Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №947/3461/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/3461/26

Провадження № 2/947/2015/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кондратенко Ю.Д. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини -

встановив :

26.01.2026 року, адвокат Мартишко А., який представляє інтереси ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом, в якому просив суд, стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 94502 грн.

Позов вмотивовано тим, що розмір аліментів, які стягується з нього недостатньо на всі необхідні витрати на дитину, які вона несе додатково на утримання сина ОСОБА_4 , а саме : відвідування сином секції карате у ГО «Яструб», басейн з додатковими заняттями з плавання, на придбання необхідного спортивного інвентаря та речей для занять з плавання. Крім цього, для підвищення освітнього рівня дитини, розвитку його здібностей та забезпечення йому в майбутньому якісної освіти син ОСОБА_5 2016 року народження відвідує додаткові заняття з англійської мови, комп`ютерного програмування, зайняття в ТОВ «Заклад дошкільної освіти «Барбариски», а загалом на суму 94502 грн.

Сторона відповідача подала до суду відзив у якому проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на недоведеність позову.

В судовому засіданні представник позивачка позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та додатково надані письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частиковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 51 Конституції України передбачає що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтями 141,142,150 СК України передбачено - мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. У свою чергу, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Проживання їх окремо від дитини – не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У відповідності з ч. 2 та 3 ст. 157 СК України, той з батьків хто проживає окремо від дитини - зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини

Стаття 180 СК України передбачає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 185 СК України передбачено – той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана – зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), розмір яких, у разі спору, визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення, а саме : стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей і т.і.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких наведено у зазначеній статті. До таких особливих обставин закон відносить і випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат у зв`язку з тим, що страждає на хворобу. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

З аналізу судової практики ВС випливає, що до додаткових витрат, передбачених ст. 185 СК України, відносять : 1) навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком/матір?ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі ; 2) розвиток здібностей дитини, а саме, витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтверджені відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками ; 3) оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря чи на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров?я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там) ; 4) лікування (систематичні витрати, понесені у зв?язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).

Відповідно до ст.ст. 8,12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні ЄСПЛ від 11.07.2017 року (заява № 2091/13) у справі «М. С. проти України» стверджується, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Верховний Суд України звернув увагу, що, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі (постанова від 13.09.2017 р. у справі № 6-1489цс17).

Правова позиція ВСУ від 24.02.2016 р. у справі № 6-1296цс15, наголошує, що виходячи з аналізу ст. 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів на аліменти, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ, практики Верховного Суду, дає підстави суду для висновку про те, що рівність прав батьків - є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток, належне виховання та стан здоров`я дитини, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.82ч.4 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області у справі №509/2360/22 від 17.07.2023 р., яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду 01.07.2022 р. і до досягнення дитиною повноліття. Вказаним рішенням було встановлено, що у шлюбі сторін, розірваного рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 18.05.2023 р., яке набрало законної сили 19.06.2023 р., народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постійно, з 2021 р. проживає з позивачкою та знаходиться на її повному матеріальному забезпеченні, що не заперечувалось представниками сторін ні в позові, ні у письмовому відзиві на позов.

Суд також встановив, що починаючи з травня 2021 р. подружжя не проживає однією сім`єю. Позивачка проживає разом з дитиною окремо від відповідача, який немає на своєму утриманні інших утриманців. Відповідач працює в ТОВ «Авіакомпанія «Аероджет» інженером з технічного обслуговування, ремонту та діагностики техніки середній місячний заробіток становить 8205,98 грн. (а.с.74).

Суд бере до уваги діагноз малолітнього сина «кілеподібна деформація грудної клітини», поставлений лікарем КНП «ДМП № 6» ОМР від 25.10.2023 р. з рекомендацією лікаря – заняття з плавання (а.с.21об.), що покладає на його матір (позивачку) додаткові витрати з медичних послуг з лікування та медичного обстеження дитини, що також встановлено рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області у справ № 509/7482/23 від 14.03.2024.

