Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №130/527/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 130/527/26

Провадження № 22-ц/801/1487/2026

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокуСправа № 130/527/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Голоти Л.О., Копаничук С.Г.,

за участю секретаря судового засідання Козюми Д.О., представника ОСОБА_1 – адвоката Мироненко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.02.2026 за нововиявленими обставинами,

в с т а н о в и в:

В лютому 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення дитиною повноліття.

Заява мотивована тим, що з 23.09.2022 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , який згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05.05.2025 року було розірвано.

За час шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає разом з матір`ю ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 після розірвання шлюбу матеріально допомагав утримувати дитину, проте протягом останніх 2 місяців матеріальної допомоги на утримання сина не надає, тому є підстави для стягнення з нього аліментів в судовому порядку.

26 лютого 2026 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20 лютого 2026 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У березні 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Мироненко В.В. звернулась до суду з заявою про перегляд судового наказу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.02.2026 у справі № 130/527/26 за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що при ухваленні судового наказу суду не було відомо про обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, що достовірно були відомі заявнику ОСОБА_2 , які вона не повідомила суду у заяві про видачу судового наказу, а отже дані обставини являються нововиявленими обставинами.

Вказує, що боржник ОСОБА_1 перебував у попередньому зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . У даному шлюбі у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дружина ОСОБА_1 та мати ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Син перебуває на його утриманні.

Наголошує, що ОСОБА_1 не відмовляється утримувати свого спільного з заявницею сина ОСОБА_3 , на підтвердження вказаного надає квитанції про сплату за садочок. Також ОСОБА_1 неодноразово відправляв кошти на картковий рахунок заявниці уже після розірвання шлюбу, а також неодноразово купував спільному сину речі, однак заявниця і цю обставину упустила при подачі даної заяви.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами задоволено.

Скасовано судовий наказ по справі 130/527/26 за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку ( доходу) щомісячно

Не погоджуючись з такою ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу, виданого Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області від 26.02.2026 у справі № 130/527/26.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Мироненко В.В. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватися із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.

Отже, за змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

За правилами пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин.

Відповідно до частин другої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду (частина третя статті 429 ЦПК України).

У частинах шостій та сьомій статті 429 ЦПК України передбачено, що з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

В якості нововиявлених обставин ОСОБА_1 зазначив, що на його утриманні перебуває син від попереднього шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який після смерті своєї матері ОСОБА_4 , проживає разом з батьком, однак дані обставини були відомі суду першої інстанції при видачі судового наказу, оскільки в заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів ОСОБА_2 вказувала, що на утриманні боржника ОСОБА_1 знаходиться дитина від першого шлюбу.

Отже, вказані обставини не можна вважати нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Посилання ОСОБА_1 на невідповідність присудженого судовим наказом розміру аліментів положенню пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України, згідно з яким судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб, що свідчать про наявність спору про право, колегія суддів до уваги не бере, оскільки у випадку незгоди з судовим наказом боржник вправі захистити своє право шляхом подачі позову про зменшення розміру аліментів (припинення стягнення, тощо) (частина сьома статті 170 ЦПК України).

Разом з тим, після скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення судом першої інстанції рішення суд апеляційної інстанції має перевірити його законність по суті та прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до положень статті 374 ЦПК України.

Однак, повноважень скасовувати таке рішення і постановлювати процесуальний документ з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, відмовляти у її задоволенні, тобто розглядати по суті заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами апеляцій суд не має, так як це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 645/3694/18.

За встановлення апеляційним судом відсутності передбачених ЦПК України підстав для скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, необхідно виходити з того, що у цьому випадку суд, який розглядав заяву про перегляд, має постановити ухвалу про відмову у задоволенні такої заяви (частина третя статті 429 ЦПК України).

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (стаття 379 ЦПК України).

З огляду на викладене, ухвала Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 367, 3769, 382, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 червня 2026 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

С.Г. Копаничук