Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку
Дата: 15 червня 2026 р.
Справа: №151/469/24
Суддя: Ковальчук О. В.
Справа № 151/469/24
Провадження № 22-ц/801/18/2026
Категорія: 19
Головуючий у суді 1-ї інстанції Моцний В. С.
Доповідач:Ковальчук О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 рокуСправа № 151/469/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчука О. В.,
суддів: Сала Т. Б., Шемети Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Кулішко Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Вінницької обласної державної адміністрації (Вінницької обласної військової адміністрація) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (Вінницької обласної військової адміністрації) та Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» про визнання недійсним наказу, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 21 січня 2025 року у селищі Чечельник суддею цього суду Моцним В.С., дата складання повного тексту судового рішення 27 січня 2025 року,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2024 року Гайсинська окружна прокуратура звернулася в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Вінницької обласної державної адміністрації (Вінницької обласної військової адміністрації) (далі – ВОДА, ВОВА) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області) та ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Указу Президента України від 16.12.2009 № 1057/2009 на території Тростянецького та Чечельницького районів Вінницької області створено Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» (далі - НПП «Кармелюкове Поділля»).
До території НПП «Кармелюкове Поділля» на території Чечельницького району включено 2031,7 га земель запасу державної власності, тобто таких земель, які не було надано у власність або користування громадян чи юридичних осіб. При цьому, зазначені землі розташовані за межами населених пунктів.
18.04.2019 наказом ГУ Держгеокастру у Вінницькій області № 2-5340/15-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га. Вивченням документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки встановлено, що у переліку обмежень у використанні земельних ділянок, складеному сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 , відсутні будь-які обмеження, зокрема, території та об`єкти природно-заповідного фонду, охоронні зони. Виділення земельної ділянки здійснювалось із сформованої земельної ділянки запасу (код цільового призначення 16.00) кадастровий номер земельної ділянки 0525085300:04:000:0957 (наразі після затвердження проекту відведення має статус архівної).
Згідно із висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05.06.2019 № 5866/82-19, складеним експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області Сухомлином Д.О., вбачається, що землі запасу площею 10,0000 га до особливо цінних земель не належать та будь-які обмеження на ділянках відсутні.
19.06.2019 на підставі розробленої документації із землеустрою зареєстровано земельні ділянки з кадастровими номерами 0525085300:04:000:1103, 0525085300:04:000:1102, 0525085300:04:000:1100, 0525085300:04:000:1101, 0525085300:04:000:1104 загальною площею 10,0000 га ріллі для ведення особистого селянського господарства по 2 га кожна.
На підставі наказу Головного управління Держгеокастру у Вінницькій області від 23.07.2019 № 2-12309/15-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено документацію із землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 для ведення особистого селянського господарства.
22.08.2019 на підставі зазначеного наказу за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності. Як убачається з документів, земельна ділянка із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 входить до складу території НПП «Кармелюкове Поділля», що підтверджується картографічними матеріалами проекту створення Парку, графічними матеріалами проекту організації території НПП «Кармелюкове Поділля», планом організації території природно-заповідного фонду НПП в межах Стратіївської сільської ради Чечельницького району Вінницької області, схемою накладення земельних ділянок, виготовленою спеціалістами Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".
Згідно з інформацією НПП "Кармелюкове Поділля" зміна цільового призначення, зокрема щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104, проводилась без відома та погодження НПП та науково-технічної ради.
За інформацією Міндовкілля вбачається, що рішення про зменшення площі Парку не приймались. За відомостями Управління розвитку територій та інфраструктури відомості щодо погодження документації із землеустрою щодо відведення у приватну власність спірної земельної ділянки відсутні.
Таким чином, розроблення документації із землеустрою здійснювалось без урахування меж території НПП «Кармелюкове Поділля».
Як убачається із схеми накладення території обмеження Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" на окрему земельні ділянку на території Стратіївського старостату Ольгопільської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, виготовленої спеціалістами Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", земельна ділянка з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 накладається на територію, на яку зареєстровано обмеження з обліковим номером 009:001010:00000104 - територія природно-заповідного фонду Національного природного парку «Кармелюкове Поділля», площею 2,000 га.
Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 у межах об`єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - національного природного парку відповідно до чинного законодавства свідчить про її належність до земель природно- заповідного фонду, що унеможливлює передання цієї ділянки у приватну власність з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства після створення Парку.
Відтак, надаючи дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області помилково віднесено земельну ділянку із кадастровими номером 0525085300:04:000:1104 до земель сільськогосподарського призначення, оскільки на час прийняття наказу ГУ Держгеокастру у Вінницькій області від 23.07.2019 року № 2-12309/15-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" об`єкт природно-заповідного фонду - НПП "Кармелюкове Поділля" уже було створено відповідно до Указу Президента України від 16.12.2009 року.
Отже, затверджуючи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 2,0000 га із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 для ведення особистого селянського господарства органом державної влади фактично було змінено категорію спірної земельної ділянки та її цільове призначення, при цьому, зазначена земельна ділянка із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 накладається на територію об`єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення НПП "Кармелюкове Поділля".
Ураховуючи наведене, позивач переконаний, що земельна ділянка з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 , з огляду на зазначені вище імперативні вказівки законодавця належить до земель природно-заповідного призначення у зв`язку з розташуванням на ній об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято наказ із порушенням вимог законодавства та ці протиправні дії призвели до фактичного зменшення території об`єкту природно-заповідного фонду на 2,0000 га.
Таким чином, наказ Головного управління Держгеокастру у Вінницькій області від 23.07.2019 № 2-12309/15-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передання ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту підлягає визнанню недійсним, що тягне за собою його нечинність.
Відтак належним способом захисту також є визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокастру у Вінницькій області від 23.07.2019 № 2- 12309/15-19-СГ та скасування державної реєстрації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га та прав на неї.
Водночас, вказана земельна ділянка не вибула з володіння держави в особі відповідного уповноваженого органу та власності держави в силу наведених вище імперативних приписів, а її власник змінився лише формально шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав і таким чином, належним способом захисту є скасування державної реєстрації прав на спірну земельну ділянку.
За таких обставин, позивач просив суд:
Визнати недійсним наказ ГУ Держгеокастру у Вінницькій області від 23.07.2019 № 2-12309/15-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким затверджено документацію із землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 для ведення особистого селянського господарства;
Усунути перешкоди власнику - державі в особі ВОДА, яка набула статусу ВОВА, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104, яка входить до складу території Національного природного парку "Кармелюкове Поділля", шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути у державну власність ВОДА, яка набула статусу ВОВА, земельну ділянку площею 2,0000 га, яка входить в межі земельної ділянки із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 площею 2,0000 га;
Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (номер відомостей про речове право 32986115, дата державної реєстрації 22.08.2019), припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1902453905250);
Визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 площею 2,0000 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, виключивши відповідні відомості щодо земельної ділянки з Державного земельного кадастру;
Стягнути з відповідачів сплачений судовий збір на користь Вінницької обласної прокуратури.
21.01.2025 рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області вказаний вище позов задоволено повністю.
Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокастру у Вінницькій області від 23.07.2019 № 2-12309/15-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким затверджено документацію із землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 для ведення особистого селянського господарства;
Усунено перешкоди власнику - державі в особі ВОДА, яка набула статусу ВОВА, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104, яка входить до складу території Національного природного парку "Кармелюкове Поділля", шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути у державну власність ВОДА, яка набула статусу ВОВА, земельну ділянку площею 2,0000 га, яка входить в межі земельної ділянки із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 площею 2,0000 га;
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (номер відомостей про речове право 32986115, дата державної реєстрації 22.08.2019), припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1902453905250);
Визнано незаконною та скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 площею 2,0000 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, виключивши відповідні відомості щодо земельної ділянки з Державного земельного кадастру;
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір в сумі 6 056 гривень.
Стягнено з ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір в сумі 6 056 гривень.
Не погодившись із ухваленим рішенням, представник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до планово-картографічного матеріалу, наявного у технічній документації по видачі державних актів на земельні частки (паї) на території Стратіївської сільської ради Чечельницького району, територія, з якої була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104, відносилась до земель запасу з видом угідь рілля. Ураховуючи викладене, територія, із якої надалі сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104, відносилась до земель запасу з видом угідь рілля, а тому в силу закону відносилась до земель сільськогосподарського призначення.
08.04.2019 ОСОБА_1 звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Стратіївської сільської ради Чечельницького району (із земельної ділянки кадастровим номером 0525085300:04:000:0890). При розгляді даного клопотання Головне управління керувалося даними Державного земельного кадастру, згідно яких земельна ділянка відносилась до земель сільськогосподарського призначення, а не природно-заповідного фонду. Оскільки підстави для відмови у наданні дозволу, визначені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, були відсутні, наказом від 18.04.2019 №2-5340/15-19-СГ надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою.
При цьому, скаржник зауважує, що Указом Президента України від 16.12.2009 № 1057/2009 не змінювалось цільове призначення на землі природо-заповідного фонду.
Разом з тим, на адресу апеляційного суду від ВОВА надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому представник ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
В заперечення проти апеляційної скарги вказує, що розташування земельної ділянки із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104, яка надана ОСОБА_1 , у межах об`єкту природно - заповідного фонду загальнодержавного значення - національного природного парку «Кармелюкове Поділля», відповідно до чинного законодавства свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює передання цієї ділянки у приватну власність з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.
Також на адресу суду апеляційної інстанції від Гайсинської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому керівник прокуратури просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.
В тексті відзиву на апеляційну скаргу фактично дублюються доводи, викладені у позовній заяві.
Крім того, до апеляційного суду від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України також надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому представник міністерства просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
В обґрунтування відзиву зазначає, що НПП «Кармелюкове Поділля» був створений та розпочав своє функціонування до виникнення спірних правовідносин, а отже спірна земельна ділянка набула цільового призначення земель природно-заповідного фонду, а тому підстав надання її у власність ОСОБА_1 не було.
Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін з огляду на таке.
Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із матеріалів справи встановлено, що Указом Президента України від 16.12.2009 № 1057/2009 "Про створення національного природного парку "Кармелюкове Поділля" з метою збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних і історико-культурних комплексів Південного Поділля, що мають важливе природоохоронне, наукове, історико-культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення, відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" створено на території Тростянецького та Чечельницького районів Вінницької області НПП "Кармелюкове Поділля" (т. 1 а.с. 47, 75).
До території національного природного парку "Кармелюкове поділля" влючено 20 203,4 гектарів земель Державної власності, в тому числі 16518 гектарів земель, які вилучаються у державного підприємства "Чечельницький лісгосп" та надаються національному природному парку в постійне користування і 3685,4 гектари земель, що включаються до його складу без вилучення згідно з додатком.
Відповідно до додатку без вилучення погоджено по Чечельницькому району 1328,2 га Вінницького обласного комунального лісогосподарського підприємства "Вінниця облагроліс" та 2031,7 га земель запасу Чечельницької районної державної адміністрації, куди і входить спірна земельна ділянка (т.1 а.с. 47, 48).
До підписання вказаного указу Міністерством охорони навколишнього середовища на ім`я КМУ направлений його проект з додатками з обрунґтуванням створення НПП "Кармелюкового Поділля", який був погоджений з Міністерствами економіки, юстиції, фінансів, Державним комітетом лісового господарства, Державним комітетом земельних ресурсів, Національною академією наук України, Вінницькою обласною Державною адміністрацією (т.1 а.с. 45).
Рішенням 3 сесії 5 скликання Стратіївської сільської ради Чечельницького району Вінницької області № 35 від 21.07.2006 погоджено вибір земельних ділянок під створення НПП "Південне Поділля" на території Стратіївської сільської ради площею 938,3 гектари (т.1. а.с. 55).
Висновком Вінницького обласного Головного управління земельних ресурсів від 19.10.2006 № 02/2580 погоджено створення НПП "Південне Поділля" з передачею земельних ділянок без вилучення площею 3685,4 га, згідно із зведеною експлікацією (т.1 а.с. 58).
Розпорядженням Чечельницької районної державної адміністрації № 318 від 03.10.2006 погоджено створення НПП "Південне Поділля", зокрема 2031,7 га землі, що перебуває у державній власності (землі запасу та землі ненадані у власність або користування) (т.1 а.с. 59).
Висновком Чечельницького районного відділу земельних ресурсів Вінницької області №48, погоджено створення НПП "Південне Поділля" загальною площею 18485,4 га, зокрема з вилученням 15125, 5 га та без вилучення 3359,9 га згідно із зведеною експлікацією земель в розрізі землевласників та землекористувачів (т.1 а.с.64 зворот).
Відповідно до акту вибору земельних ділянок для створення НПП "Південне Поділля" від 10.08.2004 для створення НПП по Стратіївській сільській раді було вибрано 190,4 га земельних ділянок із земель запасу і земель запасу наданих у власність та землекористування (т.1. а.с. 70).
З викладеного слідує, що спірна земельна ділянка була включена в територію НПП "Кармелюкове Поділля" із земель запасу.
05.04.2019 ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Стратіївської сільської ради Чечельницького району Вінницької області, яке було задоволено і наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 18.04.2019 №2-5340/15-19-05 надано дозвіл (т.1 а.с.84,85).
Наказом ГУ Дежгеокадастру у Вінницькій області від 23.07.2019 за №2-19309/15-05 затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Стратіївської сільської ради Чечельницького району Вінницької області та передано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.97).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав за ОСОБА_1 22.08.2019 за реєстраційним номером 1902453905250 зареєстрована земельна ділянка, кадастровий номер 0525085300:04:000:1104, площею 2 га (номер відомостей про речове право 32986115) (т.1. а.с. 96).
Із технічної інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Стратіївської сільської ради Чечельницького району Вінницької області, слідує, що спірна земельна ділянка входить до земельної ділянки кадастровий номер 0525085300:04:000:0890 категорія землі сільськогосподарського призначення, рілля запасу, що зареєстровано в державному земельному кадастрі про земельну ділянку 28.11.2013.
Відповідно до положень ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Статтею 19 ЗК України визначено категорії земель України за їх основним цільовим призначенням. Зокрема, пунктом "в" ч. 1 ст. 19 ЗК України визначено таку категорію земель як землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Частиною 3 ст. 19 ЗК України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Статтею 43 ЗК України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Аналогічний зміст має ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (далі - Закон України № 2456-XII).
Згідно зі ст. 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).
Пункт "г" ч. 4 ст. 84 ЗК України імперативно визначає, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту "г" ч. 1 ст. 150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться, зокрема землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Таким чином, ЗК України чітко визначено особливий статус земель природно-заповідного фонду, які у приватну власність з державної чи комунальної власності передаватись не можуть.
Відповідно до положень ст. 61 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон України № 1264-XII) ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об`єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і економічну цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і оголошуються територією чи об`єктом природно-заповідного фонду України. До складу природно-заповідного фонду України входять, зокрема національні природні парки. Порядок організації, використання і охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду, додаткові їх категорії визначаються законодавством України.
За змістом ст. 3 Закону України № 2456-XII до природно-заповідного фонду України належать, природні території та об`єкти, зокрема національні природні парки.
Відповідно до ст. 20 Закону України № 2456-XII національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.
До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.
Таким чином, законодавством чітко визначено, що до складу територій парків включаються як земельні ділянки, які передано у постійне користування національним паркам, так і ділянки інших землевласників та землекористувачів.
Згідно із ст. 5 Закону України № 2456-XII завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються, зокрема центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Частиною 3 ст. 7 Закону України № 2456-XII встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Статтею 9 Закону України № 2456-XII визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, який не передбачає використання територій природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб, а заготівля сіна та випасання худоби можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню таких територій.
Установивши вказані вище обставини та здійснивши аналіз наведених норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області помилково віднесено земельну ділянку із кадастровими номером 0525085300:04:000:1104 до земель сільськогосподарського призначення, оскільки на час прийняття наказу ГУ Держгеокастру у Вінницькій області від 23.07.2019 № 2-12309/15-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" об`єкт природно-заповідного фонду - НПП "Кармелюкове Поділля" уже було створено відповідно до Указу Президента України від 16.12.2009.
Відсутність розробленої документації із землеустрою з встановленням у натурі меж земельної ділянки природно-заповідного фонду не може бути саме по собі достатньою підставою для висновку про відсутність об`єкту природно-заповідного фонду, межі якого були визначені рішенням органу місцевого самоврядування.
Таким чином, затверджуючи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 2,0000 га із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 для ведення особистого селянського господарства, органом державної влади фактично було змінено категорію спірної земельної ділянки та її цільове призначення, при цьому, зазначена земельна ділянка із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 накладається на територію об`єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення НПП "Кармелюкове Поділля".
Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до планово-картографічного матеріалу, наявного у технічній документації по видачі державних актів на земельні частки (паї) на території Стратіївської сільської ради Чечельницького району, територія з якої була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104, відносилась до земель запасу з видом угідь рілля, а територія, із якої надалі сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0525085300:04:000:1104, відносилась до земель запасу з видом угідь рілля, тому в силу закону відносилась до земель сільськогосподарського призначення, з огляду на таке.
Відповідно до преамбули Закону України № 2456-XII цей закон визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів.
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.
Cтатями 51 - 55 Закону України № 2456-XII врегульовано порядок створення й оголошення території та об`єктів природно- заповідного фонду.
Відповідно до ч. 6 ст. 52 цього Закону (у редакції станом на 08.01.2004, яка діяла на час створення Парку), проекти створення територій та об?єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища чи його органами на місцях у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об?єктів природно-заповідного фонду.
Згідно з ч. 1 ст. 52 цього Закону рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об?єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.
З огляду на вказане, Президентом України як органом, уповноваженим приймати рішення про створення національних природних парків, прийнято Указ від 16.12.2009 № 1057/2009 «Про створення Національного природного парку «Кармелюкове Поділля».
Відтак із цього часу відповідна територія згідно з законом набула статусу території та об?єкту природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.
Згідно з указом Президента України від 16.12.2009 частина території, яка входить до складу території Парку, підлягала вилученню у землекористувача - ДП «Чечельницьке лісове господарство» та передачі у постійне користування НПП «Кармелюкове Поділля», а частина території включалась до складу території Парку без вилучення у землекористувача - ВОКСЛП «Вінницяоблагроліс» та земель запасу державної власності, розпорядником яких була Чечельницька селищна рада, якій і передано території під охорону згідно з охоронним зобов?язанням.
Відповідно до ст. 54 Закону України № 2456-XII зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об?єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону.
Таким чином, для зменшення площі земель запасу державної власності, які було включено Указом Президента до території Парку, та скасування їх статусу як територій та об?єктів природно-заповідного фонду, необхідно пройти відповідну процедуру, кінцевим результатом якої є прийняття Президентом України указу про зменшення площі Парку та скасування статусу його території чи частини таких територій.
Разом з тим, такі рішення уповноваженим органом не приймались та будь-які документи для скасування статусу чи зменшення площі Парку та зміни з цих підстав його меж не готувались.
Частина 1 ст. 19 ЗК України визначає дев`ять категорій земель, серед яких землі сільськогосподарського призначення (пункт «а») та землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (пункт «в»).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЗК України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Згідно із ч. 1 ст. 22 ЗК України (у редакції станом на 15.12.2009, на момент прийняття Указу) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.
Таким чином, законодавець визначив правовий режим таких земель з огляду на їх надання для відповідних цілей сільськогосподарської діяльності, що фактично виключає такі землі із земель запасу, або ж призначення таких земель, які не надані у власність чи користування, для цілей сільськогосподарської діяльності.
Відповідно до відомостей зведеної експлікації земель у розрізі землевласників та землекористувачів, підписаної начальником відділу земельних ресурсів у Тростянецькому районі Вінницької області та начальником відділу у Чечельницькому районі Вінницької області, яка є частиною проекту створення Парку на території Стратіївської сільської ради, під створення парку запропоновано 938,3 га земель, з яких, земель запасу та земель не наданих у власність та користування - 190,4 га, які віднесено до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення.
Зазначене також узгоджується з тим, що землі КСП «Стратіївське» на момент створення Парку були розпайовані та після розпаювання землі, не були передані у власність чи користування, включені до земель запасу державної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 20 ЗК України (у редакції станом на 15.12.2009) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Частиною 2 цієї статті визначено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об?єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Як вже було зазначено вище відповідно до ст. 53 Закону України № 2456-XII Президент України приймає рішення про створення територій та об?єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, зокрема національних природних парків.
3 огляду на викладене безпідставними є доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що станом на момент звернення ОСОБА_1 із клопотанням до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Стратіївської сільської ради Чечельницького району (із земельної ділянки кадастровим номером 0525085300:04:000:0890), земельна ділянка відносилась до земель сільськогосподарського призначення, а не природно-заповідного фонду.
Пункт «г» ч. 4 ст. 84 ЗК України містить імперативну заборону, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об?єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту «г» ч. 1 ст. 150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться, зокрема землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Таким чином, ЗК України чітко визначено особливий статус земель природно-заповідного фонду, які у приватну власність з державної чи комунальної власності передаватись не можуть, тобто є обмеженим в обороті.
Розташування земельної ділянки із кадастровим номером 0525085300:04:000:1104 у межах об?єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - національного природного парку відповідно до чинного законодавства свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює передання цієї ділянки у приватну власність з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства після створення Парку.
Положеннями ст. 21 ЗК України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для | визнання недійсними рішень органів державної влади про надання (передання) земельних ділянок громадянам, угод щодо земельних ділянок та для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Ураховуючи те, що оскаржуваний наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області стосується земель природно-заповідного фонду, розпоряджатися якими цей орган не уповноважений, такий наказ суперечить ст. ст. 116, 122, 123, 141, 149 ЗК України та порушує інтереси держави, що згідно зі ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. ст. 21, 152, 155 ЗК України є підставою для визнання його недійсним з одночасним скасуванням державної реєстрації земельної ділянки від 03.03.2020 у Державному земельному кадастрі відповідно до ч. 10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ч. 13 ст. 79-1 ЗК України.
Зрештою, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, що не дає підстав для висновку про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, а тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати, понесені скаржником, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції необхідно віднести на його рахунок.
На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 21 січня 2025 року – без змін.
Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судові витрати залишити за ним.
Постанова набирає законної сили із дня її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Ковальчук
Судді: Т. Б. Сало
Т. М. Шемета
Оригінал: reyestr.court.gov.ua