Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №747/215/26 — Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/215/26

Провадження № 2-о/747/21/26

РІШЕННЯ

іменем України

19.06.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з даною заявою в порядку глави 13 ЦПК України, у якій просить суд винести обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 строком на 6 місяців та заборонити йому особисто і через третіх осіб переслідування та спілкування із заявницею, наближатися на відстань ближче 200 метрів до будинку заявниці, заборонити будь-які контакти із заявницею.

В обґрунтування заяви зазначає, що вона перебувала із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 2013 року, який 05 грудня 2025 року розірваний рішенням Талалаївського районного суду.

Причиною розірвання шлюбу стало те, що чоловік агресивно поводив себе по відношенню до заявниці, погрожував фізичною розправою. Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щодо питання утримання дитини батьком заявниця зверталась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. На даний час ОСОБА_2 веде себе аморально і агресивно, вчиняє стосовно неї домашнє насильство, зокрема психологічне, психологічний та фізичний тиск, неодноразово погрожував заявниці та її матері розправою та вбивством. 14 квітня 2026 року було винесено терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_2 строком на 5 діб, але погрози з його сторони мають систематичний характер, спрямовані на її залякування та підкорення, що унеможливлює спокійне та безпечне проживання заявниці та її дитини, оскільки внаслідок таких дій вона відчуває постійний психологічний тиск, страх, емоційну напругу, що негативно впливає на її здоров`я. Окрім того, ОСОБА_2 постійно пише їй смс-повідомлення з погрозами. Заявниця боїться за своє життя, життя дитини та своєї матері, та вважає, що вона є особою, яка зазнала домашнього насильства. Щоб забезпечити дієвий та ефективний спосіб захисту від повторного вчинення домашнього насильства заявниця просить суд застосувати відносно ОСОБА_2 обмежувальний припис, а саме – заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб переслідування та в будь-який спосіб спілкування з нею, наближатися на відстань ближче 200 метрів до місця її проживання – до будинку АДРЕСА_1 , заборонити йому вести листування, телефонні переговори з нею, або контактувати через інші засоби зв`язку, особисто і через третіх осіб.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18). Згідно з ч. 8 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. В силу статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів заінтересованих осіб. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.

Відповідно до ч.1 ст 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Частина 1 ст 350-5 ЦПК України передбачає, що справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб, але неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 754/11171/19. До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника (п. 2 ч. 1 ст 24 цього Закону). Враховуючи положення Закону України «про запобігання та продидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Заява ОСОБА_1 надійшла на розгляд судді 15.06.2026 року згідно протоколу розподілу. Учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджаєш розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017р. №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Згідно з п.11 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, рідні брати і сестри. Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 даного Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа. Положеннями ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців. Відповідно до ч. 2 ст 350-8 цього Кодексу про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Матеріалами справи підтверджений та доведений факт, що ОСОБА_2 вчиняє насильство щодо заявниці ОСОБА_1 , а тому є висока вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту ОСОБА_1 необхідно видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 .

Таким чином, заява про видачу обмежувального припису підлягає до задоволення. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, оскарження не зупиняє його виконання. Відповідно до ч. 2 ст 350-8 ЦПК про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника. В силу ч. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 24,26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ст.ст.263, 265, 350-1 – 350-8 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про видачу об межувального припису – задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 .

Визначити наступні тимчасові обмеження прав ОСОБА_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього наступні обов`язки, а саме:

- заборонити особисто чи через третіх осіб переслідування та в будь-який спосіб спілкування з ОСОБА_1 ;

- заборонити наближатися на відстань ближче 200 метрів до місця проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ;

- заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , або контактувати через інші засоби зв`язку, особисто чи через третіх осіб.

Встановити строк обмежувального припису шість місяців. Строк дії обмежувального припису обчислювати з дня ухвалення рішення.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Прилуцький РВП ГУНП України в Чернігівській області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік, а також виконавчий комітет Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України).

Суддя Л.В.Тіщенко