Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №521/1705/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/1705/26

Провадження №2/521/3328/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року місто Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя – Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Положенцева Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються згідно з судовим наказом Малиновського районного суду м. Одеси від 12.06.2019 року (справа №521/9414/19) про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ) аліментів для дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/4 до 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з моменту набрання рішенням суду законної сили і продовжувати до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 28 квітня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №468.

У подружжя ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Спільне життя у подружжя не склалось, у зв`язку з чим, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року по справі №521/9413/19 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

В подальшому відповідач звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з позивача аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 .

12.06.2019 року Малиновським районним судом м. Одеси було винесено судовий наказ, яким стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 заробітку /доходу платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_3 , до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Проте, позивач утримує ще одну неповнолітню дитину – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , біологічним батьком якого він є і для забезпечення потреб сина позивач кожного місяця перераховує кошти матері дитини ОСОБА_6 .

Відповідно до договору про сплату аліментів на дитину від 27.11.2025 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М., встановлено розмір, строки та порядок виплат аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 5000,00 грн. до досягнення ним повноліття.

Позивачем і до укладення вище вказаного договору сплачував аліменти на утримання сина, що підтверджується розпискою від 28.11.2025 року, яка складена позивачем та колишньою жінкою позивача – ОСОБА_6 .

Позивач призваний для проходження служби під час мобілізації, 07.11.2025 року зарахований до списків особового складу військової частин НОМЕР_3 та призначений на посаду старшого радіомінера відділення керованого мінування 2 інженерного взводу інженерно – саперної роти групи інженерного забезпечення.

У зв`язку з проходженням військової служби отримав захворювання та йому було проведено 3 операції з подальшим лікуванням. Хвороба безпосередньо вплинула на зниження доходу та призвела до значних витрат, які ускладнюють виплату аліментів.

Позивач не ухиляється від сплати аліментів, проте вказані вище обставини суттєво впливають на змогу позивача сплачувати аліменти у визначеному судовим наказом розмірі, тому він змушений звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів.

Представник відповідача – адвокат Фомічова А.О. подала відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволені позову відмовити.

При цьому зазначає, що твердження позивача про «зниження доходу» та «значні витрати» через хворобу є хибними та не підтвердженими жодними належними доказами. Перебування позивача у лавах ЗСУ є самостійним та беззаперечним доказом того, що позивач має постійний стабільний дохід у вигляді грошового забезпечення, що підтверджує можливість сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі, який є мінімальним. Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу фактичного здійснення витрат на утримання сина ОСОБА_7 . Позивач посилається на договір, яким встановлено суму аліментів на сина у розмірі 5000,00грн., як підставу для зменшення розміру аліментів для доньки ОСОБА_4 . Сума аліментів, у разі прийняття судом вказаних доводів та задоволення позову складе 2522,8 грн. на місяць. Наявність договору про сплату аліментів у розмірі 5000,00 грн. на користь сина позивача не може бути підставою для зменшення розміру аліментів на доньку ОСОБА_4 .

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про слухання справи сповіщені належним чином та своєчасно. Представник надав заву про підтримання позовних вимог та слухання справи у відсутності сторони позивача.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про слухання справи сповіщена належним чином та своєчасно. Надала заяву про слухання справи у її відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 28 квітня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №468.

Сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис №7071 від 04.08.2016 року.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року по справі №521/9413/19 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

12.06.2019 року Малиновським районним судом м. Одеси було винесено судовий наказ, яким стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 заробітку /доходу платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_3 , до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Проте, позивач зазначає, що утримує ще одну неповнолітню дитину – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , біологічним батьком якого він є і для забезпечення потреб сина позивач кожного місяця перераховує кошти матері дитини ОСОБА_6 .

Відповідно до договору про сплату аліментів на дитину від 27.11.2025 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М., встановлено розмір, строки та порядок виплат аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 5000,00 грн. до досягнення ним повноліття.

Як стверджує позивач, він і до укладення вище вказаного договору сплачував аліменти на утримання сина, що підтверджується розпискою від 28.11.2025 року, яка складена позивачем та колишньою жінкою позивача – ОСОБА_6 .

Позивач призваний для проходження служби під час мобілізації, 07.11.2025 року зарахований до списків особового складу військової частин НОМЕР_3 та призначений на посаду старшого радіомінера відділення керованого мінування 2 інженерного взводу інженерно – саперної роти групи інженерного забезпечення.

У зв`язку з проходженням військової служби отримав захворювання та йому було проведено 3 операції з подальшим лікуванням. Хвороба безпосередньо вплинула на зниження доходу та призвела до значних витрат, які ускладнюють виплату аліментів.

У зв`язку з чим звернувся до суду про зменшення розміру аліментів.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі( ч.3 ст. 181 СК України).

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом ( ч.1 ст. 192 СК України).

Згідно з п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 №3 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

За ст.ст.181, 192 СК, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16-ц.

З огляду на вказане вище та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України, слід зробити висновок, що позивач посилаючись на вказані обставини, зокрема, щодо неможливості сплачувати аліменти у визначеному судовим наказом від 12.06.2019 року розмірі на утримання доньки ОСОБА_4 , у зв`язку з значним погіршенням його матеріального становища, мав довести суду ці обставини належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, відповідно до вимог ст. ст. 77-80 ЦПК України, однак таких обставин суду позивачем не доведено.

Доказів на підтвердження погіршення матеріального становища позивача, що унеможливлює надання ним утримання доньки у визначеному судовим наказом розмірі, суду не надано.

Отже, позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин, що передбачені ст. 192 СК України, які б слугували підставами для зменшення розміру аліментів визначених судовим рішенням за позовом платника аліментів.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру аліментів, стягнутих з позивача судовим наказом Малиновського районного суду м. Одеси від 12.06.2019 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (SeryavinandOthers v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Згідно з ч.1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем компенсації з боку відповідача не підлягають, а покладаються на позивача.

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Суддя: І.В. Плавич