Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №127/34288/24 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/34288/24

Провадження № 22-ц/801/911/2026

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 рокуСправа № 127/34288/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів: Сала Т. Б., Панасюка О. С.,

за участю секретаря судового засідання Кулішко Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Вінницької обласної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником – адвокатом Путіліним Євгеном Вікторовичем, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області про призначення експертизи та зупинення провадження у справі, постановлену у цій справі 24 лютого 2026 року у м. Вінниці суддею цього суду Антонюком В.В., повний текст ухвали виготовлено 25 лютого 2026 року,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення.

05 листопада 2025 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Разом із тим, 23 лютого 2026 року прокурор Вінницької обласної прокуратури Кавун О. І. подала заяву про призначення повторної земельно-технічної експертизи, мотивуючи її тим, що висновок експерта є необгрунтованим, таким, що суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумнів у його правильності. Зокрема, серед іншого зазначала, що експертом Коваленко Л. А. використано нормативно-правові акти у редакціях, які не існували станом на час розроблення проекту із землеустрою щодо винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці. Крім того, експертом у висновку зазначено, що експертиза проведена щодо відповідності досліджуваного проекту вимогам законодавства, чинного в період з 29.03.2013 по 28.11.2013, що, на переконання прокурора, може свідчити про намагання ввести в оману суд та учасників справи. Проведення експертизи просила доручити експертам Вінницького відділення КНДІСЕ або експерту Окрепній Анні Ігорівні (вул. Небесної Сотні, 5, пр.81, м. Черкаси, 18002).

24 лютого 2026 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора Кавун О.І. про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи задоволено частково. Проведення експертизи доручено судовому експерту Окрепній А.І. На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1. Чи відповідає «Проект винесення та встановлення межі прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці, затверджений рішенням Вінницької міської ради 28.11.2013р. N? 1507 та його затвердження з урахуванням положень ч. 6 ст. 88 ВК України та затвердженої містобудівної документації (внесення змін до містобудівної документації - Генерального плану міста», яким передбачалося часткову зміну цільового використання земельної ділянки в заплаві р. Вишня, що межує з Барським шосе для розміщення індивідуальної садибної забудови та зміни прибережно - захисної смуги р. Вишня та «Вишенського ставка»; містобудівного обгрунтування категорій прибережних територій вздовж р. Південний Буг та його приток в межах м. Вінниці для розміщення індивідуальної житлової забудови в районі заплави р. Вишня зі зміною ПЗС), вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим актам України? Якщо не відповідає, то в чому полягає не відповідність ?

2. Чи накладаються межі земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:02:103:0030 та 0510100000:02:103:0031 на прибережно-захисну смугу, визначену проектом винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе, в межах м. Вінниці, затвердженим рішенням Вінницької міської ради 28.11.2013р. N? 1507?

3. Чи наявні в «Проекті винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці, затвердженому рішенням Вінницької міської ради 28.11.2013р. N? 1507 позитивні погодження органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, та чи підлягав проект погодженню цими органами?

4. Чи підлягав «Проект винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці, затверджений рішенням Вінницької міської ради 28.11.2013р. N? 1507 обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації та чи проводилась така експертиза?

5. Які об`єкти знаходились на земельних ділянках кадастрові номери: 0510100000:02:103:0030 та 0510100000:02:103:0031 на час розроблення «Проекту винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці, затвердженому рішенням Вінницької міської ради 28.11.2013р. N? 1507 ? Яка їх площа?

6. Чи зазначені в «Проекті винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці, затвердженому рішенням Вінницької міської ради 28.11.2013р. N? 1507 водні об`єкти, які накладалися на земельні ділянки 0510100000:02:103:0030 та 0510100000:02:103:0031, та яка їх площа?

7. Яка була відстань від річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка), до земельних ділянок кадастрові номери: 0510100000:02:103:0030 та 0510100000:02:103:0031 згідно «Проекту винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці, затвердженому рішенням Вінницької міської ради 28.11.2013р. N? 150?

На час проведення експертизи провадження у даній справі зупинено.

Не погодившись із цією ухвалою, представник ОСОБА_1 – адвокат Путілін Є.В., посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, у апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що під час судового розгляду допитано експерта Коваленко Л. А., яка зазначила, що вказані прокурором нормативно – правові акти нею були використані з метою надання визначення понять, які є актуальними на даний час відповідно того чи іншого об`єкта, що не порушує вимог інструкції та методики проведення експертизи. Відповідаючи на запитання, яке стосувалося відповідності розробленої документації вимогам закону, експерт вказала, що керувалася саме тими нормами, які існували станом на час розроблення проекту із землеустрою щодо винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці.

Вважає, що суд, призначаючи у даній справі експертизу, не мотивував необхідність її призначення, у матеріалах справи достатньо доказів, щоб з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також вважає, що суд фактично призначив повторну експертизу, надавши оцінку застосуванню експертом норм права, які не можуть бути предметом висновку експерта.

Звертає увагу на те, що експертизу пирзначено з порушенням вимог п.8 ч.2 ст. 197 ЦПК України про те, що питання про призначення експертизи та виклик у судове засідання експертів суд вирішує у підготовчому засіданні, а також, що справа перебуває в провадженні суду першої інстанції з 2024 року, а тому зупинення провадження у справі для проведення безпідставної експертизи призведе до порушення розумних строків розгляду справи та порушить права сторін на своєчасність її розгляду.

До апеляційного суду також надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заступник керівника Вінницької обласної прокуратури В. Філонов просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, обгрунтовуючи його тими ж доводами, що й клопотання про призначення повторної експертизи.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, ухвала суду цим вимогам не відповідає, тому апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши її законність і обґрунтованість у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Частиною 1 ст.76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 102 ЦПК України).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 110 ЦПК України).

Статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (постанова Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц).

Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (постанова Верховного Суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14).

Відповідно до ч. ч. 1, 3-5 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Частинами 1, 5 ст.104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що для проведення експертизи від 26.09.2025 за №06/03-2025 експертом ОСОБА_5 використано нормативно-правові акти у редакціях, які не існували станом на час розроблення проекту із землеустрою щодо винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці. Крім цього суд виходив із того, що судовим експертом Коваленко Л.А. у висновку зазначено, що експертиза проведена щодо відповідності досліджуваного проекту вимогам законодавства, чинного в період з 29.03.2013 по 28.11.2013, а тому вважав, що призначення в даному випадку повторної експертизи є доцільним та сприятиме всебічному та об`єктивному встановленню фактичних обставин справи.

Однак, із таким висновком суду першої інстанції неможливо погодитись, оскільки суд першої інстанції, призначаючи у даній справі експертизу, фактично не мотивував необхідність її призначення, зокрема не вказав, які саме фактичні дані з урахуванням наявних доказів не можуть бути встановлені судом без її призначення.

Як убачається з матеріалів справи, для з`ясування методики дослідження судом першої інстанції в судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_5 , яка підтвердила правильність свого висновку та застосування відповідної методики.

Крім цього, зазначила, що нормативно – правові акти, на які посилається прокурор, нею були використані з метою надання визначення поняттям, які є актуальними на даний час відповідно того чи іншого об`єкта. Наприклад, що таке Генеральний план населеного пункту, містобудівна документація, прибережно захисна смуга, водоохорона зона та інше, що не порушує вимог інструкції та методики проведення експертизи.

Відповідаючи на запитання про відповідність розробленої документації вимогам закону, експерт Коваленко Л. А. також вказала, що керувалася саме тими нормами, які існували станом на час розроблення проекту із землеустрою щодо винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці.

За таких обставин, ураховуючи, що правильність експертного висновку, дотримання методики і порядку проведення експертизи експерт підтвердила під час допиту в суді першої інстанції, суд першої інстанції відповідно до положень ч. 2 ст. 113 та ч.1 ст. 260 ЦПК України повинен був зазначити в оскаржуваній ухвалі чому цей висновок експерта викликає сумнів у його правильності.

Натомість із матеріалів справи не встановлено, а позивачем не доведено наявності підстав для призначення у цій справі повторної експертизи, зокрема наявності підстав стверджувати, що висновок експерта є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи у даній справі експертизу, не мотивував необхідність її призначення у той час, коли у матеріалах справи достатньо доказів, щоб з`ясувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Фактично суд першої інстанції призначив повторну експертизу, надавши оцінку застосуванню експертом норм права, які не можуть бути предметом висновку експерта.

Крім того, при вирішенні питання про призначення названої експертизи, суд проігнорував положення п.8 ч.2 ст. 197 ЦПК України про те, що питання про призначення експертизи та виклик у судове засідання експертів суд вирішує у підготовчому засіданні та не звернув увагу на те, що прокурор вчасно не скористався наданим йому процесуальним правом на заявлення клопотання про призначення експертизи, хоча мав таку процесуальну можливість протягом тривалого періоду часу (26.09.2025 на адресу суду повернуто цю справу із вказаним висновком експерта; 29.09.2025 судом поновлено провадження у справі, а 05.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті). Будь-яких поважних причин, які б заважали прокурору вчасно заявити таке клопотання, ним не наведено.

За таких обставин, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Подібний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 725/4748/20.

Ураховуючи, що порушення судом норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали про призначення експертизи, тому ця ухвала залишатись у законній силі не може та підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідними нормами ЦПК України передбачено право судів першої та апеляційної інстанцій на розподіл судових витрат виключно у рішенні або постанові суду за результатами розгляду справи по суті, або шляхом ухвалення додаткового рішення з цього питання, що також узгоджується із ст. 270 ЦПК України.

З огляду на це, стягнення з позивача на користь відповідача судового збору при апеляційному перегляді ухвали про призначення експертизи, тобто до винесення судом рішення по суті спору, вимогами процесуального закону не передбачено.

Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у його постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 607/6424/20.

На підставі викладеного та керуючись 367, 369, 374, 379, 382 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Путіліним Євгеном Вікторовичем, задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді : Т. Б. Сало

О. С. Панасюк