Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №328/992/18 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 09.06.2026 Справа № 328/992/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 328/992/18 Головуючий у І інстанції: Бредун Д.С.

Провадження № 22-ц/807/1256/26 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Полякова О.З.,

суддів Кухаря С.В.,

Подліянової Г.С.,

секретар Пантюх Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2026 року ТОВ «Дебт Форс» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача його правонаступником, заінтересовані особи: ТОВ «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , ТОВ «Кампсіс Лігал».

В обґрунтування заяви зазначено, що 25.05.2018 Токмацький районний суд Запорізької області ухвалив рішення у справі № 328/992/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № _Д002/АА-474.07.2.

Ухвалою від 22.11.2019 Токмацький районний суд Запорізької області замінив сторону виконавчого провадження (стягувача) – ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

Ухвалою від 23.01.2026 Хортицький районний суд м. Запоріжжя відновив втрачене судове провадження у цивільній справі № 328/992/18 за позовом ТОВ «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

22.02.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Лігал» уклали Договір № 22-02/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Лігал», а ТОВ «Кампсіс Лігал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, зокрема за кредитним договором № _Д002/АА-474.07.2.

19.05.2023 ТОВ «Кампсіс Лігал» та ТОВ «Дебт Форс» уклали Договір № 19-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі й за кредитним договором № _Д002/АА-474.07.2.

З Інформації про виконавче провадження, ТОВ «Дебт Форс» відомо, що на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби відсутні виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 , при цьому товариство має виконавчі листи, строки для примусового виконання яких не пропущені.

Згідно з відмітками про виконання виконавчого документа, або про повернення виконавчого документа стягувачу із зазначенням причин повернення, виконавчий лист було повернуто без виконання 02.06.2021 на підставі ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Закінчення трирічного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, згідно з постановою про повернення виконавчого документу, припало на 02.06.2024, тобто на час дії в Україні воєнного стану, запровадженого 24.02.2022, що скасований або припинений не був, тому на час подання цієї заяви строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не є пропущеним.

Посилаючись на означені обставини, а також на ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ТОВ «Дебт Форс» просило суд замінити вибулого стягувача – ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника – ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі № 328/992/18 за позовом ПАТ «Родовід Банк», до боржника – ОСОБА_1 .

Ухвалою від 31 березня 2026 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя в задоволенні заяви відмовив.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, ТОВ «Дебт Форс» через підсистему «Електронний суд» подалоапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги, повторюючи доводи первісної заяви, товариство зазначає, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа від 03.07.2018, що видав Токмацький районний суд Запорізької області на виконання рішення від 25.05.2018 у справі № 328/992/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № _Д002/АК-474.07.2 від 21.12.2007 у сумі, що станом на 14.11.2017, становила у гривневому еквіваленті 869412,42 грн, не пропущений, у зв`язку з тим, що 02.06.2021 у виконавчому провадженні № 61009668 приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелико Є.Б. ухвалив постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Цією постановою стягувач повідомлений про те, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 02.06.2024.

Отже, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущений, та він може бути пред`явлений до виконання протягом трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану на території України.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства. Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення до суду з заявою про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником, сплив строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №328/992/18.

Однак, колегія судді не погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У частинах першій та другій статті 55 ЦПК України зазначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом цієї норми суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених частиною другою статті 442 ЦПК України, та що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 25.05.2018 Токмацький районний суд Запорізької області ухвалив рішення у справі № 328/992/18 про задоволення позову ПАТ «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Шевченка А.М.; стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № Д002/АК-474.07.2 від 21.12.2007 у сумі, що станом на 14.11.2017 становить у гривневому еквіваленті 869412,42 грн, що складається з: 26325,47 доларів США (станом на 14.11.2017 дату розрахунку за офіційним курсом НБУ становить 697306,42 гривні) сума заборгованості за кредитом та процентам (за весь період), що складається з: 24096,03 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом, 2229,44 доларів США - сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту; та 172104,60 гривень - сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості, що складається з: 157617,12 грн - сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту (за весь період), 14487,49 гривень - сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту (за весь період), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 13041,19 гривень.

Ухвалою від 22.11.2019 Токмацький районний суд Запорізької області замінив сторону виконавчого провадження (стягувача) – ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

Ухвалою від 23.01.2026 Хортицький районний суд м. Запоріжжя відновив втрачене судове провадження у цивільній справі № 328/992/18 за позовом ТОВ «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

22.02.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Лігал» уклали Договір № 22-02/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Лігал», а ТОВ «Кампсіс Лігал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, зокрема за кредитним договором № _Д002/АА-474.07.2.

19.05.2023 ТОВ «Кампсіс Лігал» та ТОВ «Дебт Форс» уклали Договір № 19-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі й за кредитним договором № _Д002/АА-474.07.2.

На виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 25.05.2018 у справі № 328/992/18, провадження № 2/328/540/18, 03.07.2018 виданий виконавчий лист, та пред`явлений до виконання.

02.06.2021 приватний виконавець Виконавчого округу Донецької області Горелик Є.Б. ухвалив постанову про повернення вказаного виконавчого листа на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», зазначивши, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 02.04.2024 (а.с. 16-17).

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Відповідно до статі 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником

Стаття 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

З огляду на пункти 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, зокрема, що: На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.»

У постанові від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що під час вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватися питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У цій справі суд першої інстанції встановив, що виконавчий лист на виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 25.05.2018 у справі № 328/992/18, виданий 03.07.2018 та повернутий стягувачу постановою приватного виконавця від 02.06.2021на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку зі встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, за загальним правилом, після повернення виконавчого документа стягувачу постановою приватного виконавця від 02.06.2021 він мав бути пред`явлений до виконання у строк до 02.06.2024.

Водночас згідно з пунктом 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені Закону України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Воєнний стан запроваджений в Україні 24 лютого 2024 року, на теперішній час не припинений та не скасований.

Таким чином, з огляду на положення пункту 102 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», заява ТОВ «Дебт Форс» про заміну строни виконавчого провадження подана у лютому 2026 року є такою, що подана в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, тому колегія суддів вважає обґрунтованими аргументи апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, оскільки в цій справі строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив, ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги за кредитним договором №_Д002/АК-474.07.2 від 21.12.2007, воно є правонаступником кредитора у матеріальних правовідносин з кредитного договору № _Д002/АК-474.07.2 від 21.12.2007 і є правонаступником сторони стягувача у процесуальних правовідносинах з примусового виконання виконавчих листівпро стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № _Д002/АК-474.07.2 від 21.12.2007, тому заяву слід задовольнити.

Проте, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, ухали помилкове судове рішення про відмову в задоволенні заяви, чим порушив вищезазначені норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку з чим, її слід задовольнити, на підставі вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року та ухвалити нову постанову про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» – задовольнити.

Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року– скасувати. Ухвалити в цій справі нову постанову, якою:

«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Замінити вибулого стягувача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на правонаступника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому листі № 328/992/18 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до боржник – ОСОБА_1 ».

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 19 червня 2026 року.

Головуючий

Судді