Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №495/687/20 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №495/687/20

Суддя: Драгомерецький М. М.

Номер провадження: 22-ц/813/682/26

Справа № 495/687/20

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Драгомерецького М. М.,

суддів колегії Громіка Р. Д., Сегеди С. М.,

при секретарі Узун Н. Д.,

переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шелков Сергій Геннадійович, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2024 року по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, -

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2020 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування витрат, відповідно до вимог ст. ст. 993, 1166, 1188, 1192, 1194 ЦК України, в якому просить суд стягнути з відповідачки на їх користь шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) у розмірі 99 613,14 грн, та судовий збір у розмірі 2 102 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22 квітня 2018 року о 08-59 в м. Одеса по вул. Патріотична, 58 сталася ДТП, за участю автомобіля Тoyota, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 та автомобіля Mercedes-Benz, д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Mercedes-Benz, д.р.н. НОМЕР_2 та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу.

Згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2018 року та постанови апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2018 року, ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху (далі ПДР).

Представник позивача вказує, що в порушення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП застраховано не було.

Потерпіла особа, власник транспортного засобу Mercedes-Benz, д.р.н. НОМЕР_2 звернулось до МТСБУ із заявою про відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до Наказу №9557 від 17.10.2018, розмір регламентної виплати склав 99 613,14 грн, яке МТСБУ сплатило на користь потерпілого.

Таким чином, позивачем були понесені витрати, пов`язані з регламентною виплатою.

З наведених вище підстав позивач і звернувся з позовом до суду.

У відзиві на позовну заяву відповідачка ОСОБА_1 просила суд відмовити у задоволені позову, зазначаючи, що позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, оскільки постановою суду провадження по справі було закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку передбаченому ст. 38 КУпАП.

Даною постановою встановлена вина водія, але п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчинені у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Таким чином, вважає, поєднання справи з одночасним визначенням вини особи у вчинені адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд.

Крім того, вважає, що сума шкоди є завищеною, оскільки така не відповідає характеру та об`єму завданої шкоди, та має на меті отримання додаткової вигоди та покращення стану тих аліментів автомобіля, можливе пошкодження яких не перебувало у причинно – наслідковому зв`язку із ДТП.

Наявні в матеріалах справи докази, які обґрунтовують розмір завданої шкоди не є експертним висновком, а лише попередньою оцінкою ймовірних затрат.

05 березня 2024 року від представника позивача надійшли письмові пояснення на наданий відзив, відповідно до якого зазначає, що дійсно постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2018 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, було закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення на підставі пункту 7 ст. 247 КУПАП.

Звертає увагу суду, що відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2018 року по справі №521/7290/18 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КАП України, вина відповідачки (водія - ОСОБА_1 ) була доведена та підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №155784 від 22.04.2018, схемою місця ДТП та письмовими поясненнями учасників ДТП.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що застосування п. 7 ст. 247 КУПАП можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Представник відповідача у відзиві стверджує, що сума завданої шкоди є завищеною, а звіт наданий позивачем не є належним та допустимим доказом по справі, оскільки складений некомпетентною особою.

Щодо заперечення представника відповідачки стосовно того, що надане позивачем заключення експерта №6214 від 20.05.2018, щодо встановлення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку не є належним та допустимим доказом по справі, представник позивача зазначив, що незалежна оцінка проводилась судовим експертом Федотовим Федором Васильовичем, який має вищу технічну освіту і кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» (свідоцтво №851, видане Центральною експертно - кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України 23.08.2013 ).

Стаж експертної роботи по даному виду досліджень з травня 2004 року, термін дії свідоцтва до 07.10.2019.

Отже, у відповідності до статей 76, 77, 79 ЦПК України заключення експерта №6214 від 20.05.2018 про оцінку автомобіля Mercedes-Benz (д.р.н. НОМЕР_2 ) є належним та достовірним доказом у справі.

Щодо зауваження представника відповідачки, що було порушено процедуру повідомлення іншого учасника ДТП про огляд пошкодженого транспортного засобу, зазначає, що згідно п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів, виклик зацікавлених осіб на технічний огляд із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду ДТ3 здійснюється, у разі потреби, отже виклик та присутність відповідачки на огляді пошкодженого транспортного засобу є можливим, але необов`язковим.

Однак, судовим експертом Федотовим Ф. В. було направлено телеграму на адресу ОСОБА_1 із запрошенням на огляд транспортного засобу, однак у встановлений час вона до місця огляду не прибула, про це було вказано у висновку експерта.

Також, незгода відповідачки з визначеним розміром матеріального збитку, її посилання на неналежність та недостатність звіту, як доказу у справі, не можуть прийматись до уваги, оскільки на спростування визначеного у звіті розміру матеріального збитку відповідачем не надано жодних доказів чи розрахунків, що є його обов`язком в силу приписів ст. 81 ЦПК України.

Щодо вирахування суми ПДВ та розрахунку коефіцієнту фізичного зносу представник відповідача у своєму відзиві стверджує, що позивачем при сплаті відшкодування на рахунок потерпілої особи не було розраховано коефіцієнт фізичного зносу та було сплачено відшкодування без урахування зносу.

Також, представник відповідачки зазначає, що відповідно до п. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач мав сплатити суму відшкодування без ПДВ на замінні складові.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Звертає увагу суду, що експертом було розраховано коефіцієнт фізичного зносу, який склав - 0,7, про що зазначалось у висновку №6214 від 20.05.2018.

Відповідно до висновку Експерта №6214 від 20.05.2018, вартість відновлювального ремонту Т3 MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_2 ) становить - 267 808,79 грн, а вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_2 ) складає - 111 520,74 грн (з урахуванням ПДВ на замінні складові).

Відповідно до п. 8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів, коефіцієнту фізичного зносу, вартість матеріального збитку - це вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу.

Тобто, вартість відновлювального ремонту ТЗ MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_2 ) з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу (матеріальний збиток) становить 111 520,74 грн (з урахуванням ПДВ на замінні складові).

Дійсно, відповідно до п. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Відповідно до Наказу №9557 від 17.10.2018 розмір регламентної виплати склав 99 613,14 грн (з вирахуванням ПДВ на замінні складові), яке позивачем було сплачено потерпілій особі, згідно платіжного доручення №993981 від 18.10.2018.

Оскільки, позивачем було сплачено відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до ст. 29 ЗУ та з вирахуванням ПДВ на замінні складові відповідно до п. 36.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», отже твердження представника відповідачки, щодо сплати відшкодування позивачем без урахування зносу та з урахуванням ПДВ є хибним та не відповідає дійсності.

Стверджує, що обсяг доказів поданих у позовній заяві та їх характер є достатніми для доведення розміру завданої шкоди.

МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2024 року позовні вимоги МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, що була виплачена регламентною виплатою потерпілому у розмірі 99 613,14 грн, та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 102 грн.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шелков С. Г. звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Учасники справи в судове засідання до апеляційного суду не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать довідки про доставку судових повісток-повідомлень в електронний кабінет Електронного суду та рекомендоване повідомлення про направлення судової повістки-повідомлення (а.с. 206-211).

Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та відзиві на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, можуть бути: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (ст. ст. 11, 15 ЦК України).

Крім того, частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон №1961-IV).

Відповідно до статті 3 Закону №1961-IV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до ст. 29 Закону №1961-IV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно частин 1-2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (стаття 33 Закону №1961-IV).

Відповідно до ст. 39 Закону №1961-IV МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Одним із завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У відповідності до підпункту «а» пункту 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння - транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, яка має містити певні відомості та визначені Законом додатки до заяви (пункт 35.1 статті 35 Закону №1961-IV).

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної витати), є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону№ 1961-IV).

Відповідно до положень частини 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 квітня 2018 року о 09:00 годині, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «TOYOTA PREVIA», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Патріотична та на перехресті вул. Горизонтальна, не надала дорогу автомобілю Mercedes-Benz, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що наближався праворуч, чим порушила вимоги п. 16.12 ПДР. При ДТП т/з отримали механічні пошкодження.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2018 року по справі №521/7290/18, яка залишена без змін постановою апеляційного суду від 08 жовтня 2018 року, закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП. Разом з тим, вказано, що вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно Централізованої бази даних МТСБУ, цивільна-правова відповідальність власника транспортного засобу «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_1 на момент вчинення вказаної ДТП застрахована не була.

05 травня 2018 року власник автомобіля марки Mercedes-Benz, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , звернувся до МТСБУ із повідомленням про ДТП та згодом надав заяву про виплату йому матеріального відшкодування від 14.09.2018.

Згідно проведеного СПД ОСОБА_4 звіту №6214 експертного, авто товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mercedes-Benz, д.р.н. НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 267 808,79 грн, вартість матеріального збитку становила 111 520,74 грн.

Згідно платіжного доручення №993981 від 18.10.2018, сплачено МТСБУ на рахунок ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у наведеному вище розмірі.

