Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №201/13765/24 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа №201/13765/24

Провадження №1-кп/201/1070/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра кримінальне провадження №12024041650001696 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ульянівськ, РФ, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого

у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

потерпіла ОСОБА_6

перекладач

ОСОБА_7 Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 14.07.2025, №793/2025 від 20.10.2025, №40/2026 від 12.01.2026, №342/2026 від 27.04.2026 із затвердженням Верховною радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.

14.10.2024 приблизно о 15:50 годин ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що на всій території України введено воєнний стан, перебуваючи у приміщенні громадської вбиральні, розташованої при вході на Монастирський острів, що знаходиться на території Центрального парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, за адресою: м. Дніпро, пл. Шевченка, 1, побачив при вході касу з грошовими коштами у сумі 210 гривень, які належать КП «Міська інфраструктура» ДМР, та мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy М12, імеі 1 - НОМЕР_1 , імеі 2 - НОМЕР_2 , блакитного кольору, вартістю 3364 гривень 20 копійок, який належить потерпілій ОСОБА_6 , які визначив об`єктом свого злочинного посягання та в цей час у нього виник умисел, направлений на відкрите викрадення майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, у зв`язку з чим він вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 , засудженим за вказаний злочин вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09.12.2024, розподіливши ролі між собою.

Так, ОСОБА_3 , виконуючи свою роль, реалізуючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_8 , для подавлення волі та супротиву потерпілої ОСОБА_6 , штовхнув її руками в область ключиці, в результаті чого остання впала на стілець. Реалізуючи далі свій злочинний намір, ОСОБА_3 , почергово наніс два удари кулаком правої руки в область щелепи зліва та в тім`яну область голови з лівої сторони потерпілій ОСОБА_6 , яка продовжувала залишатися у положенні сидячи на стільці, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: слабко вираженого синця у лівій щічній області ближче до виличної ділянки з крововиливом зі сторони слизової оболонки лівої щоки в проекції верхньої щелепи, а також внутрішньо-шкірного крововиливу у волосистій частині голови в лівій тім`яній ділянці, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 3174е від 17.10.2024, є легкими тілесними ушкодженнями, що мають незначні скороминущі наслідки.

В цей час ОСОБА_8 , виконуючи свою роль та розуміючи, що його дії носять відкритий характер для потерпілої, взяв з каси грошові кошти в розмірі 210 гривень, які належать КП «Міська інфраструктура» ДМР та мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy М12, імеі 1 - НОМЕР_1 , імеі 2 - НОМЕР_2 , блакитного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_6 , та вийшов з приміщення громадської вбиральні.

Після чого, ОСОБА_3 без попередньої на то змови з ОСОБА_8 , вийшов за межі своєї ролі у вчиненому в співучасті з ОСОБА_8 , усвідомлюючи характер своїх протиправних дій та користуючись тим, що потерпіла ОСОБА_6 фізично не могла чинити рівний опір дорослому чоловіку та перебувала у наляканому стані, з метою приховування вчиненого кримінального правопорушення, за допомогою клейкої стрічки «скотчу» зв`язав руки потерпілій ОСОБА_6 та залишив останню всередині громадської вбиральні, зачинивши на ключ вказане приміщення, чим остаточно позбавив останню можливості вільно рухатися і можливості вийти з вищевказаного приміщення без допомоги сторонніх осіб.

В подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , утримуючи при собі викрадене майно, а саме: грошові кошти в розмірі 210 гривень, які належать КП «Міська інфраструктура» ДМР та мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy М12, імеі 1 НОМЕР_1 , імеі 2 - НОМЕР_2 , блакитного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_6 , покинули місце вчинення злочину в невідомому напрямку, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3364 гривень 20 копійок та КП «Міська інфраструктура» ДМР майнову шкоду на загальну суму 210 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 186 КК України, а саме, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану та ч. 1 ст 146 КК України, а саме, незаконне позбавлення волі людини.

ІІ. Позиція сторони захисту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково. Пояснив, що змови між ним і ОСОБА_8 не було. З останнім обвинувачений познайомився за 15 хвилин до вчинення кримінального правопорушення коли обвинувачений вийшов на перерву та пішов в магазин «АТБ», на касі якого вони і зустрілися.

Після цього обвинувачений ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , за пропозицією останнього, пішли на Монастирський острів розпиваючи спиртні напої. На Монастирському острові ОСОБА_8 зайшов до громадської вбиральні, а через деякий час вийшов і тоді ОСОБА_3 теж зайшов до громадської вбиральні, де побачив потерпілу ОСОБА_6 , яка була контролером.

Вийшовши із вбиральні, обвинувачений ОСОБА_3 підійшов до кімнати адміністратора де сиділа потерпіла ОСОБА_6 та вдарив її долонею лівої руки по правій щоці за образливі слова в його бік. Після цього, злякавшись що в приміщенні громадської вбиральні ведеться відеоспостереження, ОСОБА_3 взяв скотч і перемотав ним руки потерпілій, потім взяв ключ, що лежав поруч, вийшов з приміщення громадської вбиральні та закрив її. При цьому грошей і телефону він не бачив. Вважає, що ОСОБА_8 забрав телефон та грошові кошти самостійно, без вказівок ОСОБА_3 .

Після того як ОСОБА_3 зачинив двері громадської вбиральні, за пропозицією ОСОБА_8 вони пішли з Монастисрького острову, однак були затримані. При цьому у обвинуваченого ОСОБА_3 не було вилучено речей, які ОСОБА_8 викрав у потерпілих.

ІІІ. Надані сторонами кримінального провадження і дослідженні у судовому засіданні докази.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що вона знаходилась на своєму робочому місці, за столом в громадській вбиральні на вході на Монастирський острів, у неї були грошові кошти в сумі 210 гривень і мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy M12, який стояв на зарядці. Вона займалась своїми справами коли у вбиральню зайшов ОСОБА_8 , розрахувався за вхід, зайшов до вбиральні і вийшов. Після чого, через 20 хвилин він повернувся назад разом з ОСОБА_3 , який був у капюшоні. Коли ОСОБА_3 вийшов з приміщення туалету, вона запитала у нього чи збирається той розплачуватись, на що ОСОБА_3 її штовхнув і наніс два удари кулаком в обличчя. Далі ОСОБА_3 почав вимагати гроші, погрожуючі фізичною розправою. Поки ОСОБА_8 забирав гроші в сумі 210 гривень і мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy M12, ОСОБА_3 дістав скотч і зв`язав їй руки. Після цього вони забрали ключі і закрили її в приміщенні громадської вбиральні, де вона перебувала приблизно півтори години, поки її крик не почули перехожі.

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.10.2024 року від заявника ОСОБА_6 зі змісту якої вбачалося, що остання просить поліцію прийняти міри до невідомих їй осіб, які 14.10.2024 року приблизно о 15:50 год. за адресою м. Дніпро, Монастирський острів, застосовуючи до неї насильство, відкрито заволоділи її майном, а саме мобільним телефоном марки «Samsung». (т. 1, а.с. 22-23)

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.10.2024 за участі потерпілої ОСОБА_6 відповідно до якого остання впізнала ОСОБА_3 на фото №4 як чоловіка, який 14.10.2024 року, приблизно о 15 год. 50 хв. В приміщенні громадської вбиральні на монастирському острові наніс потерпілій удари кулаком по голові та за допомогою скотчу знерухомив її. (т. 1, а.с. 35-36).

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він знаходився у парку 14.10.2024 року і приблизно о 15 год., помітив дівчина, яка звернула увагу на дивні звуки. Вони вирішили перевірити походження звуку і проходячи повз громадську вбиральню, зрозуміли, що звук йде з-за металевих дверей вищезазначеної споруди. Зі слів потерпілої через двері, вони зрозуміли що на неї напали двоє чоловіків та закрили її у приміщенні, після чого свідок викликав поліцію.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що 14.10.2024 року, він перебував у парку Шевченка разом з колегою, коли до них підійшли відвідувачі парку, чоловік та жінка, і сказали що в громадській вбиральні плаче жінка, яку пограбували і закрили в вищезазначеному приміщенні. Свідок викликав адміністрацію парку та вони поїхали за ключами, після чого відкрили потерпілу і вона вийшла. Жінка була в стані шоку, а її руки були зв`язані скотчем.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що 14.10.2024 року, він перебував в паркі Шевченка разом зі своїм колегою, коли до них підійшли відвідувачі парку і повідомили, що в громадській вбиральні закрита жінка і вона кричить про допомогу. Відвідувачі парку викликали поліцію, які привезли колегу потерпілої у якої були ключі від громадської вбиральні. Коли потерпіла вийшла з приміщення, він помітив, що у неї була поранена голова, однак чи були у неї зв`язані руки він не пам`ятає.

Представник КП «Міська інфраструктура» ДМР ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що 14.10.2024 року їй зателефонував працівник і повідомив, що в громадській вбиральні на Монастирському острові побили працівницю, забрали в неї телефон і замкнули її у приміщені. Після цього їй надійшов дзвінок з поліції з проханням надати ключ від громадської вбиральні на Монастирському острові, на що вона надала контакти іншої працівниці цієї вбиральні. Також свідок зазначила, що зі слів потерпілої ОСОБА_6 , після пограбування, їй наказали сидіти тихенько і покликати на допомогу через 15 хвилин, що вона і зробила.

Протокол огляду від 14.10.2024 року за адресою: м. Дніпро, парк «ім. Тараса Шевченко», громадська вбиральня на Монастирському острові. У ході огляду встановлено, що вхід у вбиральню здійснюється через металеві двері з замком після яких ідуть сходи вниз. Після сходів зліва виявлено кімнату адміністратора, при вході виявлено жінку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у якої, на момент огляду, були зв`язані руки липкою стрічкою. За допомогою липкої стрічки було вилучено 2 сліди папілярних ліній переміщено у спец пакет №ICR0059524, також було вилучено вищезазначену липку стрічку та поміщено до спец пакету № ICR0059523. Далі в ході огляду кімнати адміністратора було виявлено 3 сліди папілярних ліній зі стіни зліва, 3 сліди папілярних ліній з внутрішньої сторони дверей кімнати адміністратора, а саме з скляної поверхні, які були вилучені на 6 липких стрічках поміщенні в спец пакет № ICR0059297. (т. 1 а.с. 7-19).

Протокол отримання зразків для експертизи від 14.10.2024 року відповідно до якого у обвинуваченого ОСОБА_3 було відібрано зразки папілярних візерунків для проведення трасологічної експертизи. Відібрані зразки вилучено у спеціальний бланк. (т. 1, а.с. 84)

Висновок експерта №CE-19/104-24/43763-Д від 29.10.2024 року, згідно якого, в ході проведення судової трасологічної експертизи встановлено, що на двох фрагментах аркушів паперу білого кольору розмірами 23х32 мм та 21х34 мм, які були вилучені 14.10.2024 під час огляду місця вчинення кримінального правопорушення за адресою м. Дніпро, громадська вбиральня в парку «ім. Тараса Шевченко» на Монастирському острові, наклеєно дві липкі стрічки на яких відкопійовано два сліди папілярних візерунків розмірами 16х24 мм та 15х27 мм залишені безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_3 (т.1, а.с. 203-210).

Протокол затримання ОСОБА_3 від 14.10.2024 року відповідно до якого, у ОСОБА_3 було виявлено мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy М12, імеі 1 НОМЕР_1 , імеі 2 - НОМЕР_2 , блакитного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_6 , який вилучили у спец пакет №RF8T10Q22VH та грошові кошти в розмірі 35,10 гривень.

Протокол проведення слідчого експерименту від 29.10.2024 за участі ОСОБА_8 , який проходив за адресою: м. Дніпро, громадська вбиральня в парку «ім. Тараса Шевченко» на Монастирському острові. Згідно протоколу, ОСОБА_8 продемострував, як він забирав грошові кошти і телефон, а ОСОБА_3 штовхнув потерпілу руками внаслідок чого вона впала на стілець та наніс декілька ударів правою рукою по потерпілій. Далі ОСОБА_8 вийшов з вбиральні і пішов на вихід з Монастирського острова, а ОСОБА_3 наздогнав його через деякий час на мосту. (т. 1, а.с. 234-239).

Протокол проведення слідчого експерименту від 25.10.2024 за участі ОСОБА_6 , який проходив за адресою: м. Дніпро, громадська вбиральня в парку «ім. Тараса Шевченко» на Монастирському острові. Згідно протоколу, потерпіла продемонструвала де вона знаходилась під час вчинення кримінального правопорушення, пояснила як обвинувачений ОСОБА_3 вдарив її, штовхнув, зв`язав руки і забрав ключ від приміщення. (т. 1, а.с. 185-194)

Висновки експерта №3174 від 22.10.2024 року та №3266е від 29.10.2024 року, згідно яких, в ході проведення судово медичної експертизи встановлено, що у потерпілої ОСОБА_6 , у волосистій частині голови в лівій тім`яній ділянці продивляється внутрішньо-шкірний крововилив світло-багряного-блакитного кольору, невірно-овальної форми, розміром 3,0х2,0, з вираженою припухлістю шкіри.

У лівій щічній області ближче до виличної ділянки слабко виражений синець з крововиливом зі сторони слизової оболонки лівої щоки в проекції верхньої щелепи.

Виявлено 14 саден у нижній третині правого передпліччя на межі середньої та нижньої третини по передній поверхні, на внутрішній поверхні правого зап`ястку, на тильній поверхні правої кисті в проекції 1-ї п`ясної кістки, на передньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя у нижній третині, на задньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя у нижній третині, на тильній поверхні лівої кисті в проекції 3-ї п`ясної кістки.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. (т. 1, а.с. 113-114).

Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження, їх локалізація та характер, не суперечать механізму їх утворення, на який вказує остання в ході проведення слідчого експерименту за її участі. (т. 1, а.с. 229-230)

Висновок експерта судової товарознавчої експертизи №3594 від 15.10.2024 року, згідно якого, в ході проведення судової товарознавчої експертизи встановлено, що загальна ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» Galaxy М12, зазначеного в постанові про призначення експертизи (т. 1, а.с. 100-101) в рамках вищевказаного кримінального провадження становить 3364,20 грн. (три тисячі триста шістдесят чотири гривні 20 копійок). (т. 1, а.с. 103-108).

ІV. Оцінка Суду.

На початку оцінки, суд звертає увагу на загальні положення щодо доказування в кримінальному процесі, застосування яких в даному конкретному випадку створює умови для реалізації завдань кримінального провадження.

Зокрема кримінально процесуальне законодавство не закріплює стандартів доказування, проте із положень чинного КПК прослідковується їх зміст.

Так, із частини другої статті 17 КПК можна побачити стандарт доказування «поза розумним сумнівом» перед застосовуванням якого Суд вважає за необхідне зазначити, що не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що в разі наявності таких рішення є неправильним. Поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість», яка передбачає непохитність і відсутність будь-яких вагань.

Однак, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Із статтi 94 КПК випливає стандарт «внутрішнього переконання», зміст якого зводиться до того, що суддя повинен вільно оцінювати докази на основі свого внутрішнього переконання, яке виникає не з вузької оцінки доказів наданих сторонами, а з оцінки їх з урахуванням життєвого досвіду судді та всіх обставин справи.

Надані суду та перелічені вище докази належні, оскільки підтверджують обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, допустимі, оскільки отримані порядку встановленому КПК України, а отже підлягають оцінці в своїй сукупності та взаємозв`язку.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, перевіривши їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а також взаємозв`язок, суд приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану та ч. 1 ст 146 КК України як, незаконне позбавлення волі людини.

Надаючи оцінку доводам обвинуваченого щодо непричетності до інкримінованого кримінального правопорушення, суд зазначає, що такі доводи є безпідставними, не узгоджуються з фактичними обставинами справи та спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, згідно з протоколом огляду від 14.10.2024 року (т.1, а.с.7-19) та фототаблицями, встановлено обстановку місця вчинення кримінального правопорушення, розташування предметів і об`єктів, які мають значення для кримінального провадження, а також виявлені та вилучені речові докази, які підтверджують обставини відкритого заволодіння майном потерпілої та її незаконного позбавлення волі.

Суд також бере до уваги, що згідно з протоколом, в приміщенні, де вчинено кримінальне правопорушення, вилучено вісім слідів папілярних візерунків, які придатні до експертизи, два з яких належать обвинуваченому (т.1, а.с. 203-210).

Окремо суд бере до уваги показання потерпілої ОСОБА_6 , які є послідовними, логічними, узгодженими між собою та з показаннями інших свідків.

Суд враховує також і протокол затримання ОСОБА_3 у якого вилучено мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy M12, який належить потерпілій ОСОБА_6 .

Таким чином, наведені докази у своїй сукупності утворюють логічно узгоджену систему фактичних даних, які взаємно підтверджують один одного, не містять істотних суперечностей та у своїй сукупності дають суду достатні підстави дійти висновку про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

V. Призначення покарання.

При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_3 суд виходить зі ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, даних про особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 66,67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, їх конкретним обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченого, який вину не визнав, раніше не судимий, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співмірності.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні двох злочинів передбачених ч.4 ст.186 КК України та ч.1 ст.146 КК України, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, передбаченого ч.1 ст.146 КК України, більш суворим покаранням, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

VІ. Про запобіжний захід і залік тримання під вартою.

Згідно з частиною п`ятою статті 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі.

За положеннями статті 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» підставою для попереднього ув`язнення є, зокрема, вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 було затримано 14.10.2024 і він тримався під вартою до 07.11.2025, коли був звільнений в зв`язку з закінченням строку дії ухвали суду. В подальшому обвинувачений ухилився від суду і був затриманий 18.05.2026 та в той же день судом застосовано до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, який діє до сьогоднішнього дня. Тому суд зараховує у строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі строк затримання та тримання обвинуваченого під вартою в період з 14.10.2024 по 07.11.2025 та в період з 18.05.2026 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Вирішуючи питання про запобіжний захід суд вважає, що при ухваленні обвинувального вироку з призначенням реального покарання у виді позбавлення волі, ризик уникнення суду значно підвищується, а тому враховуючи вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність у обвинуваченого соціальних зв`язків, те що він не працює, обставини вчинених кримінальних правопорушень, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатен забезпечити ризик, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого підлягає залишенню без змін до набрання вироком законної сили.

VІІ. Інші питання.

У судовому засіданні встановлено, що під час здійснення затримання та проведення обшуку у обвинуваченого було вилучено ряд речей. У подальшому зазначені предмети в установленому законом порядку визнані речовими доказами у відповідному кримінальному провадженні, а на підставі ухвали слідчого судді на них накладено арешт. (т. 1, а.с. 23–24, 93–94).

Відповідно до положень ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким завершується судовий розгляд, зобов`язаний вирішити питання щодо скасування арешту майна.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31.10.2024 року накладено арешт на майно, вилучене під час затримання ОСОБА_3 , а саме: мобільний телефон «Samsung Galaxy» мобільний телефон «Nokia», п`ять електронних пристроїв для паління, набір ключів для домофону, скотч прозорий, туалетний папір, повербанк Rescue, навушники бездротові чорного кольору, експандер для руки грошові кошти в розмірі 170,10 гривень та 35,10 гривень, з метою забезпечення збереження речових доказів, із встановленням заборони на їх відчуження, розпорядження та користування.

Разом з тим, судом встановлено, що на час ухвалення вироку відпала необхідність у подальшому застосуванні арешту щодо вказаного майна, оскільки у межах кримінального провадження досліджено всі наявні докази та завершено з`ясування фактичних обставин справи. При цьому зазначене майно не належить до предметів, які підлягають знищенню відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, а тому підлягають поверненню власникам.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування арешту та повернення зазначеного майна його законним володільцям.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не був заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України та призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки;

-за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на вісім років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначивши до відбуття остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з дня набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31.10.2024 на мобільний телефон «Samsung Galaxy» мобільний телефон «Nokia», п`ять електронних пристроїв для паління, набір ключів для домофону, скотч прозорий, туалетний папір, повербанк Rescue, навушники бездротові чорного кольору, експандер для руки грошові кошти в розмірі 170,10 гривень та 35,10 гривень

Речові докази – два CD-R диск зберігати в матеріалах провадження.

Речові докази – мобільний телефон «Samsung Galaxy» повернути потерпілій ОСОБА_6 .

Речові докази – мобільний телефон «Nokia», п`ять електронних пристроїв для паління, набір ключів для домофону, скотч прозорий, туалетний папір, повербанк Rescue, навушники бездротові чорного кольору, експандер для руки повернути засудженому ОСОБА_3 .

Речові докази грошові кошти в розмірі 170,10 гривень та 35,10 гривень повернути КП «Міська Інфраструктура»

Запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований до ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сиди.

Зарахувати у строк відбуття покарання строк перебування ОСОБА_3 під вартою в період з 14 жовтня 2024 року по 07 листопада 2025 року та з 18 травня 2026 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Копію вироку вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1