Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №366/3143/24 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3143/24

Провадження № 3/366/7/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2024 року після доопрацювання до суду від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 285829 від 18.10.2024 року:

ОСОБА_1 18.10.2024 року о 17 год. 40 хв. в смт. Іванків по вул. Івана Проскури керуючи транспортним засобом марки Mitsubichi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху, не надала перевагу в русі Т/З "Питбайк PRB 125" н.з. б/н під керуванням ОСОБА_2 , який наблизився з правого боку, в результаті чого скоїла зіткнення. Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 285829 від 18.10.2024 року працівниками поліції було долучено:

Схему місця ДТП від 18.10.2024 року;

Письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких слідує, що: «я дійсно проживаю за вищевказаною адресою. Також додам, що 18.10.2024 року близько 17 год. 40 хв. я керуючи авто Міцубісі д.н.з. НОМЕР_2 виїздила з площі в смт. Іванків вул. І. Проскури. При виїзді з площі по ходу руху мого авто справа, я побачила мотоцикл, який рухався з права на ліво по ходу руху мого авто і я одразу почала гальмувати і трапилось зіткнення між моїм авто Міцубісі Лансер д.н.з. НОМЕР_2 та мотоциклом без д/н. Зупинившись, я відразу заглушила свій автомобіль, а в подальшому вийшла і підійшла до іншого водія та на запитання чи потрібна швидка, інший водій сказав що не потрібно, так як тілесних він не отримав, я також тілесних не отримала під час ДТП і допомоги ШМД не потребую. В подальшому я викликала поліцію».

Письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких слідує, що: «я дійсно проживаю за вказаною адресою. 18.10.2024 близько 17:38 год. я керував «ПІДБАЙКОМ PRB 125» з вул. Шевченка в смт. Іванків в бік вул. І. Проскурив смт. Іванків та проїжджаючи центральну площу смт. Іванків вул. І. Проскури з лівої сторони, по ходу руху мого, виїхав автомобіль і здійснив зіткнення з моїм «ПІДБАЙКОМ PRB 125» і я впав. На «ПІДБАЙКУ PRB 125» я був сам. Також додам, що піднявшись я відразу підняв свій «ПІДБАЙК PRB 125» і скотив його до бардюри, щоб не заважав іншим учасникам руху. Також додам, що травм я не отримав, так як швидкості не було не в мене ні в іншого учасника ДТП. В подальшому ми поспілкувавшись з іншим учасником ДТП викликали поліцію».

На виконання постанови суду від 11.11.2024 працівником поліції було надано оптичний диск з відеозаписом з місця дорожньої-транспортної пригоди.

Розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин.

Постановою суду від 06.10.2025 року по справі призначено судову авто-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

23 квітня 2026 року до суду надійшов висновок експерта від 14.04.2026 № 8894/8895/25-52. За результатами проведеної експертизи зроблено такі висновки:

1.За умов та характеристик зближення даних транспортних засобів перед пригодою, що вбачаються з наданих на дослідження матеріалів справи (в тому числі й наявного в матеріалах справи відеозапису обставин виникнення пригоди), дії водія автомобіля Mitsubishi ОСОБА_1 , з технічної точки зору, не відповідали вимогам п. 10.11 ПДР України.

Оцінити дії водія мотоцикла PRB125 ОСОБА_2 відносно вимог п. 12.3 ПДР України, за наданим на дослідження обсягом матеріалів справи, в категоричній формі, не можливо.

2-4. Встановити причинний зв`язок між діями водія автомобіля Mitsubishi ОСОБА_1 та мотоцикла PRB125 ОСОБА_2 та виникненням даної пригоди (та відповідно, встановити технічну причину та умову виникнення пригоди), за наданим на дослідження обсягом матеріалів справи, в категоричній формі, не можливо.

5. Визначити, якою була траєкторія руху транспортних засобів безпосередньо перед їх контактуванням, у вигляді ліній з координатами відносно меж та елементів проїзної частини (дороги), не вбачається за можливе через відсутність фіксації слідів переміщення даних транспортних засобів на схемі місця ДТП та в інших наданих матеріалах справи. Візуально траєкторія руху та загальні параметри переміщення обох транспортних засобів безпосередньо перед їх контактуванням проілюстрована на відеозаписі «video_2024-l 1-14_08-59- 50.mp4», який наявний на диску в матеріалах справи.

6. На автомобілі Mitsubishi в результаті контактування з мотоциклом PRB125 могли утворитись пошкодження переднього бампера та переднього номерного знаку.

7. Пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не містять протирічь щодо обставин та механізму настання ДТП, зокрема в частині вказаного характеру контактування керованих ними транспортних засобів та пошкоджених частин ТЗ, тобто ці пояснення узгоджуються між собою. Схема місця ДТП від 18.10.2024 не містить зафіксованої слідової інформації, а тому надати відповідь на питання стосовно того, чи узгоджуються пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі слідами та схемою місця пригоди, не вбачається за можливе. При цьому, як пояснення водія автомобіля Mitsubishi PRB 125 ОСОБА_2 , в цілому узгоджуються із загальними обставинами виникнення пригоди, які зафіксовані на наявному в матеріалах справи відеозаписі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала в категоричній формі, зазначила, що діяла відповідно до правил дорожнього руху. Так, керуючи автомобілем, на центральній площі в селищі Іванків, рухалась у напрямку вул. І. Проскури. Так як з правого боку були припарковані автомобілі, які перешкоджали огляду з права, вона рухалась з невеликою швидкістю. Не доїжджаючи до вул. І. Проскури, приблизно 2 метри побачила мотоцикл, який на великій швидкості наближався до неї з правого боку по діагоналі, після чого вона почала гальмувати, але зіткнення не вдалось уникнути, так як все це відбулось за лічені секунди.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Працюк В.Л. підтримав позицію своєї підзахисної, просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що він їхав на своєму мотоциклі з вул. Шевченка в напрямку вул. І. Проскури в селищі Іванків, та проїжджаючи центральну площу, з лівої сторони по ходу його руху виїхав автомобіль і здійснив з ним зіткнення.

Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Харитончук Є.В., зазначила, що перехрестя на якому сталось дтп є рівнозначним, ОСОБА_3 із самого початку визнала свою вину в тому, що наближаючись до перехрестя бачила, що з правого боку по відношенню до неї наближається ТЗ під керуванням ОСОБА_4 , однак в супереч вимогам п. 10.11 ПДР України, не надала перевагу у русі ОСОБА_2 , що і стало причиною ДТП.

У якості свідка було допитано поліцейського ОСОБА_5 , який пояснив суду, що всіх обставин справи не пам`ятає, так як це було давно, і після того таких ДТП була незбагненна кількість, але прибув з напарником на виклик по ДТП, він особисто складав протокол та план-схему до ДТП, а його напарник відбирав пояснення в учасників ДТП. Чому в план-схемі не відображено місце зіткнення транспортних засобів, пояснити не зміг. На інші запитання учасників процесу, конкретних відповідей не надав.

Суд, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, що мають доказове значення, у їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, встановивши фактичні обставини справи, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 та 280 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. ст. 251 та 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху має знаходитись у прямому причинно-наслідковому зв`язку із пошкодженням транспортних засобів.

За змістом ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, що позбавляє можливості перекваліфікувати діяння особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи в суді.

При цьому, суд також не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до правової позицій, викладеної в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 536/1703/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не має повноважень щодо перекваліфікації діяння, вчиненого особою відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а має вирішити питання щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення за яким її діяння кваліфіковано уповноваженою особою, відповідно до ст. 255 КУпАП, якою складено такий протокол.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 285829 від 18.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 18.10.2024 року о 17 год. 40 хв. в смт. Іванків по вул. Івана Проскури керуючи транспортним засобом марки Mitsubichi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху, не надала перевагу в русі Т/З "Питбайк PRB 125" н.з. б/н під керуванням ОСОБА_2 , який наблизився з правого боку, в результаті чого скоїла зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Так, відповідно до вимог пункту 10.11 ПДР України у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку.

Матеріали зазначеної справи не містять будь-яких доказів, які б указували на те, що ОСОБА_1 у зазначеній дорожній обстановці не виконала вимог, передбачених п.10.11 ПДР України.

Також матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Mitsubichi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху, не надала перевагу в русі Т/З "Питбайк PRB 125" н.з. б/н під керуванням ОСОБА_2 , який наблизився з правого боку, в результаті чого скоїла зіткнення.

Сам по собі факт встановлення експертом невідповідності дій ОСОБА_1 вимогам дорожнього знаку 10.11. не може бути достатньою підставою для притягнення його до відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність причинного зв`язку між допущеним порушенням та наслідками у вигляді дорожньо-транспортної пригоди. Такий причинний зв`язок експертизою не встановлено.

Більше того, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов`язок доказування обставин, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, покладається на орган, який склав протокол. Проте жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував висновок експерта або підтверджував наявність причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 та настанням ДТП, матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з пояснень учасників дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , схеми ДТП, а також з відеозапису з відео реєстратора, який долучений до матеріалів справи, - ОСОБА_1 18.10.2024 року о 17 год. 40 хв. в смт. Іванків по вул. Івана Проскури керуючи транспортним засобом марки Mitsubichi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху, не надала перевагу в русі Т/З "Питбайк PRB 125" н.з. б/н під керуванням ОСОБА_2 , який наблизився з правого боку, в результаті чого скоїла зіткнення. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.11 Правил дорожнього руху.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що дії ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.11 ПДР та що вона не надав переваги в русі транспортному засобі Т/З "Питбайк PRB 125" н.з. б/н.

Наведене у своїй сукупності вказує на законність та обґрунтованість про недоведеність того, що ОСОБА_1 допустила порушення вимог п.10.11 ПДР України, чи будь - яке інше порушення вимог Правил дорожнього руху, яке б перебувало у прямому причинному зв`язку із зіткненням транспортних засобів та їх пошкодженням, що вказує на відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За таких обставин суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а сукупність досліджених доказів виключає наявність у її діях об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення.

За таких обставин, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину особи за стандартом «поза розумним сумнівом».

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно ст. ст. 1, 8 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, в тому числі осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов`язків. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Статтями 3, 8 Конституції України проголошено, що людина, її права і свободи людини та їх гарантії визнаються в Україні найвищою цінністю, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до вимог статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відсутні докази які свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, які знаходилися б в причинному зв`язку з виникненням адміністративного правопорушення, а тому згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Київський апеляційний суд у своїй постанові від 21.01.2021 року (справа № 758/4977/20) звертає увагу на те, що суди першої інстанції у своїх постановах не вправі робити висновок про наявність порушень Правил дорожнього руху України з боку іншого водія, протокол відносно якого не складався, порушень конкретних вимог ПДР України у вину не ставилось.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 124, 247, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення України,

У Х В А Л И В:

Справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУПАП закрити за відсутністю в її діях складу і події зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Юрій ТКАЧЕНКО