Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №387/679/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/679/26

Номер провадження по справі 3/387/206/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новорайськ Бериславського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ст. 185 КпАП України -

У С Т А Н О В И В :

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №484957 від 23.04.2026 зазначено, що ОСОБА_1 23.04.0026 о 23:20 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в м. Помічній, вчинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції, а саме: виражався нецензурною лайкою, намагався вчинити бійку та на неодноразові вимоги припинити протиправні дії не реагував.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином засобами поштового зв`язку. Проте поштовий конверт повернувся на адресу суду без вручення з відміткою відділення поштового зв`язку: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа зобов`язана в розумні проміжки часу вживати заходів для того, щоб дізнаватися про стан відомого їй судового провадження.

Судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про дату, час і місце судового засідання, однак, маючи достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, до суду не з`явився, письмових пояснень чи заперечень щодо протоколу не подав.

З урахуванням принципу пріоритету публічного інтересу, сформульованого у практиці Європейського суду з прав людини, а також необхідності забезпечення своєчасного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КпАП України провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

За змістом ст. 252 КпАП України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 185 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України, полягає у відкритій відмові від виконання законного розпорядження чи вимоги працівника поліції або в іншій формі злісної непокори такому розпорядженню чи вимозі.

Вказане тлумачення викладене в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 та п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів».

Обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КпАП України, є наявність законної та чітко сформульованої вимоги працівника поліції, яку особа умисно відмовилася виконати.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому викладається суть інкримінованого особі правопорушення, а тому саме наведені в ньому обставини визначають межі судового розгляду.

Однак формулювання фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 484957 від 23.04.2026, не містить конкретизації законної вимоги працівника поліції, яку ОСОБА_1 нібито не виконав.

Так, у протоколі зазначено лише, що останній висловлювався нецензурною лайкою, намагався вчинити бійку та не реагував на вимоги припинити протиправні дії. Разом з тим не наведено, яку саме законну вимогу було висунуто працівниками поліції, кому саме вона була адресована, у чому полягала відмова від її виконання та які конкретні дії особи свідчили про злісну непокору.

Із досліджених у судовому засіданні відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції також не вбачається висування ОСОБА_1 чітких та зрозумілих законних вимог, невиконання яких могло б утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України. Зафіксовані на відеозаписі висловлювання працівників поліції на кшталт «заспокойтеся» та «ще одне попередження і вас буде затримано» не дають можливості встановити факт умисного невиконання конкретної законної вимоги працівника поліції.

Сам по собі факт емоційної поведінки особи, використання нецензурної лексики чи активної жестикуляції без встановлення факту невиконання конкретної законної вимоги працівника поліції не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України.

Таким чином, надані суду докази не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не вправі самостійно змінювати фабулу правопорушення або відшукувати докази на підтвердження винуватості особи, оскільки це суперечить принципу рівності сторін та порушує право особи на захист.

За таких обставин суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України, не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КпАП України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, 185, 245, 247, 251, 252, 280 КпАП України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КпАП України - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер