Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №367/14443/25
Суддя: Білогруд О. О.
Справа № 367/14443/25
Провадження №3/367/137/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 червня 2026 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.,
за участю особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , якому роз`яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, та захисника Котар С.В., вивчивши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП у Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фактичне місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, –
установив:
до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Білогруд О.О.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18.11.2025 серії ЕПР1 № 517105, 18.11.2025 у місті Буча, вулиця Вокзальна, 76-Д, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Dacia Sandero, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини орта, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest-7510 та проведення такого огляду у медичному закладі – відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) а саме: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відповідальність за указане правопорушення передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.
24.12.2025 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Котар С.В. про закриття провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення, у якому зазначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення додано диск з відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, з яких видно, що працівники поліції, вбачаючи у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 вказав, що бажає пройти такий огляд як на місці за допомогою газоаналізатора Alcotest, так і в медичному закладі. 18.11.2025 о 21:46 почався огляд за допомогою газоаналізатора Alcotest, о 21:52 працівник поліції з явним небажанням проводити огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest зателефонував та повідомив співрозмовнику, що «він бажає проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в лікарні, та що це територія райвідділу, хай вони розбираються». О 21:54 працівник поліції знов комусь телефонує і говорить «він не хоче в лікарню, що мені робити». О 22:00:37 працівник поліції замінює одноразовий мундштук самостійно (відкриває на при Матовому) і знову починається огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest, о 22:06 працівник поліції фіксує відмову від огляду. Працівники поліції в порушення вимог статті 266 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху, пунктів 6 та 8 Порядку № 1103, пункту 2 Інструкції № 1452/735 не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, не забезпечили його доставку до вказаного закладу, намагались будь-яким способом уникнути такого огляду в медичному закладі. Зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не доведена «поза розумним сумнівом», відсутні належні, допустимі, достатні та переконливі докази на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП. До клопотання додано копію виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 від 18.12.2025,
У судовому засіданні 29.01.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснив суду, що в день події їхав на автомобілі, його засліпило, розгубився та в`їхав у автомобіль, який рухався попереду, а далі всі інші автомобілі позаду в`їхали в ОСОБА_1 . Після цього у ОСОБА_1 піднявся тиск, цукор, ноги тряслись, інші учасники ДТП викликали поліцію. Працівники поліції просили пройти огляд на місці зупинки за допомогою Алкотесту, у них не було бажання та часу везти ОСОБА_1 на огляд для здачі крові.
У судовому засіданні 04.03.2026 ОСОБА_1 зазначив, що не підписав протокол про адміністративне правопорушення, не пройшов огляд на місці зупинки, тому що був засмучений, розгублений, вже зрозумів, що це було помилкою. Хотів пройти медичний огляд, паралельно проходив огляд на місці зупинки, але не виходило – піднявся тиск, пересохло в роті. Повідомив суд, що перед ДТП випив пляшку пива, але не допив всю, розумів, що в стані алкогольного сп`яніння керувати транспортним засобом не можна, але був впевнений, що перебував не в стані сп`яніння.
Захисник Котар С.В. у судових засіданнях зазначила, що доповнень не має, все викладено у клопотанні про закриття провадження.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає декілька альтернативних діянь, які є окремими складами цього адміністративного правопорушення, серед яких відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частинами другою, третьою та п`ятою статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно із пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у сукупності підтверджується дослідженими доказами, а саме:
- відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 18.11.2025 серії ЕПР1 № 517105;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням ОСОБА_1 на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- рапортом від 18.11.2025;
- відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, які містяться на DVD диску.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи згідно зі статтею 280 КУпАП.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені судом, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, суду не надано.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Щодо твердження сторони захисту про те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, не забезпечили його доставку до вказаного закладу, суд зазначає таке. На відеозаписі, долученому до матеріалів справи, зафіксовано як працівники поліції неодноразово запитували ОСОБА_1 щодо надання згоди на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 відповідав згодою, також його було попереджено про відповідальність за відмову від проходження огляду. ОСОБА_1 неодноразово намагався пройти огляд на місці зупинки, але не виконував вказівки працівники поліції щодо порядку проходження такого огляду, своїми діями перешкоджав проходженню огляду, врешті-решт відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі у присутності свідків, що було зафіксовано на нагрудні відеореєстратори працівників поліції. При цьому, поведінка ОСОБА_1 зафіксована на відеозаписі з боді-камер працівників поліції свідчить про явне ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху доведена поза розумним сумнівом, його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що відповідає вимогам статей 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328,00 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 665,60 гривень.
Підстав, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», судом не встановлено, тому судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 40-1, статтями 130, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя –
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, які необхідно сплатити в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).
Строк пред`явлення постанови до примусового виконання – три місяці з дня її винесення.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати призначеного йому штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.
Суддя О.О. Білогруд
Оригінал: reyestr.court.gov.ua