Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №132/4666/13-ц — Вінницький апеляційний суд

Справа № 132/4666/13-ц

Провадження № 22-ц/801/1436/2026

Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції Каращук О. Г.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокуСправа № 132/4666/13-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Голоти Л.О., Сала Т.Б.,

за участі секретаря судового засідання Козюми Д.О., представника ОСОБА_1 – адвоката Якименка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 27 січня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що в 2001 році реорганізовано КСП «Мир» в СВК «Мир» с. Дружне Калинівського району Вінницької області та проведено розпаювання майна. З січня по вересень 2013 року він викупив на підставі договорів купівлі-продажу права на майнові паї членів КСП на загальну суму 1 467 702,00 грн або 72 відсотка від загальної вартості майна пайового фонду КСП. На підтвердження цього Дружненською сільською радою було видано позивачу свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП.

24 вересня 2013 року звернувся до загальних зборів громадян-співвласників майнових паїв колишнього КСП з заявою про виділення частки в спільному майні громадян-співвласників майнових паїв колишнього КСП. 25 вересня 2013 року були проведені загальні збори громадян-співвласників майнових паїв колишнього КСП на яких були присутні співвласники майнових паїв колишнього КСП. На зборах було прийнято рішення про виділ в натурі майна в рахунок майнового паю позивачеві згідно затвердженого переліку майна та передачу його у власність позивача. Відповідно до протоколу та акту приймання-передачі позивачеві було передане майно пайового фонду КСП «Мир» на загальну суму 1 467 702,00 грн, в тому числі нерухоме майно на загальну суму 294 746,00 грн, що засвідчено актом приймання-передачі пайового фонду колишнього КСП «Мир» від 25 вересня 2013 року.

25 вересня 2013 року звернувся до реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області з заявою про державну реєстрацію прав на нерухоме майно. 21 жовтня 2013 року листом № 32-13/97 начальник реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції повідомила, що на цей час немає спеціальних роз`яснень, які б регламентували порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, виділеного в рахунок майнового паю.

У зв`язку з викладеним просив визнати за ним право власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі та споруди), яке виділене в натурі в рахунок майнового паю КСП «Мир», зокрема:

- нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 : літ. А, будівля майстерні, загальною площею 953,6 кв. м; літ. Б, будівля складу, загальною площею 163,0 кв. м;

- нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 : літ. А, будівля складу АДРЕСА_3 , загальною площею 450,8 кв. м; літ. Б, будівля складу № 1, загальною площею 185,5 кв. м; літ. Б1, будівля складу № 2, загальною площею 575,2 кв. м; літ. Б4, зерноплощадка з навісом, загальною площею 36,00 кв. м; літ. В - будівля зерноскладу, загальною площею 1 274,4 кв. м; літ. Г - будівля свинарника, загальною площею 703,4 кв. м; літ. Д - будинок тваринника, загальною площею 262,3 кв. м; літ. Е - будівля вагової, загальною площею 7,6 кв. м; літ. Є - будівля автогаража, загальною площею 605,4 кв. м;

- нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 : літ. А - будівля хімскладу, загальною площею 445,1 кв. м.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 27 січня 2014 року позов задоволено.

Визнано право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно (нежитлові будівлі та споруди), яке виділене в натурі в рахунок майнового паю КСП «Мир», згідно наступного списку:

- нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 : літ. А, будівля майстерні, загальною площею 953,6 кв. м; літ. Б, будівля складу, загальною площею 163,0 кв. м;

- нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 : літ. А, будівля складу АДРЕСА_3 , загальною площею 450,8 кв. м; літ. Б, будівля складу № 1, загальною площею 185,5 кв. м; літ. Б1, будівля складу № 2, загальною площею 575,2 кв. м; літ. Б4, зерноплощадка з навісом, загальною площею 36,00 кв. м; літ. В - будівля зерноскладу, загальною площею 1 274,4 кв. м; літ. Г - будівля свинарника, загальною площею 703,4 кв. м; літ. Д - будинок тваринника, загальною площею 262,3 кв. м; літ. Е - будівля вагової, загальною площею 7,6 кв. м; літ. Є - будівля автогаража, загальною площею 605,4 кв. м;

- нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 : літ. А - будівля хімскладу, загальною площею 445,1 кв. м.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 листопада 2023 року рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 27 січня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2026 року до участі у справі було залучено ОСОБА_10 та ОСОБА_3 як правонаступників після смерті ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2026 року постанову Вінницького апеляційного суду від 16 листопада 2023 року скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

17.06.2026 року провадження у справі щодо вимог апеляційної скарги ОСОБА_10 закрито.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивач – адвокат Якименко О.О. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали та обставини справи, вивчивши долучені до апеляційної скарги документи та аргументи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Судом встановлено, що за результатами розпаювання в КСП «Мир» с. Дружне Калинівського району, реорганізованому в 2001 році в СВК «Мир», членам КСП «Мир» були видані свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП – майнові сертифікати, а розпайоване майно (пайовий фонд в розмірі 2 028 617,00 грн) передано в оренду СВК «Мир».

З січня по вересень 2013 року ОСОБА_1 було придбано на підставі договорів купівлі-продажу права на майнові паї членів КСП, на підтвердження чого Дружненською сільською радою позивачу видані:

- свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серія ВІ VІІ № 003349 від 29 листопада 2012 року (6525,00 грн або 0,3216 %) (т. 1, а. с. 13);

- свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серія ВІ VІІ № 340 від 01 липня 2013 року (168 516,00 грн або 8,2655 %) (т. 1, а. с. 14);

- свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серія ВІ VІІ № 338 від 01 лютого 2013 року (1 261 216,00 грн або 62,0132 %) (т. 1, а. с. 12);

- свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серія ВІ VІІ № 341 від 24 вересня 2013 року (31 445,00 грн або 1,5501 %) (т. 1, а. с. 11).

Отже, позивач набув право на частку пайового фонду майна КСП «Мир» на загальну суму 1 467 702,00 грн, що становить 72,1504 %.

24 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до співвласників майнових паїв колишнього КСП із заявою про виділення в натурі його частки пайового фонду майна КСП «Мир».

25 вересня 2013 року були проведені загальні збори співвласників майнових паїв колишнього КСП, на яких було прийнято рішення про виділення позивачеві в натурі його частки пайового фонду із зазначенням переліку, найменування та вартості майна, яке передається у власність позивача (т. 1, а. с. 28 - 43).

21 жовтня 2013 року листом № 32-13/97 начальника реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції на заяву позивача про державну реєстрацію прав на нерухоме майно повідомлено про відсутність спеціальних роз`яснень, які б регламентували порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, виділеного в рахунок майнового паю (а.с. 26-27).

Рішенням Калинівського районного суду від 14 березня 2011 року по справі № 2-336/11 за ОСОБА_2 визнано право власності на майновий пай із розміром 840,00 грн або 0,1 % пайового фонду, що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ВІ VII № 003419, в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_11 (т. 2, а. с. 80).

ОСОБА_2 вважаючи, що вказане рішення суду першої інстанції порушує його права як співвласника майна реорганізованого КСП «Мир», подав апеляційну скаргу, в якій посилався на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статті 318, 319, 358, 362 ЦК України та рекомендації щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх КСП, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України № 315 від 20 травня 2008 року. Так, суд не надав оцінки рішенню загальних зборів співвласників майна колишнього КСП «Мир» с. Дружне, оформленого протоколом № 25-09/13 від 25 вересня 2013 року: не встановив фактичну кількість співвласників майна пайового фонду колишнього КСП «Мир» с. Дружне на день прийняття ними рішення, яке було прийняте лише сімома учасниками, тоді як рішення про виділення в натурі частки з майна має прийматися усіма співвласниками майнових паїв. ОСОБА_2 теж є співвласником майнового паю, але не був присутнім на зборах.

Згідно зі статтею 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (стаття 358 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 затверджено Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, згідно з яким комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі – комісія), створена з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі – підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства (п. 1).

Рішення загальних зборів підприємства, а у разі реорганізації підприємства – рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками цього майна, обов`язкове для виконання комісією. Комісія підзвітна у своїй діяльності зборам співвласників (п. 2).

Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: проводить уточнення складу активів і пасивів та їх вартості у підприємстві, де відбулася фактична передача майна; визначає структуру пайового фонду майна; визначає розміри паїв колишніх членів підприємства, що не були ними одержані в натурі, грошима або цінними паперами під час припинення членства, а також виявляє осіб, які є їх власниками; розглядає заяви осіб щодо визнання за ними права на майновий пай та правильності розрахунку вартості паїв; вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність (п. 4).

Рішення комісії оформляються протоколом, що підписується головою і секретарем комісії, а затверджується зборами співвласників у порядку, встановленому співвласниками (п. 15).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що співвласники майна колективного сільськогосподарського підприємства мають право отримати свій майновий пай в натурі з виділенням конкретного майна лише на підставі рішення загальних зборів співвласників.

При цьому, згідно з пунктами 2.4, 2.5 Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20.05.2008 року №315, управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється загальними зборами співвласників. Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень щодо відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймаються одностайно.

Таким чином, оскільки майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден зі співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 08.04.2019 у справі №132/2483/16-ц та від 18.12.2019 у справі №131/475/16-ц.

Верховний Суд, скасовуючи ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 у цій цивільній справі, вказав, що на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 14 березня 2011 року у справі № 2-336/11 ОСОБА_2 набув в порядку спадкування за заповітом право власності на майновий пай в розмірі 840,00 грн або 0,1 % пайового фонду СВК «Мир» в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері - ОСОБА_11 , що їй належав на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ВІ VІІ № 003419 (т. 2 а. с. 80).

Відповідно до частини другої статті 548 ЦК УРСР (чинного на час відкриття спадщини) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Отже, на час пред`явлення позивачем цього позову ОСОБА_2 належало право власності на частку в майні колишнього КСП «Мир», проте він як співввласник не був залучений до участі у справі.

Оскільки майно КСП після розпаювання перебуває у спільній частковій власності членів підприємства, позов про виділ частки в натурі має пред`являтися до інших співвласників, які не визнають таке право позивача або перешкоджають виділу.

Згідно із частиною 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач – це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі №761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Таким чином, із змісту позовних вимог, а саме визнання права власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі та споруди), яке виділене в натурі в рахунок майнового паю КСП «Мир», відповідачами, окрім вказаних позивачем відповідачів, є також і усі власники майнових паїв реорганізованого КСП «Мир», оскільки рішення, що стосується майна, яке підлягає передачі певній особі прямо впливає на їх права та інтереси, як осіб, які теж мають право на набуття такого майна.

Так, оскільки судом першої інстанції справу розглянуто у неналежному суб`єктному складі, а в апеляційного суду відсутні повноваження щодо залучення до розгляду справи співвідповідачів в порядку статті 51 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з вказаних підстав з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав не залучення до участі в справі всіх належних відповідачів.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 421,20 грн, судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року про закриття апеляційного провадження в розмірі 536,80 грн та касаційної скарги на постанову Вінницького апеляційного суду від 16 листопада 2023 року в розмірі 5 894,92 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , задовольнити.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 27 січня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4 421,20 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги та 6 431,70 сплаченого судового збору за подання касаційних скарг.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 червня 2026 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

Т.Б. Сало