Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №204/1427/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/1427/25

Провадження № 2/204/192/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

19 травня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири у розмірі 45 350,00 та судові витрати по справі. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_3 .13.12.2024через недбалість сусіда квартири АДРЕСА_3 , що розташована поверхом вище, відбувалося залиття його квартири АДРЕСА_4 . Причиною вказаного залиття стало халатне відношення власника квартири АДРЕСА_5 , а саме не закриття крану холодного водопостачання. Позивач зазначає, що вина відповідача встановлена в акті від 13.12.2024. З урахуванням поданої заяви від 20.04.2026 про зменшення позовних вимог просив стягнути з відповідачки суму матеріальної шкоди у розмірі 5000 грн. Оскільки, відповідач добровільно завдану шкоду відшкодовувати не бажає, позивач для захисту та відновлення своїх порушених прав змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 05.03.2025 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання (а.с.26).

31.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позов у якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки не доведено що залиття сталося з її вини . Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09.06.2025 за клопотанням позивача по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу та провадження по справі зупинено (а.с. 56-57).

05.03.2026 від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали цивільної справи №204/1427/25 без виконання ухвали суду від 09.06.2025 про призначення будівельно-технічної експертизи, через несплату коштів на рахунок експертної установи для проведення вказаної експертної.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10.03.2026 провадження у цивільній справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 23.03.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засіданняне з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. .

Відповідач в судове засідання не з`явилася про час та місце розгляду справи була неодноразово повідомлена у встановленому законом порядку, а саме направленням на адресу проживання судових повісток, представник який діє в її інтересах адвокат Логвінова В.В. заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву. Крім того позивачем не надано доказів на підтвердження розміру завданих збитків, а також саме вини відповідачки у залитті . Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Предметом вказаного спору є вимога про відшкодування шкоди, що заподіяна власнику квартири внаслідок її залиття.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 (п.2.3.6), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт, затверджений додатком №4 до даних Правил. Даним Актом передбачено складання його комісією, опис і що трапилось, причини, висновок комісії про те, що потрібно зробити і хто заподіяв шкоду, з таким Актом ознайомлюється відповідних мешканців квартир і затверджується керівником ЖЕО.

Також, згідно цих Правил, власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване в установленому законом порядку.

Заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Не усунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов`язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку (п.2.3.6).

Причинами, що погіршують роботу системи, є в тому числі порушення правил експлуатації жилих приміщень і водопровідно-каналізаційних систем, несправність запірно регулювальної арматури, несвоєчасне усунення протікання, тощо.

Під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньо будинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців (п.5.3.4.).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником1/3 частини квартири АДРЕСА_6 , що підтверджується свідоцтвом № 297. Виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сидельковською Ю.Ю. від 25.07.2016. (а.с.9).

Із долучених до матеріалів справи документів вбачається, що 13.12.2024 мешканкою квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_4 , яка діє на підставі довіреностей від власника квартири: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . В присутності двох свідків, а саме сусідів квартири АДРЕСА_5 – ОСОБА_6 та квартири АДРЕСА_7 – ОСОБА_7 було складено акт про те, 13.12.2024 квартира АДРЕСА_6 , була залита водою від вище розташованої квартири АДРЕСА_8 , причиною залиття зазначено: не закриття крану холодного водопостачання на кухні у квартирі АДРЕСА_9 (9 поверх). ОСОБА_4 також вказано, що за вищевказаною адресою виявлено наступні пошкодження: сліди затоплення на стелі у приміщеннях: кухня, коридор, спальня; пошкоджені шпалери на стінах у коридорі, кухні, спальні, на шпалерах помітні мокрі сліди від води; підлога суха, але видно сліди, що залишилися після затоплення, що підтверджується актом про залиття квартири від 13.12.2024 (а.с.5).

Як вбачається із матеріалів справи, обсяг завданої шкоди позивачем первісно оцінено приблизно у розмірі 45 350,00 грн. на підтвердження чого, долучено фотознімки пошкоджених речей, які знаходились у квартирі та власний розрахунок матеріальної шкоди (а.с.10-22).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; вина.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

У даному випадку причина затоплення квартири має бути підтверджена актом про затоплення чи висновком судового експертного-будівельного дослідження. Якщо позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, то завдана шкода підлягає стягненню з відповідача в суді.

Як вже судом було зазначено раніше, з наданих позивачем документів вбачається, що 13.12.2024 мешканкою квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_4 , яка діє на підставі довіреностей від власника квартири: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . В присутності двох свідків, саме сусідів квартири АДРЕСА_5 – ОСОБА_6 та квартири АДРЕСА_7 – ОСОБА_7 було складено акт про те, 13.12.2024 квартира АДРЕСА_6 , була залита водою від вище розташованої квартири АДРЕСА_8 , причиною залиття зазначено: не закриття крану холодного водопостачання на кухні у квартирі АДРЕСА_9 , обсяг яких останньою оцінено приблизно у розмірі 45 350,00 грн. На підтвердження чого, позивачка надала фотознімки пошкоджених речей, які знаходились у її квартирі.

У свою чергу, акт про залиття - це обов`язковий документ, який складається комісією з метою фіксування події та з`ясування причин залиття приміщення.Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05 2005 у№ 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиціїУкраїни 25.08.2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та йогонаслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинковісистеми опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинковогокомітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім?я, по батькові власника(наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, формавласності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, щовчинила залиття.

Складання акту про наслідки залиття житлового приміщення з порушенням вищевказаних вимог (діючого законодавства) є однією з підстав для відмови в задоволенні позовної заяви оскільки акт, в розумінні закону, є єдиним документом, яким підтверджується факт залиття квартири.

Така позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, який у постанові від 21.02.2018 у справі №2-1974/11 виснував наступне: «виходячи з викладеного, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, що вищевказаний акт від 12 грудня 2007 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші необхідні для такого документа реквізити. Тому цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди».

В постанові Верховного суду від 25.11.2020 у справі №344/11147/17 визначено, що: «акт від 08 липня 2017 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, відсутній висновок про встановлення вини особи, яка вчинила залиття та інші необхідні для такого документа реквізити, а тому обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. Інших доказів неправомірності дій відповідача щодо залиття належної позивачу квартири матеріали справи не містять.».

У постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №242/4773/17 міститься наступний висновок: «… цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов`язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду».

Таким чином, в даному спорі суду не надано доказів, що саме з вини відповідача у справі сталося залиття належної позивачу частини квартири АДРЕСА_4 за обставин, вказаних у позові, а також те, що позивачу заподіяно матеріальну шкоду.

Надані позивачем до позовної заяви фотознімки з пошкодженням не є належними та допустимими доказами у справі, зокрема, факту залиття належної позивачу квартири саме з провини відповідачки, оскільки не вказують на наявні та очевидні відомості щодо характеру залиття та його причини.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 5000 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачу у задоволені вимог позову відмовлено, то судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 12, 76 - 81, 89, 133, 141 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач – ОСОБА_3 , (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 );

Представник відповідача – адвокат Логвінова Вікторія Володимирівна (адреса місця знаходження: вул. 93-ї Холодноярської бригади, буд. 1, прим. 1, м. Дніпро.

Суддя: С.В.Чудопалова