці, батькові, бабці, дідові чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, для надання відпустки без збереження заробітної плати.

Форма № 080-1/о надається закладами охорони здоров`я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК).

Строк дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних та реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців.

21 листопада 2013 року постановою Кабінету Міністрів України затверджено положення про лікарсько-консультативну комісію.

Це Положення визначає механізм проведення медико-соціальної експертизи хворих, що не досягли повноліття, і потерпілих від нещасного випадку на виробництві дітей віком від 15 до 18 років, дітей з інвалідністю (далі - діти) з метою встановлення ступеня обмеження життєдіяльності під час взаємодії із зовнішнім середовищем та часу настання інвалідності.

Лікарсько-консультативні комісії (далі - комісії) функціонують у закладах охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Утворюються в установленому порядку такі комісії: центральна комісія Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, центральні обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні комісії), міські, районні, міжрайонні, районні в містах комісії. Центральні комісії утворюються за рішенням Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації дитини з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, іншими підприємствами, установами та організаціями, в яких навчаються або перебувають діти.

Відповідно до пункту 13 цього Порядку класифікація, що використовується комісією під час проведення медико-соціальної експертизи дітей, визначає основні види порушень функцій організму дитини, зумовлені захворюваннями, травмами (їх наслідками) та/або вродженими вадами, і ступінь їх вираження.

За пункту 14 Порядку основними видами порушень функцій організму є:

- порушення психічних функцій (сприйняття, уваги, пам`яті, мислення, інтелекту, емоцій, волі, свідомості, поведінки, психомоторних функцій);

- порушення мови і мовних функцій (усної та письмової, вербальної і невербальної мови, порушення голосоутворення та інше);

- порушення сенсорних функцій (зору, слуху, нюху, дотику, тактильної, больової, температурної та інших видів чутливості);

- порушення статодинамічної функції (рухових функцій голови, тулуба, кінцівок, статики, координації рухів);

- порушення функцій кровообігу, дихання, травлення, виділення, кровотворення, обміну речовин і енергії, внутрішньої секреції, імунітету;

- порушення, зумовлені фізичним каліцтвом (деформація обличчя, голови, тулуба, кінцівок, що призводить до зовнішньої потворності, аномальні отвори шлунково-кишкового, сечовидільного, дихального трактів, порушення розмірів тіла).

Як вбачається з медичних довідок про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді №6 від 28.04.2025 року (форма №080-1/о), виданої лікарем педіатром ФОП ОСОБА_4 , № 7 від 14.04.2026, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Криворізької міської ради, дитина ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку та потребує домашнього догляду. Захворювання, на яке хворіє дитина (код за МКХ-10) J40.

За Міжнародною класифікацією хвороб діагноз J40 - «Бронхіт, не уточнений як гострий або хронічний».

Однак, в зазначених медичних документах не вказано, що дитина має вади фізичного або психічного розвитку, а відповідний медичний висновок із прямою вказівкою на конкретні вади, в матеріалах справи відсутній.

Наявність у дитини частих захворювань може бути підставою в порядку статті 185 Сімейного кодексу України для стягнення додаткових витрат на дитину, що викликані хворобою дитини, проте не є підставою для стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною шестирічного віку в розумінні статті 84 Сімейного кодексу України.

Враховуючи викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, з урахуванням обставин, що мають істотне значення, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, які б поза розумним сумнівом вказували на те, що у дитини наявні вади фізичного або психічного розвитку, та що дитина, в зв`язку з цим, потребує постійного догляду матері, а тому в даному випадку відсутні підстави, передбачені частиною третьою статті 84 Сімейного кодексу України, які дають право позивачу на її утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років, в зв`язку з чим в задоволенні позову суд відмовляє, за недоведеністю.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).

Враховуючи, що позивачка при зверненні до суду з позовною заявою була звільнена від сплати судового збору та керуючись положенням ст. 141 ЦПК України суд вважає можливим віднести судовий збір на рахунок держави.

Керуючись ст. 75, 84 СК України, ст. 4-5, 12, 76-83, 141, 259, 263-265, 272 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його отримання до Полтавського апеляційного суду.

СуддяС. М. Клименко