Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №161/1300/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №161/1300/26

Провадження №3/155/83/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., за участі ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, пенсіонера, інваліда ІІ групи, одруженого, за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №566791, 14.01.2026 о 18 год. 16 хв. в с. Угринів, по вул. Польова ОСОБА_1 керував автомобілем марки Chevrolet Aveo державні номерні знаки НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Драгер ARSM 0872 проба 23 позитивна 0,85‰, чим порушив п.2.9(а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та просив суворо не карати та у разі призначення стягнення у виді штрафу відстрочити його виконання.

Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.

Окрім повного визнання винуватості, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №566791 від 14.01.2026 року, тестом на визначення стану алкогольного сп`яніння проведеного 14.01.2026 о 18:21 год. на приладі Драгер 6820, тест №23, проба позитивна 0,85‰ із підписом ОСОБА_1 , актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.01.2026 та направленням на огляд водія, оптичним диском із відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, відео реєстратора з автомобіля працівників поліції, перегляд якого відтворює обставини події, зазначені у протоколі, відповідає вимогам ст.251 КУпАП.

Згідно п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, висновком експерта.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протоколи про адміністративні правопорушення, у суду не має.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена поза розумним сумнівом.

Обставини, які б обтяжували чи пом`якшували відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується особа порушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, а тому вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що відповідно до санкції статті є безальтернативним.

Дана безальтернативна міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Разом з тим, суд враховує, що сума штрафу у вказаному конкретному випадку для особи, яка притягається до відповідальності є значною та буде завідомо надмірним тягарем для ОСОБА_1 , а тому унеможливить належне виконання судового рішення.

Частиною 2 ст.301 КУпАП передбачено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким чином, КУпАП передбачає право суду застосувати відстрочку виконання постанови, за наявності для цього підстав, в тому числі щодо стягнення штрафу, але не визначає порядку і строків застосування такої відстрочки. Положення про відстрочку виконання постанови до одного місяця застосовуються виключно до стягнень, відмінних від штрафу.

Хоча за національним законодавством існує чітке розмежування між адміністративною і кримінальною відповідальністю, норми КУпАП так само як і Кримінального кодексу України мають каральний характер, і санкції у виді штрафів за деякі адміністративні правопорушення навіть перевищують розміри штрафів за злочини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував про розповсюдження гарантій ст.6 Конвенції у її кримінальній частині на осіб, які обвинувачуються у вчиненні адміністративних правопорушень («Лучанінова проти України», «Гурепка проти України»). Таких же висновків дотримується комітет ООН з прав людини при застосуванні статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Нормами Кримінального кодексу України передбачено право суду розстрочити сплату штрафу до одного року з урахуванням майнового стану особи (ч.4 ст.53 КК України).

Як відстрочка так і розстрочка виконання штрафу мають на меті дотримання розумної пропорційності між накладеним стягненням і конкретним становищем особи, щоб таке стягнення не було завідомо надмірним тягарем, і було можливим до виконання.

Таким чином, оскільки положення КУпАП передбачають право суду застосувати відстрочку виконання постанови у виді штрафу, відсутність деталізації порядку і строку її застосування не можуть нівелювати право на відстрочку виконання загалом, і тому суд вважає справедливим застосувати відстрочку виконання постанови у справі в частині стягнення штрафу на строк три місяці.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи загального захворювання довічно, а тому на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору.

Керуючись ст.283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відстрочити виконання постанови у частині накладення штрафу на 3 (три) місяці.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу із ОСОБА_1 стягнути подвійний його розмір, визначений цією постановою.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Горохівський районний суд Волинської області.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв