Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №522/16596/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/209/26

Справа № 522/16596/23

Головуючий у першій інстанції Ковтун Ю.І.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Коновалової В.А.,

за участю секретаря Булацевської Я.В.

учасники справи:

позивач - Дочірнє підприємство «СК-СЕРВІС»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Лисяного Олександра Андрійовича, який діє в інтересах ДП «СК-СЕРВІС» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2023 року, постановлену у складі судді Ковтун Ю.І., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

установив:

Короткий зміст позовних вимог.

В провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2023 року провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - закрито.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» судовий збір у розмірі 2684,00 грн..

Суд першої інстанції в обґрунтування ухвали зазначає, що наявні підстави для прийняття відмови від позову Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки позивач, відповідно до положень ст.ст.49, 255 ЦПК України відмовився від позову, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до правил ч. 1, ч. 3 ст. 142 ЦПК України: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову; у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правилами статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, зважаючи на те, що провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягає закриттю з підстав відмови позивача від позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачкою, враховуючи, що позивач звернувся з заявою про стягнення з відповідачки судового збору, понесені позивачем у справі витрати зі сплаті судового збору в розмірі 2684,00 гривень підлягають стягненню з відповідачки.

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалою суду, адвокат Лисяний Олександр Андрійович подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2023 року – скасувати та направити цивільну справу № 522/16596/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що борг був сплачений відповідачкою вже після подання позову 11.09.2023, тоді як позов подано 23.08.2023.

Тому позивач відмовився від позову не добровільно, а через фактичне задоволення вимог відповідачем після звернення до суду.

За ч. 3 ст. 142 ЦПК України, якщо позивач не підтримує позов через задоволення вимог відповідачем після подання позову, понесені судові витрати мають бути стягнуті з відповідача.

Суд першої інстанції стягнув лише судовий збір 2 684 грн, але безпідставно не розглянув заявлені витрати на професійну правничу допомогу 5 000 грн.

Позивач надав докази витрат на адвоката: договір про правову допомогу, додаткову угоду із сумою гонорару 5 000 грн та акт приймання-передачі послуг із детальним описом робіт.

На думку позивача, витрати на правничу допомогу є співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, ціною позову та значенням справи.

Ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки суд не вирішив усі заявлені питання щодо судових витрат і не навів мотивів такого невирішення.

Щодо явки сторін.

Сторони належним чином повідомленні про місце, час та дату судового засідання, однак до суду не з`явились, клопотань про відкладення не подавали, що у відповідності до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника позивача – Лисяного О.А. до суду надійшла заява про відмову від позову та стягнення понесених судових витрат. У заяві зазначає, що ОСОБА_1 заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг за період з 01.10.2022 по 30.06.2023 у сумі 21973,21 грн. сплатила, у зв`язку з чим позивач відмовляється від позову. Оскільки заборгованість сплачена після пред`явлення позову, а саме 11.09.2023 просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд першої інстанції вважав, що наявні підстави для прийняття відмови від позову Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки позивач, відповідно до положень ст.ст.49, 255 ЦПК України відмовився від позову, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до правил ч. 1, ч. 3 ст. 142 ЦПК України: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову; у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правилами статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, зважаючи на те, що провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягає закриттю з підстав відмови позивача від позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачкою, враховуючи, що позивач звернувся з заявою про стягнення з відповідачки судового збору, понесені позивачем у справі витрати зі сплаті судового збору в розмірі 2684,00 гривень підлягають стягненню з відповідачки.

Не погодившись з вказаним висновком, представник позивача подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції не було вирішено питання щодо розподілу всіх понесених позивачем судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду встановлено, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року цивільну справу було повернуто до Приморського районного суду м. Одеси для вирішення питання щодо витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду зазначеного питання Приморським районним судом м. Одеси 31 липня 2024 року постановлено додаткову ухвалу, якою заяву представника ДП «СК-СЕРВІС» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «СК-СЕРВІС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Отже, обставини, на які посилався апелянт як на підставу для скасування ухвали суду першої інстанції, були усунуті судом першої інстанції шляхом постановлення додаткової ухвали в порядку статті 270 ЦПК України.

Питання про розподіл судових витрат, яке залишилося невирішеним в ухвалі від 04 жовтня 2023 року, на час апеляційного розгляду вже вирішено судом першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі обставина невирішення питання про окремий вид судових витрат не свідчила про незаконність висновків суду щодо прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі.

Висновки суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі відповідають вимогам статей 49, 255 ЦПК України, а доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують.

З урахуванням того, що питання щодо витрат на професійну правничу допомогу вирішено додатковою ухвалою суду першої інстанції, підстави для скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2023 року та направлення справи для продовження розгляду відсутні.

Інших доводів, які б свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час постановлення ухвали від 04 жовтня 2023 року, апеляційна скарга не містить, а матеріалами справи такі обставини не підтверджуються.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційне скаргу адвоката Лисяного Олександра Андрійовича, який діє в інтересах ДП «СК-СЕРВІС» - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2023 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Судді В.В. Кострицький

М.В. Назарова

В.А. Коновалова