Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №387/690/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/690/26

Номер провадження по справі 3/387/214/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України,

У С Т А Н О В И В :

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №840180 від 03.04.2026, ОСОБА_1 01.04.2026 в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , а саме дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її адресу грубою брутальною лайкою та погрозами.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та повідомив, що ОСОБА_2 умисно викликала поліцію та вчиняла провокативні дії.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні надала пояснення, в яких зазначила, що коли вона перебувала у батька вдома, до будинку зайшов ОСОБА_1 , який почав голосно кричати на ОСОБА_2 . Але нецензурної лайки не чула. Остання відчинила двері та виштовхнула ОСОБА_1 з будинку.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні надала пояснення, в яких зазначила, що перебувала в будинку, коли до нього зайшов ОСОБА_1 . Вона чула лише крики, оскільки стояла спиною до присутніх та безпосередньо події не бачила. Нецензурної лайки також не чула.

Потерпіла ОСОБА_2 в судові засідання не з`являлася, хоч про дату час і місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Суд перевірив матеріали адміністративної справи та дійшов до таких висновків.

У відповідності до вимог ст.7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КпАП України завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Відповідно до відомостей, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КпАП України.

Разом з тим, дана норма Закону передбачає адміністративну відповідальність за вчинення особою домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до п.п.3, 4, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд бере до уваги письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , а також свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , надані під час оформлення матеріалів працівниками поліції, відповідно до яких ОСОБА_1 вчинив конфлікт із ОСОБА_2 та висловлювався на її адресу нецензурною лайкою.

Разом із тим під час судового розгляду свідок ОСОБА_3 не підтвердила факт висловлювання ОСОБА_1 нецензурної лайки або погроз на адресу потерпілої, зазначивши, що чула лише крики. Свідок ОСОБА_4 також не підтвердила зазначених обставин.

Потерпіла ОСОБА_2 до суду не з`явилася, у зв`язку з чим відомості, викладені в її письмових поясненнях, не були перевірені судом шляхом безпосереднього допиту.

За таких обставин наявні у справі письмові пояснення самі по собі не можуть бути визнані достатніми та беззаперечними доказами вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду іншими належними та допустимими доказами.

У зв`язку з цим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, в його сукупності, суд дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КпАП України України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.62 Конституції України, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 173-2 КпАП України – закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КпАП України, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер