Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №155/615/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/615/26

Провадження №2/155/586/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18.06.2026 м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Сметани В.М.,

при секретарі судових засідань Воронюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

Позивач 20 квітня 2026 року звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача.

Позов обґрунтовує тим, що перебував у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який було розірвано 14.08.2023 року. Від даного шлюбу народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі судового наказу, виданого 21.09.2023 року Горохівським районним судом з нього на користь відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі половини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Однак, вказує, що з 13.08.2023 року відбулися зміни в його матеріальному та сімейному стані, одна дитина - ОСОБА_3 , наразі проживає з ним та перебуває на його утриманні. Двоє інших дітей - проживають із відповідачем. З серпня 2023 року відповідач припинив надання матеріальної допомоги на утримання дитини. Знаючи, що неповнолітня дитина потребує постійної уваги і допомоги, відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків. Враховуючи, що він самостійно забезпечує проживання та харчування однієї дитини, а на утриманні відповідача перебувають двоє дітей, тому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання дітей та стягнути аліменти в його користь на утримання сина ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 21 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач не з`явився подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов суду не подала.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 280 ЦПК України, закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши наявні в матеріалах справи надані письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 14 серпня 2023 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.

Від даного шлюбу в сторін у справі народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 .

На підставі судового наказу, виданого Горохівським районним судом Волинської області від 27 липня 2023 року у справі № 155/1035/23, з позивача стягуються аліменти на користь відповідача на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі половини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається з акту обстеження умов проживання від 03 квітня 2026 року, складеного членами комісії: головним спеціалістом ССД Мар`янівської селищної ради Войтович О.Г. та ОСОБА_6 , обстеження проводилось в АДРЕСА_1 на підставі заяви ОСОБА_1 . За адресою проживають ОСОБА_1 , його син – ОСОБА_3 , баба – ОСОБА_7 . Чоловік розлучений з 2023 року, з 13 серпня 2023 року сам виховує сина ОСОБА_8 , мати живе в Польші з 2022 року із двома меншими дітьми ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . На даний час чоловік офіційно не працює, тимчасові заробітки.

Довідкою відділу «Центр надання адміністративних послуг «Дія центр» Мар`янівської селищної ради №83/12-48/2-26 від 03.04.2026 року стверджується, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За своєю суттю аліменти – це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Відповідно до ч.1 ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Таким чином, судом встановлено, що з відповідача стягуються аліменти на утримання трьох дітей на підставі судового наказу у справі № 155/1035/23 від 27 липня 2023 року у розмірі 1/2 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину.

Судовий наказ – це особлива форма судового рішення, розгляд справи за відповідною заявою здійснюється в порядку наказного провадження, а підстави для скасування судового наказу передбачені ст. 170 ЦПК України, яка не містить положень щодо можливості подання заяви про скасування судового наказу боржником, якщо судовий наказ виданий про стягнення аліментів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Частиною 7 ст. 170 ЦПК України визначено, що у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Згідно роз`яснень наданих пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п. 17 вказаної Постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини перша, друга статті 12 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 76, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За положеннями частин першої – третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, враховуючи, що син сторін у справі – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 13 серпня 2023 року відповідно до акту обстеження проживає з батьком, тому суд дійшов висновку, що останній бере більш активну участь у вихованні сина, несе витрати на його утримання, а тому відсутні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання сина, який на даний час стягуються відповідно до судового наказу, оскільки стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні суперечить положенням статті 181 СК України за якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.

За наведених обставин, розмір аліментів, які підлягають стягненню з позивача ОСОБА_1 слід зменшити та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Крім того, судом встановлено, що між сторонами не досягнуто домовленості про участь в утриманні неповнолітнього сина, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом із батьком ОСОБА_1 , який несе витрати на його утримання, та наполягає на стягненні аліментів у примусовому порядку. Тому, враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь яких стягуються аліменти, вік дитини, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, особу відповідача, зважаючи, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази заробітку відповідача, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів у 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, які підлягають стягненню починаючи з дня подання позовної заяви 20 квітня 2026 року до досягнення дитиною повноліття. Такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1331,20 гривню 20 копійок слід стягнути з відповідача на користь держави. Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.141, 150, 179, 180, 181, 182, 183 184, 191, 192, 273 СК України, Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, ст.ст. 12, 13, 19, 76, 80, 89, 141, 161, 170, 258, 259, 265, 280 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що визначений судовим наказом Горохівського районного суду Волинської області від 27.07.2023 року у справі №155/1035/23, та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 20 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову до суду в розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов`язкового негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 18.06.2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана