Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №450/1742/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1742/26

Провадження № 2/450/1900/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, в якому позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки, розташовані на території Сороки-Львівської сільської ради Львівського району Львівської області, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3801 га кадастровий номер 4623686900:05:000:0167 та площею 0,1984 гa кадастровий номер 4623686900:07:000:0685, що належали ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ- ЛВ № 002547 від 11.09.2001 року.

В обґрунтування позову, покликається на те, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 01.03.1958 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується колією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 28.01.2017 року. За життя ОСОБА_3 своїм майном на випадок смерті не розпорядилася, а тому спадкування після смерті такого здійснюється за законом почергово. Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18.04.2002 року, батько позивача, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач являється єдиним спадкоємцем першої черги спадкування, після смерті матері, оскільки його сестра ОСОБА_5 яка, залучена до участі у справі як відповідач, на спадщину не претендує, оскільки прийняття спадщини є правом а не обов?язком спадкоємця, окрім цього вона успадкувала земельні ділянки після смерті батька. До складу спадкової маси після смерті ОСОБА_3 увійшло право власності на дві земельні ділянки розташовані на території Сороки-Львівської сільської ради Львівського району Львівської області, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: площею 0,3801 га кадастровий номер 4623686900:05:000:0167; площею 0,1984 га кадастровий номер 4623686900:07:000:0685. Вказані земельні ділянки належали ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ- ЛВ № 002547 від 11.09.2001 року. Позивач до дня смерті матері постійно проживав разом з нею в с. АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов у складі комісії Мурованської сільської ради Львівського району Львівської області. Позивач вказує, що оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно втрачений, і ця обставина унеможливила отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері в нотаріальному порядку, тобто існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, визнання за ним права власності на земельні ділянки в порядку спадкування є ефективним способом захисту порушеного права. На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав на адресу суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задоволити.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явилася, однак подала через канцелярію суду заяву, згідно змісту якої позовні вимоги позивача визнає, вказує, що на спадщину після смерті матері не претендує та приймати не бажає, справу просить проводити без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися-до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і -заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , у віці 79 років, що стверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 23.01.2017 року виконавчим комітетом Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

За час свого життя ОСОБА_3 своїми майновими правами на випадок смерті не розпорядилася в цілому чи частково, заповіту не склала, що вбачається із долученого витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85021191 від 27.04.2026 року.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина в склад якої, окрім іншого, увійшло право власності на земельні ділянки, розташовані на території Сороки-Львівської сільської ради Львівського району Львівської області, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3801 га кадастровий номер 4623686900:05:000:0167 та площею 0,1984 гa кадастровий номер 4623686900:07:000:0685, що належали ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ- ЛВ № 002547 від 11.09.2001 року.

На підтвердження вищевказаного позивачем також долучено копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6800121202026 від 09.02.2026 року, кадастровий номер земельної ділянки: 4623686900:05:000:0167, що знаходиться на території Сороки-Львівської сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,3801 га, а також копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7300089702026 від 18.02.2026 року, кадастровий номер земельної ділянки: 4623686900:07:000:0685, що знаходиться на території Сороки-Львівської сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,1984 га, в яких у відомостях про право власності зазначено ОСОБА_3 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані та їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась.

У відповідності до норм ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України у день смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України у склад спадщини ОСОБА_3 крім іншого, увійшло право власності на зазначені вище майнові права.

З урахування того, що спадкодавцем не було складено заповіту, у відповідності до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за законом почергово.

Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцями першої черги

спадкування після смерті ОСОБА_3 є її діти, а саме: син (позивач) ОСОБА_1 , факт родинних відносин стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.03.1958 року, де його батьками значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та дочка (відповідач) ОСОБА_2 , факт родинних відносин стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 10.07.1959 року (прізвище змінено у зв`язку із одруженням із « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 від 18.02.1980 року (видане повторно)), у той же час, чоловік, а також батько сторін ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 18.04.2002 року).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані та їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилась.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець за законом або за заповітом, який постійно не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, для її прийняття має подати за місцем відкриття спадщини нотаріусу або іншій посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня її відкриття. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав таку заяву і не доведе, що цей строк був пропущений з поважної причини, він вважається таким, що не прийняв спадщини.

Ці норми встановлюють обов`язок подати заяву про прийняття спадщини лише для тих спадкоємців, які не проживали постійно зі спадкодавцем на час його смерті. Якщо така особа не подає заяву і не обґрунтує причини пропуску строку, вона втрачає право на спадщину.

Натомість, як зазначено у ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який проживав постійно із спадкодавцем, вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, якщо не відмовився від неї у встановлений строк.

Як вбачається із акта обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною проживає ОСОБА_1 - інший с/сп, ОСОБА_8 - голова д/г, ОСОБА_9 -син, ОСОБА_2 -мати, ОСОБА_10 – брат, також вказано, що ОСОБА_1 , зі слів сусідів проживав за даною адресою з народження і до дня смерті зі своєю мамою ОСОБА_3 , без реєстрації, комісією встановлено, що більшу частину свого життя ОСОБА_1 проживав у батьківському домі за вказаною адресою.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За п. 23 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняв спадщину, окрім іншого й на земельні ділянки, розташовані на території Сороки-Львівської сільської ради Львівського району Львівської області, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3801 га кадастровий номер 4623686900:05:000:0167 та площею 0,1984 гa кадастровий номер 4623686900:07:000:0685, що належали померлій ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ- ЛВ № 002547 від 11.09.2001 року.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавиця з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набула право власності на спадкове майно; те, що спадкодавиця за час свого життя не розпорядилася спадковим майном на випадок своєї смерті, та те, що позивач вчинив дії, що свідчать про прийняття ним спадщини після смерті спадкодавиці; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; інша спадкоємиця першої черги визнала позов та ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, те, що обставини склалися так, що в іншому, крім судового порядку позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, оскільки оригінал правовстановлюючого документу є втрачений, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, підлягають задоволенню.

Таким чином, представлені суду докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на предмет їх достовірності та допустимості, а також їх достатності та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені обставини судом свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст. 200, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. 392, 1216-1218, 1220, 1222, 1223 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, – задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) право власності на земельні ділянки, розташовані на території Сороки-Львівської сільської ради Львівського району Львівської області, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,3801 га кадастровий номер 4623686900:05:000:0167 та площею 0,1984 гa кадастровий номер 4623686900:07:000:0685, які належали його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ- ЛВ № 002547 від 11.09.2001 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 18.05.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук