Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №591/3849/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/3849/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.

Номер провадження 33/816/339/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Хурсенка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Хурсенка С.О. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 13 червня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 13 червня 2025 року водій ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на неї було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що вона 05 квітня 2025 року о 22 год. 50 хв. керувала транспортним засобом – автомобілем Kia Rio, н.з. НОМЕР_1 в м. Суми по вул. Миколи Сумцова, 5, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилась, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Хурсенко С.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 13 червня 2025 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що долучені до протоколу направлення на огляд та акт огляду не підписані ОСОБА_1 і взагалі складались без її участі.

Зазначав, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, хоча в направленні та в акті зазначено про те, що огляд проводився за допомогою цього приладу.

Стверджував, що ОСОБА_1 права були роз`яснені після складання протоколу про адміністративне правопорушення, що є порушенням права на захист.

Зазначав, що працівники поліції не повідомили про порядок застосування спеціального технічного засобу та не повідомили про законну вимогу ОСОБА_1 надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Вказував, що ОСОБА_1 не видали направлення на огляд, не доставили протягом 2 годин до закладу охорони здоров`я та не склали відповідний акт огляду.

На думку апелянта, поліцейський проводив огляд без участі двох свідків, що є незаконним.

Зазначав, що відеозапис долучений до матеріалів справи не є безперервним.

Вважав, що протокол про адміністративне правопорушення складений без дотримання вимог закону, незрозуміло сформована суть правопорушення, тобто чому правопорушення кваліфікується за ч.1 ст.130 КУпАП, тому є недопустимим доказом.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Хурсенка С.О., який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 292013 від 05 квітня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 не проводився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, огляд не проводився;

- рапортом поліцейського взводу №1 роти № 4 батальйону УПП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Таран С. Л. від 06 квітня 2025 року відповідно до якого останній доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння;

-довідкою про надання інформації з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 01 серпня 2022 року, посвідчення водія вилучено;

- долученим до протоколу відеозаписом.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо тверджень апелянта про те, що долучені до протоколу направлення на огляд та акт огляду не підписані ОСОБА_1 і взагалі складались без її участі. Апеляційний суд спростовує вказане, оскільки відсутність підпису ОСОБА_1 в акті огляду на стан сп`яніння та направленні на огляд зумовлена її відмовою від підписання зазначених документів, про що містяться відповідні відмітки в матеріалах справи. Сам по собі факт відмови особи від підпису процесуальних документів не свідчить про недійсність результатів огляду та не спростовує встановлених обставин правопорушення. За таких обставин відсутність підпису ОСОБА_1 не ставить під сумнів належність і допустимість доказів, покладених в основу висновку про її винуватість.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, хоча в направленні та в акті зазначено про те, що огляд проводився за допомогою цього приладу, апеляційний суд відхиляє дане твердження, оскільки зазначене в повній мірі спростовується дослідженим відеозаписом долученим до матеріалів справи, на якому чітко вбачається, як працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я, від чого остання відмовилась, що зазначено в акті та в направленні.

Щодо доводів апелянта про те, що права були роз`яснені після складання протоколу про адміністративне правопорушення, що є порушенням права на захист, апеляційний суд спростовує вказане та зазначає, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 292013, ОСОБА_1 було роз`яснено її права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис останньої. При цьому будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про перешкоджання працівниками поліції у реалізації права на захист чи обмеження такого права, матеріали справи не містять. Крім того право на надання професійної правничої допомоги фактично реалізовано ОСОБА_1 , оскільки інтереси особи представляв захисник як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції не повідомили про порядок застосування спеціального технічного засобу та не повідомили про законну вимогу ОСОБА_1 надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, у працівників поліції не виникло процесуального обов`язку щодо демонстрації технічного засобу, пред`явлення сертифікатів чи свідоцтва про його повірку.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не видали направлення на огляд, не доставили протягом 2 годин до закладу охорони здоров`я та не склали відповідний акт огляду. Вказане є безпідставним, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення містять відповідне направлення водія на огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння, крім того, відповідно до відеозапису ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, в той час як направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння передбачає відвідування медичної установи, але від цієї процедури ОСОБА_1 також відмовилася. Направлення на огляд має правове значення для лікаря медичної установи, який у випадку наявності такого направлення повинен провести огляд.

Що стосується доводів апелянта про те, що поліцейський проводив огляд без участі двох свідків, що є незаконним, то апеляційний суд їх вважати обґрунтованими не може, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, оскільки всі дії з приводу відмови ОСОБА_1 були зафіксовані на відеозапис, а тому наявність 2 свідків у цьому разі є не обов`язковою, у зв`язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис долучений до матеріалів справи не є безперервним. Апеляційний суд не має сумнівів щодо достовірності наявного у матеріалах справи відеозапису. Відеозапис як доказ отриманий у порядку, визначеному законом, зокрема ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, відповідно до яких доказами є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів. Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та оцінити поведінку водія і працівників поліції, які брали участь у складанні матеріалів про адміністративне правопорушення. Він підтверджує спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , повідомлення їй причини зупинки, виявлення у неї ознак алкогольного сп`яніння, пропозицію пройти огляд, відмову від проходження огляду на місці зупинки та у медичному закладі.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений без дотримання вимог закону, незрозуміло сформована суть правопорушення, тобто чому правопорушення кваліфікується за ч.1 ст.130 КУпАП, тому є недопустимим доказом. Протокол про адміністративні правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, тому підстави для визнання його недопустимим доказом у суду відсутні. Стороною захисту не надано доказів, які б підтверджували зацікавленість працівників поліції у штучному створенні доказів, фальсифікації матеріалів чи викривленні фактичних обставин справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Хурсенка С.О. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.