Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №727/6615/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В.Т., за участі секретаря судового засідання Філатової К. А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Третьякової Яни Юріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 травня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн в дохід держави.

ОСОБА_1 ставиться в порушення, що він 01 травня 2026 року о 15 год. 32 хв. у м. Чернівці, по вул. Юрія Федьковича, 21 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 травня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною у зв`язку із порушенням судом норм процесуального і матеріального права.

Провадження №33/822/246/26 Головуючий у І інстанції: Одовічен Я. В.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Марчук В.Т.

Висновок суду про те, що підставою для зупинки транспортного засобу було повідомлення на спецлінію «102» щодо керування ним автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, є необґрунтованим, оскільки суд не перевірив наявність такого повідомлення та його зміст.

В доповнення до апеляційної скарги адвоката Третьякової Я. Ю., поданих в інтересах ОСОБА_1 зазначається про недоведеність наявності підстав для зупинки транспортного засобу.

Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП складена після події у вказаній справі.

Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, ветераном війни, особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни та отримав тяжке бойове поранення під час виконання бойового завдання.

Отримана ОСОБА_1 вибухова травма, контузія, акубаротравма, поранення ока та інші наслідки бойового порання можуть впливати на зовнішній вигляд, координацію рухів, поведінку та його фізичний стан.

ОСОБА_1 на даний час продовжує проходити військову службу, а позбавлення його права керування транспортним засобом безпосередньо впливає на можливість виконання ним завдань, пов`язаних із захистом Держави.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та наявні у справі докази, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Третьякової Я. Ю., які просили задовольнити апеляційну скаргу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги судом першої інстанції не були виконані.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно, до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №654575 від 01 травня 2026 року (а. с. 1), притягається до адміністративної відповідальності у зв`язку з тим, що він, цього ж дня, о 15 год. 32 хв. у м. Чернівці, по вул. Федьковича, 21, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Згідно із пунктом 2, 3, 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України, 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі- Інструкції) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Водночас, відповідно до вимог пункту 1 розділу ІІ Інструкції, обов`язковою передумовою для огляду на стан сп`яніння є наявність у особи ознак сп`яніння.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654575 від 01 травня 2026 року (а. с. 1) вбачається, що працівники поліції зазначили такі ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 : запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

Водночас із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції (а. с. 9) встановлено, що як на підставу для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння працівники поліції вказали на наявність орієнтування на лінію «102» на нього та вказали про наявність запаху алкоголю із салону транспортного засобу (04 хв. 26 сек. та 06 хв. 05 сек. відеозапису). При цьому ОСОБА_1 факт вживання алкогольних напоїв заперечував.

Із зазначеного відеозапису вбачається, що до повідомлення ОСОБА_1 про наявність у нього ознак сп`яніння працівники поліції вказували на наявність у нього очевидних поранень (04 хв. 05 сек.).

Із копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 17 серпня 2015 року встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 № 67 від 24 січня 2023 року ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 01 жовтня 2022 року по 24 січня 2023 року.

З довідки Державної прикордонної служби України № 2519 від 09 червня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 23 квітня 2024 року по теперішній час, виконує завдання в зоні ведення активних бойових дій та бере участь у заходах із відсічі збройної агресії російської федерації проти України.

Відповідно до довідки військової частини № НОМЕР_5 від 05 березня 2025 року ОСОБА_1 07 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого удару FPV-дроном одержав вибухову травму, вогнепальне осколкове поранення з розривом нижньої повіки зліва, контузію лівого ока важкого ступеня, акубаротравму без перфорації барабанних перетинок, цефалгічний синдром.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 10464/25/549/В від 11 червня 2025 року причиною інвалідності ОСОБА_1 є поранення, одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних із перебуванням на фронті.

Аналогічні відомості щодо травм ОСОБА_1 містить виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 581/37 від 27 березня 2025 року.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 від 03 липня 2025 року ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності II групи внаслідок війни.

З копії військового квитка ОСОБА_1 та довідки військової частини НОМЕР_7 № 08/1212 від 11 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу в Державній прикордонній службі України.

ОСОБА_1 неодноразово нагороджений грамотами Державної прикордонної служби України, а також відзначений нагрудним знаком «Відмінний прикордонник».

Крім того, указом Президента України від 17 лютого 2016 року № 52/2016 ОСОБА_1 нагороджено відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», а указом Президента України від 05 серпня 2022 року № 559/2022 його нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України».

Наведені нагороди підтверджують проходження військової служби ОСОБА_1 та його участь у захисті Батьківщини, зокрема з 2016 року.

Долученими до матеріалів справи медичними документами підтверджується, що 07 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого удару FPV-дроном ОСОБА_1 одержав вибухову травму, вогнепальне осколкове поранення з розривом нижньої повіки зліва, контузію лівого ока важкого ступеня, акубаротравму без перфорації барабанних перетинок, цефалгічний синдром.

Зазначені травми, на переконання суду апеляційної інстанції, істотно посилюють необхідність належного обґрунтування наявності у ОСОБА_1 ознак стану сп`яніння.

За таких обставин встановлені травми ОСОБА_1 , зокрема розрив нижньої повіки зліва, контузія лівого ока важкого ступеня та супутні травми обличчя, вказують на безпідставність твердження працівників поліції про наявність у нього ознаки алкогольного сп`яніння у вигляді «зміни забарвлення шкірного покриву обличчя».

Крім того, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 до встановлення ознак сп`яніння, не вставав та не виходив з автомобіля, що, з урахуванням наявних в нього контузій, ставить під сумнів можливість визначення працівниками поліції порушення координації рухів ОСОБА_1 .

Слушними є доводи сторони захисту про те, що зафіксовані на відеозаписі ознаки алкогольного сп`яніння, наявні на переконання працівників поліції у ОСОБА_1 , не відповідають ознакам сп`яніння, відображеним у протоколі.

Так, на дослідженому судом відеозаписі зафіксовано, як працівниця поліції стверджує про наявність виключно запаху алкоголю із салону транспортного засобу (04 хв. 26 сек. та 06 хв. 05 сек. відеозапису).

Водночас працівники поліції не вказують, що чують запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 , а припускають щодо наявності такого запаху з салону автомобіля.

Разом з цим, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації його рухів та зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, відомості про які не зафіксовано на долученому до матеріалів справи відеозаписі.

За таких обставин, розбіжність у ознаках алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 між відеозаписом та протоколом про адміністративне правопорушення у сукупності з численними бойовими травмами, отриманими ОСОБА_1 07 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання внаслідок удару FPV-дроном, вказують на недоведеність наявності підстав, визначених п. 1 розділу ІІ Інструкції, для проведення його огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, наявні у ОСОБА_1 травми зумовлюють обґрунтовані сумніви щодо визначених працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, а відтак свідчать про недоведеність правомірності здійснення його огляду на стан сп`яніння, що виключає доведеність складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Районний суд не звернув належної уваги на наведені вище недоліки, а отже постанова Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 травня 2026 року підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а отже апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова районного суду — скасуванню із закриттям провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя [підпис] В.Т. Марчук