Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №450/616/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/616/25

Провадження № 2/450/108/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спадкування за законом, в якому позивач просить суд визнати за нею ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га, кадастровий номер 4623684900:05:000:0230, місце розташування с. Оброшино, Пустомитівський район, Львівська область, цільове призначення для ведення особистого сільського господарства.

В обґрунтування позову, покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача та відповідача ОСОБА_3 , про що Оброшинською сільською радою, Пустомитівського району, Львівської області 07.10.2011 р. було складено актовий запис №31 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина в склад якої окрім іншого майна, увійшла земельна ділянка площею 0,0700 га. кадастровий номер 4623684900:05:000:0230, призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована на території с. Оброшино, Пустомитівський район, Львівська область. Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулась із відповідною заявою нотаріуса про прийняття спадщини та приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Копійчак Є.В. було видано свідоцтво про право на спадщина на частину спадкового майна, при цьому мати сторін ОСОБА_4 від своєї частки у спадковому майні відмовилась (спадкова справа № 7 /2012 нотаріус Копійчак Є.В.). В даному випадку після смерті батька спадщину прийняла лише його донька ОСОБА_1 , відповідач спадщину не прийняв, а тому лише ОСОБА_1 є фактичним спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 . Окремо слід зазначити, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалась, що підтверджується відповідним витягом із спадкового реєстру

Однак на даний час визнання права власності на спадкове майно неможливе, оскільки за життя спадкодавця були втрачені оригінали правовстановлюючих документів, а саме державного акту на ділянку, що в свою чергу унеможливлює забезпечення її права на спадкове майно в позасудовому порядку, та змушує її звернутись в суд задля захисту своїх законних прав та інтересів. На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала на адресу суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задоволити.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав заяву про визнання позову, розгляд справи без його участі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися-до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і -заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що стверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07.10.2011 року Оброшинською сільською радою Пустомитівського (теп. Львівського) району, Львівської області.

За встановлених вище обставин позивачем доведено, що ОСОБА_3 за час свого життя, окрім іншого, набув право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га., кадастровий номер 4623684900:05:000:0230, місце розташування с. Оброшино, Пустомитівський район, Львівська область, цільове призначення для ведення особистого сільського господарства, що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку.

За час свого життя ОСОБА_3 своїми майновими правами на випадок смерті не розпорядився в цілому чи частково, заповіту не склав, відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 30068196 від 02.04.2012 року.

У відповідності до норм ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України у день смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України у склад спадщини ОСОБА_3 крім іншого, увійшло право власності на зазначені вище майнові права.

З урахування того, що спадкодавцем не було складено заповіту, у відповідності до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за законом почергово.

Як вбачається із копії Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 71067227 від 29.12.2022 року, після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 7/2012 приватним нотаріусом Копійчак Є. В., номер у Спадковому реєстрі – 52625875 та видані свідоцтва про право на спадщину.

Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцями першої черги

спадкування після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , факт родинних відносин підтверджується копією Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 29.11.1955 року та діти ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , факт родинних відносин підтверджено копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 22.04.1961 року (прізвище змінено у зв?язку з реєстрацією шлюбу, згідно копії Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 21.05.1983 року) та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , факт родинних відносин простежується із копії Свідоцтва про народження № НОМЕР_6 від 01.10.1956 року. Інших спадкоємців, які б претендували на прийняття спадщини за законом судом встановлено не було.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець за законом або за заповітом, який постійно не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, для її прийняття має подати за місцем відкриття спадщини нотаріусу або іншій посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня її відкриття. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав таку заяву і не доведе, що цей строк був пропущений з поважної причини, він вважається таким, що не прийняв спадщини.

Ці норми встановлюють обов`язок подати заяву про прийняття спадщини лише для тих спадкоємців, які не проживали постійно зі спадкодавцем на час його смерті. Якщо така особа не подає заяву і не обґрунтує причини пропуску строку, вона втрачає право на спадщину.

Натомість, як зазначено у ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який проживав постійно із спадкодавцем, вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, якщо не відмовився від неї у встановлений строк.

Як вбачається із заяви про відмову від спадщини за законом (спадкова справа № 7/2012) від 02.04.2012 року, поданої приватному нотаріусу Пустомитівського районного нотаріального округу Копійчак Є. В., залучений до участі у даній цивільній справі, як відповідач, та як попередньо встановлено судом, син спадкодавця – ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк відмовився від спадкового майна ОСОБА_3 , склад якого йому відомий.

Разом з тим, із матеріалів спадкової справи № 7/2012 вбачається, що із заявою про відмову від спадщини 02.04.2012 року до приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Копійчак Є. В. звернулась дружина спадкодавця ОСОБА_4 .

Також, судом встановлено, згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 07.10.2019 року, виданого виконавчим комітетом Оброшинської сільської ради Пустомитівського (теп. Львівського) району Львівської області, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що було складено актовий запис за № 35.

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 71067309 від 29.12.2022 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилась.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За п. 23 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняла спадщину, окрім іншого й на земельну ділянку площею 0,0700 га., кадастровий номер 4623684900:05:000:0230, місце розташування с. Оброшино, Пустомитівський район, Львівська область, цільове призначення для ведення особистого сільського господарства, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набув право власності на спадкове майно; те, що спадкодавець за час свого життя не розпорядився спадковим майном на випадок своєї смерті, та те, що позивач вчинила дії, що свідчать про прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; інші спадкоємці першої черги відмовились від спадщини, а відповідач в свою чергу визнав позов, та ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, те, що обставини склалися так, що в іншому крім судового порядку позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, оскільки оригінал правовстановлюючого документа втрачений, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, підлягають задоволенню.

Таким чином, представлені суду докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на предмет їх достовірності та допустимості, а також їх достатності та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені обставини судом свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст. 259,263,265,268,273 ЦПК України, ст. 392,1216-1218,1220,1222,1223 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спадкування за законом - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га, кадастровий номер 4623684900:05:000:0230, місце розташування с. Оброшино, Пустомитівський район, Львівська область, цільове призначення для ведення особистого сільського господарства, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Повний текст судового рішення складено 05.02.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук