Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №521/1561/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1190/26

Номер справи місцевого суду: 521/1561/26

Головуючий у першій інстанції Кузьменко Н. Л.

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Артеменко І.А.,

за участю: секретаря судового засідання – Подуст Т.П.,

особи, яка притягається до відповідальності, - ОСОБА_1 ,

захисника - Білак Н.І.,

представника митниці – Берназ В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Білак Наталії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м.Одеси від 07 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст судового рішення

Постановою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 07.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Визнано винною ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбачених ст. 472 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 % вартості безпосередніх предметів правопорушення, без їх конфіскації. Предмети (товари), вилучені за протоколом про порушення митних правил №0651/UA500000/2025 від 11.10.2025, підлягають поверненню власнику за належністю або уповноваженій ним особі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. та витрати, понесені митним органом за зберігання предметів правопорушення, вилучених за протоколом про порушення митних правил №0651/UA500000/2025 від 11.10.2025, в період з 20.10.2025 (дня поміщення предметів правопорушення на склад митниці) по день винесення постанови, на загальну суму 1710,91 грн.

Короткий зміст клопотання про поновлення строків

22.04.2026, не погоджуючись з судовим рішенням, захисник Білак Н.І. в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулась до суду з апеляційною скаргою, до якої, серед іншого, додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник послалась на отримання в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» копії оскаржуваної постанови лише 12.04.2026. З огляду на можливість ознайомлення з текстом оскаржуваної постанови суду лише 12.04.2026, просила повити строк подачі апеляційної скарги. Крім того, просила врахувати, що відповіді від Одеської та Кропивницької митниць на адвокатські запити були отримані 21.04.2026, що також вплинуло на строк подачі апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та захисник Білак Н.І. підтримали заявлене клопотання про поновлення строку, представник митниці – заперечувала проти задоволення клопотання.

Висновки щодо строків на апеляційне оскарження

Розглянувши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, перевіривши причини пропуску строку, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з таких підстав.

За положеннями ч.5 ст.529 МК України постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.

Отже, дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись строк на апеляційне оскарження, ? день винесення постанови.

З матеріалів справи встановлено, що інтереси ОСОБА_1 в Хаджибейському районному суді м.Одеси представляли:

- адвокат Назарчук А.В. на підставі договору про надання правничої допомоги №06/2/3 від 06.03.2026 та ордеру від 09.03.2026;

- адвокат Білак Н.І. на підставі договору про надання правничої допомоги №02/3 від 02.03.2026 та ордеру від 09.03.2026.

07.04.2026 справа розглянута місцевим судом в судовому засіданні в присутності захисника Назарчук А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 .

З огляду на положення ч.2 ст.294 КУпАП судового рішення у цій справі могло бути оскаржене в апеляційному порядку до 17.04.2026 (включно).

10.04.2026 у виконання вимог ч.1 ст.285 КУпАП суд скерував копію оскаржуваного судового рішення захисникам Назарчук А.В. та Білак Н.І., які діяли в інтересах ОСОБА_1 , на електронні скриньки, зазначені ними у своїх зверненнях до суду.

Захисник Білак Н.І. отримала копію судового рішення 10.04.2025 о 13:43, а захисник Назарчук А.В. 10.04.2026 о 13:59, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.162-163).

За інформацією ЄДРСР, яка є відкритою та загальнодоступною, судове рішення направлено до Реєстру 10.04.2026, а з 13.04.2026 забезпечено надання загального доступу.

З апеляційною скаргою захисник Білак Н.І. звернулась через Електронний суд лише 22.04.2026, тобто поза межами строку, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП.

Викладені захисником причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не є поважними у розумінні вимог процесуального законодавства, з огляду на таке.

Перш за все, слід зазначити, що ЄСПЛ, рішення якого є джерелом права в Україні, неодноразово наголошував на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї. Зокрема, у рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Діючий КУпАП не пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження із часом отримання копії постанови суду або ж інших підстав, коли особа дізналась про необхідність оскарження нею судового рішення.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 , уклавши з адвокатами договори про надання правничої допомоги, скористалась своїм правом на отримання правової допомоги.Адвокати Назарчук А.В. та Білак Н.І., належним чином підтвердивши свої повноваження на представлення інтересів ОСОБА_1 , надавали суду заяви, клопотання, заперечення на протокол про порушення митних правил, письмові пояснення по справі, знайомились з матеріалами справи тощо. Судове рішення у справі ухвалено судом в судовому засіданні 07.04.2026 за участі захисника Назарчук А.В.

Отже, сторона захисту, будучі обізнаною про наявність судового рішення, яким притягнено до відповідальності особу, інтереси якої представляє два захисники, та своєчасно отримавши повний текст судового рішення на електронні скриньки, зазначені захисниками як один з можливих способів комунікації, у визначений законом строк з апеляційною скаргою до суду не звернулась.

За позицією апеляційного суду захисники особи, яка притягається до відповідальності, беруть участь у судовому процесі від імені особи, інтереси якої вони представляють, відповідно наділені правами та обов`язками останньої, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами та ордерами.

Слід зазначити, що участь захисника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція захисника у судовому процесі створюють юридичні наслідки саме для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.

Суд не повинні цікавити взаємовідносини захисника та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.

Зважаючи на наведені міркування, апеляційний суд трактує участь особи, яка притягається до відповідальності, у судовому процесі через свого захисника - повноваження якого належно підтверджені. Вибір представника, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи, яка притягається до відповідальності, але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків передовсім для особи, яка притягається до відповідальності. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків.

З наявних в матеріалах справи копій договорів про надання правничої допомоги та ордерів вбачається відсутність обмежень повноважень захисників в інтересах ОСОБА_1 .

Отже, з матеріалів справи встановлено, що оскаржуване судове рішення прийнято за участі сторони захисту, копія повного тексту судового рішення своєчасно скерована судом кожному захиснику особи, яка притягається до відповідальності, однак сторона захисту своєчасно не вжила заходів до оскарження судового рішення.

Посилання сторони захисту на наявність можливості ознайомлення з текстом судового рішення лише з 12.04.2026 (дата отримання судового рішення в електронному кабінеті «Електронного суду») спростовується інформацією з довідок про доставку електронного листа (постанови по справі№ 521/1561/21 від 07.04.2026) на електронні скриньки захисників ще 10.04.2026. При цьому, фіксація системою факту успішної доставки документа 10.04.2026 свідчить про те, що захисники мали об`єктивну можливість ознайомитись із повним текстом судового рішення та подати апеляційну скаргу у визначений законом строк. Ризики невчасного ознайомлення після фактичної доставки документа на поштову скриньку покладаються виключно на сторону захисту і не можуть вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку. Наявність технічної можливості ознайомлення з документом в системі «Електронний суд» лише з 12.04.2026 є вторинною обставиною, яка не скасовує факт первинного належного вручення рішення на вказану захисниками електронну пошту 10.04.2026.

Посилання захисника на отримання відповідей на адвокатські запити від Одеської та Кропивницької митниць лише 21.04.2026 також не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. При цьому враховано, що вказані запити були сформовані та направлені захистом уже після ухвалення оскаржуваного судового рішення. Сторона захисту мала об`єктивно достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій, а несвоєчасне збирання доказів є наслідком її власної пасивної процесуальної поведінки. Водночас, збирання додаткових доказів після ухвалення рішення судом першої інстанції не зупиняє та не перериває перебіг законодавчо встановленого строку на подачу апеляційної скарги.

Строк на апеляційне оскарження судового рішення не може ставитися в залежність від часу виникнення у особи обставин, які зумовили прийняття особою рішення його оскаржити. Закон встановлює чіткий і обмежений процесуальний строк до подання скарги і його перебіг починається з моменту винесення судового рішення, а не з моменту усвідомлення особою його наслідків чи появи нових мотивів для перегляду. Допущення зворотного суперечило б принципу правової визначеності та могло б призводити до зловживання процесуальними правами.

Аналізуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що сторона захисту мала реальну можливість подати апеляційну скаргу у межах розумного часу після винесення оскаржуваного судового рішення, про яке зокрема захисник Назарчук А.В. була обізнана з дати його ухвалення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що сторона захисту не демонструвала намір своєчасного оскарження судового рішення в установлені процесуальним законом строки без зайвих зволікань, а вказані захисником обставини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м.Одеси від 07.04.2026. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КУпАП певних процесуальних дій і стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги. Вказана позиція підтверджена Верховним Судом у постанові від 19.05.2021 у справі №580/1225/20.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Безпідставне поновлення строку на оскарження рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Об`єктивних підстав, що перешкоджали стороні захисту подати апеляційну скаргу у строк, визначений ст.294 КУпАП, судом не встановлено.

Апеляційний суд зауважує, що клопотання про поновлення процесуального строку не може носити формальний характер, а наведені в ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП у випадку пропуску строку, встановленого для оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, та відмові в поновленні вказаного строку, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, яка її подала.

За таких обставин, надаючи оцінку доводам заявника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та наявним у матеріалах справи доказам в їх сукупності та співставленні, апеляційний суд вважає, що такі причини є неповажними, а відтак відмовляє у поновленні процесуального строку та з підстав, передбачених ч.2 ст.294 КУпАП, повертає апеляційну скаргу особі, яка її подала. Апелянтом не доведено наявність обставин, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто, не залежали від волевиявлення, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.

При вирішенні питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Білак Наталії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м.Одеси від 07 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко