Суд: Кролевецький районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 17 червня 2026 р.
Справа: №579/1073/26
Суддя: Моргун О. В.
Справа № 579/1073/26
3/579/510/26
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 червня 2026 року Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Моргун О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Вернигори В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 ,
- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 25 квітня 2026 року о 19 год. 32 хв. в м.Кролевець по вул. Франка, керував електровелосипедом Fisher в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер Alkotest 6820, який показав результат - 1.62‰.
Під час розгляду в суді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечував обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснив, що 25 квітня 2026 року працівники поліції зупинили його без причин. Підтвердив факт керування транспортним засобом та вживання алкоголю.
Захисник просив провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення з тих підстав, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом як велосипедом.
Свідок ОСОБА_2 під час розгляду справи в суді пояснила, що 25 квітня 2026 року в м.Кролевець по вул. Франка син ОСОБА_1 їхав на електровелосипеді на педалях, вона їхала на іншому велосипеді.
Свідок ОСОБА_3 під час розгляду справи в суді пояснив, що він є поліцейським, 25 квітня 2026 року під час патрулювання по м.Кролевець зупинили ОСОБА_1 . Він керував електровелосипедом, був з ознаками алкогольного сп`яніння. Він їхав на електротязі.
Факт вчинення ОСОБА_1 указаного правопорушення підтверджується матеріалами справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 25.04.2026 року серії ЕПР1 № 649941 (а.с. 2);
- результатом проходження тестування на алкоголь приладом Драгер Alkotest 6820, тест №1495 від 25.04.2026 року (а.с.5);
- відео-файлами, які містяться на DVD-R диску лазерних систем зчитування (а.с. 7).
Згідно ст.ст. 251, 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення можливо приймати до уваги як належний доказ - зміст якого відтворює фактичну обставину, оскільки в судовому засіданні встановлено, що протокол складений уповноваженою особою у встановленому законом порядку, і ознаки діяння, вчиненого ОСОБА_1 25 квітня 2026 року о 19 год. 32 хв. в м.Кролевець по вул. Франка містять склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч. 12 ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1- 128-1, частинах першій і другій статті 129,статтях 132-1,133-1,133-2,139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Визначення транспортного засобу для цілей застосування ст. 130 КУпАП, вказаний нормативний акт не містить, а тому для вказаних цілей слід керуватися нормами спеціального законодавства та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 .
Згідно п.10.1 ПДР, транспортний засіб- пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Під загальне визначення транспортного засобу підпадають усі без винятку пристрої призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, зокрема велосипеди, гужові транспортні засоби, візки, самокати, тощо. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-IX від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023 р., визначено, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.
Електровелосипед у відповідності до пункту 1.10 Правил, відноситься до саме транспортних засобів, а не до велосипедів та, як наслідок особа, яка керує електровелосипедом, є водієм, а не велосипедистом.
У працівника поліції були всі підстави запропонувати пройти медичне освідування на стан алкогольного сп`яніння, вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, не порушено.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються серед іншого протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, показаннями засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Протокол про адміністративне правопорушення від 25.04.2026 року серії ЕПР1 № 649941 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2); результат проходження тестування на алкоголь приладом Драгер Alkotest 6820, тест №1495 від 25.04.2026 року (а.с.5); відео-файли, які містяться на DVD-R диску лазерних систем зчитування (а.с.7); пояснення свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні іншими доказами, які маються в матеріалах справи, та які заслуговують на увагу суду, не спростовано.
У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком ОСОБА_3 у судовому засіданні.
Даних про заінтересованість зазначеного свідка відсутні, його пояснення є логічними, послідовними, узгоджуються та взаємодоповнюються, об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим доказам, які містяться у матеріалах справ.
Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам і об`єктивно узгоджується між собою, та не викликають у суду сумнівів.
Доказів, які б могли спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, суду не надано і такі у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність серед іншого наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.
Доводи сторони захисту є необґрунтованими, викладені без надання доказів, зазначене суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою ухилення від відповідальності.
Таким чином, з досліджених у справі доказів встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до повідомлення відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області згідно облікових даних автоматизованої системи ІПНП вкладки ГСЦ «Посвідчення водія» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформації про отримання в органах МВС посвідчення водія не знайдено, позбавленим права керування не значиться (а.с.6).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який не має права на керування транспортними засобами, ступінь небезпеки для суспільства даного виду правопорушення, з метою запобігання вчиненню ним нових правопорушень, є підстави застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП для іншої особи.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Відповідно до ст. 40-1, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 283 - 285, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання цієї постанови в частині стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя О. В. Моргун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua