Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №748/1299/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/53/26

Єдиний унікальний № 748/1299/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

16 червня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі головуючого судді Костюкової Т.В.

за участю секретарів судового засідання Самбур Д.О, Зеленської О.В.

представника позивача Пирковської О.В.

представника відповідача Степаненко Р.О.

проводячи в залі суду в місті Чернігові судове засідання в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням, шляхом вселення

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача – адвокат Пирковська Олеся Василівна, діючи на підставі ордеру серії СВ №1124197 від 24.04.2025 та в інтересах ОСОБА_1 , 24.04.2025, засобами поштового зв`язку, звернулась до суду з позовом у якому просить усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю - 7/32 частинами житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , шляхом вселення до вказаного житлового будинку та стягнення з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 (надалі - позивач) та ОСОБА_3 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача) являються спадкоємцями за заповітом після смерті їхнього батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померлим ОСОБА_5 на користь своїх дітей, Позивача та її рідного брата ОСОБА_3 , було складено заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 1-1539 .Після смерті ОСОБА_5 державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори Кравченко А.Г. було заведено спадкову справу № 1056/2015. 02 травня 2024 року в рамках спадкової справи № 1056/2015 державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори Кравченко А Г . Позивачу та ОСОБА_3 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом не нерухоме майно. В тому числі, на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами були видані свідоцтва про право на спадщину на 7/32 у праві власності - ОСОБА_3 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 02.05.2024, зареєстровано в реєстрі за № 1 -464) та ОСОБА_1 - свідоцтво про право на спадщину на 7/32 у праві власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами (свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 02.05.2024, зареєстровано в реєстрі за № 1-460). Третім співвласником у праві власності спірного житлового будинку є дружина померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_2 (надалі - Відповідач). Частка Відповідача у праві власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами становить 9/16. Так, Позивач, Відповідач та ОСОБА_3 являються співвласниками спірного житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Дійсність заповіту, складеного 15 квітня 1981 року померлим ОСОБА_5 на користь Позивачки та ОСОБА_3 , та зареєстрованого в реєстрі за № 1- .539, неодноразово оскаржувалася Відповідачем в період з 2016 до 2024 року пивільна справа № 751/3656/16 та цивільна справа № 751/8117/18, що перебували па розгляді у Новозаводському районному суді міста Чернігова). В тому числі, Відповідач разом зі своєю донькою, ОСОБА_6 , безпідставно намагалися усунути від права на спадкування Позивача та ОСОБА_3 за померлим батьком (цивільна справа № 753/6770/18, що перебувала на розгляді у Дарницькому районному суді міста Києва). Щоразу в рамках вищезазначених цивільних справ за клопотанням Відповідача, як захід забезпечення позову, накладалися заборони на видачу нотаріусами свідоцтв про право на спадщину Позивачу та її рідному брату ОСОБА_3 , після померлого батька ОСОБА_5 адже, заяви про вступ у спадщину в рамках спадкової справи № 1056/2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було подано 28 грудня 2015 року за № 3086 та 3087, а частково прийняти спадщину вони змогли лише у травні 2024 року.З огляду на вищезазначене, Позивачу та ОСОБА_3 створювалися перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а на даний час Відповідачем продовжують чинитися перешкоди у користуванні спірним домоволодінням та створення заборони доступу до нього. Позивачкою неодноразово вживалися спроби позасудового вирішення конфлікту , однак, усі намагання добровільно вирішити питання та отримання доступу до спірного житлового будинку виявилися марними. Так, Позивач та ОСОБА_3 зверталися до Відповідача та її доньки, ОСОБА_6 , в письмовому вигляді, шляхом направлення поштових відправлень від 17.05.2024 року (рекомендовані листи № 1403005342776 та № -33005342784) та 15.04.2025 року (рекомендований лист № 1403000170993), з проханням не чинити перешкоди у користуванні будинком та господарськими будівлями у домогосподарстві та надати дублікати ключів від домогосподарства. Однак, щоразу в усному вигляді отримували відмову від Відповідача, з аргументуванням знаходження у спірному житлі її особистих речей. Позивач позбавлена можливості користуватись належними їй 7/32 частинами житлового будинку, тому що позивач фактично займає всю площу спірного домоволодіння. Згоди щодо порядку користування будинком сторони не досягли, заповідач не визнає право позивача проживати у спірному будинку. У зв`язку із похилим віком Відповідачка вже тривалий час проживає поруч з: своєю донькою у місті Києві, до будинку приїздить рідко. Зі слів сусідів, обробітком земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок, займаються сторонні особи. Ключі від вхідних дверей будинку, ключі від воріт та код зняття сигналізації знаходяться у Відповідача. Більш того, задля отримання дублікату технічного паспорту на спірний мітловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та з спорудами, Позивачка звернулася до Комунального підприємства «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації» Чернігівської районної ради Чернігівської :: ласті, однак отримала усну відмову, мотивовану необхідністю виготовлення нового технічного паспорту, відмінного від наявного в матеріалах інвентаризаційної справи від 03.03.2016 року, а у зв`язку із цим, необхідністю виїзду та доступу до домоволодіння інженера Чернігівського районного бюро технічної інвентаризації, що на даний час не може забезпечити Позивач. За таких обставин, Позивач вважає, що спір стосовно усунення перешкод у користуванні належними їй 7/32 частинами житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться у спільній частковій гласності сторін, шляхом вселення - має бути вирішений в судовому порядку. Позивач переконана, що саме лише вселення її до житлового будинку не порушить прав Відповідачки, як співвласника, а можливі обмеження, які з-зникнуть у зв`язку з вселенням, є виправданою необхідністю забезпечення однакової реалізації своїх прав всіма співвласниками об`єкта нерухомості.

Чернігівський районний суд Чернігівської області ухвалою від 28 квітня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в цій справі.

На адресу суду відповідачем був поданий відзив на позов, відповідно до якого відповідачка зазначає, що ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить частка в двокімнатній квартирі АДРЕСА_2 , та 1/1 частка в трикімнатній квартирі АДРЕСА_3 . Окрім того третій стороні по справі, ОСОБА_3 , на праві приватної власності належить 1/1 частка в двокімнатній квартирі АДРЕСА_4 . Також станом на липень 2025 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на праві спільної часткової власності належать по 7/32 часток квартири АДРЕСА_5 . , ОСОБА_2 , володіє 9/16 частинами житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами. В той час як Позивачу по даній справі, ОСОБА_7 та третій особі ОСОБА_5 , належать по 7/32 часток зазначеного майна. Вказала, що 17.10.1987 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , був укладено шлюб . ІНФОРМАЦІЯ_3 після багаторічної тяжкої хвороби її чоловік, ОСОБА_5 , помер. ІНФОРМАЦІЯ_4 на сороковий день після смерті чоловіка, коли біль утрати ще не минув до нотаріальної контори звернулися діти покійного від першого шлюбу - Позивач по даній справі, ОСОБА_1 , та третя особа, ОСОБА_8 .. У той час, коли родина ще в жалобі, коли не встигають загоїтись душевні рани, позивачка квапилась вирішувати майнові справи. 17.04.2025 року ОСОБА_2 , було отримано лист/звернення від Позивача, ОСОБА_1 , щодо позасудового урегулювання спору від 15 квітня 2025 року. В своєму листі Позивач зазначає, що з 02 травня 2024 року вона, ОСОБА_1 , та третя сторона по справі, ОСОБА_3 , являються співвласниками, по 7/32 частин кожен, житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами. Також зазначає, що право власності на нерухоме майно підтверджено свідоцтвами про право на спадщину за заповітом, виданими в рамках спадкової справи № 1056/2015, щодо мого померлого чоловіка, ОСОБА_5 , державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори Кравченко А.Г. Стосовно зазначеного, зауважила, що незважаючи на твердження Позивача протягом 2024 року вона неодноразово намагалися добровільно урегулювати питання, то ні з Позивачем, ОСОБА_1 , ні з третьою особою по справі, ОСОБА_3 вона не мала ні особистої очної, ні телефонної розмови щодо зазначеного предмету спору, що свідчить про неправдиві відомості з боку позивачки щодо досудового врегулювання спору. Вказує, що отримувала лише лист від 15 квітня 2025 року отримавши який надала відповідь , з якої вбачалося, що вона була налаштована на досудове врегулювання спору та вирішення даного питання максимально сприятливо для - сторін шляхом. Зокрема, у своєму листі від 30.04.2025 року, вона зазначала, що не проти добровільно надати доступ до зазначеного майна шляхом надання дублікату ключів, але з врахуванням наступного:по перше, з врахуванням того, що, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , належить лиш 14/32 зазначених будинку, то на моменті надання доступу до зазначеного будинку з відповідними господарськими спорудами, вона б хотіла, щоб вони обговорили і зафіксували порядок користування цим майном з дотриманням часток кожного співвласників нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном ;по друге, питання надання дублікатів ключів, з врахуванням того, що вона має в розпорядженні лише один примірник даних ключів, і з врахуванням того, що має певні проблеми зі здоров`ям, і не маєможливості власноруч дістатися до сервісу виготовлення дублікатів ключів і за власний кошт їх виготовити, щоб потім передати їх позивачці , запропонувала при зустрічі для обговорити порядок користування сумісним майном та передати позивачці на певний час свій примірник ключів з подальшим поверненням, щоб позивачка сама зайнялася питанням виготовлення необхідних їй дублікатів. Проте позивачка не дочекавшись відповіді направила позов до суду , що з її боку свідчить про відсутність реального прагнення до досудового врегулювання питання та вказує на навмисне створення підстав для судового розгляду. Вказує, що вона розглядала можливість досудового врегулювання питання щодо надання доступу до будинку , однак з урахуванням конкретних дій та загальної поведінки позивача змушена переглянути свою першопочаткову позицію. Вказує, що відповідно до ст. 358 ЦК України, будь-яке вселення до житла, яке є об`єктом спільної часткової власності, потребує згоди всіх співвласників. Вона як співвласник і особа, що фактично проживає в цьому помешканні, такої згоди не надавала. Вселення без згоди — порушення порядку спільного користування майном що чітко визначено у Постанові Верховного Суду України (ВСУ) від 08.11.2023 року у справі №521/6487/20. Позивач має у власності інше житло, придатне для проживання. Його спроби вселитися в це житло є зловживанням правом (ст. 13 ЦКУ) і можуть призвести до психологічного тиску. ЦКУ забороняє зловживання цивільним правом (ст. 13 ЦКУ). Якщо особа має інше житло, але намагається вселитися до літнього співвласника, це: не є вимушеною необхідністю, Може бути спробою створити тиск, психологічне переслідування чи конфлікт, порушує принцип добросовісності в користуванні спільною власністю. Зауважувала, право користування часткою не означає автоматичне право проживання, тим паче в конфліктних умовах або за наявності альтернативного житла. Просить відмовити суд в задоволенні позову.

Також 21.07.2025 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява про поділ житлового будинку в натурі, що розташований по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про поділ житлового будинку в натурі, що розташований по АДРЕСА_1 та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням, шляхом вселення.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2025 року у справі призначено судову будівельно-технічної експертизу, проведення якої доручено експертам Чернігівського відділення Київського НДІСЕ, та зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.

12 грудня 2025 до суду надійшли матеріали цивільної справи №748/1299/25 з клопотанням експерта Чернігівського відділення Київського НДІСЕ Скопа Г. про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою від 12 грудня 2025 року провадження у справі було поновлено.

25.02.2026 року на адресу суду надійшов лист з Чернігівського відділення КНДІСЕ, відповідно до якого заступник завідувача відділення Людмила Ольхова повідомила, що оплата за проведення експертизи , що покладалася на ОСОБА_2 не була проведена, у зв`язку з чим ухвала суду від 10.11. 2025 року залишається без виконання.

Ухвалою від 23 березня 2026 року зустрічну позовну заяву за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про поділ житлового будинку в натурі, що розташований по АДРЕСА_1 було залишено без розгляду

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням, шляхом вселення було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав викладених у позові та пояснила, що між сторонами існують конфліктні відносини з 2016 року коли відповідачка почала чинити перешкоди у вступ у спадщину позивачки. Отримавши у травні 2025 року свідоцтво про право на спадщину на 7/32 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та маючи право власності та відповідно право користування ним відповідач не надає доступу до домоволодіння, а саме не надає комплект ключів, які наявні в одному екземплярі та маються лише у ОСОБА_2 . Позивачка зверталася з листами на адресу відповідачки, однак останні залишені поза увагою. Також позивачка зверталася до органу поліції за фактом самоуправства з боку відповідачки. Зауважила, що позивачка як особа, яка має право на частку у житлі має право ним користуватися на рівні в інших співвласниками , просить суд задовольнити позов, так як в добровільному порядку вирішити це питання з відповідачкою не має можливості і підтвердження цього є те, що справа тривалий час знаходиться в провадженні суду і якщо б перешкоди не чинилися, то не було з і спору з даного приводу.

Представник відповідача позов не визнав з підстав викладених у відзиві. пояснив що предмет спору відсутній , так як відповідачка пропонувала позивачці зустрітися і обговорити порядок користування житлом та принагідно передати ключі від будинку, і відповідно з боку позивачки не були вчинені дії що мають прояв у вчиненні перешкод в заселенні. Вказав, що у розпорядженні ОСОБА_1 дві власні квартири, зокрема у АДРЕСА_6 та АДРЕСА_3 , позивачка забезпечена житлом для проживання , ніколи не проживала в житловому будинку по АДРЕСА_1 та наміру проживати не має, а її дії є нічим іншим як тиском на відповідачку , який має місце постійно, що погіршує стан здоров`я відповідачки, яка змушена звертатися за медичною допомогою .

Судове засідання відкладалося для виклику свідків на 16 червня 2026 року .

Свідок ОСОБА_9 показав, що є зятем ОСОБА_2 і обізнаний що у 2024 році позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали свідоцтво про право на спадщину на частину житлового будинку по АДРЕСА_1 . Ключі від домоволодіння знаходилися у ОСОБА_2 і наявні в одному екземплярі. Вказав, що ОСОБА_2 не була проти надання доступу ОСОБА_1 до будинку, однак через стан здоров`я особисто ключі передати не могла, а тому пропонувала у відповідь на звернення, яке було адресоване ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зробити дублікат ключів, отримавши їх у неї за місцем її перебування. Вказав, що ОСОБА_2 більше року не проживає по АДРЕСА_1 , а мешкає в м. Київ. ОСОБА_1 пропозицією, отримати ключі за місцем мешкання ОСОБА_2 та зробити дублікат не скористалася та в подальшому зверталася до органів поліції з приводу вселення до житла. У 2026 року огляд будинку здійснювався ріелтором з метою проведення оцінки ринкової вартості майна, доступ до будинку забезпечував представник відповідача ОСОБА_10 , якому ним попередньо були передані ключі від будинку , а також було обумовлено, що від сторони позивача буде присутня не ОСОБА_1 , а її представник ОСОБА_11 з метою уникнення конфліктних ситуацій.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 зауважив, що має при собі ключі від будинку, які запропонував, отримати представнику позивача ОСОБА_11 за актом приймання-передачі для подальшого виготовлення їх дублікату з метою доступу до будинку, на що представник позивача зазначила, що такими повноваженнями не наділена від клієнта.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи приходить до такого висновку

За життя ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений 15 квітня 1981 року, яким все своє майно заповідав ОСОБА_12 та ОСОБА_3 в рівних частинах кожному (т.1 а.с.19).

Із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулись діти померлого ОСОБА_3 : ОСОБА_5 ( а.с 15,16,), ОСОБА_1 ( т.1 а.с 17,18) . Також з досліджених заяв вбачається, що спадкоємцями , крім ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є ОСОБА_2 - дружина спадкодавця .

Згідно копії спадкової справи № 1056/15, із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулись діти померлого : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та дружина померлого ОСОБА_2 .. З матеріалів спадкової справи слідує, що ОСОБА_2 03 березня 2016 року видано свідоцтво про право власності на частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Також, ОСОБА_2 має право на обов`язкову частку у спадщині. Також 02 травня 2024 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (т.1 а.с 172-240 зворот.)

ОСОБА_1 02 травня 2024 року видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 7/32 частки у праві власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.20)

Як слідує з наявної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 зареєстровано праві спільної часткової власності на 7/32 частин даного житлового будинку (т.1 а.с.21)

Як слідує з наявної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 01.07.2025, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на та 1/6 частину даного житлового будинку, що складає 9/16 частин, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 7/32 частин даного житлового будинку, за ОСОБА_3 зареєстровано право на 7/32 частин даного житлового будинку. (т.1 а.с.70)

Згідно копії Державного акту серії ЧН № 110673, ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Радянсько-Слобідської сільської ради від 27.04.1999 належить земельна ділянка площею 0,1001 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. (т.1 а.с.23)

Як слідує з наявної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві приватної власності має квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 та квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , ОСОБА_3 належить на праві власності квартира що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 ( т.1а.с 66,67,68)

17 травня 2024 року позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зверталися до відповідачки зі зверненням в якому вказували, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з 02 травня 2024 року являються співвласниками, по 7/32 частин кожен, житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами. Право власності на нерухоме майно підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданими в рамках спадкової справи № 1056/2015 державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори Кравченко А.Г. Вказували , що мають намір користуватися належною їм на праві власності частиною домоволодіння, у зв`язку з чим прохали не чинити перешкоди та добровільно надати доступ (дублікати ключів ) до житлового господарства ( а.с 28)

15 квітня 2025 року позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зверталися повторно до ОСОБА_2 зі зверненням щодо позасудового урегулювання спору, в якому наголошували, що вони є співвласниками, по 7/32 частин кожен, житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом 2024 року вони неодноразово намагалися добровільно урегулювати питання щодо надання доступу до належного їм на праві власності домоволодіння, яке перебуває на сигналізації, а тому самостійно без наявного коду та необхідних ключів від воріт та вхідних дверей до будинку вони не мають змоги реалізувати свої права як співвласників у володінні та користуванні. Станом на 15 квітня 2025 року продовжують чинитися перешкоди у доступі до житла, у зв`язку з чим черговий раз повідомили, що мають намір користуватися частиною домоволодіння та просять не чинити їм перешкоди в доступі до житла ( а.с 27-27 зворот)

З дослідженої судом відповіді на лист-звернення щодо позасудового врегулювання спору від 15 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 з урахуванням наявного права власності у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на частку у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , пропонувала обговорити порядок користування майном і з урахуванням того, що має проблеми зі здоров`ям не має можливості дістатися до сервісу виготовлення ключів, то з урахуванням чого пропонувала при зустрічі під час обговорення питання порядку користування майном передати свій примірник ключів (т.1 а.с 72-72 зворот)

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2026 року було визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , право власності на 7/32 частки земельної ділянки площею 0,1001 га, розташованої у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425586000:01:000:0047, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, належної померлому на підставі Державного акту серії ЧН № 110673, виданого 10.02.2004 року; визнано та ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , право власності на 7/32 частки земельної ділянки площею 0,1001 га, розташованої у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425586000:01:000:0047, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, належної померлому на підставі Державного акту серії ЧН № 110673, виданого 10.02.2004 року та визнано за ОСОБА_2 право власності на 9/16 частки земельної ділянки з кадастровим номером 7425586000:01:000:0047, пропорційно частці у праві власності на житловий будинок, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 ), наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі Державного акту серії ЧН № 110673, виданого 10.02.2004 року (т.2 а.с 34-35 зворот)

12 лютого 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зверталися з листом до ОСОБА_2 в якому повідомляли, що 02 травня 2024 року отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом, і вони як співвласники 7/32 часток у майні: житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 мають право ним користуватися, розглядають можливість його відчуження, просять припинити чинити перешкоди у доступі до майна та надати добровільно ключі (дублікати ключів) до житлового господарства . У зв`язку з тим, що чиняться перешкоди протягом 10 років з дня смерті батька ОСОБА_5 вони не володіють про стан житлового приміщення, яке перебуває у спільній частковий власності та не мають змоги сформувати примірну ринкову ціну домоволодіння (т.2 а.с 37-38)

16 лютого 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подана заява до Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до змісту якої слідує, що ОСОБА_2 дружиною померлого батька чиняться перешкоди у вільному володінні та користування майном: житловим будинком , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, частку на які мають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Даною заявою просили вжити заходів реагування та забезпечити здійснення заходів із доступу до належного їм на праві власності майна: житла, що фактично перебуває у володінні ОСОБА_2 ( т.2 а.с 39-40)

20.03.2026 року Чернігівським районним управлінням поліції ГУНП в Чернігівській області на адресу ОСОБА_1 надана відповідь, на заяву про вчинення кримінального правопорушення, згідно якої матеріали були зареєстровані в ЄО №15549 від 20.02.2026 року, проведено перевірку по даному факту, відділом дізнання Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ознак кримінального правопорушення та проступку не встановлено. В подальшому для вирішення спірних питань запропоновано звернутися до суду в приватному порядку, згідно цивільного законодавства (т.2 а.с 100-101 зворот)

З дослідженого в судовому засіданні пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком ( т.1 а.с 79)

З долучених стороною відповідача виписок з медичних закладів за період з 07.10.2024 року по 01.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 періодично звертається за медичною допомогою та отримує курс лікування за призначенням лікарів (т.1 а.с 83-86 зворот)

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України установлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Наведеною нормою матеріального права визначено право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яких шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. Не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового чи цивільного законодавства. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20).

Судом встановлено, і дана обставина не заперечується стороною відповідача, що позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 травня 2024 року належить 7/32 часток у праві власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а відповідно позивачка як співвласник майна має законне право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Під час судового розгляду сторона позивача позов не визнавала, посилаючись на відсутність предмету спору та вказуючи, що ОСОБА_2 не чиняться перешкоди у доступі до житлового будинку. Разом з тим поведінка сторони відповідача під час судового розгляду: невизнання позову, позиція викладена у відзиві, відповідно до якої ОСОБА_2 зазначає, що в досудовому порядку вона розглядала можливість мирного врегулювання спору, однак з урахуванням дій позивача щодо намагань вселитися в будинок, при наяності іншого житла, їх неприязні стосунки змушена переглянути свою початкову позицію, свідчить про протилежне.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 намагався надати стороні позивача ключі від домоволодіння, які були при ньому і як підтвердив він сам, комплект ключів фізично існує в одному примірнику. Вказана обставина свідчить про те, що позивачка позбавлена можливості користуватися майном, так як доступу до приміщення вона не мала.

Існування наявності перешкод у користування майном підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема листами зверненням щодо позасудового врегулювання спору, які мали місце задовгий час перед звернення до суду. Зокрема 17 травня 2024 року та 15 квітня 2025 року які направлялося ОСОБА_2 рекомендованим листом з описом вкладення, до подання позову до суду.

Суд бере до уваги письмові звернення до органу поліції, в яких позивачка порушувала питання її вселення до житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в якому має 7/32 частки, що в свою чергу свідчить про неможливість користування належним майном.

Позивачка просить суд усунути перешкоди у користуванні домоволодінням, шляхом вселення. В свою чергу, вселення це фактичне входження у приміщення. Отримання ключів не свідчить про вселення, адже на домоволодіння може перебувати на сигналізації про що вказувала в судовому засіданні представник позивача і дані відомості щодо встановленої сигналізації відображені в листі від 15 квітня 2025 року ( а.с 27-27 зворот), що не було спростовано стороною відповідача та в свою чергу може створювати додаткові перепони у входження в житло, а тому суд відхиляє доводи сторони відповідача щодо відсутності спору.

Доводи сторони відповідача стосовно того, що позивачці на праві власності належить інше житло, не впливає на вирішення спору в даній справі, так як його наявність не є перепоною для реалізації ОСОБА_1 її прав як власника 7/32 частин житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 на користування та розпорядження своєю часткою в майні. Самі по собі неприязні відносини між сторонами не можуть свідчити про створення перешкод у користуванні житлом для будь-якої сторони, у тому числі і для позивача.

Власник або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на житло відповідно до закону.

Згідно зі статтею 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення.

З огляду на те, що під час судового розгляду встановлено, що тривалий час позивачці чинилися перешкоди у користуванні житлом, через відсутність фактичного доступу до нього, що розташоване по АДРЕСА_1 , яке належить їй на праві спільної часткової власності , суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог судові витрати понесені позивачкою слід стягнути в відповідача на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 321, 391 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням, шляхом вселення– задовольнити

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю, 7/32 частинами житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , шляхом вселення до вказаного житлового будинку

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211, 20 грн

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_10 .

Третя особа: ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_4 ,адреса : АДРЕСА_9

Повний текст судового рішення виготовлено 19 червня 2026 року.

Суддя Т.В.Костюкова