Претензією №СУ/50071/4 від 29.08.2019, запропоновано відповідачці протягом 7 днів з моменту отримання претензії в добровільному порядку компенсувати МТСБУ зазначені витрати та сплатити на рахунок МТСБУ суму боргу у розмірі 99 613,14 грн, проте вказана вимога залишилась без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги МТСБУ про стягнення з ОСОБА_1 відшкодування понесених витрат суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог та зазначив, що враховуючи, що відповідачкою було здійснено ДТП, що встановлено постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2018 року по справі №521/7290/18, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2018 року, а також прийнявши до уваги, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність не була застрахована при використанні транспортного засобу "TOYOTA", д.н.з. НОМЕР_1 , враховуючи той факт, що позивачем було відшкодовано вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mercedes-Benz, д.р.н. НОМЕР_2 , з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, відповідачкою має бути відшкодовано в регресному порядку шкоду понесену МТСБУ.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 зазначає, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2018 року по справі №521/7290/18 було закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Однак, колегія суддів не приймає до уваги дані твердження апеляційної скарги з огляду на наступне.

Так, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2018 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, було закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення на підставі пункту 7 ст. 247 КУПАП.

При цьому, відповідно до змісту зазначеної постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2018 року по справі №521/7290/18 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КАП України, яка була залишена в силі постановою апеляційного суду Одеської області від 08 серпня 2018 року, вина ОСОБА_1 була доведена та підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №155784 від 22.04.2018, схемою місця ДТП та письмовими поясненнями учасників ДТП.

Також апеляційним судом Одеської області зазначено, що матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено, що водій ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ) при виїзді на перехрестя рівнозначних доріг мала пропускати усі транспортні засоби, що рухалися праворуч, зокрема, автомобіль «МЕRCEDES-BENZ» НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 ..

Апеляційний суд також відхилив та визнав необґрунтованими твердження про те, що поєднавши закриття провадження у справі з одночасним визнанням особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, є взаємовиключними рішеннями і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття є неможливим, не засновані на положення вищевказаних норм КУпАП.

Окрім того слід зазначити, що застосування п. 7 ст. 247 КУпАП можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні ДТП провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від 07.02.2018 по справі №910/18319/16).

Також в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 в справі №465/674/19 зазначено про те, що тлумачення статті 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні ДТП провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в ДТП.

У постанові Верховного Суду від 04.03.2020 в справі №641/2795/16-ц зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо».

Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП України, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 в справі №686/4557/18).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В апеляційній скарзі також зазначено, що сума завданої шкоди є завищеною, а Звіт наданий позивачем не є належним та допустимим доказом по справі; при сплаті відшкодування на рахунок потерпілої особи не було розраховано коефіцієнт фізичного зносу та було сплачено відшкодування без урахування зносу, однак колегія суддів не приймає вищезазначене до увагу.

Так, як вірно зазначив суд першої інстанції висновок експерта №6214 від 20.05.2018 щодо встановлення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку є належним та допустимим доказом по справі, оскільки незалежна оцінка проводилась судовим експертом Федотовим Ф. В., який має вищу технічну освіту і кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» (свідоцтво №851, видане Центральною експертно - кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України 23.08.2013).

Отже, у відповідності до статей 76, 77, 79 ЦПК України висновок експерта №6214 від 20.05.2018 року про оцінку автомобіля Mercedes-Benz (д.р.н. НОМЕР_2 ) є належним доказом у справі.

Щодо тверджень про порушення процедури повідомлення іншого учасника ДТП про огляд пошкодженого транспортного засобу, слід зазначити, що з матеріалів справи встановлено, що судовим експертом Федотовим Ф. В. було направлено телеграму на адресу ОСОБА_1 із запрошенням на огляд транспортного засобу, однак у встановлений час вона до місця огляду не прибула, тому огляд пошкодженого в ДТП автомобіля проведений без її участі та за результатами огляду складений акт огляду КТС та фото таблиця з описом пошкоджень, про що зазначено у висновку експерта (а.с. 14-16)

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, експертом було розраховано коефіцієнт фізичного зносу, який склав - 0,7, про що зазначалось у висновку №6214 від 20.05.2018.

Відповідно до висновку експерта №6214 від 20.05.2018, вартість відновлювального ремонту Т3 MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_2 ) становить - 267 808,79 грн, а вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_2 ) складає - 111 520,74 грн (з урахуванням ПДВ на замінні складові).

Відповідно до п. 8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів, коефіцієнту фізичного зносу, вартість матеріального збитку - це вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу.

Тобто, вартість відновлювального ремонту ТЗ MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_2 ) з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу (матеріальний збиток) становить 111 520,74 грн (з урахуванням ПДВ на замінні складові).

На підставі вищевикладеного з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, перевіривши доводи позивача, та заперечення відповідачки, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм належну оцінку у відповідності до вимог ст. ст. 12, 80-89 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, доводи наведені в апеляційній скарзі суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням. Окрім того, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шелков Сергій Геннадійович, залишити без задоволення

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 15 червня 2026 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М. М. Драгомерецький

Р. Д. Громік

С. М. Сегеда

Оригінал: reyestr.court.gov.ua