Позивачка понесла витрати на дуплексне сканування судин голови та шиї сина ОСОБА_6 від 04.09.2023 (а.с.28об.-29) на суму 1200 грн. та офтальмологічне обстеження від 24.08.2023 у ПП ОСОБА_7 на суму 500 грн. (а.с.29об. – 30); на відвідування ОСОБА_5 секцій та занять з плавання на суму 3970 від 03.07.2024 (а.с.33-36об.) та 18060 грн. від 15.07.2025 (а.с.33об., 42об.), витрат на придбання речей для занять з плавання на суму 730 грн. від 18.07.2023 (а.с.22об.) та на придбання йому спортивних кросівок розміру 35 в ТОВ «Атлетікс» 19.09.2024 на суму 1499 грн. (а.с.32).

Крім цього позивачка додатково несе витрати на відвідування ОСОБА_5 закладу дошкільної освіти ТОВ «Барбаріскі», про що надано квитанції від 15.07.2024 та 29.07.2024 на суму 7600 та 7600 грн. (а.с.40об.-41).

Для підвищення освітнього рівня дитини, розвитку його здібностей та забезпечення йому в майбутньому якісної освіти малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує комп`ютерного програмування, за які позивачкою сплачено 1000 грн. від 17.09.2025 та 3600 грн. від 24.09.2025 (а.с.38об.-40).

Вищевказані витрати на дитину ОСОБА_8 2016 року народження є документально доведеними – відносяться до додаткових витрат на дитину, які повинні за Законом нести батьки дитини в рівних частках.

Таким чином загальна сума додаткових витрат на дитину сторін складає 45759 грн., і 1/2 частина яких становить 22879,50 грн., які суд, виходячи з принципу справедливості та розумності, вважає необхідним стягнути з відповідача.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача з приводу того, що вищевказані витрати не відносяться до додаткових витрат на утримання дитини в розумінні ст. 185 СК України.

Суд вважає, що відповідач зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на свою дитину, яка потребує лікування у зв`язку з встановленим діагнозом, а також потребує заняття спортом, що укріплює стан здоров`я дитини, а також щодо підвищення освітнього рівня дитини та забезпечення йому в майбутньому якісної освіти, з приводу чого дитина відвідує заняття з комп`ютерного програмування, і які в змозі сплачувати відповідач.

Однак, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення додаткових витрат, які понесла позивачка, на утримання сина ОСОБА_6 2016 року народження, щодо витрат:

-на психолога в період з 14.05.2023 по 26.07.2023 на суму 8000 грн. (а.с.22-28), оскільки «Общий протокол по результатам обследования от 14.05.2023», не відповідає вимогам до офіційного документу, оскільки він ніким не підписаний, в ньому не зазначено ким він був складаний та на підставі чого. Крім цього не надано відповідного свідоцтва ОСОБА_9 , з якого випливає, що вона є психологом, а квитанції на а.с.28 не містять ідентифікаційних даних;

-витрат на суму 7100 (а.с.30об.-31о.б.) оскільки з платіжних інструкцій не вбачається на кого, і за які послуги ці вони були перераховані позивакою;

-витрати на зайняття ОСОБА_5 курсів англійської мови на суму 1246 грн. від 27.04.2023 (а.с.37), які вже були предметом розгляду справи №509/7482/23 (а.с.82);

-не підтвердженні витрат позивачки на суму 12000 грн., згідно акту наданих послуг №117 від 28.06.2024 (а.с.41об.);

-витрати позивачки у сумі 1400 від 16.09.2025 (а.с.37об.) та у сумі 3150 грн. від 01.10.2025 на ім`я ФОП ОСОБА_10 за договором оферти (а.с.38), оскільки не надано доказів, які саме послуги надавала ця особа сину позивачки ОСОБА_4 .

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (24,21%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13,76-89,258-273 Цивільно-процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 22879,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 647,73 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Я. В. Бескровний